Російська війна в Україні триває вже більше 9 років, майже півтора з яких у вигляді повномасштабного вторгнення. Війна має значний вплив на природне середовище, зокрема, і на наші моря: Чорне та Азовське. Через блокування портів та мінування акваторії вони залишаються майже недоступними не лише для рибалок чи туристів, а й для науковців, які до того десятиліттями досліджували зміни у морському середовищі. Та попри неможливість відбору зразків у морі зараз, на основі наявних даних і фактів можна зрозуміти, як бойові дії та окупація впливають на морське середовище. У цій статті спробуємо розібратися, що нині відомо про вплив російської війни проти України на Чорне та Азовське моря.
Початок війни – 2014 рік і окупація
Завдяки своїм унікальним характеристикам, зокрема низькій солоності та ізольованості, Чорне та Азовське моря є природними скарбами із багатим біорізноманіттям та розмаїтими рідкісними оселищами. Протягом ХХ століття наші моря пережили багато проблем через сильний вплив людської діяльності: перевилов риби, забруднення від портів і річок, потрапляння видів. Cитуацію погіршував усе сильніший вплив зміни клімату, що призвело до зникнення окремих видів та змін в екосистемах.
І хоч наші моря знаходилися у стані екологічної кризи, останні роки дослідники бачили і позитивні ознаки, які вказували на поступове відновлення деяких донних екосистем внаслідок зниження евтрофікації – тобто рівня органічного забруднення. Наприклад, у північно-західній частині Чорного моря вчені спостерігали повернення видів та угруповань, які можуть мешкати лише у чистій воді.
Розпочата в 2014 році війна поставила під загрозу процеси відновлення наших морів та призвела до погіршення стану морських екосистем, в першу чергу на тих ділянках, які опинилися під окупацією: в Криму та на азовському узбережжі Донецької області.
Зокрема Азовське море відчуло на собі вплив бойових дій ще у 2014-2015 роках. У 2014 році половина території національного природного парку «Меотида», де охороняються степові ділянки і піщані азовські коси, була окупована. Серед них і унікальна Крива коса, де до того гніздилися рідкісні види птахів: кучеряві пелікані, крячки, там же існувала найбільша західна колонія мартина каспійського, занесеного до Червоної книги України. Після захоплення коси у 2015 році бойовики зробили на ній показові військові навчання, території використовувалися у військових та господарчих цілях, а рідкісних птахів різко поменщало. Деякі види, імовірно, зникли повністю, однак поки триває окупація, оцінити ситуацію неможливо.
Колонія мартина каспійського на Кривій косі. Фото: Олександр Бронсков (Джерело: Суспільне)
У Чорному морі перші потенційні випадки негативного впливу від військових дій також сталися ще у 2014 році. Так, наприклад, майже одразу після початку окупації російські військові підірвали і затопили чотири кораблі біля входу в озеро Донузлав, перекривши вихід у море українським суднам. Ще тоді Міністерство довкілля України висловило занепокоєння щодо екологічних наслідків таких необдуманих дій, адже найбільший затоплений протичовновий корабель «Очаков» пролежав на дні моря досить довгий час і був піднятий аж через пів року.
Після захоплення цих територій, протягом всього періоду окупації, морські екосистеми систематично зазнають негативного впливу, зокрема через будівництво інфраструктурних об’єктів, видобуток різних будівельних матеріалів, проведення військових навчань та змін статусу природоохоронних територій. Найбільш яскравим є будівництво Кримського мосту, через яке не тільки були знищені унікальні екосистеми і озера острова Тузла, але і загалом порушені міграційні шляхи риб і китоподібних в Керченській протоці.
Озера та природні екосистеми на острові Тузла у Керченській протоці, які були практично знищені після будівництва мосту. Справа – Керченський міст, який побудували прямо через острів (фото з відкритих джерел).
Так само сильно постраждала і заповідна Бакальська коса, яка знаходиться в Каркінітській затоці Чорного моря. Тут під час окупації промислово видобували пісок, що призвело до руйнування тіла коси і негативного впливу на розташовані тут природні оселища, сформовані у приморських солоних озерах. Аналіз супутникових знімків показав, що вже у 2019 році коса перетворилася на острів, а згодом узагалі може зникнути.
Іншу ділянку кримського півострова – Опуцький природний заповідник, де охороняються морські і приморські екосистеми, а також ділянки цілинних степів – окупанти взагалі перетворили на військовий полігон. Навколо мисів Чауда і Опук декілька разів проходили масштабні військові навчання, які супроводжувалися в тому числі відпрацюванням ураження морських цілей із використанням авіаракет, вакуумних бомб та інших боєприпасів. Це може мати катастрофічний вплив на морське середовище як внаслідок хімічного забруднення, так і через вплив вибухової хвилі.
