Сільські громади здебільшого користуються децентралізованими підземними джерелами питної води для населення — криницями та свердловинами. Ці джерела є вразливими до накопичення забруднення, адже в сільській місцевості є багато факторів, що негативно впливають на водні ресурси. На жаль, часто бракує інформації про якість підземних вод. Унаслідок військової агресії нині часто не тільки в селах, а й в містах люди користуються альтернативними, децентралізованими джерелами води.
Доступ населення до води в багатьох регіонах країни значно погіршився. Унаслідок збройної військової агресії росії проти України руйнуються об’єкти інфраструктури водопідготовки й очистки, забруднюються компоненти довкілля, зокрема джерела питної води та водойми.
Громадський моніторинг — це важливий інструмент для вивчення та поширення інформації про якість води у громадах, аби знайти відповідь на низку запитань. Чи безпечна в цьому місці вода? Чи змінюється її якість? Як саме зменшити забруднення? Як підготувати цю воду до споживання? Спільно із шістьма громадами у Київській, Житомирській та Тернопільській областях ми провели таке дослідження і готові поділитися його висновками.
Географія дослідження
Ще минулого року під час експедиції “У пошуках чистої води” ми сфокусували увагу на дослідженні стану вод у сільській місцевості, одначе цього разу досліджували лише джерела питної води: криниці, природні джерела та свердловини (зокрема, водогони). Пріоритет надали тим зацікавленим громадам, що мали детальну інформацію про джерела питної води, якими користується значна частина громади; а також тим громадам, де був ризик забруднення через близькість бойових дій.
Отже, в цьогорічній ініціативі взяли участь представники Бучанської ОТГ (смт Ворзель) та Гірської ОТГ (с. Гора, с. Ревне, с. Мартусівка) Київської області; Волицької ОТГ (с. Волиця, с. Новоівнецьке, с. Стара Котельня), Курненської ОТГ (с. Курне) та Овруцької ОТГ (с. Стугнівщина, с. Скребеличі, с. Заськи) Житомирської області, а також Чортківської ОТГ (м. Чортків) на Тернопільщині.
Методологія
У обраних громадах усього проаналізували по два-три джерела питної води, одначе кількість моніторингових точок (відібраних проб) різниться залежно від типу джерела. Для криниць, природних джерел та індивідуальних свердловин відбиралися по одній пробі води. Для свердловин локальних нецентралізованих систем водопостачання (водогонів) відбиралось по дві проби: 1) безпосередньо зі свердловини або найближчого до свердловини домогосподарства; 2) у найвіддаленішому від свердловини домогосподарстві. У такий спосіб можна дізнатись про вплив на якість води власне інженерної мережі.
У серпні-вересні 2022 року для фізико-хімічного аналізу води всього відібрали 25 проб у 5 криницях (смт Ворзель, с. Волиця, с. Курне), 2 джерелах (м. Чортків), 2 індивідуальних свердловинах (м. Чортків, с. Курне), 8 водогонах (по 2 проби на кожен у Овруцькій, Гірській та Волицькій ОТГ). За результатами аналізу визначено потребу в проведенні додаткового мікробіологічного аналізу 16 (з 25) моніторингових точок. Аналізи всіх проб на фізико-хімічні параметри води проведено на базі приватної лабораторії, охопивши загалом 50 фізико-хімічних показників. Дослідження мікробілогічних параметрів проводились на базі обласних центрів МОЗ, а кількість перевірених показників могла варіюватися від 5 до 9 показників, залежно від спроможності обласних лабораторій.
За результатами лабораторних аналізів ці джерела питної води оцінили відповідно до критеріїв методики ДСТУ 4808, настанов ДСанПіН 2.2.4-171-10, наказу МОЗ №683 та наказу МОЗ №721.
Результати моніторингу в громадах
Для візуалізації узагальнених результатів кожної з моніторингових точок використано графічну модель на картосхемах нижче, яка демонструє оцінку якості та безпечності вод джерела водопостачання за декількома критеріями:
- зона І – результат аналізу згідно з ДСТУ 4808;
- зона ІІ – результат аналізу загальних санітарних властивостей;
- зона ІІІ – результат аналізу епідемічної безпеки;
- зона IV – результат аналізу органолептичних (смакових) властивостей.
Для відображення результатів аналізу кожну зону позначено відповідним кольором (рис. 1).
Оцінка якості та безпечності вод джерела водопостачання
З міркувань безпеки деталізовані координати відбору проб вод не наведені на картосхемах, а графічне позначення точок відбору проб слід сприймати як умовне.
