У листопаді 2024 року у Баку пройшли міжнародні кліматичні переговори СОР29. Це велика та важлива подія для всього світу, але непідготованому глядачу може бути складно розібратися з тим, як проходять кліматичні переговори. Тож згадаймо, що таке COP, що там відбувається і яка роль України у цьому процесі. А про всі найважливіші новини із переговорів ми щороку розповідаємо прямо з місця подій. Тому підписуйтеся на наш ФБ та Instagram, щоб нічого не пропустити.
Що відбувається на COP?
У 1992 році країни підписали Рамкову конвенцію ООН з питань зміни клімату (UNFCCC), що набрала чинності через 2 роки. І з 1995 року підписанти (або ж сторони) конвенції почали збиратися на щорічній Конференції сторін (Conference of Parties, COP). На цих зустрічах сторони обговорюють правила спільної роботи, роблять заяви, підписують додаткові домовленості – загалом, СОР є головним керівним органом, який вирішує, як рухатиметься світ у протидії та адаптації до зміни клімату. 21-ий СОР у 2015 році запам’ятався тим, що тоді з’явилася Паризька угода. Подальші конференції були присвячені обговоренню правил її впровадження.
Щоб спростити процес переговорів, країни об’єднуються у групи й приймають спільні позиції з різних питань. А потім представники цих груп беруть участь у голосуваннях від імені усієї групи. Наприклад, група G77 та Китай включає в себе (як не дивно) 135 країн, що розвиваються. Однак в різних переговорних процесах учасники цієї групи можуть об’єднуватися в менші групи, об’єднані спільними інтересами. Україна входить до так званої Umbrella Group («парасолькова група») разом з Австралією, Канадою, Японією, Норвегією, Ісландією, Новою Зеландією, Ізраїлем, США та Казахстаном. До 2022 року в цю групу входили також росія та білорусь, однак після повномасштабного вторгнення координацію з ними було припинено.
Делегації представників країн збираються на два тижні, обговорюють спочатку у групах, а потім між представниками груп свої позиції та приймають рішення консенсусом. Ближче до кінця конференції приїжджають представники держав, міністри та/або президенти та виступають із заявами. Паралельно представники громадянського суспільства, що виконують роль наглядачів, та науковці організовують тематичні події, які не впливають на хід переговорів, але сприяють розвитку міжнародного обміну досвідом.
На Конференції COP27, що проходила в Єгипті у 2022-му, Україна вперше мала свій павільйон, повністю створений українськими експертами з державного, бізнесового та громадського секторів. Він став майданчиком для проведення заходів та висвітлення злочинів росії проти українського довкілля. На наступних конференціях ця традиція продовжилася. Віртуальну екскурсію нашим павільйоном нам COP28 та COP29 дивіться у нашому інстаграмі.
Що з глобальним потеплінням?
Найсвіжіший звіт Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату показав, що концентрація двоокису вуглецю в атмосфері є найвищою за принаймні останні 2 млн років (у жовні 2023 року концентрація СО2 перевищила рівень у 420 часток на мільйон). Через це глобальна температура приповерхневого шару атмосфери протягом 2011-2020 років була вищою на 1,09°C, ніж у 1850-1900 роках, що проілюстровано на наведених нижче графіках. А 2024 рік став першим роком, який перетнув критичну позначку потепління у 1,5°C.
Якщо викиди будуть залишатись на нинішньому рівні і почнуть скорочуватись лише із середини ХХІ століття (сценарій SSP2-4.5 ), то до 2100 року глобальне зростання температури складе близько 2,7°C.
Графіки з оглядової статті про звіт МГЕЗК на сайті Екодії
Також у звіті вказано, що для обмеження підняття середньої глобальної температури на рівні 1,5°C світові викиди мають досягти піку до 2025 року, а до 2030 скоротитися на 43%. Тому дуже важливо, щоб рішення на цьогорічному COP ухвалювались з врахуванням цього звіту, що включає найбільш актуальні наукові дані.
