Сьогодні ми запрошуємо вас у віртуальну подорож водно-болотними угіддями України. Ми з вами побачимо, якими різними вони бувають, яка їхня роль у природі, та як їм “живеться” поруч із людьми. А коли потепліє, рекомендуємо вам уже самостійно поїхати та подивитися ці прекрасні місця.
Розливи Десни, Чернігівщина
NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Десна — одна з небагатьох річок України, які здебільшого зберегли свій природний стан та незарегульовані дамбами. Заплава Десни належить до водно-болотних угідь міжнародного значення. Коли навесні тане сніг, річка виходить із берегів та затоплює всю свою заплаву. Регулярне затоплення заплавних луків важливе для збереження та формування місцевого біорізноманіття та клімату, для традиційного скотарства з випасом худоби та сінокосами, а також і для туризму. Усе частіше спостереження за красою розливу приваблює велику кількість туристів. Раніше розливи Десни були більш масштабними та частими. Внаслідок зменшення опадів взимку, регуляції приток, осушування та освоєння берегів таке явище спостерігається все рідше. До речі, в Естонії, Литві, Латвії та Білорусі теж характерні такі розливи, цей період навіть називають п’ятим туристичним сезоном і використовують для популяризації локального туризму. Найбільш популярне спостереження розливів Десни у Чернігівській області. Відстежувати рівень Десни можна самостійно на сайті Українського гідрометеорологічного центру або ж шукати локальних туроператорів та стежити за їх новинами. Щоб поспостерігати за розливом та зняти красиві кадри, потрібно піднятися на пагорб, щоб бачити картину згори. Найпопулярніші місця для цього: Пузирева гора, поблизу села Деснянське, Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському, Путивський крейдяний кар’єр.
Якщо ж хочете подивитися на розлив “зсередини” — сплавитися байдарками, помилуватися рослинами, що квітнуть у воді, чи поспостерігати за птахами — рекомендуємо звернутись до адміністрації Національних парків Деснянсько-Старогутський та Мезинський.
Як доїхати:
Найближчий великий залізничний вузол — м. Шостка, звідти вже можна доїхати до Десни, або електричкою до Новгород-Сіверського, або велосипедом, або ж автомобілем.
Каякінг у НПП Прип’ять-Стохід
EnergyButterfly, CC BY-SA 4.0
Прип’ять і Стохід – дивовижні річки на півночі України з безліччю річищ, рукавів, затонів, стариць. Заплави обох річок є водно-болотними угіддями міжнародного значення, тобто мають велику цінність для збереження та відновлення великої кількості видів рослин і тварин. Саме тому тут було створено національний природний парк Прип’ять-Стохід.
Якщо ви любите активний відпочинок — рекомендуємо навесні тут сплавитися каяками. Ви не тільки позитивно навантажите своє тіло, а й відпочинете душею, спостерігаючи за неймовірними затопленими лісами, луками, болотами та озерами. На берегах цих річок є можливість побачити піщані дюни та залишки бойових точок часів Другої світової війни. Ще однією цікавинкою місцевості є велика кількість бобрових хаток. Рекомендуємо не нехтувати послугами гіда від нацпарку, оскільки на цих річках дійсно багато заплутаних ходів, стариць. І якщо ви не маєте великого досвіду в орієнтуванні — є ризик заблукати надовго.
Мандруючи каяком, ви неодмінно потрапите до автентичного села Сваловичі, яке зберегло свій давній спосіб життя. Тут можна помилуватися старовинними дерев’яними будівлями, покритими очеретом. На околиці села стоїть дерев’яна спостережна вежа, з якої відкривається чудова панорама на місце злиття Прип’яті та Стоходу.
Обрати туристичний маршрут можна на сайті національного парку.
Як доїхати:
Найближчі залізничні станції – Маневичі, Ковель, Луцьк. Далі автомобілем до селища Любешів або ж села Люб‘язь — залежно від тривалості маршруту, який ви оберете.
Унікальне болото в Черемському заповіднику
Viacheslav Galievskyi, CC BY-SA 4.0
Черемський заповідник став захистом для екосистеми цього краю, яка сформувалася навколо одного з найбільших боліт Європи – Черемського болота. Територія заповідника входить до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення «Заплава р. Стоходу», яке, згідно з критеріями Рамсарської конвенції, має велику цінність і міжнародне значення, головним чином як місце оселення водоплавних птахів. Хоча площа заповідника досить мала — тут зосереджено більш як 25% рідкісних та зникаючих видів рослин Українського Полісся.