(Клікніть на зображення мапи громади щоб відкрити її на весь екран)
-
- Чортківська ОТГ
-
- Курненська ОТГ
-
- Овруцька ОТГ
-
- Волицька ОТГ
-
- Бучанська ОТГ
-
- Гірська ОТГ
Відповідність нормам ДСТУ 4808 (група критеріїв І)
Державні стандарти України №4808 встановлюють гігієнічні та екологічні вимоги для джерел води які можуть бути використані для питного постачання. Результати цього громадського моніторингу вод свідчать, що всі перевірені джерела води придатні для водопостачання та мають значний потенціал для доочищення або спеціальної підготовки питної води. Згідно з критеріями ДСТУ 4808, усі джерела належать до І категорії якості. Деякі джерела характеризуються перехідною якістю вод від «відмінних» до «добрих» та «частково забруднених».
Найгірший індекс якості джерела характерний громадам м. Чортків, с. Волиця, с. Ревне та с. Мартусівка Гірської ОТГ. Ці джерела водопостачання мають усі ознаки переходу категорії якості води та потребують додаткового (періодичного) моніторингу, а також аналізу ретроспективних даних про якість води у цих джерелах.
Загальна тенденція для водогонів цих громад — якість води відрізняється у ближніх до свердловин та віддалених точках моніторингу, а в останніх вода нижчої якості. Це свідчить про незадовільний стан мереж водогонів та їх вплив на якість води.
Загальні санітарні властивості (група критеріїв ІІ)
Більшість досліджених джерел водопостачання мають добру та задовільну загально-санітарну якість води. Однак найгіршою за загально-санітарними параметрами є вода криниці м. Ворзель, с. Волиця та джерело м. Чортків. Незадовільні параметри води з свердловин с. Мартусівка, с. Ревне, с. Заськи та м. Чортків. Ці джерела водопостачання потребують додаткового очищення або кондиціонування води.
Лабораторні аналізи вказують на високий вміст або забруднення вод підземних джерел децентралізованого водопостачання:
– сполуками нітрогену (нітрат-іон, амоній-іон) у населених пунктах м. Чортків, с. Скребеличі та с. Заськи Овуцької ОТГ, криниці с. Курне Курнеської ОТГ, с. Волиця Волицької ОТГ, криниці смт Ворзель Бучанської ОТГ, с. Ревне та с. Мартусівка Гірської ОТГ;
– заліза та марганцю у загальних формах у населених пунктах с. Скребеличі та с. Заськи Овуцької ОТГ, с. Новоівницьке Волицької ОТГ, у всіх досліджених джерелах Гірської ОТГ;
– розчинених солей (із додатковими ознаками підвищеного вмісту іонів кальцію та магнію) у населених пунктах с. Стара Котельня та с. Волиця Волицької ОТГ.
Постійне споживання води що має перевищення цих елементів, чи їх сполук? несе загрози для здоров’я, особливо для вразливих категорій населення: вагітні, діти, люди похилого віку та з хронічними хворобами. Надлишок солей, заліза може негативно вплинути на внутрішні орани: нирки, печінку, підшлункова залоза тощо. Забруднення нітратами впливає на серцево-судинну, ендокринну систему, а для новонароджених дітей споживання води з нітратами є смертельно небезпечним.
Епідемічна безпека (група критеріїв ІІІ)
Проби води всіх джерел (за винятком с. Скебеличі) відповідають критерію загального мікробного числа. Не виявлено патогенних ентеробактерій, кишкових гельмінтів, патогенних кишкових найпростіших та вірусу гепатиту А.
У більшості джерел виявлені загальні коліформи (за винятком с. Стугівщина, с. Заськи, с. Курне, с. Стара Котельня та церковної криниці смт. Ворзель). У всіх випадках, окрім м. Чортків, с. Новоівницьке, смт. Ворзель та с. Скребеличі, бактеріологічний аналіз не виявив кишкової палички (E.coli) та загальних форм ентерококів, тож результат бактеріологічного аналізу для інших джерел слід сприймати як «хибно позитивний» та не пов’язаний з антропогенним господарсько-фекальним забрудненням. Цей висновок ґрунтується на відсутності інших свідчень про поширення інфекційних хвороб населення та свійських тварин на цій території.
Результати бактеріологічного аналізу вод у криницях с. Курне та Волиця свідчать про значне бактеріальне забруднення, тож необхідні невідкладні санітарні дії та тимчасове обмеження використання джерел для питного водопостачання. Для цих джерел варто провести технічне та санітарне очищення, а після контрольного бактеріологічного аналізу — ухвалити рішення про безпеку споживання води.
Підвищені індекси епідемічної безпеки джерел води в м. Чортків потребують контрольного бактеріологічного аналізу після санітарної обробки джерел. Отриманих даних недостатньо, аби підтвердити значне бактеріальне забруднення цих джерел. Варто виключити інші чинники, що могли вплинути на якість води, зокрема забруднення джерела.
Найкращі результати оцінки якості та безпечності води продемонстрували джерела церковної криниці смт. Ворзель, криниця с. Курне та свердловини с. Стара Котельня та Стугівщина.
