Пандемія показала неготовність багатьох країн до кризи і їх вразливість перед глобальними проблемами. Одна з таких проблем – зміна клімату. Країни Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії вже відчувають на собі її наслідки – від хвиль тепла і лісових пожеж до катастрофічних опадів і танення вічної мерзлоти. Що країни регіону мають намір робити і чи збираються уряди враховувати пропозиції громадянського суспільства вивчала координаторка мережі Climate Action Network в регіоні СЄКЦА, Ольга Бойко.
Україна
27 травня 2020 року на засіданні Уряду була затверджена Програма стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19 з умовою її доопрацювання. Один з пунктів програми пропонує “Недопущення встановлення завищених національних цілей щодо скорочення викидів СО2.” Слідом за виходом програми представники громадської організації Екодія звернулися до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з коментарями і пропозицією не використовувати подібні формулювання в національному плані відновлення економіки.
“Виходячи з досвіду країн ЄС, які роблять ставку на справедливий соціально-економічний розвиток і “зелене відновлення” відповідно до Європейського зеленого курсу, що є ключовим для подолання економічної кризи, щоб уникнути екологічної кризи в майбутньому і виконати міжнародні зобов’язання, які взяла на себе Україна, саме сталий розвиток має стати пріоритетним для України.” – йдеться у зверненні.
Трохи раніше, 18 квітня, набув чинності закон “Про внесення змін до Закону України” Про державний бюджет України на 2020 рік”, який скорочує витрати на енергоефективні та природоохоронні заходи практично на 96%, і одночасно збільшує фінансування вугільної галузі під виглядом вживання заходів по боротьбі з епідемією COVID-19. Незабаром до Верховної Ради було внесено законопроект про повернення цих грошей на природоохоронні заходи. Зараз він очікує на голосування.
На початку липня українське відділення 350.org запустило петицію за проголошення Зеленого курсу як державної політики України, яку може підписати будь-який житель планети.
Молдова
Комплексний план відновлення економіки уряд поки не розробляє, але питання збереження робочих місць постійно обговорюється на засіданнях уряду. За даними Німецької економічної групи, ВВП Республіки Молдова знизиться приблизно на 6,3% в 2020 році в порівнянні з 2019 роком. 1 листопада 2020 року в країні пройдуть президентські вибори, тому відсутність довгострокового планування посткризових заходів можна частково пояснити нестабільним політичним кліматом.
На початку липня міністр сільського господарства Молдови Іон Пержу представив проект Національної комісії зі зміни клімату. Мета проекту – створення ефективного інституційного інструменту для координації дій в області пом’якшення наслідків зміни клімату. Якщо Молдова дійсно почне активно виконувати Паризьку Угоду і продовжить співпрацю з Євросоюзом, план «зеленого» відновлення для країни з’явиться після виборів президента.
Росія
Ще в розпал карантину багато громадських організацій почали висувати на порядок денний принципи “зеленого відновлення” . Мається на увазі план виходу економіки з кризи, який би не спирався на збільшення видобутку викопного палива, а вивів країну з кризи через сталий розвиток відновлюваної енергії, поліпшення якості життя і здоров’я населення.
9 квітня громадська організація 350.org ініціювала відкритий лист, закликаючи уряди країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії прийняти стратегії зеленого відновлення економіки. У Департаменті громадського здоров’я, комунікацій та експертної діяльності Міністерства охорони здоров’я Російської Федерації повідомили, що пропозиції, отримані і взяті до відома.
Уряд Російської Федерації 2 червня представив свій план відновлення економіки після пандемії. У ньому велика увага приділяється підтримці малого бізнесу через зменшення податків і кредитні канікули, залученню нових інвестицій, а також обіцяють полегшити можливість дистанційної роботи для громадян. За словами Прем’єр-міністра Михайла Мішустіна, ця стратегія, в тому числі, дозволить “… приступити до проведення довгострокових структурних змін в економіці.”
