Село Шульгівка:

Національний контекст: індустріалізація агросфери, її відходи, вода та село

Сільське господарство завжди вважалось «коником» України: від радянської «житниці» до одного з ключових виробників продовольчої сировини світу. В останні десятиліття галузь зазнала помітної інтенсифікації, зокрема у тваринництві, де особливо вражає нарощування промислового птахівництва та свинарства. За 2010-2018 рр. промислове виробництво курятини виросло з 772 тис. т до 1085 тис. т, а свинини з 212 тис. т до 302 тис. т [1]. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО СТАЛО ПОВНОЦІННОЮ ПРОМИСЛОВІСТЮ, А СЕЛА ВСЕ БІЛЬШЕ ПОЧАЛИ НАГАДУВАТИ ПРОМИСЛОВІ МАЙДАНЧИКИ. ПОБІЧНИЙ ЕФЕКТ ТАКОГО ВИРОБНИЦТВА, У ВИГЛЯДІ ВІДХОДІВ ТА ЗАБРУДНЕННЯ ТАКОЖ НАБУВ ПРОМИСЛОВОГО МАСШТАБУ. ЗОКРЕМА ВІД АГРОХІМІКАТІВ ТА ВІДХОДІВ ТВАРИННИЦТВА.

Тваринництво стало одним із пріоритетів для держпідтримки агросектору з часу її запровадження в 2017 р. У 2018-2019 рр. близько 60% дотацій було виділено тваринництву (6,1 млрд грн з 9,9 млрд грн). У 2020 році ця галузь  залишається одним з пріоритетів [2].

Технологічний (очікуваний) падіж тварин може складати 5% поголів’я[3], це не рахуючи вірогідні спалахи хвороб. Ці відходи мають зберігатись та утилізовуватись спеціальним чином. В Україні для цього є Держпідприємство «Укрветсанзавод» з 18 філіями. Однак у 2015-2019 рр. вони не отримали ні копійки на модернізацію чи реконструкцію, а 6 з них збанкрутували[4].

Як часто буває, державне еко регулювання не встигає за розвитком промисловості. Саме це зараз відбувається в агросекторі, де немає належного нагляду за забрудненням від добрив й гною, а також утилізації падежу тварин.

Забруднення води азот та фосфор вмісними сполуками, або ж нітратами – типовий наслідок неправильного поводження із добривами й відходами тваринництва. Воно стікає з полів, просочується в ґрунт, водойми починають «цвісти», кисень у воді зникає і все живе там гине, водойма стає болотом. Забруднення води з полів та ферм в Україні зараз не контролюється, але саме воно є найбільшим у сільській місцевості. В Європі наприклад оцінюють що 50-80% всього забруднення вод ЄС походить від агросектору [5].

Нітратне забруднення має серйозні ризики й для здоров’я людей. Його не можна визначити на смак, колір, чи запах. Найвразливішими є вагітні жінки та новонароджені. Отруєння нітратами може бути смертельно небезпечним для немовлят, а тривале споживання води навіть із незначним перевищенням гальмує фізіологічний розвиток дітей[6]. Постійно споживаючи таку воду збільшується ризик появи ендокринних, серцево-судинних та онкологічних захворювань у людей будь-якого віку [7].

Інформація про стан поверхневих вод на державному рівні є неповною, пункти спостереження знаходяться тільки на найбільших річках. Тому чим далі громада від великих водойм, тим менше є інформації про якість води.

В СЕЛАХ УКРАЇНИ 75% НАСЕЛЕННЯ СПОЖИВАЄ ВОДУ ІЗ КОЛОДЯЗІВ ТА СВЕРДЛОВИН, ЯКІ НАПУВАЮТЬСЯ ҐРУНТОВИМИ ВОДАМИ. У ТРЕТИНІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ДЖЕРЕЛ КРАЇНИ ВОДА НЕ ВІДПОВІДАЄ САНІТАРНИМ НОРМАМ [8]. ЯКІСТЬ ВОДИ У НИХ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗЕМЛІ. ВИДАЛИТИ ЗАБРУДНЕННЯ З ҐРУНТОВИХ, ЧИ ПІДЗЕМНИХ ВОД ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО, ТОМУ ЇХ ЗАБРУДНЕННЯ НЕОБХІДНО ЛИШЕ ПОПЕРЕДЖАТИ.

