Сільськогосподарський сектор був основною рушійною силою економіки України до початку повномасштабної війни і буде продовжувати відігравати важливу роль у процесі відновлення. Хоча багато чиновників і виробників[1] очікують, що виробництво повернеться до довоєнного рівня, післявоєнну відбудову необхідно узгодити з прагненнями України щодо вступу до ЄС, і це вимагатиме прийняття відповідних вимог і правил ЄС. Крім того, принцип «відбудувати краще, ніж було» передбачає, що відбудова буде спрямована на вирішення ключових екологічних проблем, які ставлять під загрозу сталість виробництва продовольства, як-от деградація ґрунтів, забруднення води та повітря, а також криза втрати біорізноманіття та кліматична криза. Повоєнний розвиток сектору слід розглядати в ширшому контексті сталого розвитку сільських територій України, який має відбуватися інклюзивним шляхом, за участі всіх зацікавлених сторін. Якщо коротко, відновлення сектору має базуватися не лише на цілях зростання виробництва, але й на забезпеченні довгострокового сталого розвитку України на шляху до членства в ЄС.
Втрати та потреби в реконструкції
Проведена Світовим банком Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення[2] продемонструвала, що протягом першого року після повномасштабного вторгнення (лютий 2022 – лютий 2023 рр.) прямі збитки, завдані активам в аграрному секторі (8,7 млрд доларів США), та непрямі втрати через скорочення виробничих можливостей (31,5 млрд доларів США), склали 40,2 млрд доларів США. Витрати на розмінування оцінюються в 37,6 мільярда доларів США станом на лютий 2023 року. Окремо оцінюються збитки та втрати в секторі зрошення та водовідведення на рівні 380,5 млн та 282,5 млн доларів США відповідно. Станом на лютий 2023 року витрати на реконструкцію зрошення становили 8,9 млрд доларів США. Згідно з оцінкою, потреби у реконструкції та відновленні сільськогосподарського виробництва в Україні становитимуть 29,7 млрд доларів США у період з 2024 по 2033 рік, у тому числі 600 млн доларів США у 2023 році, переважно для негайного відновлення виробництва.
Утім, Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення має обмеження, коли йдеться про розрахунок довгострокових непрямих втрат для сектору, як-от ті, що виникають через деградацію ґрунтового покриву та забруднення, спричинені військовими діями. Кожен наступний день війни продовжує завдавати втрат та руйнувань, і наприклад наслідки підриву руйнування Каховської дамби в червні 2023 року потребує проведення вже додаткових оцінок.
Сільськогосподарське виробництво під час повномасштабної війни в Україні
Пошкодження та захоплення засобів виробництва, перебої в інфраструктурі та логістиці, стрімке зростання цін на агрохімікати та паливо, а також нестача людських ресурсів мають величезний вплив на спроможність країни виробляти продовольство. Особливо це стосується виробництва зернових: під час весняної кампанії 2022 року було засіяно в середньому на 21% менше полів, а восени — на 41% менше полів озимих культур. Двадцять п’ять відсотків українських територій для вирощування овочів перебувають під окупацією. Показники тваринницької продукції також знизилися, особливо в регіонах, які перебували або досі перебувають під окупацією. Після різкого спаду в березні 2022 року експорт тваринницької продукції почав відновлюватися наприкінці року, особливо це стосується курятини[3].
У 2022 році доходи від експорту сільськогосподарської продукції становили 52% усіх експортних надходжень порівняно з 41% у 2021 році. Це можна пояснити втратою інших основних експортних продуктів, зокрема металів, руд та машинного обладнання. В абсолютних цифрах доходи від сільського господарства були меншими: 21 млрд доларів США у 2022 році проти 27 млрд доларів США у 2021 році[4]. Ці дисбаланси в українській продовольчій системі спричинили системні наслідки для ланцюгів постачання як в Україні, так і в усьому світі[5]. У цьому контексті система, яка базується на великомасштабному монокультурному виробництві та централізованій логістиці й переробці, не має достатньої гнучкості і тому є надзвичайно вразливою до зовнішніх впливів.
Після блокади українських портів та призупинення Європейською Комісією всіх мит на імпорт з України[6] експорт сільськогосподарської продукції до ЄС у 2022 році злетів з 27,7% у 2021 році до 55,2%. Місцеві виробники в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині змусили уряди запровадити виняткові тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України[7]. Така реакція фермерів з ЄС зумовлена різними проблемами, в тому числі нижчими виробничими витратами та екологічними стандартами в Україні, що є аргументами на користь запобігання такому імпорту.
