2020 рік мав стати дуже важливим для кліматичних дій. Цьогоріч країни зобов’язані представити свої переглянуті Національно визначені внески (НВВ) у Паризьку угоду. У цих документах вони визначать, на скільки готові скоротити свої викиди парникових газів аби протидіяти кліматичній кризі. Україна також має подати оновлений НВВ і докласти більше зусиль для збереження безпечного і чистого майбутнього. Проте інша криза – коронавірусна – змінила багато планів.
На міжнародному рівні відклалися важливі зустрічі, такі як Конференція Сторін ООН у Глазго, на яких країни змогли б представити свої амбітні плани. Незважаючи на це, ми бачимо, що 105 країн – в основному невеликі країни, що розвиваються – відповідальні за 15% світових викидів парникових газів, вже взяли зобов’язання збільшити свої НВВ, включно з 45 африканськими країнами і малими острівними державами.
«Маршаллові Острови переглянули свою мету давно – в 2018 році, щоб показати, що вони готові зробити свою частину роботи, але чи готові країни, що розвиваються? Чилі і Руанда представили свої НВВ в розпал кризи охорони здоров’я, в той час як інші країни використовують пандемію як привід для уповільнення кліматичних дій», – каже Ноемі Лепрі-Ринге з Інституту Світових Ресурсів (World Resource Institute) у своєму нещодавньому виступі.
25-26 травня Екодія разом з партнерами: мережею CAN СЄКЦА. Фондом Фрідріха Еберта та BUND (Друзями Землі Німеччини) – провели онлайн-конференцію “Кліматичний діалог між секторами в країнах Східного партнерства”. Представники урядів, громадянське суспільство і експерти з Азербайджану, Білорусі, Вірменії , Грузії, Молдови, Росії, України і країн ЄС разом шукали найкращі шляхи посилення кліматичних цілей в ці важкі часи пандемії COVID.
У країн Східного партнерства, до якого входить і Україна, було дещо спільне: відсутність кліматичних амбіцій. Лише Молдова встигла подати оновлений НВВ, а Вірменія, Азербайджан та Білорусь поки навіть не планують підвищувати свої амбіції. Проте ми можемо бачити і непогані приклади: від інклюзивного процесу перегляду кліматичних цілей в Україні і Грузії, до стратегії переходу на 100% відновлюваних джерел енергії в місті Кутаїсі, як підкреслила сама заступниця мера Ніно Твалтвадзе під час заходу.
Про те, як наші країни можуть почати відновлення після кризи, не завдаючи шкоди довкіллю, поспілкувалися Моллі Уолз з Друзів землі Німеччини, Світлана Романко з 350.org в регіоні СЄКЦА та Георгій Сафонов з Вищої Школи Економіки.
Проте загалом ми все ще далекі від досягнення кліматичної мети Паризької угоди – не допустити підняття середньої глобальної температури на більш як 1,5°С, і саме тут громадські організації відіграють дуже важливу роль.
«У січні 2019 року Міністерство екології та природних ресурсів України створило спеціальну робочу групу з перегляду кліматичних цілей. У неї входять близько 80 представників державних установ, неурядових організацій, місцевих громад, вчених і бізнесу. Але попереду ще багато роботи», – сказала Ірина Ставчук, заступниця міністра енергетики та охорони навколишнього середовища України. «Ми бачимо велику роль міст в декарбонізації (зниженні викидів парникових газів – прим. ред.). Угода мерів в Україні – це потужний рух, що налічує понад 250 учасників. Кілька українських міст вже оголосили про перехід на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року».
Угода мерів – це європейська ініціатива для збереження клімату і енергії на місцевому рівні. Вона об’єднує тисячі місцевих органів влади, які добровільно взяли на себе зобов’язання по досягненню кліматичних і енергетичних цілей ЄС.
Втім, навіть за наявності екологічних проектів та програм, важливим залишається моніторинг виконання поставлених в них цілей. «Під час відновлення після кризи COVID багато фінансів буде направлено в усі країни Східного сусідства, і ГО повинні упевнитися, що вони підуть на більш зелену економіку, кругову економіку, відновлювані джерела енергії, енергоефективність та інші речі, які зроблять наше майбутнє кращим» – сказав д-р Йоханнес Баур, керівник сектору економічного співробітництва, енергетики, навколишнього середовища та інфраструктури Представництва Європейського Союзу в Україні.
«“Кліматичний діалог” став дуже вчасною подією для багатьох країн Східного партнерства, адже він не лише зібрав разом представників влади і громадськості, але і став символом початку виходу з кризи. Дуже важко вирішувати кризу реального світу на відстані, проте країни продовжують шукати для цього інструменти і, можливо, цей складний період стане для нас прикладом спільнодії. Кліматична криза чекатиме на нас, коли ми нарешті повернемося до “нормального життя”, тому планувати дії заздалегідь та разом – найкраще, що ми можемо робити», – говорить Ольга Бойко, експертка з мережування ГО Екодія та координаторка CAN СЄКЦА.
Про подальші плани та найважливіші кліматичні процеси наступного року було останнє обговорення “Кліматичного діалогу”, до якого долучилася Маріана Тофтгаард з CAN International, Ольга Бойко з CAN СЄКЦА, Шивон Райт з Посольства Британії в Україні та Філіп Беренс, представник Міністерства екології та природних ресурсів Німеччини.
Хочете стати частиною активної громадськості та дізнаватися, як допомогти владі приймати амбітніші рішення? Приєднуйтеся до Екодії!
Контакти для додаткової інформації:
Ольга Бойко, ob@ecoact.org.ua