У заповіднику є красивий облаштований маршрут прямо через Черемське болото до озера Черемське, що дає можливість милуватися красою болота та при цьому не шкодити йому. Біля болота є вежа, з якої можна побачити панораму всього болота та поспостерігати за птахами.
ВАЖЛИВО! Заповідник — це найсуворіший режим охорони природи. Ви можете відвідувати цю територію лише в супроводі працівників заповідника.
Як доїхати:
Найближча залізнична станція — у Луцьку. З Луцька автошляхом Р14 – 77,4 км. За селом Лишнівка на трасі Луцьк-Любешів є вказівник із написом «Урочище Кухів Груд, Черемський природний заповідник».
Повернення природи в РЛП Мальованка
Фото: Оксана Омельчук
На сході регіонального ландшафтного парку “Мальованка” на Хмельниччині є цікавий туристичний маршрут уздовж озер. Ці озера утворилися внаслідок торфовидобутку більш як 40 років тому. Ми рекомендуємо відвідати цю місцину, якщо вам до вподоби мінімалістичні північні пейзажі, ви хотіли б посмакувати журавлиною та вам потрібне натхнення для природоохоронної діяльності. У цій місцині гарно видно, що повернення до життя територій, порушених діяльністю людини, можливе. Дослідження науковців показують, що в цих озерах відбувається природне поновлення торфу, озера поступово заростатимуть і перетворяться на традиційне торфове болото, яким воно було до втручання людини.
На території парку є короткі екостежки, які можна пройти протягом дня та влаштувати пікнік на березі одного з озер. Також є нетривалий туристичний маршрут, проходження якого можна розтягнути на два дні та побачити побільше краси, захованої подалі від населених пунктів. На території парку є декілька облаштованих стоянок, що дозволить насолоджуватися природою без шкоди для неї. Як і всі водно-болотні угіддя, рекомендуємо відвідати Мальованку навесні або ж восени, бо влітку на болотах та поблизу водойм величезна кількість комарів, що дещо знижує рівень задоволення від відвідування природи.
Підібрати маршрут можна за науковим посібником, розробленим спеціалістами лісового господарства.
Як доїхати:
Найближчі залізничні вузли — Полонне та Шепетівка. Звідти можна автомобілем до сіл Буртин або ж Мальованка, залежно від старту маршруту, який ви оберете.
Для спортивних та витривалих — від Полонного до старту маршруту від Мертвого озера цілком реально дійти пішки.
Озеро Вирлиця
Фото: Іван Парникоза
Інколи, щоб насолодитись природою водно-болотних угідь, навіть не треба далеко їхати. Для киян достатньо сісти на метро та вирватися з кам’яних джунглів у прохолодні обійми одного з найбільших озер Києва — Вирлиця. Воно тягнеться із заходу на схід від станції метро «Харківська» до «Вирлиці» та ще майже на два кілометри на південь.
Озеро та плавні навколо нього є домівкою для понад 50 видів птахів. Чимало із них охороняються міжнародними конвенціями. В озері водиться три види червонокнижних риб. На озері мешкає унікальна міська колонія мартина (чайки). Зустрічаються болотні черепахи, ондатри, раки, водяні нориці. Плавні на північному березі озера репрезентують природні комплекси старої заплави Дніпра (до гідронамиву та побудови каскаду ГЕС). Це найцінніша частина озера. Площа – близько 26 га.
Про цінність водно-болотних угідь у місті ми детально розказали в Каталозі природоорієнтованих рішень для адаптації до змін клімату.
Тривалий час озеро є недоступним для людей через будівельний паркан та передачу земель під забудову. Зусиллями активістів паркан було знесено. Береги озера активно використовують рибалки та любителі пікніків. Сюди приходять прогулятися та поспілкуватися з природою. Тут проводять курси з бьордвотчингу, зрідка займаються спортом.
Активісти продовжують захищати озеро від забудовників. Прямо зараз вони збирають підписи на підтримку ініціативи з недопущення забудови та створення парку на Вирлиці. Підписати можуть тільки зареєстровані в Києві жителі. До 15 лютого постійна точка збору підписів знаходиться в книгарні-кав’ярні «Сенс» за адресою: Микільський провулок 1/25
Як доїхати:
В Києві доїжджаєте до м. “Вирлиця” чи м. “Харківська”.
Підписуйся на нашу інформаційну розсилку і дізнавайся більше про охорону довкілля!
ПІДПИСАТИСЬ НА РОЗСИЛКУ