Оскільки Україна має амбіції стати повноправним членом ЄС, міжнародні інвестори, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), повинні створювати сильніші стимули для своїх клієнтів щодо впровадження «зеленого» порядку денного ЄС для сільського господарства в майбутніх інвестиціях. Це означатиме прискорення інтеграції вимог ЄС в українське виробництво, а саме: Кращих сільськогосподарських практик[8] та Найкращих доступних технологій[9] для зменшення та запобігання забрудненню навколишнього середовища в секторі.
Роль ЄБРР та інших міжнародних фінансових установ у розвитку сільського господарства в Україні
З 1996 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) інвестував у понад 70 сільськогосподарських проєктів в Україні[10], допомагаючи розвивати потенціал великих підприємств, які стали одними з найбільших світових виробників. З початку повномасштабної війни було надано ще три кредити двом компаніям: два кредити у розмірі 24 млн євро[11] та 90 млн євро групі МХП[12] та один кредит у розмірі 10 млн євро компанії «Слобожанщина Агро»[13]. Ці інвестиції на загальну суму 124 млн євро спрямовані на відновлення виробництва зернових та олійних культур на експорт.
Нові інвестиції, надані давньому клієнту ЄБРР — МХП, були здійснені з обмеженою екологічною та соціальною оцінкою під час воєнного стану та з повним усвідомленням того, що питання відповідності екологічним та соціальним вимогам[14] попередніх інвестицій у проєкти Групи МХП залишаються невирішеними. Ба більше, експорт курячого м’яса з України до ЄС підскочив на 54% одразу після скасування експортної квоти у 2022 році. Це викликало велике занепокоєння серед європейських виробників, враховуючи, що лише одна компанія, МХП, формує зараз майже весь експорт курятини з України[15].
У 2022 році ЄБРР також надав кредити банкам-посередникам у рамках Гарантії продовольчої безпеки (FSG) та Гарантії стійкості та засобів до існування (RLG) з метою забезпечення доступу до фінансування для малих та середніх підприємств, включаючи фермерство та інші види діяльності, пов’язані з сільським господарством[16]. У 2022 році в рамках FSG та RLG було надано 10 інвест проєктів на загальну суму 105,5 млн євро. Ще чотири проєкти на загальну суму 112,5 млн євро, призначені для ПроКредитБанку[17], ОТП[18], КредоБанку[19] та ПриватБанку[20], перебувають на стадії обговорення. Загальною метою, згідно з Резюме проєктів ЄБРР, є «фінансування довгострокових капітальних інвестицій мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) з метою модернізації їхніх технологій та обладнання до стандартів ЄС, зокрема інвестицій у стійкі та зелені технології, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності бізнесу».
Фінансова підтримка міжнародних фінансових інституцій є життєво важливою для вирішення коротко- та середньострокових питань, таких як відновлення аграрного сектору та реконструкція його активів, зміцнення державних інституцій, гарантування ліквідності малих фермерських господарств і банків, а також більш стале інвестування. Крім того, стратегічно важливо розробити стратегії та заходи, спрямовані на вирішення недооцінених проблем, як-от деградація ґрунтів, відновлення та розвиток водної інфраструктури, а також на усунення галузевих недоліків, як-от непрозорість та викривлення конкуренції, спричинені домінуванням великих підприємств. ЄБРР повинен розглянути ці питання в міру просування України до вступу в ЄС.
Пріоритети реконструкції та відновлення сільського господарства
У Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення визначено такі середньо- та довгострокові цілі відновлення сільського господарства[21]: надання прямої фінансової підтримки фермерам шляхом диверсифікації сільськогосподарського виробництва та створення продовольчо-енергетичних систем; стимулювання екологічної та соціальної сталості продовольчих систем в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу; розвиток потенціалу інституцій, щоб вони могли забезпечити кліматично стійке відновлення; допомога фермерам у розумному використанні коштів, виділених на підготовку до вступу в ЄС, з метою інтеграції аграрного сектору України в систему ЄС.