Розростання промислового тваринництва супроводжується збільшенням  громад, яких не влаштовує сусідство з такими екологічними наслідками. Частина таких випадків позначено на мапі, хоча ця картина не є вичерпною.

Мапа сільських громад, де виникали конфлікти через діяльність промислових тваринницьких комплексів  (автор Владислав Єрьоменко, за даними ГО “Екодія” [9])

Історія з села Шульгівка: звіроферма у національному парку

Шульгівка на Дніпропетровщині – мальовниче село між річками Дніпро та Оріль, неподалік промислового Кам’янського (кол. Дніпродзержинськ) є популярною рекреаційною зоною з лісами й водоймами. З 2000-х рр. високу природну цінність планували закріпити статусом Національного природного парку «Орільський». Тут росте 20 видів рослин Червоної книги України, 75 рідкісних і зникаючих видів флори у регіоні, а також тут є ссавці та рідкісні птахи, що охороняються Бернською конвенцією [10].

Однак у 2014 р. тут почали споруджувати підприємство підвищеної екологічної небезпеки [11] – промислову норкову ферми, і село стало центром протистояння. Підприємство розраховувалось на одночасне утримання до 420 000 голів [12]. Незрозумілим для громадськості чином 44 га території почали готувати під будівництво, вирубавши при цьому 11 га лісу[13]. Тут розпочався свій майдан, акції протесту, у відповідь на це активісти отримали «20 молодих хлопців міцної статури»[14]. А далі фізичні сутички та судові справи, що так і не вирішили конфлікт. Підприємство почало свою роботу у 2015 р.

Акція протесту місцевих жителів. Шульгівка, 2014р.  Фото архів ГО «Шульгівська громада»\

Початок громадського моніторингу вод

«Будівництво звіроферми почалося з порушенням вимог законодавства. Та його вдалося призупинити до приведення проекту тваринницького комплексу у відповідність до санітарних норм. Але порушення екологічних і санітарних норм відбувається всякий раз, як громадськість послаблює контроль за діяльністю промислового об’єкту. Тому місцева громадська організація взялася здійснювати моніторинг стану вод в зоні впливу звіроферми, щоб відслідковувати динаміку забруднення вод. ВОДА Є НАЙЦІННІШИМ РЕСУРСОМ, БЕЗ ЯКОГО ВИЖИТИ ТУТ БУДЕ НЕМОЖЛИВО. АДЖЕ ЯКІСТЬ ВОДИ – ЦЕ ЯКІСТЬ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я МІСЦЕВОГО НАСЕЛЕННЯ»

Вікторія Льовкіна, голова ГО «Шульгівська громада»

В 2016 р. Шульгівчани ініціювали громадський моніторинг стану вод. Він тривав протягом трьох років у партнерстві громадських організацій «Шульгівська громада», «Голос природи» (м.Кам’янське) та Галузевої науково-дослідної лабораторії DNIPRO ECO LAB, ДНУЗТ ім. В.Лазаряна (м.Дніпро).

Відбір проб води на каналі Кравець. Шульгівка, березень 2018 р. Фото архів ГО «Шульгівська громада»

Тричі на рік експертами лабораторії та активістами здійснювався відбір проб. Мережа спостережень включала в себе водойми та підземні води на території громади, в межах потенційного впливу звіроферми, а також контрольні точки для вимірів умовно природного стану води у місцевості. Крім того в період спостережень трапилось декілька випадків несанкціонованих скидів забруднених рідин. Загалом був проведений аналіз показників якості вод у більш як 20 точках на території Шульгівської та сусідніх громад.