Напередодні прийняття цього плану, 15 громадських організацій, серед яких Грінпіс, Ціль номер сім, Екозахист, Друзі Балтики, надіслали лист голові Урядової комісії з підвищення стійкості розвитку російської економіки Андрію Белоусову, в якому заявили, що “… запропонований План повинен базуватися на принципах, що забезпечують охорону клімату і навколишнього середовища, перехід економіки країни на кліматично нейтральний (низьковуглецевий) шлях розвитку …” “Ознайомившись з готовим документом, Грінпіс Росія заявили, що План відновлення економіки”” … не враховує глобальну зміну клімату і міжнародний тренд на низьковуглецевий розвиток: в ньому немає жодних конкретних заходів, що забезпечують зелений розвиток економіки і зниження антропогенного впливу на навколишнє середовище. ”
9 червня була прийнята Енергетична стратегія Російської Федерації на період до 2035 року. Документ фіксує курс на підтримку та розвиток вугільної галузі, незважаючи на те що спалювання вугілля – основна причина кліматичних змін і несе загрозу здоров’ю людей.
З огляду на нещодавню трагедію в Норильську, коли в воду і ґрунт вилилося 20 тисяч тонн нафтопродуктів, постійні протести мешканців вугледобувних регіонів та міжнародний курс на розвиток зеленої енергетики, уряд Російської Федерації має переглянути заходи по відновленню економіки, приділяючи набагато більше уваги питанню охорони навколишнього середовища. Нещодавно створена платформа «Зелений курс для Росії» допоможе зібрати всі пропозиції громадськості в одному місці і надіслати їх уряду організовано.
Грузія
Прем’єр-міністр країни Георгій Гахар на початку червня заявив, що Грузія узгодила свою антикризову програму в Міжнародному валютному фонді і вже домовилася про кредит. Перша частина антикризового плану спрямована на підтримку туристичного сектора, друга – націлена на сільське господарство, турботу про фермерів і село, третя частина стосується сфери освіти, і четверта – присвячена будівництву і розвитку, найбільш швидко зростаючих сфер, в яких працевлаштовано понад 120 000 осіб.
Про заходи, що стосуються захисту навколишнього середовища і боротьби зі зміною клімату, в антикризовій програмі не згадується. Втім, з огляду на плани Євросоюзу на виконання “Зеленого курсу” в рамках плану економічного відновлення, можна сподіватися, що країни сусіди дотримаються цих принципів у найближчому майбутньому.
Разом з тим уряд Грузії має прийняти оновлений Національно Визначений Внесок в Паризьку угоду. Амбіційність цього плану покаже громадянам країни і міжнародному співтовариству готовність Грузії діяти на захист навколишнього середовища незважаючи на складну пост-кризову ситуацію. Поки країна обіцяє до 2030 року скоротити викиди на 35% в порівнянні з 1990 роком, а при наявності міжнародної фінансової підтримки – на 50-57%.
Азербайджан
За період пандемії більше 150 країн звернулися в міжнародні фінансові структури за допомогою. Азербайджану в цьому списку немає. Проте, падіння цін на нафту може дуже сильно позначитися на економіці країни, майже 53% бюджету якої формується за рахунок продажу цього викопного палива.
У своїх виступах, що стосуються пандемії і економіки, уряд не згадує навколишнє середовище, ризики, пов’язані зі зміною клімату, або залежність країни від викопних видів енергії. Поки конкретного плану відновлення економіки в Азербайджані немає. Уряд обіцяє підтримувати безробітних громадян виплатами, не послабляти карантин до зменшення показників зараження, відновити роботу бізнесу і як можна швидше повернутися до звичного укладу речей.
Казахстан
В кінці травня уряд Казахстану схвалив план по відновленню економічного зростання до кінця 2020 року. Комплексний план охоплює підтримку обробної промисловості, гірничо-металургійного та агропромислового комплексів, будівельної галузі, цивільної авіації, логістики, туризму, МСБ і сектора послуг, а також суміжні з ними галузі.
На початку липня на засіданні Ради з управління Міжнародним фінансовим центром «Астана» президент країни Касим-Жомарт Токаєв доручив розробити план відновлення економічного зростання Казахстану, а також наголосив на важливості співпраці між усіма Центрально-азіатськими країнами.