Нова аграрна політика[22], яка є частиною Плану відновлення України, визначає пріоритетні напрями відновлення до 2032 року, а також деталі очікуваних джерел фінансування. У проєкті документа визначено очікування щодо залучення міжнародних фінансових інституцій до таких проєктів, як «зелене зростання» для агропродовольчого сектору, картографування територій та розвиток інфраструктури для геопросторових даних, просторове планування територій громад.
Сільське господарство було сектором з найбільш різкою тенденцією до зростання викидів парникових газів протягом останнього десятиліття в Україні, збільшившись майже на 30% за 10 років[23]. Водночас, ескалація наслідків зміни клімату зробила сільськогосподарське виробництво вразливим[24], особливо в центрі та на півдні України, де спостерігаються вищі температури, менша кількість води та ґрунтової вологи, а також частіші екстремальні погодні явища. Рівень волатильності (непередбачуваності) врожаю озимої пшениці в степовій зоні України є одним з найвищих у світі[25], що можна пов’язати саме із проявами кліматичної кризи. Враховуючи посилення цих впливів, заходи з пом’якшення наслідків зміни клімату й адаптації до них є нагальною потребою.
Розвиток зрошувальних систем на півдні України широко пропагується як необхідний захід з адаптації до зміни клімату. Протягом десятиліть іригаційні системи в регіоні перебували у зношеному стані. Після вторгнення Росії у 2022 році ці системи стали об’єктами військової агресії, що призвело до подальших руйнувань. Зовсім недавно, 6 червня 2023 року, руйнування Каховської греблі завдало непоправних руйнувань найбільшому прісноводному водосховищу країни. Окрім безпосередньої величезної шкоди та трансформації ландшафту, ця подія матиме середньо- та довгострокові наслідки для водопостачання регіону, зокрема для зрошення. Хоча точаться дискусії щодо того, чи можливо взагалі відновити підірвані об’єкти, деякі чиновники назвали прогнозовану вартість і терміни такої реконструкції: щонайменше 800 мільйонів євро і п’ять років[26]. Для забезпечення сталого майбутнього цих земель необхідні економічно та часово обґрунтовані альтернативи у вигляді децентралізованого, обґрунтованого з точки зору клімату рішення щодо забезпечення потреб у додатковій волозі[27].
Деградація ґрунтів — ще один довгостроковий наслідок війни, який визначатиме майбутнє сільського господарства в Україні. Розмінування — це дорогий і тривалий процес, який може тривати до 10 років. Однак хімічне забруднення ґрунту на раніше замінованих територіях матиме негативні наслідки для сільського господарства, довкілля та людей протягом наступних поколінь[28]. З цих причин розмінування має відбуватися у поєднанні з комплексною екологічною оцінкою і моніторингом забруднення ґрунту. Науково обґрунтована рекультивація на менш забруднених землях та справедлива консервація земель на найбільш забруднених територіях також мають вирішальне значення — для фермерів, які в іншому випадку можуть втратити засоби виробництва; для місцевих громад і споживачів, які повинні мати доступ до здорової їжі; та для довкілля, порушені екосистеми якого повинні бути відновлені. Участь громадянського суспільства та місцевих громад у оцінці ступеня забруднення та плануванні спільних зусиль з очищення матиме першорядне значення, як і вибір найкращих методів відновлення земель[29].
Малі та середні фермерські господарства є основою сільських громад. Вони забезпечують робочі місця, бюджетні надходження, соціальне забезпечення, більший потенціал для досягнення екологічної рівноваги у господарюванні, а також забезпечення продовольством населених пунктів. Їх важливість є як ніколи помітною під час повномасштабного вторгнення в Україну. Підтримка і сприяння децентралізації продовольчих систем шляхом розширення можливостей малих фермерів та забезпечення їхньої кооперації є життєво важливим елементом для подальшого сталого відновлення України та життєздатності її сільських територій. Тому зусилля, спрямовані на забезпечення сталої реконструкції та відновлення аграрного сектору, повинні включати підтримку малих і середніх підприємств та розвиток кооперації.