Вибух вакуумної бомби під час російських навчань «Кавказ – 2016» на полігоні Опук(джерело BlackSeaNews)
Перші наслідки повномасштабної війни – масова загибель дельфінів
Із початком повномасштабного вторгнення ситуація із негативним впливом на моря значно погіршилася. Вже з перших днів стало очевидно, що військові дії, бомбардування прибережних міст, блокади портів та забруднення морських вод нафтою та іншими речовинами мають далекосяжні наслідки для морського середовища.
Навесні 2022 року російські військові кораблі, блокуючи чорноморські порти, постійно знаходилися в акваторії північно-західної частини Чорного моря. Окрім прямої військової загрози (а з цих кораблів, зокрема, проводився й обстріл українських міст), така ситуація несе в собі й інші приховані небезпеки. Очевидно, що ніхто не контролює скиди таких кораблів, а з ними в морське середовище можуть потрапляти як забруднюючі речовини, так і потенційно інвазійні види разом із баластними водами кораблів, які прибули із інших морських басейнів.
Але на цей час також припадає й інша біда – масова загибель китоподібних. Вперше викинутих дельфінів та морських свиней масово зафіксували біля узбережжя Туреччини в районі протоки Босфор на самому початку повномасштабної війни – майже одразу після введення в акваторію чорного моря російських військових кораблів. Найбільшу кількість тіл тварин знайшли на чорноморських пляжах у період травня-червня, коли у цьому районі йшли найбільш активні бойові дії, зокрема за острів Зміїний.
Загалом, у період з січня по жовтень 2022 року вчені України, Румунії, Болгарії, Туреччини та Грузії офіційно зареєстрували 913 випадків загибелі китоподібних Чорного моря. Це у 2-3 рази більше, ніж у 2019-2021 роках. Це лише ті випадки, коли вони фіксували підтверджений факт загибелі, тож реальна кількість може бути в рази більшою. – Крім того, незвичайно високою є кількість випадків, коли тварини викидалися живими. В Україні більшість таких випадків припадає на Крим, а точніше на Севастополь, де розташовані російські військові бази.
Морська свиня, викинута на узбережжя Одещини, травень 2022 року (Джерело Дельфіни Азовського та Чорного морів – Dolphins of the Azov and Black Seas)
Через масову загибель дельфінів у Чорному морі внаслідок збройної агресії рф Одеська обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом екоциду. Вчені відібрали велику кількість зразків, адже важливо зафіксувати, чи є у тварин ознаки акустичної травми. Саме акустичний вплив – як від дії радарів військових кораблів, так і від підводних вибухів – може становити найбільшу загрозу для дельфінів.
І хоч у 2023 році випадків загибелі дельфінів стало менше (що може бути пов’язано із зменшенням інтенсивності бойових дій у північно-західній частині Чорно моря після звільнення острова Зміїний), але морських свиней і дельфінів продовжує викидати на береги Чорного моря. Більше того – вже і з Середземного моря надійшла інформація про масову загибель тварин. Вчені говорять, що причиною загибелі дюжини дельфінів біля Кіпру в березні 2023 року стала акустична травма, яку вони могли отримати через військові навчання російських кораблів, тож загроза нікуди не зникла.
Забруднення
Російські військові кораблі створюють проблеми не лише коли пересуваються в акваторії моря, запускають ракети чи неконтрольовано скидають забруднюючі речовини. Вони можуть становити загрозу навіть коли опиняються на дні моря після затоплення. Зокрема, науковці відмічають, що ворожий крейсер «Москва» затонув у північно-західній частині Чорного моря, де розташовані об’єкти природно-заповідного фонду та рідкісні оселища. Саме тут знаходиться ботанічний заказник загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова», який був створений для охорони угруповання червоної водорості філлофори.
Цю екосистему іноді порівнюють із Саргасовим морем, яке теж є скупченням неприкріплених макроскопічних водоростей, але наше «море» водоростей розташоване на дні моря і не має аналогів у світі. Тут зустрічається велика кількість рідкісних видів, в тому числі і ті, які включені до Червоної книги України. Якої шкоди цим вразливим екосистемам міг нанести затоплений крейсер поки можна лише уявити. Вчені відмічають, що необхідно буде дослідити місце затоплення крейсера, речовини, які входили до його боєкомплектів, зрозуміти, чи були там радіоактивні елементи, скільки палива знаходилось на борту і чи були пошкоджені донні біоценози.