Мапа частини точок спостереження громадського моніторингу вод  (автор Владислав Єрьоменко, за даними DNIPRO ECO LAB)

Від початку задачею було отримати доступ до еко-інформації, побачити можливий вплив нової звіроферми. Але в процесі був також помічений вплив й від іншої господарської діяльності. Зокрема спостерігались зміни у водоймах поблизу с-г земель де застосовують добрива й гній, або біля місць зберігання останнього без ізоляції від ґрунту й води.

Проби води моніторингової мережі виявили фонові показники, окремі випадки забруднення, а також ознаки хронічного забруднення вод. Говорячи про високу жорсткість і лужність, то тут є ознаки природного фону цих речовин, бо значення подібні і у поверхневих і у підземних водах, та майже не коливались протягом моніторингу.

Найпоказовішими стали дані вмісту нітратів (NН₄, NО₃, NО₂) й фосфатів (РО₄), пов’язані із цим вміст розчиненого кисню, хімічне (ХСК) та біологічне (БСК) споживання кисню. Практично у всіх поверхневих водах ці показники на межі норми, або є завищеними. Також відбувались «стрибки» цих показників протягом моніторингу та загальна тенденція до зростання. «Лідер» тут дренажний канал вздовж звіроферми (К-5), де ці показники є найвищими, а також перевищений вміст сірководню – ознака процесів гниття.

ЗНАХІДКОЮ БУЛО ТЕ ЩО ЗА ВІДНОСНО НЕВЕЛИКИЙ ЧАС СПОСТЕРЕЖЕНЬ ПРОЯВИЛАСЬ ТЕНДЕНЦІЯ ДО РОСТУ НІТРАТІВ Й ФОСФАТІВ ПОБЛИЗУ СІЛЬГОСП ПІДПРИЄМСТВ ТА УГІДЬ. І ХОЧА ЗАРАЗ У БІЛЬШОСТІ ТОЧОК ПОКАЗНИКИ ЩЕ В МЕЖАХ НОРМИ, ПОСТУПОВЕ ЗРОСТАННЯ ВМІСТУ ЦИХ РЕЧОВИН ВКАЗУЄ НА ХРОНІЧНИЙ ХАРАКТЕР ЇХ ПОТРАПЛЯННЯ У ВОДУ.

Усього за кілька років канал Судівка (С-1, С-2), що впадає до Орілі, заріс та почав перетворюватись на болото. Швидкість цього процесу є ознакою забруднення, скоріше за все саме від господарської діяльності. Дещо кращу динаміку побачили на каналі Кравець (К-1, К-2, К-3), де трохи сповільнився процес заростання.

Ріст нітратів побачили також і у підземних водах. Враховуючи що у місцевості піщані ґрунти, забруднення легше просочується вниз, і якщо далі буде зберігатись такий темп збільшення нітратів, на думку експертів лабораторії, за 5-10 років вода у криницях й свердловинах перестане бути придатною до споживання.

Окремо аналізувались випадки несанкціонованих скидів, які фіксували активісти. Один із них трапився у 2017 р. коли автомобіль підрядника вивіз зі звіроферми рідкі відходи та зливав їх у каналізацію Кам’янського (Z-2). На місце події прибула поліція й було відібрано пробу рідини. Результати аналізів перевищували норми для стічних вод міської каналізації за 13 з 17 показників, по деяким з них були перевищення у десятки й навіть сотню разів. За цим випадком було відкрите кримінальне провадження, але доля розслідування залишається невідомою для місцевих.

Сьогодні громада села поділена на тих хто проти і тих хто за звіроферму. Для декого це місце тимчасової роботи, для органів місцевого самоврядування можливість отримати “соціальні кошти” на ремонт школи чи сільради. Для інших історія протистояння стала розчаруванням у системі державного нагляду. Але й залишається та частина активної громади, що бере на себе постійний громадський екоконтроль, розуміючи чого може коштувати втрата пильності.

Типовість та унікальність історії з Шульгівки.

ШУЛЬГІВКА ЦЕ ІСТОРІЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ДОСТУПНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ФОНІ БУРХЛИВОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОСТІ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ. БРАК ЕКО РЕГУЛЮВАННЯ ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ВІДХОДАМИ ТВАРИННИЦТВА, ЯК, КОЛИ, В ЯКІЙ КІЛЬКОСТІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ АГРОХІМІКАТИ, ЗАЛИШАЄТЬСЯ ТІЄЮ ЦІНОЮ УСПІХУ АГРОСЕКТОРУ КРАЇНИ, ЯКУ СПЛАЧУЮТЬ МІСЦЕВІ СВОЇМ ЗДОРОВ’ЯМ.

З іншого боку Шульгівка це приклад, коли мабуть що вперше в Україні зусиллями громадської ініціативи було проведене детальне, а головне систематичне спостереження за станом води у сільській місцевості.

«Моніторинг довкілля за ініціативи та на замовлення громади – це новий та ефективний інструмент превентивної екологічної демократії. Мешканці сіл обмежені в можливостях інструментального та лабораторного контролю стану вод. У цих умовах погіршення якості води списують на природні явища, вплив домогосподарств, забруднення за радянських часів – на що завгодно, окрім сучасного техногенного впливу великих підприємств сільського господарства та тваринництва. В умовах коли громаді публічного допомагає незалежна екологічна лабораторія змінюється стратегія поведінки бізнесу, політикуму та влади. Досвід Шульгівки підтверджує це»

Максим Сорока, експерт моніторингового проекту,

PhD з екологічної безпеки, с.н.с. ДНУЗТ ім. акад. В. Лазаряна

Крім того, що місцеві вперше дізнались про те яку воду споживають, під час цього моніторингу проявились не лише тенденції до погіршення якості води. На каналі Кравець, одному з найбільш проблемних, процес заростання сповільнився, а показники забруднення хоча досі є дуже високими, почали поволі спадати. Місцеві це схильні пояснювати тим, що після першого року спостережень, на підприємстві почали працювати очисні споруди. А у 2018 році, підприємство вперше (і поки востаннє) дало згоду на відбір проб у свердловинах на території звіроферми.

ХОЧА ЦЕЙ ВИПАДОК СТАВ ПОВЧАЛЬНИМ ДЛЯ ГРОМАДИ І БІЗНЕСУ, ВСЕ Ж НЕ МОЖНА СПОДІВАТИСЬ ЩО ЗМЕНШЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ВОД У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ КРАЇНИ МОЖЕ БУТИ ВИРІШЕНО БЕЗ СИСТЕМНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ І ПОВНОЦІННОГО ДЕРЖАВНОГО МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ.

Наприклад в ЄС виділяються “вразливі зони” – місця, де є перевищення нітратів у воді, є прояви процесу евтрофікації (заростання й заболочування), чи є передумови цього. Тут проводять додатковий державний моніторинг, застосовують спеціальні плани дій для зменшення забруднення. Статус “вразливих зон” є у більше 40% територій ЄС. Понад 10 років спостерігають зменшення забруднення вод ЄС, а концентрація нітратів почала знижуватись у 70% об’єктів поверхневих і 66% підземних вод [15].

Україна, як асоційований член ЄС, має наблизити своє екологічне врядування до норм ЄС, зокрема має бути нагляд за площинним забрудненням вод, виділені вразливі зони, проводитись заходи для зменшення і попередження забруднення. Уряд країни з 2017 р. тричі переносив прийняття документів передбачених Директивою 91/676/ЄЕС про захист вод від забруднення з сільськогосп джерел (Нітратна директива). Зараз у Плані заходів уряду з виконання Угоди про асоціацію впровадження норм Директиви має відбутись у 2020 році [16].

