30 листопада 2023 року у Дубаї розпочались міжнародні кліматичні переговори СОР28. Це велика та важлива подія для всього світу, але непідготованому глядачу може бути складно розібратися з тим, як проходять кліматичні переговори. Тож згадаймо, що таке COP, що від нього чекати і яка роль України у цьому процесі. А про всі найважливіші новини із цьогорічних переговорів ми розказуватимемо прямо з місця подій. Тому підписуйтеся на наш ФБ та Instagram, щоб нічого не пропустити.
Що відбувається на COP?
У 1992 році країни підписали Рамкову конвенцію ООН з питань зміни клімату (UNFCCC), що набрала чинності через 2 роки. І з 1995 року підписанти (або ж сторони) конвенції почали збиратися на щорічній Конференції сторін (Conference of Parties, COP). На цих зустрічах сторони обговорюють правила спільної роботи, роблять заяви, підписують додаткові домовленості – загалом, СОР є головним керівним органом, який вирішує, як рухатиметься світ у протидії та адаптації до зміни клімату. 21-ий СОР у 2015 році запам’ятався тим, що тоді з’явилася Паризька угода. Подальші конференції були присвячені обговоренню правил її впровадження.
Щоб спростити процес переговорів, країни об’єднуються у групи й приймають спільні позиції з різних питань. А потім представники цих груп беруть участь у голосуваннях від імені усієї групи. Наприклад, група G77 та Китай включає в себе (як не дивно) 135 країн, що розвиваються. Однак в різних переговорних процесах учасники цієї групи можуть об’єднуватися в менші групи, об’єднані спільними інтересами. Україна входить до так званої Umbrella Group («парасолькова група») разом з Австралією, Канадою, Японією, Норвегією, Ісландією, Новою Зеландією, Ізраїлем, США та Казахстаном. До 2022 року в цю групу входили також росія та білорусь, однак після повномасштабного вторгнення координацію з ними було припинено.
Делегації представників країн збираються на два тижні, обговорюють спочатку у групах, а потім між представниками груп свої позиції та приймають рішення консенсусом. Ближче до кінця конференції приїжджають представники держав, міністри та/або президенти та виступають із заявами. Паралельно представники громадянського суспільства, що виконують роль наглядачів, та науковці організовують тематичні події, які не впливають на хід переговорів, але сприяють розвитку міжнародного обміну досвідом. Про найцікавіші з цьогорічних подій, які встигнемо відвідати, ми обов’язково вам розповімо.
Нагадаємо, що минулого року Конференція (COP27) проходила в Єгипті у листопаді. Вперше на цій події Україна мала свій павільйон, повністю створений українськими експертами з державного, бізнесового та громадського секторів. До речі, вперше за багато років росія власного павільйону не мала.
Що з глобальним потеплінням?
З березня поточного року, було презентовано новий синтезований звіт Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, який узагальнив шостий звітний цикл досліджень, що тривав з 2015 року. Згідно з цим звітом, концентрація двоокису вуглецю в атмосфері є найвищою за принаймні останні 2 млн років (у жовні 2023 року концентрація СО2 перевищила рівень у 420 часток на мільйон). Через це глобальна температура приповерхневого шару атмосфери протягом 2011-2020 років була вищою на 1,09°C, ніж у 1850-1900 роках, що проілюстровано на наведених нижче графіках. Якщо викиди будуть залишатись на нинішньому рівні і почнуть скорочуватись лише із середини ХХІ століття (сценарій SSP2-4.5 ), то до 2100 року глобальне зростання температури складе близько 2,7°C.
Графіки з оглядової статті про звіт МГЕЗК на сайті Екодії
Також у звіті вказано, що для обмеження підняття середньої глобальної температури на рівні 1,5°C світові викиди мають досягти піку до 2025 року, а до 2030 скоротитися на 43%. Тому дуже важливо, щоб рішення на цьогорічному COP ухвалювались з врахуванням цього звіту, що включає найбільш актуальні наукові дані.
