Близько 20-25 тонн овочевої й зеленої продукції за рік реалізовує по всій Україні перше у Сумській області сімейне фермерське господарство «Світовоч». Тут вирощується понад 50 видів найменувань екологічно чистої городини.
Очолює господарство Андрій Марченко. Про його надзвичайно смачні та корисні овочі відомо не тільки в Україні, а й за кордоном – переймати досвід фермера у 2019 році приїздила «Органік школа» з Білорусі.
Тепличний бізнес
Починалась історія успіху та важкої праці ще у 1999 році. Тоді, після одруження, Андрій та його дружина Світлана шукали способи додаткового заробітку. Вирішили спробувати посадити ранні овочі, картоплю, а потім продати. На той час це було вигідно: «тепличників» було мало, овочі – дорогі. Молодому подружжю вдалось одразу заробити пару додаткових зарплат, як зараз говорить Андрій, не сильно напружуючись.
Наступного року Андрій та Світлана Марченки вирішили побудувати невеличку теплицю.
«Ми вклали в неї купу грошей – всю зарплату. Але через великі фінансові вкладення нічого не заробили. Протягом наступних п’яти років ми продовжували вкладатись у нашу справу. Домагались збільшення обороту, продавали овочі й вкладали знову і знову», – згадує фермер.
Тільки через п’ять років підприємцям вдалось отримати перші гроші від свого бізнесу. Тоді ж Андрій Марченко зрозумів, що вирощувати овочі традиційним напрямком, як це роблять всі, йому не подобається. Шкідники та різні хвороби атакували рослини, земля накопичувала збудників хвороб й через це зменшувався урожай. Не допомагали навіть досконало вивчена агрохімія та сучасні добрива і пестициди.
Біоземлеробство на Шосткинщині
Побачивши одного разу статтю в газеті про американця, який займався біоземлеробством – одним з видів екологічно чистого землеробства, подружжя вирішило й собі спробувати цей напрям. Треба зазначити, що в Україні органічним овочівництвом в теплицях взагалі ніхто не займався, тож Марченкам не було в кого отримати пораду.
Тож протягом наступних 8 років Андрій та Світлана самостійно розробляли свою агротехніку, способи живлення рослин. Все аналогічно хімічному способу, тільки засноване на своїх природних добривах, які виготовляють самостійно.
«В перший рік такої технології у нас значно поменшало різних хвороб і шкідників, проте й великого врожаю ми не отримали – земля не була ще достатньо якісною. Не дивлячись на це, ми все ж побачили перші успіхи – земля ставала здоровішою», – розповідає Андрій Марченко.
Підприємці завели свою вермиферму – розводять хробаків (купити вермиферму можна через інтернет в Україні на багатьох сайтах), активно використовують різні травﹸяні суміші, компостні чаї, попіл деревний. Для боротьби зі шкідниками та хворобами подружжя освоювали біопрепарати. Приблизно через 5-7 років на фермі почала налагоджуватись екосистема.
Думка експерта:
«Практики, що використовують на цьому господарстві, створюють багато вигод як для довкілля, так і для самого господарства та споживачів їхньої продукції. Для підживлення і захисту рослин фермери використовують виключно натуральні речовини, більшість з яких вони ще й виробляють у своєму ж господарстві, перетворюють у цінний ресурс те, що, на жаль, багато де оцінюють як відходи виробництва. Це приклад кругової економіки, де повторно використовуються вже наявні власні ресурси господарства, замість того, щоб генерувати відходи і бути залежними від зовнішніх, штучних речовин», — коментує Анна Даниляк, фахівчиня зі сталого сільського господарства ГО Екодія. — «Більше про різні підходи до сталого фермерства можна дізнатися на онлайн-курсі “Екопрактки для сільського господарства і громад”».
Навчальний клуб для дачників
Треба зазначити, що завдяки Андрію в Україні почав поширюватись рух органічного землеробства. Зокрема у Шостці ще в 2007 році Андрій Марченко створив клуб, де навчалось чимало дачників. Для цього фермер винаймав приміщення за власною ініціативою та проводив для всіх охочих семінари. Далі, з розвитком доступу до інтернету, курси перестали користуватись популярністю – блогери склали серйозну конкуренцію. Але, незважаючи на це, фермер встиг навернути на шлях біоземлеробства як мінімум тисячу дачників. Наразі вони відмовились від використання хімічних препаратів для вирощування рослин.