Анна Даниляк для CANactions Magazine, Випуск 02, ЗЕМЛЯ | THE LAND 

Екологиня, що вивчає впливи промислової агро індустрії на довкілля та місцеві громади, а також підходи до зменшення та запобігання негативних наслідків. Працює в команді ГО «Екодія» над питаннями сталого розвитку агросектору  та сільської місцевості. Також волонтерка WWOOF на еко-дружніх фермерських господарствах та практикує міське городництво.

Посилання:

1. 1. «Iнфографічний довідник “Агробізнес України 2018/19 МР”». ТОВ «ТОП ЛІД», ТОВ «Латифундист Медіа»,

2019 р. https://agribusinessinukraine.com/the-infographics-report-ukrainian-agribusiness-2019/

2. 2. «Держпідтримка аграріїв у 2017-2020 рр. та хто її найбільше отримав». Слово і Діло, 27 лютого 2020 https://media.slovoidilo.ua/media/infographics/11/105450/105450-1_uk_origin.png
3. 3. Hog Slat (Україна), «Належна утилізація падежу свиней – запорука здорового бізнесу». Тваринництво сьогодні №1, 2020 р. http://hogslat.com.ua/global/articles/hog-slat-UA-nalezhna-utilizaciya-svuney/2/#zoom=z
4. 4. «В Україні працює лише 12 підприємств з утилізації відходів тваринного походження», видання AgroPolit.com, 3 липня 2019 р. https://agropolit.com/news/12722-v-ukrayini-pratsyuye-lishe-12-pidpriyemstv-z-utilizatsiyi-vidhodiv-tvarinnogo-pohodjennya
5. European Commission (DG Environment). Water Note 9: Integrating water policy: Linking all EU water legislation within a single framework. 2008 https://ec.europa.eu/environment/water/participation/pdf/waternotes/water_note9_other_water_legislation.pdf
6. 6. Damania, Richard, Sébastien Desbureaux, Aude-Sophie Rodella, Jason Russ, and Esha Zaveri. Quality Unknown: The Invisible Water Crisis. Washington, DC: World Bank. 2019 https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/32245/9781464814594.pdf?sequence=8
7. 7. World Health Organization. Nitrate and Nitrite in Drinking-water, Background document for development of WHO Guidelines for Drinking-water Quality. 2016. https://www.who.int/water_sanitation_health/dwq/chemicals/nitrate-nitrite-background-jan17.pdf
8. 8. Міністерство екології та природних ресурсів України. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2015 році. Київ, 2017 р.
9. 9. ГО Екодія. Карта активних громад. 2018 р. https://ecoaction.org.ua/karta-mistsevyh-hromad.html
10. 10. Куценко В.О., Мовчан Я.І. Звіт за результатами аналізу тому «Оцінка впливу на навколишнє середовище проекту будівництва звірівницької ферми з розведення норки» (с/р Шульгівська, Петриківського району Дніпропетровської області). Національний авіаційний університет, Київ, 2015.
11. 11. Кабінет міністрів України. Постанова №808 від 28 серпня 2013 р. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Київ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2013-%D0%BF#Text
12. 12. Куценко В.О., Мовчан Я.І. Звіт за результатами аналізу тому «Оцінка впливу на навколишнє середовище проекту будівництва звірівницької ферми з розведення норки» (с/р Шульгівська, Петриківського району Дніпропетровської області). Національний авіаційний університет, Київ, 2015.
13. 13. Дніпродзержинська громадська екологічна організація “Голос Природи”, «Жителі Шульгівки блокують звіроферму, напруга зростає!», 14 серпня 2014р. http://voice.dp.ua/ua/article/podiyi/158.htm
14. Дніпродзержинська громадська екологічна організація “Голос Природи”, «Жителі Шульгівки не здаються!», 03 вересня 2014р. http://voice.dp.ua/ua/article/podiyi/159.htm
15. European Commission. The EU Nitrates Directive, 2010 https://ec.europa.eu/environment/pubs/pdf/factsheets/nitrates.pdf
16. Кабінет міністрів України. Постанова № 1106 від 25 жовтня 2017 р. Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Київ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2017-%D0%BF