Як рахувати ліс і чи вірити у науку?
Оскільки Паризька угода містить лише загальні положення, під час СОР прописують усі деталі, щоб вона могла повноцінно запрацювати. Наприклад, країни досить довго сперечалися, як враховувати заходи з відновлення лісів. Оскільки НВВ (національно-визначений внесок) містить ціль скоротити викиди своєї країни на певну кількість відсотків до певного року, то для цього необхідно, по-перше, порахувати, скільки викидів вона має зараз, а по-друге – скільки викидів вона скорочує, впроваджуючи відповідну політику.
У випадку з відновленням лісів та інших природних територій зробити друге досить складно: не відомо точно, скільки дерев виросте, скільки парникових газів вони поглинатимуть, до того ж зрубані чи просто повалені дерева з часом повертають СО2 в атмосферу. Разом із тим, вже є значний прогрес у розрахунках накопичення вуглецю лісовими екосистемами. Наукові дослідження показують, що чим старіший ліс, тим більше вуглецю він накопичує, зокрема в живій та відмерлій деревині, а також у лісових ґрунтах. Тому важливим є не лише відновлення знищених раніше лісів, але й захист наявних природних лісів, особливо старовікових. Адже кожен зрубаний гектар такого лісу призводить до викидів в атмосферу сотень тонн СО2.
Однак, оскільки на накопичення вуглецю лісовими екосистемами впливає величезна кількість параметрів, то точно порахувати внесок діяльності з відновлення лісів у досягнення кліматичних цілей досить складно, що й викликало у країн палку суперечку.
Тим часом в Україні
Цього року Україна підбила підсумки щодо викидів парникових газів за 1990-2021 роки. Згідно з оприлюдненими даними Міндовкілля, викиди парникових газів в Україні у 2021 році склали 344,6 млн. т СО2-еквіваленту (з урахуванням сектору «Землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство»). Так, у порівнянні з 1990 роком сумарні викиди та поглинання парникових газів у 2021 році скоротилися на 62,2 %. Варто відмітити, що показники викидів 2021 року є близькими до затвердженого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди, який передбачає скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року, порівняно з 1990 роком.
Однак, така динаміка є позитивною лише ілюзорно, оскільки тенденція щодо викидів парникових газів демонструє збільшення ПГ у 2021 році відносно 2020 року на 8,5 %. Це свідчить про те, що за такої тенденції Україна не досягне цілі, яку ми зобов’язалися виконати.
Також у цьому році було опубліковано дослідження про вплив першого року повномасштабної війни на клімат. Згідно із ним, пов’язані із війною викиди парникових газів за досліджуваний період склали 120 млн т СО2 екв., з яких 21.9 млн т становлять безпосередньо викиди від воєнних дій, а решта – викиди від лісових пожеж, від переселення біженців, відбудови інфраструктури, та зміни маршрутів цивільної авіації. При цьому, через скорочення рівня ВВП України у 2022 році на 30%, рівень викидів парникових газів від української економіки скоротився на 60–80 млн тонн CO2 eкв.
Разом із цим, відбудова знищеної за перший рік повномасштабної війни інфраструктури може спричинити викиди близько 50.2 млн т CO2 eкв.
З огляду на викладені вище факти, загальний вплив війни на клімат носить виражений негативний характер, тому ми очікуємо, що на цьогорічному СОР більшість країн підтримають заклик щодо притягнення росії до відповідальності, зокрема, і за вплив на клімат.
Наразі наша країна має почати перегляд свого національно-визначеного внеску, щоб оновити його у 2025 році. Це дасть змогу забезпечити прозорий процес розробки НВВ, який врахує всі думки зацікавлених сторін.
Екодія, інші громадські організації та науковці будуть присутні на Конференції з можливістю повпливати на процес як на міжнародному, так і на національному рівнях – під час встановлення цілей.
А якщо хочете підтримати нас у цьому – ставайте частиною нашої Спільноти!