Забезпечення прозорості ринку землі є ще одним важливим аспектом. Наразі обговорюються плани відкласти другий етап[30] реформи ринку землі до завершення воєнного стану. Протягом 2022 року ринок землі продовжував функціонувати: за рік було укладено майже 42 000 земельних угод на загальну площу понад 77 600 гектарів. У перші місяці 2023 року було укладено ще 13 000 договорів на загальну площу 26 000 га[31]. Але оцінка ефективності контролю за концентрацією земель органами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, також відомої як Держгеокадастр[32], є складним завданням. Держгеокадастр збирає, узагальнює та аналізує інформацію про земельні угоди і виступає центральним органом, відповідальним за нагляд та управління концентрацією сільськогосподарських земель. Однак через воєнний стан доступ громадянського суспільства до інформації про землю обмежений, що, зі свого боку, обмежує незалежний моніторинг концентрації земель, планування та прийняття рішень. Тому вкрай важливо забезпечити ефективний контроль та прозорість даних. Це особливо важливо для відновлення сільськогосподарського сектору.
Рекомендації
Інвестиції повинні використовуватися стратегічно, не лише для того, щоб допомогти досягти довоєнного рівня виробництва, але й для більш глибокої якісної трансформації сектору, який має амбіції стати рівноправною частиною сім’ї ЄС. Інституції ЄС, державні інвестори та громадянське суспільство повинні об’єднати зусилля для вивчення шляхів відновлення та переорієнтації сільськогосподарської моделі країни.
Підтримка малих фермерів, прозорість та сталість мають бути в центрі цих зусиль, і це повинно бути на першому місці в будь-якому порядку денному. Декарбонізоване та децентралізоване виробництво, здатне адаптуватися до зміни клімату, є менш вразливим та більш гнучким як для України, так і для глобальної продовольчої безпеки.
Як інвестор в сільськогосподарський сектор, ЄБРР повинен:
- Готувати своїх українських клієнтів до подальшої реалізації амбітної Зеленої угоди ЄС та стратегій «Від ферми до виделки» як засобу досягнення вуглецево нейтрального, соціально справедливого, екологічно чистого та здорового виробництва;
- Забезпечити життєздатність дрібних і середніх фермерів і допомогти їм співпрацювати в рамках розмаїтих й децентралізованих агропродовольчих систем, покликаних сприяти відродженню і розвитку сільських районів;
- Підвищити прозорість ролі фінансових посередників.
Для визначення пріоритетів та координації політичних змін донори повинні:
- Прискорити інтеграцію вимог ЄС у виробництво в Україні, а саме: кращих сільськогосподарських практик та найкращих доступних технологій для зменшення та запобігання забрудненню навколишнього середовища в секторі;
- Зменшити викиди парникових газів та адаптуватися до поточної кліматичної кризи, допомогти розвивати стійкі агропродовольчі системи та покращити екосистемні послуги в сільській місцевості;
- Розробити стійкі альтернативи великомасштабним іригаційним проєктам, наприклад, через заходи зі збереження вологи в ґрунті для захисту та відновлення природи, проєкти «Nexus», що поєднують потреби в зрошенні та поживних речовинах з розвитком очисних споруд у громадах, та інші кліматично-розумні технології для іригації;
- Інтегрувати заходи з відновлення пошкоджених земель деокупованих територій України шляхом комплексної оцінки забруднення та консервацією земель на найбільш забруднених територіях;
- Забезпечити доступ громадськості до інформації про ринок землі, в тому числі щодо ефективного контролю та запобігання ризикам концентрації земель, а також створити сприятливі умови для малих та середніх підприємств для купівлі землі як основної умови їх сталого розвитку.
_____________
[1] Нова аграрна політика, оновлена у травні 2023 року Міністерством сільського господарства, є частиною Плану відновлення України. Документ охоплює проєкти в різних сферах діяльності, зокрема, зрошення, логістика, виробництво продуктів харчування (м’ясо-молочні продукти, фрукти й овочі, насіння) та зростання експорту, просторове планування та оцифрування просторових даних, а також «зелене» зростання агропродовольчого сектору. Орієнтовна загальна вартість реалізації проєктів становить 76,3 мільярда доларів США. Проєкт Нової аграрної політики було отримано на запит 12 травня 2023 року від «Екодії», членської організації мережі НУО «Бенквоч» у Центрально-східній Європі від України.
[2] World Bank, Government of Ukraine, European Union, United Nations, Rapid Damage and Needs Assessment, World Bank Group, March 2023.
[3] Agribusiness Ukraine, 9th edition of the infographic guide: “Agribusiness of Ukraine during the war“, Agribusiness Ukraine, accessed 16 June 2023.
[4] Там само.
[5] Принципи зеленої відбудови України Екодії, Екодія, 16 травня 2022.
