Як громадські організації можуть вплинути на локальну кліматичну політику
Ми хочемо поділитись досвідом якісного спілкування між владою, населенням і експертами.
Глобальна кліматична криза – це системна проблема, тож і її вирішення потребує системних кроків на міжнародному та національному рівні. Саме тому ми працюємо над тим, аби Україна впроваджувала амбітну кліматичну політику та скорочувала викиди парникових газів, що спричиняють зміну клімату та адаптувались до цих змін. Сильна кліматична політика – це серйозний виклик, але й разом з тим – це унікальна можливість для України стати на шлях сталого розвитку. Це можливість розвивати сучасні чисті технології, створювати робочі місця у нових секторах економіки, підвищувати комфорт українців у власних оселях, піклуватися про сьогоднішні та майбутні покоління – їхній добробут, здоров’я та навколишнє середовище.
Ми хочемо поділитись досвідом якісного спілкування між владою, населенням і експертами.
Розповідаємо про те, чи виконали політики десять екологічних вимог своїх громадян та громадянок.
Ціною за неконтрольоване використання викопних палив стала зміна клімату.
Чи справедливо вимагати від України досягнення амбітних кліматичних цілей і що для означають рішення конференції в Ґлазґо.
Екодія висловлює занепокоєння, що відхилено пропозиції, які сприяли б збереженню торфовищ в межах лісофонду.
З підняттям глобальної температури стихійних лих стає все більше і країни зазнають все сильніших збитків.
Після двотижневих міжнародних кліматичних переговорів країни світу підписали Кліматичний пакт Ґлазґо.
Для української промисловості, яка залежить від європейських ринків, екологічна модернізація стає тепер необхідністю.
Кабінет Міністрів України прийняв Стратегію з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
Україна разом із ще понад 100 країнами підписала Декларацію про ліси та землекористування.