Біда не приходить одна. Як вийти з кризи і не зашкодити довкіллю?
2020 рік мав стати дуже важливим для кліматичних дій. Цьогоріч країни зобов’язані представити свої переглянуті Національно визначені внески у Паризьку угоду.
Глобальна кліматична криза – це системна проблема, тож і її вирішення потребує системних кроків на міжнародному та національному рівні. Саме тому ми працюємо над тим, аби Україна впроваджувала амбітну кліматичну політику та скорочувала викиди парникових газів, що спричиняють зміну клімату та адаптувались до цих змін. Сильна кліматична політика – це серйозний виклик, але й разом з тим – це унікальна можливість для України стати на шлях сталого розвитку. Це можливість розвивати сучасні чисті технології, створювати робочі місця у нових секторах економіки, підвищувати комфорт українців у власних оселях, піклуватися про сьогоднішні та майбутні покоління – їхній добробут, здоров’я та навколишнє середовище.
2020 рік мав стати дуже важливим для кліматичних дій. Цьогоріч країни зобов’язані представити свої переглянуті Національно визначені внески у Паризьку угоду.
Як амбітні заклики мають перетворитися в реальні політичні дії – розповідаємо далі.
Більше десяти років вчені фіксують постійне підвищення середньорічної температури повітря та зменшення кількості опадів.
Уже кілька років тема зміни клімату перейшла від стадії сюжету для апокаліптичних голлівудських фільмів до невіддільної частини нашої буденності.
«Планети Б не існує!». Ці слова ще нещодавно починали все частіше з’являтися на шпальтах газет та у новинах.
Природний газ хоч і розкладається в атмосфері, але у межах 20 років має потенціал нагрівати планету.
Екодія видала Міністерству енергетики і захисту довкілля штраф за кліматичну неамбітність.
ГО та експерти різних напрямків об’єдналися, щоб запропонувати цілі для різних секторів.
У суспільстві знову заговорили про зміну клімату і як вона впливає на наше життя.
Український уряд планує розробити бачення “зеленого” енергетичного переходу.