Затоплена військова техніка також несе ще одну загрозу – розливи нафтопродуктів, які створюють на поверхні моря непроникну для кисню плівку. Крім того, вони токсичні для мешканців моря, особливо мікроскопічних організмів, які мешкають у тонкій плівці біля поверхні моря – нейстоні. Цей поверхневий шар води виконує функції «інкубатора» для молоді багатьох водних організмів. Його знищення може призводити до суттєвих змін у харчових ланцюгах та порушення всього балансу в екосистемах.
Випадки розливу нафтопродуктів добре видно на супутникових знімках. Зафіксовано, що нафтова плівка, що утворилася внаслідок затоплення суден, вкрила десятки тисяч квадратних кілометрів морських охоронюваних територій України, включно із зоологічним заказником загальнодержавного значення «Острів Зміїний», ботанічним заказником загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова», Національним природним парком «Білобережжя Святослава», Чорноморським біосферним заповідником НАН України й іншими.
Розливи нафтопродуктів, зафіксовані за допомогою радіолокаційних та оптичних супутникових зображень у дослідженні CEOBS (Обсерваторія конфліктів і довкілля) та Zoï Environment Network(Джерело: CEOBS)
Але і це, на жаль, не все. Російська армія атакує і прибережні міста, пошкоджуючи інфраструктуру і порти. У прибережній зоні знаходяться нафтобази, склади, полігони відходів, заводи та очисні споруди. Їх пошкодження призводить до забруднення води хімічними сполуками. Так, наприклад, внаслідок численних атак на миколаївський порт у прибережній зоні Бузького лиману були пошкоджено декілька кораблів, глиноземний завод, резервуари для зберігання палива, каустичної соди, а також складів, де, ймовірно, зберігалася аміачна селітра. Крім того, справжню екологічну катастрофу спричинив витік в акваторію тисяч тонн соняшникової олії із резервуарів, знищених атакою російських дронів у жовтні 2022 року. Через дію хвиль у морські воді олія полімеризувалася і призвела до масової загибелі птахів.
Додатково на екологічний стан лиману міг негативно плинути і скид стічних вод із Галицинівської станції очистки стічних вод, зафіксований за допомогою супутникових знімків. Це може бути пов’язано як із пошкодженням цього об’єкта в навесні 2022 року, так і з масштабним пошкодженням системи водопостачання та водовідведення Миколаєва, що залишило тисячі людей без доступу до води. Трубопровід, з якого надходили скиди, з’єднаний з очисними спорудами у селі Галицинове, які очищують 83% стічних вод Миколаєва. Неочищені стічні води можуть негативно впливати на екосистеми лиману, де знаходяться і природоохоронні території, через надходження хімічних сполук (ліків, добрив, побутової хімії), підвищення рівня евтрофікації і як наслідок – цвітіння водоростей.
Супутникові знімки, на яких зафіксовано скид неочищених стічних вод в акваторію Бузького лиману влітку 2022 року (Джерело: uncg.org.ua)
Знищення природи – вплив на природно-заповідний фонд
У прибережній зоні моря та морській акваторії знаходиться велика кількість об’єктів природно-заповідного фонду: заповідники, національні природні парки, території Смарагдової мережі. Тут пролягають шляхи міграції птахів, у приморській зоні мешкають рідкісні ендемічні види тварин і рослин, а під водою вирує морське життя. Ми вже згадували вище, що ці території постраждали внаслідок нафтового забруднення, затоплень кораблів та окупації. Деякі з них відчули на собі і прямий вплив бойових дій та згубних дій російських військ.
У природі все пов’язано, а тому знищення приморських оселищ може впливати і на ситуацію в морських екосистемах. Непоправної шкоди завдали пожежі заповідній Кінбурнській косі, де охороняються морські і приморські оселища. Пожежі 2022 року, спричинені вибухами боєприпасів, обстрілами та іншими причинами, стали найбільшими за останні десятиліття. За рік повномасштабного вторгнення на Кінбурнському півострові зафіксовано 131 пожежу, що вразили понад 5 тисяч гектарів території парку. На території, де відбулись пожежі, знищено місця гніздування приблизно 100 видів птахів, постраждали степові і приморські ділянки, що могло навіть призвести до вимирання ендемічних видів.