Незважаючи на згадку вуглемістких галузей як пріоритету розвитку внутрішньої економіки країни, Прем’єр-міністр Аскар Мамін в недавньому звіті пару слів сказав і про сталий розвиток Казахстану.
Киргизстан
Новий Прем’єр-міністр Киргизької Республіки Кубатбек Боронов на нараді з керівниками державних органів позначив 11 пріоритетів роботи уряду. Серед них звучить план на “збільшення обсягів виробництва екологічно чистої продукції”. При цьому не уточнюється що саме за продукція мається на увазі. Також деталей не вистачає і в пункті “продовжити реалізацію комплексу заходів з розвитку регіонів”.
Розвиток енергоефективності та децентралізованих джерел відновлюваної енергії в регіонах був би дуже розумним в період пост-кризи. Це б не тільки поліпшило якість життя у віддалених селищах через утеплення будівель, появу стабільної електроенергії і гарячої води, але і в майбутньому забезпечило б енергетичну незалежність країни.
До кінця червня уряд Киргизстану повинен був представити посткризовий план, про що заявляв віце-прем’єр-міністр Еркін Асрандіев. План переглядали тричі через тривалі консультації з бізнесом. Документ все ще не був опублікований.
Таджикистан
Стратегії боротьби з коронавірусів і відновлення економіки в Таджикистані поки немає. Більш того, впровадження карантину і визнання серйозності пандемії відбувалося досить повільно. Таджикистан вже в травні вийшов на перше місце в Центральній Азії за кількістю жертв COVID-19, адже офіційно країна визнала пандемію лише 30-го квітня. Кількість інфікованих COVID-19 в країні досягло 6 262 особи, а число жертв – 53 особи. Невідомо, через скільки ще криз потрібно буде пройти жителям країни, поки уряд почне вести відповідальну політику в охороні здоров’я і природи.
Узбекистан
9 червня Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв представив ключові напрями забезпечення стабільності економіки. Так, пріоритетними напрямками є: забезпечення економічної та фінансової стабільності, скорочення бідності і зростання зайнятості. Планується відновити 810 тис. постійних робочих місць, створити 310 тис. постійних і 633 тис. сезонних робочих місць. Також пріоритетом стало збільшення прямих іноземних інвестицій, підвищення експортного потенціалу і забезпечення валютних надходжень. З березня по травень галузям економіки було надано 2,3 трильйона сумів податкових пільг, з Антикризового фонду виділено 3,6 трильйона сумів. Серед іншого, в переліку необхідних заходів згадується підвищення енергоефективності.
Білорусь, Вірменія і Туркменістан
У Білорусі, Вірменії та Туркменістані поки немає готових планів відновлення економіки. Мінськ знаходиться в складній політичній ситуації у зв’язку з майбутніми виборами президента, і на підготовку такого стратегічного документа не виділяється достатньо часу і ресурсів. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян поки тільки доручив розробити план відновлення економіки після кризи. У Туркменістані режим карантину в загальнонаціональному масштабі не вводився.
Що в підсумку
В цілому жодна з країн регіону СЄКЦА не прийняла за основу відновлення після пандемії принципи сталого розвитку та «зеленої» економіки. Не згадується у виступах уряду і кліматична криза. Якщо країни Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії хочуть підвищити стійкість до майбутніх криз, забезпечити безпечне і здорове майбутнє для своїх громадян і поліпшити якість їх життя, їм варто враховувати принципи сталого розвитку при розробці стратегічних документів. У тому числі впроваджувати заходи енергоефективності, розвивати децентралізовані джерела відновлюваної енергії, досліджувати потенціал регіонів для адаптації до зміни клімату.
Всі ці заходи – частина нової реальності, в якій клімат змінюється занадто стрімко, а економічні моделі та законодавство значно відстають. Розвиток, заснований на викопному паливі, і збереження комфортного рівня життя – більше не сумісні поняття.
Оригінал статті написаний для Проекту +1 і знаходиться за посиланням.
