У рейтингу країн за Індексом впровадження кліматичної політики (Climate Change Performance Index) за 2020 рік Україна опустилася на 20 місце, хоча у 2019 посідала 17-те.
Перші 3 місця в цьому рейтингу традиційно не посіла жодна з держав, оскільки поки що ніхто не робить достатньо для протидії кліматичній кризі та утримання глобального потепління на рівні 1,5 °С відносно доіндустріального періоду.
Країни в цьому рейтингу оцінюються за такими критеріями:
Четверте місце другий рік поспіль посідає Швеція. Національні експерти визнали силу та амбітність кліматичної політики країни – тут планують досягти нульових викидів вже у 2045 році, на 5 років раніше, ніж вимагають науковці. Найнижчу оцінку отримали Сполучені Штати. За словами експертів, викиди парникових газів на душу населення в країні продовжували падати, але вони залишаються дуже високими. Це призводить до дуже низької позиції у цій категорії.
Хоча Україна і потрапляє в першу 20-ку, в цьому немає заслуги кліматичної політики. Причин декілька:
- Один з найнижчих у світі податків на викиди парникових газів – 10 грн за тонну еквіваленту СО2
- Не прийнятий другий Національно визначений внесок
- Відкладене Кабінетом Міністрів України запровадження системи аукціонів для великих потужностей відновлюваної енергетики ( від 1 МВт для СЕС та від 5 МВт для ВЕС)
- Скорочення видатків з держбюджету на сталу мобільність у зв’язку з ковідною кризою
- Збільшення дотацій у видобувну галузь, спираючись на вузькі короткотермінові рішення.
Ще у травні 2020-го року Уряд затвердив “Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19″, де однією з головних проблем енергетичного сектору визначив виснаження газових родовищ на 75-90%, що призводить до скорочення обсягів видобутку. Для виходу із ситуації замість інтенсифікації розвитку енергоефективності та ВДЕ держава вирішила стимулювати видобуток нафти шляхом приведення рівня ставок на видобуток нафти та газового конденсату до рівня 6% та 12%. Подібні рішення не відповідають цілям Паризької Угоди та відображають неамбітну кліматичну політику.
Для того щоб викиди парникових газів скорочувалися і Україна робила повноцінний внесок у всесвітнє протистояння кліматичній кризі, політики мають приймати та запроваджувати системні та амбітні рішення. Підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії мають бути пріоритетами для країни. Нам критично важливо підвищувати власну енергонезалежність, скорочувати залежність від викопного палива та розбудовувати нову безвуглецеву економіку до 2050 року.
Кожен може та має право вимагати від держави таких дій. Наприклад, написати лист до Уряду з відповідними вимогами.
Дізнайтеся більше, на що може вплинути ваш лист та чого ви можете вимагати від влади для довкілля за посиланням: https://ecoaction.org.ua/zapytai-pro-klimat.html
До оцінки України долучались експерти та експетки: Євгенія Засядько, Костянтин Криницький, Анна Даниляк, Михайло Амосов, Ірина Бондаренко, Оксана Омельчук (Екодія); Оксана Кисіль (Угода Мерів); Оксана Алієва (Представництво фонду імені Гайнріха Бьолля, Офіс Київ-Україна); Ілля Єременко (Екоклуб); Владислав Жежерін (Консультант); Оксана Марюк, Олег Савицький (Українська Кліматична Мережа).
Контакти для додаткової інформації:
Дар’я Лазарєва
Експертка з питань зміни клімату ГО “Екодія”
+38(063) 841 37 94
dl@ecoact.org.ua
