Фото: Нільс Аккерман / LUNDI13. Стоки «очисних споруд» підприємства, Черкаська область

22 березня всесвітній День води. Україна, як не дивно, є дуже бідною на водні запаси. На кожного українця припадає 1217м³ прісної води, тоді як навіть у Ефіопії та Нігерії цей показник більший – 1243м³ та 1252м³ на душу населення відповідно.

Кліматична криза лише погіршує ситуацію: чим вищою є температура, тим частішими є посухи і тим менше доступу до води мають люди. Яскравим прикладом цього слугує минула зима, коли снігу фактично не було.

Окрім того, що води мало, її якість залишає бажати кращого. Цвітіння, сморід, висохлі ставки і колодязі – з цим хоч раз стикалися усі, хто має водойму у своєму населеному пункті. Причому якість води є тим гіршою, чим меншою є її кількість, адже концентрація забруднюючих речовин в ній підвищується. Однією із причин таких проблем є нераціональне використання і недостатній облік води, надмірне використання добрив та неефективні, чи застарілі очисні споруди.

Цьогорічний день води має гасло “Ми не можемо зволікати. Кожен відіграє важливу роль!”

Якщо дії кожного мають значення, що можете зробити ви та ваша громада?

1. Спостерігайте за станом води в Україні онлайн

Коли громада стикається із негативним впливом на водне середовище, вона часто не знає, наскільки цей вплив значний. Тож перша проблема, яку необхідно вирішити, – це брак інформації.

Нижче – доступні портали моніторингу якості води. Вони містять деяку корисну інформацію, але там можна відслідкувати лише найбільші водні об’єкти, а дані не оновлюються в онлайн-режимі.

Державне водне агентство України >>

На цій мапі відображені точки постів спостереження. Для кожного посту можна окремо отримати дані моніторингу за 10 показниками, серед яких концентрація у воді нітратів, нітритів та фосфатів. Також можна дізнатись назву лабораторії, що проводить аналіз.

Портал «Відкрите довкілля» >>

Базується на даних Держводагенства та має виділені масиви річкових басейнів України.

Басейни річок

Басейни річок

Проект «Чиста вода» від texty.org.ua >>

Тут можна подивитись ситуацію у басейнах річок і навіть отримати інформацію про стан водних об’єктів в межах басейнів, а не окремих річок, а також дізнатися, хто найбільше забруднює воду в кожній конкретній області.

Всеукраїнське водне товариство WaterNet >>

На сайті можна подивитись якість води у кожній області України. Окремо є показники для води в колодязях, свердловинах, водогонах та інших джерелах.

Карта якості води

Карта якості води

2. Розпочніть власний моніторинг

Щоб отримати дані саме про свою річку, озеро чи свердловину, громади розпочинають громадський моніторинг або ж альтернативний моніторинг довкілля.

Наприклад, активісти із села Шульгівка на Дніпропетровщині розпочали моніторити воду у своїй місцевості після того, як на їхній землі спорудили промислову звіроферму. На відео вони розповідають, як це підприємство вплинуло на їхнє життя.

Впродовж 3-х років спостережень якість води погіршилась, рівень нітратів, фосфору та сірководню у місцевих криницях й свердловинах підвищився, а деякі водойми через високий вміст цих елементів почали заростати.

Забруднення такими сполуками спричинене неправильним поводженням із відходами тваринництва та внесенням добрив на поля у значній кількості. Якщо не змінити практики зберігання та використання гною й добрив, то за наступні 5 років вода в криницях перестане бути придатною для пиття.

3. Навчайтесь у лабораторіях та на курсах

Громадські інспектори та активісти можуть навчатися у лабораторіях або на спецкурсах про те, як відбирати проби води у місцях, де є підозра на забруднення. Зазвичай такі курси проводяться для працівників підприємств-водоспоживачів та є платними. Однак організувати навчання можна і для громадських активістів. Так, наприклад, влітку 2019 року Екодія спільно із науково-дослідною лабораторією DniproEcoLab провела тренінг з екомоніторингу для представників ОТГ та активістів. Дехто з учасників розпочав власні проекти з громадського моніторингу.

Фото: Анна Даниляк. Навчання громадських активістів у еко лабораторії, м. Дніпро

Фото: Анна Даниляк. Навчання громадських активістів у еко лабораторії, м. Дніпро

Кілька порад про те, як робити такий моніторинг:

  1. Можете розпочати освітній проект зі шкільним екогуртком для вивчення якості вод у вашій громаді. Вам у пригоді стане посібник “Як вивчати річки?” з готовими планами та завданнями для досліджень дітьми та дорослими. Також ви можете проглянути наш анімаційний мультик про водоспоживання в Україні та нітратне забруднення
  1. Для відбору проб запросіть фахівців з місцевих відділень Екоінспекції, Держводагенства, Держпродспоживслужби, регіональних центрів Міністерства охорони здоров’я або з приватних лабораторій. Якщо ж ви вирішили зробити це самостійно, вам треба ознайомитись із правилами відбору проб, зокрема, із серією Державних стандартів ISO №5667.
  2. Щоб розпочати системний моніторинг у громаді, необхідно знайти найближчу до вас лабораторію, що проводить такі аналізи. Це можуть бути державні, приватні, університетські лабораторії, науково-дослідні інститути. Тут ви знайдете список державних лабораторій, що цим займаються.
  3. Щоб профінансувати громадський моніторинг можете залучити грантові кошти для розвитку громад, подати проекти на громадський бюджет свого міста, почати краудфандинг на платформі Спільнокошт, або навіть включити його до витрат бюджету вашої ОТГ.
  4. Візьміть участь в обговоренні державних обласних програм моніторингу, долучайтесь в ролі спостерігачів чи екологічних інспекцій, вивчайте та перевіряйте документи.
  5. Дізнайтесь, хто є основними водокористувачами у вашому регіоні, та вивчайте досвід європейських країн щодо зменшення негативного впливу на водне середовище. Розпочати ви можете із знайомства із нашим дослідженням “Обтічне питання” про споживання води в Україні та ЄС.

Хочете детально ознайомитись із тим, як проводити моніторинг води, завантажуйте матеріали тренінгу: презентації, підручники, нормативно-правові документи.


ЗАВАНТАЖИТИ МАТЕРІАЛИ ТРЕНІНГУ

4. Приєднуйтесь до Басейнових рад

Басейнові ради з’явились у 2018 році як нові майданчики для участі всіх зацікавлених в управлінні водними ресурсами. Вони дають можливість підіймати важливі для вас і вашої громади питання та долучатись до розробки планів управління річковими басейнами, пропонувати включення точок для моніторингу води. Басейнові ради мають забезпечити раціональне використання, збереження та відновлення водних ресурсів на всій території водозбірного басейну.

До якої ради належить ваш водний об’єкт?

Всього в Україні працює 13 Басейнових рад. На мапі ви можете побачити, до території якого басейну чи суббасейну відноситься ваша громада. Також ви можете це перевірити на онлайн мапі чи ознайомитись із інформацією про басейнові ради на сайті Держводагентства.

Басейнові ради України

Басейнові ради України

Як стати учасником?

Варто звернутись до секретаріату Басейнової ради, заповнити заяву на вступ і надати її разом із листом від вашої організації чи установи. Ваше звернення мають розглянути на найближчій зустрічі ради. Контактна інформація знаходиться у відповідних вкладках Басейнових рад на офіційному сайті Держводагентства.

Кількість місць у Басейновій раді може бути обмежена, вам можуть не надати офіційного членства, АЛЕ ви все одно матимете можливість відвідувати засідання, давати коментарі та пропозиції. Також ви можете подати свою кандидатуру на членство, коли будуть відбуватись перевибори ради, які проходять кожні два роки.