Органолептичні властивості (група критеріїв IV)
Отримані результати свідчать, що в більшості громад вода у джерелах водопостачання не відповідає смаковим (ораганолептичним) критеріям якості. Найгірші органолептичні властивості мають води джерел с. Ревне, с. Мартусівка, с Заськи та с. Скребеличі. Результати аналізу виявили, що в с. Новоівницьке, с. Стугівщина та с. Гора спостерігається значне погіршення смакової якості води під впливом інженерної мережі. Ця інформація потребує додаткового вивчення та усунення причин вторинного забруднення води.
Детальний аналіз джерел с. Гора, с. Новоівницьке, с. Стара Котельня, с. Стугівщина виявив одну спільну рису. При інших задовільних параметрах якості, вода з джерел цих громад має незадовільні смакові властивості. За формальною ознакою вода з цих джерел не відповідає санітарно-гігієнічним критеріям та потребує очищення. Комплексний аналіз свідчить, що води цих джерел потребують покращення саме смакових властивостей і очищення мереж водопостачання.
Висновки та рекомендації
Представникам ОТГ та органам місцевого самоврядування громад, в межах цієї моніторингової місії, було надано індивідуальні рекомендації до кожного перевіреного джерела, та можна виокремити певні спільні рекомендації щодо вибору методів очищення для всіх досліджених джерел. Ці рекомендації передусім мають бути організовані на рівні громади, для забезпечення доступу населення до якісної і безпечної води.
1) Джерела водопостачання з незадовільною оцінкою якості води потребують прояснення (зменшення каламутності та кількості зважених речовин у воді) та для деяких випадків зменшення кольоровості води. Для цих цілей краще використовувати технологічні схеми фільтрування на швидких фільтрах із комбінованим завантаженням.
2) Через поганий стан мереж водопостачання, якість води в дальніх точках водогонів помітно гірша, тож у цих місцях необхідне додаткове очищення. Для цих цілей варто використовувати технологічні схеми фільтрування на швидких напірних фільтрах (із полімерним навитим багатошаровим фільтруючим елементом, тип фільтр-колба), інстальованих безпосередньо у вхідному колодязі або індивідуальних повільних фільтрах (із комбінованим завантаженням, тип фільтр-глечик).
3) Виявлений факт підвищеного солевмісту у воді (та підвищеного вмісту сполук кальцію та магнію) обґрунтовує загальну рекомендацію про додаткове доочищення води на пунктах розливу (в кінцевого споживача). Для цих цілей варто використовувати технологічні схеми фільтрування з наступним іонним обміном або зворотним осмосом. З організаційної точки зору краще розділити вхідний потік води та виконувати спеціальне доочищення виключно води для пиття й приготування їжі.
4) Для усіх джерел водопостачання, в яких виявлено високий вміст сполук нітрогену (нітрати, амоній), аби покращити якість води варто вжити комплексних заходів: від контрольного підтвердження результатів аналізу та встановлення причин до організації спеціального очищення води. Високий вміст сполук нітрогену (нітратів, нітритів) у воді – це значна проблема, що ускладнює технологію очищення, робить її економічно невигідною, а іноді технічно нездійсненною. Саме тому стратегічно важливо попередити забруднення джерел водопостачання сполуками нітрогену. Висока розчинність (активність) аніонів нітрогену у воді не дає змоги застосувати прості та дешеві способи очищення. Особливо, якщо йдеться про значне перевищення нормативу якості.
Спільна рекомендація: використання технологічної схеми фільтрування з подальшим повним зворотним осмосом води, яка призначена для пиття. Враховуючи, що зворотний осмос — це напірна технологія очищення води, а більшість виявлених джерел є криницями, – громадяни, які вимушені споживати воду з цих джерел, по суті, позбавлені технічної можливості її додатково очищати.
5) Враховуючи умови в сільських громадах, варто використовувати альтернативні підходи для забезпечення доступу громадян до чистої питної води. Наприклад, встановити колективний платний автомат спеціального доочищення води для питних потреб – це організаційно та технологічно проста схема колективного рішення щодо доочищення води в громаді.
Хоча дані цього громадського моніторингу мають обмеження за обсягом та часовими межами, однак можуть вказувать на істотну шкоду для якості води від довготривалих несталих практик ведення сільського господарства, нераціонального поводження з добривами, засобами захисту рослин, засмічення земель, неналежного поводження з відходами, стічними та зворотними водами. Відповідно все це потребує моніторингу, нагляду та контролю. До того ж, ці практики спричиняють забруднення, з якими важко та дороговартісно боротися (а подекуди — неможливо), як-от нітратне забруднення. Саме тому варто передусім попереджати виникнення забруднення шляхом впровадження кращих екологічних практик господарювання та моніторингу.
Повний текст наукового дослідження та деталізовані рекомендації для кожного досліджуваного джерела питної води ви можете завантажити за посиланням “Аналіз та екологічна оцінка результатів моніторингу природних питних вод у малих громадах України”
Робота підготовлена в межах проєкту «Перспективи сталого розвитку сільських територій», що реалізується в співпраці з міжнародною благодійною організацією Austausch e.V. та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.