Результати моніторингу пожеж (позначені червоним та рожевим) в районі Кінбурнської коси за даними дистанційного зондування землі, які сформувались в результаті військових дій під час російсько-української війни. Зеленим позначені межі природно-замовідного фонду, жовтим – об’єктів Смарагдової мережі. (Джерело: ArcGIS – Моніторинг пожеж в результаті бойових дій)
А справжньою катастрофою для цього району і всього півдня України стало знищення російськими військами греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року. У зоні затоплення опинилися декілька об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема і вище згаданий Нижньодніпровський НПП. Існування окремих видів та екосистем було поставлено під загрозу.
Підрив Каховської греблі матиме негативні наслідки і для Чорного моря. В море потрапляє велика кількість прісної води, забрудненої паливно-мастильними матеріалами, добривами, стічними водами із затоплених населених пунктів та полів. Додатково джерелом вторинного забруднення можуть стати і донні відклади Каховського водосховища, де десятиліттями накопичувалися викиди промислових підприємств.
Перший супутниковий знімок зруйнованої Каховської ГЕС (Джерело: Схеми)
Окремо були повідомлення про потрапляння у воду великої кількості машинного мастила з машинної зали підірваної окупантами греблі Каховської ГЕС. Все це негативно впливатиме на всі живі організми в морі, змінюючи екосистеми і порушуючи харчові ланцюги. Нижче за течією знаходяться території і акваторіїї, що охороняють на національному рівні та є територіями міжнародного значення: Дніпровсько-Бузький лиман, Кінбурнська коса, національні природні парки «Білобережжя Святослава», «Олешківські піски» та інші.
Ще одним національним природним парком, який постраждав від російської навали є «Джарилгацький». Навесні 2023 року з’явилася офіційна інформація, що окупанти засипали протоку в районі Лазурного, яка відділяє острів від материкової частини. За повідомленнями, це було зроблено для того, аби використати заповідну територію для військових потреб. Ця протока важлива для водообміну мілководної Джарилгацької затоки із відкритим морем, води якого насичують затоку киснем. Її закриття може призвести до замулення і деградації екосистеми всієї Джарилгацької затоки, де зустрічаються рідкісні екосистеми водоростей і морських трав. Саме у цій затоці найвища щільність морських свиней в усьому районі моря, а також там живуть унікальні прибережні групи дельфінів-білобочок і афалін. Деградація екосистем ставить під загрозу існування китоподібних затоки.
Чи є надія на відновлення Чорного і Азовського моря?
Для того щоб зрозуміти, як відновлювати море, науковцям важливо знати наслідки і масштаб впливу війни на морські екосистеми. Через окупацію Азовське море недоступне й оцінити вплив поки неможливо. У Чорному морі наразі вчені можуть дуже обмежено відбирати зразки у прибережній зоні і в лиманах. Але перші спостереження говорять – надія є.
Через мінування акваторії пляжі північно-західної частини Чорного моря закриті для туристів, що означає зниження антропогенного навантаження – тобто тиску на екосистеми, спричиненого людиною. По суті ми маємо сумний, але унікальний експеримент над Чорним морем, коли можна локально подивитися як відсутність вилову риби, великої кількості торгівельних суден і туристичного навантаження впливає на морські і прибережні екосистеми.
Наприклад, на одеських пляжах науковці відмітили молюска, який останніми десятиліттями став дуже рідкісними не тільки в Україні, але й по всьому чорноморському узбережжю. Цей вид живе у піску на лінії прибою, а через відсутність великої кількості туристів останній рік на багатьох одеських пляжах він став масовим видом. Також зазначають, що внаслідок сприятливих погодних умов (маловодність річок, невисокі температури) відмічено локальне покращення екологічного стану моря, принаймні в районі Одеської затоки.
Водночас, такі зміни, нажаль, можуть бути короткотерміновими. Із поверненням туристів та великої кількості кораблів, за несприятливих кліматичних умов, а також враховуючи всі негативні наслідки від впливу війни, ситуація загалом може бути дуже складною.
На даному етапі очевидно – відновлення моря потребуватиме, в першу чергу, детальних досліджень наслідків із залученням широкого кола експертів. Після перемоги потрібно буде закартувати всі затонулі судна, джерела забруднень та пошкоджені екосистеми. Важливо буде визначити, які ділянки потребуватимуть заходів із відновлення оселищ, а де є ділянки, що не постраждали. За рахунок таких акваторій, прибережних територій і водно-болотних угідь необхідно буде збільшувати мережу природоохоронних територій, допомагаючи природі відновлюватися.
Хочете дізнаватися більше новин про вплив війни на довкілля? Підписуйтеся на нашу щотижневу розсилку.