[6] European Commission, EU takes steps to suspend all duties on imports from Ukraine, European Commission, 27 April 2023.
[7] European Commission, EU extends trade benefits for Ukraine, European Commission, 5 June 2023.
[8] European Commission, Nitrates: Protecting waters against pollution caused by nitrates from agricultural sources, Implementation, European Commission, accessed 16 June 2023.
[9] European Commission, Sustainable production: best available techniques, European Commission, accessed 16 June 2023.
[10] European Bank for Reconstruction and Development, Project Summary Documents, European Bank for Reconstruction and Development, accessed 16 June 2023.
[11] European Bank for Reconstruction and Development, MHP EUR 24 million agri loan under RLF, European Bank for Reconstruction and Development, accessed 16 June 2023.
[12] European Bank for Reconstruction and Development, RLF – MHP Sunflower, European Bank for Reconstruction and Development, accessed 16 June 2023.
[13] European Bank for Reconstruction and Development, RLF – Ukraine IMC grain transport fleet, European Bank for Reconstruction and Development, accessed 16 June 2023.
[14] European Bank for Reconstruction and Development, MHP Corporate Support Loan, MHP Biogas, European Bank for Reconstruction and Development, 16 June 2023.
[15] Reuters, ‘EU imports of Ukrainian chicken soar after quota lifted, French group says’, Reuters, 9 September 2022.
[16] European Bank for Reconstruction and Development, Project Summary Documents, European Bank for Reconstruction and Development, accessed 16 June 2023.
[17] European Bank for Reconstruction and Development, RLF-RLG, EaP SMEC – ProCredit Bank Ukraine 2023, European Bank for Reconstruction and Development, accessed 16 June 2023.
[18] European Bank for Reconstruction and Development, RLF – RLG – OTP Leasing 2023, European Bank for Reconstruction and Development, accessed 16 June 2023.
[19] Європейський банк реконструкції та розвитку, КредоБанк 2023: гарантія стійкості та засобів до існування, Європейський банк реконструкції та розвитку, дата звернення 16 червня 2023 року.
[20] European Bank for Reconstruction and Development, RLF-RLG, EaP SMEC – Ukraine PrivatBank, European Bank for Reconstruction and Development, accessed 16 June 2023.
[21] World Bank, Government of Ukraine, European Union, United Nations, Rapid Damage and Needs Assessment, World Bank Group, 79, March 2023.
[22] Див. Виноску 1.
[23] TNA Project, Ukraine Technology Needs Assessment Report, Climate Change Mitigation, UNEP DTU Partnership, 6 July 2019.
[24] TNA Project, Ukraine Technology Needs Assessment Report, Climate Change Adaptation, UNEP DTU Partnership, 36, 49-50, August 2019.
[25] Florian Schierhorn, Impact of climate change on wheat production in Ukraine, Leibniz Institute of Agricultural Development in Transition Economies (IAMO), 9-10, December 2019.
[26] Deutsche Welle, «Для відновлення Каховської ГЕС потрібно п’ять років», Deutsche Welle, 6 червня 2023 року.
[27] Спільна позиція Екодії, WWF-Україна та Української природоохоронної групи щодо зрошення в Україні, Екодія, січень 2022.
[28] Центр екологічних ініціатив «Екодія», Забруднення земель внаслідок агресії росії проти України – результати дослідження, травень 2023.
[29] Giacomo Certini, Riccardo Scalenghe, William I. Woods, The impact of warfare on the soil environment, Earth-Science Reviews Volume 127, 1-15, December 2013.
[30] З 1 липня 2021 року по 1 січня 2024 року початкова фаза ринку землі дозволяє купувати сільськогосподарські угіддя тільки громадянам України. Максимальний розмір земельної ділянки, яку можна придбати, становить 100 га на одну особу. Другий етап, який розпочнеться у 2024 році, відкриває ринок для юридичних осіб, дозволяючи їм купувати сільськогосподарські землі з лімітом до 10 000 гектарів за одну транзакцію. Див: Законодавство України, Земельний кодекс України, частина X, параграф 15, Верховна Рада України, 6 серпня 2023 року.
[31] Міністерство аграрної політики та продовольства України, «Денис Башлик: функціонування ринку землі в межах воєнного стану показник впевненості українців у перемозі», Міністерство аграрної політики та продовольства України, 17 травня 2023 року.
[32] Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру підпорядковується Міністерству аграрної політики та продовольства України.
