Нові урядові прогнози показують, що цьогоріч у США відновлювані джерела енергії (ВДЕ) вироблять більше електроенергії, аніж вугілля. За 4,5 місяці 2020 року вже було 90 окремих днів, коли електрики із сонячних, вітрових та гідроелектростанцій генерувалося більше, ніж із вугілля.  Очікується, що частка вугільної генерації в Штатах знизиться до 19% у кінцевому споживанні. Про це розповідається у матеріалі The New York Times.

Американська Адміністрація енергетичної інформації прогнозує, що цьогоріч викиди парникових газів у країні мають знизитися на 11% – це найбільше скорочення викидів за останні 70 років. Частково причиною цьому має стати те, що через коронавірус американці стали менше користуватися автотранспортом. Але найбільшою мірою на такий значний прогрес у боротьбі із кліматичною кризою впливає зниження використання вугілля в енергетиці.

 

Через коронавірус Америка очистилася?

Це не зовсім так. Скоріше, криза лише посилила виклики, що стоять перед вугільною галуззю, і посприяла прийняттю більш “зелених” рішень. Як відомо, попри активність окремих міст, бізнесів і навіть штатів, загальна кліматична політика держави  не надто обнадійлива. США не лише погрожують вийти із Паризької кліматичної угоди, а й, наприклад, послабили правила щодо забруднення від вугільних електростанцій. Змінити фокус у енергетиці допомогли економічні стимули.

Через пандемію та пов’язане з нею закриття офісів та підприємств у країні зменшилося споживання енергії. І оскільки робота теплових станцій (ТЕС) обходиться дорожче, ніж станцій на ВДЕ, то від вугілля і почали відмовлятися у першу чергу. А чим менше вугільні станції використовуються, тим дорожче вони обходяться. Аналітики оцінили, що у 2010 році в середньому американські ТЕС працювали на 67% своєї потужності, минулого року вперше за десятиліття ця частка опустилася нижче половини, а цьогоріч вона стане ще нижчою. Така ситуація створює кризу для усієї вугільної галузі  та, на думку експертів, може навіть спонукати виробників прискорити закриття старих станцій.

 

Чи означатиме вихід із карантину відродження вугільної галузі?

Аналітики вважають, що генерація енергії з вугілля може частково відновитися через імовірне здорожчання природного газу, але докарантинного рівня вона не досягне. Не лише через те, що галузь зазнає фінансових збитків, а й тому, що вже зараз домогосподарства та бізнеси вбачають більше перспектив саме у розвитку ВДЕ. Частково через здешевшання технологій, а частково і через їх більшу екологічність. Адже вугільні станції спричиняють викиди парникових газів, які призводять до зміни клімату, а також інших небезпечних для здоров’я речовин у повітрія. А шахти ще й забруднюють водойми та ґрунти.

До того ж деякі великі енергетичні компанії вже планують закрити не менш як півсотні великих вугільних станцій до 2025 року і не збираються будувати жодних нових потужностей. Раніше компанії остерігалися, що ВДЕ не зможе повністю забезпечити енергетичні потреби людей, однак, останнім часом ці тривоги зникли завдяки кращому прогнозуванню погоди, розвитку накопичувальних технологій та використанню станцій на природному газі.

 

Що відбувається із вугільною галуззю в Україні?

В Україні через скорочення споживання так само дещо зменшиться виробництво електроенергії з вугілля, а також на атомних та гідроелектростанціях. Натомість зростатиме частка ВДЕ.  Цієї весни ми теж вперше за свою історію пережили дні, коли ВДЕ виробляли більше електрики, ніж вугілля.  Щоправда, це тривало протягом кількох годин на день, однак усього десяток років тому ніхто і не розраховував, що ВДЕ можуть досягти вагомої частки в електрогенерації.

За даними Мінекоенерго, зараз більшість державних шахт зупинені, і майже сорок тисяч шахтарів вимушено залишилися без роботи. І ця проблема для галузі теж не була раптовою. З 2004 року у нас закрилося 68 вугільних підприємства, планувалося закриття ще не менш як 19. Адже вугільна галузь не лише небезпечна для довкілля та людей (в першу чергу – самих працівників), а й переважно збиткова: 29 із 33 державних шахт в Україні взагалі не приносять прибутку.

Тож усвідомлюючи, що 40 тисяч шахтарів в Україні та цілі шахтарські міста ризикують втратити основне (а часто і єдине) джерело прибутку, Україна мала б готуватися до такого розвитку подій та розробляти плани трансформації вугільних регіонів. Адже міста потребують нових підприємств, а шахтарі – підтримки та, за можливості, перекваліфікації. Багато регіонів світу вже пережили – успішно чи не  дуже – закриття важливих для них вугільних підприємств. Експерти проаналізували такий досвід Німеччини, Чехії, Румунії та України і розробили рекомендації, які допоможуть відмовлятися від вугілля з найменшими втратами для людей та регіонів.

Детальніше про висновки та рекомендації читайте у дослідженні:

Досвід трансформації шахтарських регіонів: Рекомендації для України

 

Контакти для додаткової інформації:

Олександра Хмарна

okhmarna@ecoact.org.ua, 068 119 31 03