Як рахувати ліс і чи вірити у науку?
Оскільки Паризька угода містить лише загальні положення, під час СОР прописують усі деталі, щоб вона могла повноцінно запрацювати. Наприклад, країни досить довго сперечалися, як враховувати заходи з відновлення лісів. Оскільки НВВ (національно-визначений внесок) містить ціль скоротити викиди своєї країни на певну кількість відсотків до певного року, то для цього необхідно, по-перше, порахувати, скільки викидів вона має зараз, а по-друге – скільки викидів вона скорочує, впроваджуючи відповідну політику.
У випадку з відновленням лісів та інших природних територій зробити друге досить складно: не відомо точно, скільки дерев виросте, скільки парникових газів вони поглинатимуть, до того ж зрубані чи просто повалені дерева з часом повертають СО2 в атмосферу. Разом із тим, вже є значний прогрес у розрахунках накопичення вуглецю лісовими екосистемами. Наукові дослідження показують, що чим старіший ліс, тим більше вуглецю він накопичує, зокрема в живій та відмерлій деревині, а також у лісових ґрунтах. Тому важливим є не лише відновлення знищених раніше лісів, але й захист наявних природних лісів, особливо старовікових. Адже кожен зрубаний гектар такого лісу призводить до викидів в атмосферу сотень тонн СО2.
Однак, оскільки на накопичення вуглецю лісовими екосистемами впливає величезна кількість параметрів, то точно порахувати внесок діяльності з відновлення лісів у досягнення кліматичних цілей досить складно, що й викликало у країн палку суперечку.
Тим часом в Україні
Цього року Україна, як і решта країн світу, має підготувати та презентувати на наступній конференції свій оновлений національно визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди. Це зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів, яке кожна країна розробляє самостійно та добровільно.
За останніми даними Міндовкілля, викиди парникових газів в Україні у 2021 році склали 344,6 млн. т СО2-еквіваленту (з урахуванням сектору «Землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство»). Так, у порівнянні з 1990 роком сумарні викиди та поглинання парникових газів у 2021 році скоротилися на 62,2 %. Варто відмітити, що показники викидів 2021 року є близькими до попереднього НВВ, який передбачає скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року, порівняно з 1990 роком.
Однак, така динаміка є позитивною лише ілюзорно, оскільки тенденція щодо викидів парникових газів демонструє збільшення викидів у 2021 році відносно 2020 року на 8,5 %. Це свідчить про те, що за такої тенденції Україна не досягне цілі, яку ми зобов’язалися виконати.
Також у цьому році було опубліковано дослідження про вплив перших двох років повномасштабної війни росії проти України на клімат. Згідно із ним, пов’язані із війною викиди парникових газів за цей час склали 175 млн т СО2е. При цьому, через скорочення рівня ВВП України у 2022 році на 30%, рівень викидів парникових газів від української економіки скоротився на 60–80 млн тонн CO2е.
З огляду на викладені вище факти, війна суттєво впливає на клімат, тож на кожному СОР ми, як і вся українська громадськість, наголошуємо на тому, що росі необхідно притягнути до відповідальності, зокрема, і за вплив на клімат.
А якщо хочете підтримати нас у цьому – ставайте частиною нашої Спільноти!
Огляди попередніх конференцій можна переглянути тут:
Конференція 2024 року у Баку $300 млрд на клімат: що вирішили на COP29 і чому це важливо для України?
Конференція 2023 року у Дубаї Чим закінчилися кліматичні переговори COP28 і яке значення вони мають для України?
Конференція 2022 року у Шарм-ель-Шейху Підсумки міжнародних кліматичних перемовин у 2022 році та роль України у них
Конференція 2021 року у Ґлазґо Прогрес, але навряд успіх. 5 ключових висновків з Міжнародних кліматичних переговорів у Ґлазґо
Конференція 2019 року у Мадриді Що обговорювали на Кліматичній конференції в Мадриді?