«Практично кожного дня приходять люди, які діляться своїм успішним досвідом. Є ті, які взагалі не користуються ніякими препаратами: ні хімічними, ні біологічними. Люди на малесенькій ділянці у 6 соток створюють замкнуту екосистему, де присутні комахи-ентомофаги (хижі комахи, які харчуються шкідниками рослин) та майже відсутні хвороби рослин. Це все абсолютно реально і таких прикладів у Шостці багато», – зазначає підприємець.
«Органік стандарт» дав «добро»
На власному городі, який знаходиться поруч з будинком, Марченки встановили чотири теплиці. Оскільки ферма родинна, то і трудяться вони всією сім’єю. Незамінними помічницями є три донечки школярки: Софія, Катерина та Тетяна.
Органічна городина має великий успіх у покупців. Завдяки екопрактикам врожай залишається стабільним.
Був період, коли Марченки продавали органічну продукцію оптом переважно в київські магазини. Але через низьку рентабельність виробництва це було збитково. Поступово фермери знайшли достатню кількість роздрібних клієнтів і відмовились від опту. Зараз їхня продукція продається тільки роздрібним клієнтам через сайт або у власному магазині «Макош» у Шостці. Вони потроху збільшують виробництво і шукають по всій Україні поціновувачів якісних органічних овочів.
Екологічність вирощених Марченками овочів перевіряють інспектори сертифікаційної компанії «Органік стандарт».
«Вони говорять, що у нас взірцеве господарство з екологічного напрямку. У нас багато всілякої живності. Навіть у лютому вся земля в теплицях рухається від комах – їх безліч видів. Практично всіх можна побачити, знайти. Ми досягли того, що в наших теплицях майже відсутні шкідники. Вони збалансовані природними ворогами. За допомогою змішаних посадок стримуємо розвиток різноманітних хвороб. Це пермакультурний напрямок, коли рослини захищають одна одну від шкідників і хвороб», – розповідає Андрій.
Під час облоги Шостки у лютому-березні на фермі якраз розпочався сезон врожаю. Доставити городину в інші міста не було можливості, та й постійні покупці виїхали за кордон.
Тому фермерська родина перші два-три тижні безплатно віддавала свої врожаї місцевим волонтерам. Потім потрохи почали продавати у своєму магазині. При цьому віддаючи частину врожаю нашій армії.
Під час облоги магазин «Макош» був єдиним у місті, де продавалась свіжа зелень та перші овочі.
«Продажі були практично за півціни. Ми одразу поставили для себе умову – це не має бути дорого, хоча органічна продукція, в принципі, значно дорожча – десь на 15% по собівартості», – говорить Андрій Марченко.
Поради новачкам
Підприємець-землероб наголошує: екологічним напрямком фермерства не можна займатись на половину. Від будь-якої кількості добрив, або від використання хімічних фунгіцидів рослина стає вразливою, слабкою та не може сама боротись зі шкідниками чи хворобами. До того ж більшість культур потребують мульчування – вкривання поверхні ґрунту соломою, перегноєм, мульч-папером, щебенем, переробленими відходами для захисту землі від пересихання й перегрівання. Також це має захисну функцію для рослин, адже всі хвороби зберігаються саме у ґрунті. Таким чином можна блокувати вихід шкідливих бактерій на поверхню. Наприклад, захистити помідори від фітофтори.
Нещодавно у родинній фермі відбулась визначна подія – їхнє господарство «Світовоч» отримало власну торговельну марку. Її реєстрація розпочалась більше 2-х років тому, а війна ще продовжила час очікування на 4 місяці.
«Незважаючи на труднощі, мені подобається життя, яким я живу. І саме ця справа приносить мені найбільше задоволення!», – підсумовує фермер і дає пораду новачкам: «Відразу переходьте на екологічну агротехніку. Можливо будуть втрати врожаю, але, якщо впевнено йти до цілі, то без сумнівів все вийде! Наше господарство тому приклад».
Якщо вам цікаво дізнатися більше про еко-практики, які можна почати використовувати на своєму господарстві вже зараз, проходьте безкоштовний онлайн-курс, підготовлений ГО Екодія та партнерами, на платформі Prometheus тут.
Авторка: Євгенія Павлова
Джерело: shostkanews.city
***
Матеріал підготовлений в рамках проєкту “Перспективи сталого розвитку сільських територій” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.