Німецькі організації Germanwatch, New Climate Institute та міжнародна мережа Climate Action Network опублікували рейтинг країн світу, оцінивши їхні внески у боротьбу зі зміною клімату. Україна посіла 20-ту сходинку, між Єгиптом (21) та Нідерландами (19). Ця позиція лишилася для нас незмінною з минулого року попри те, що уряд прийняв оновлену кліматичну ціль та нарешті задекларував наміри скорочувати – а не підвищувати, як раніше – викиди парникових газів.
Головним недоліком України у боротьбі із кліматичною кризою експерти, що надавали оцінку для рейтингу, вважають відсутність чіткого бачення подальших кроків у боротьбі з кліматичною кризою. Цьогоріч уряд прийняв Національну економічну стратегію, в якій зазначив, що Україна прагнутиме досягти кліматичної нейтральності до 2060 року – на 10 років пізніше, ніж того вимагають науковці всього світу. А в оновленому Національно визначеному внеску до Паризької угоди уряд встановив ціль скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року відносно 1990-го (тобто на 7% відносно 2019-го). Однак як саме і в яких секторах будуть досягатися ці цілі, планів досі немає.
Крім того, в Україні залишається критично низьким податок на викиди СО2 – він у нас серед найнижчих у світі та не має цільового використання, що аж ніяк не стимулює приватні підприємства-забруднювачі модернізуватися. Частка відновлюваної енергетики у первинному енергопостачанні у нас також залишається невисокою, хоча саме відмова від викопного палива та розвиток ВДЕ є одним із найважливіших кліматичних рішень. Однак розвиток цього сектору відбувається не лише надто повільно, а ще й ніяк не стимулюється з боку держави. Дія “зеленого тарифу” закінчується, а нові механізми підтримки, які стимулювали би в першу чергу малих виробників “зеленої” електроенергії, і досі не запущені.
“Наразі основним досягненням України є скорочення викидів на 63%, порівняно з 1990 роком, який найбільше впливає на місце, яке займає країна у рейтингу. Головною причиною цього був не сталий розвиток країни, а ряд криз, які відбувались у країні з початку незалежності. Серед лідерів опублікованого сьогодні рейтингу – країни, які в першу чергу активно та системно розвивають відновлювальну енергетику. Порівняно з ними рівень темпи розвитку ВДЕ в Україні залишаються низькими. Україна загалом має великий потенціал до скорочення викидів: через енергоефективність будівель, модернізацію промисловості, розвиток сталих практик сільського господарства та захист екосистем. Забезпечення цих цілей можливо через стабільну роботу та фінансування цих секторів, джерелом якого може стати зокрема вищий податок на СО2”, – коментує Євгенія Засядько, керівниця кліматичного відділу Екодії.
За результатами рейтингу Climate Change Performance Index 2022, лідерами у захисті клімату є скандинавські країни (4-6 позиція), а також Марокко та Великобританія. Перші три сходинки традиційно залишилися вільними, адже жодна з країн світу не робить достатньо для протидії зміні клімату та стримання підняття глобальної середньої температури на рівні 1,5°C. Найгірше показали себе Австралія, Південна Корея, Росія, Саудівська Аравія і Казахстан. Країни з найгіршими показниками – це переважно країни, які є великими виробниками та/чи великими споживачами викопних палив. Усього для рейтингу оцінювалося 61 країна.
Позиція у рейтингу визначається за чотирма критеріями: скорочення викидів парникових газів (40% результату), розвиток відновлюваної енергетики (20%), споживання енергії (20%) та ефективність кліматичної політики (20%). За кожним із цих параметрів оцінку країні надають місцеві експерти. Україну цьогоріч оцінювали представники Української кліматичної мережі, зокрема громадських організацій Екоклуб, Екодія та інші незалежні експерти.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua
