Словник термінів:

Ареал (лат. area — площа або ділянка, простір) — територія поширення якогось об’єкта або явища, яке не спостерігається на прилеглих територіях. В контексті даної статті стосується поширення видів.

Екосистема (від грец. Οἶκος – житло, місцеперебування і грец. σύστημα – система) — це сукупність живих організмів та абіотичних (небіологічного походження) джерел речовин та енергії, які пристосовані до спільного проживання в певному середовищі існування, та пов’язані між собою обміном речовин та енергії.

Біотоп (грец. βιος — життя і грец. τοπος — місце) — ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування для живих організмів (ґрунтом, мікрокліматом тощо).

Ендемік – термін, яким у біології та біогеографії позначають вид, представники якого мають порівняно обмежений ареал проживання.

Зміна клімату – кардинальні зміни погодних та кліматичних умов, які вже зараз відчуваються у кожному куточку планети. Людство стикнулося з такими екстремальними явищами, як теплові хвилі, урагани, посухи, аномально потужні пожежі. Ми втрачаємо домівки, питну воду та ресурси для вирощування їжі. Якщо навіть нам за допомогою наших технологій так важко вдається пережити та пристосуватись до цих явищ, то яка ситуація у наших сусідів по планеті – рослин та тварин? Чи варто нам рятувати лише себе, чи потрібно зважати ще й на біорізноманіття? Давайте шукати відповіді.

Під біорізноманіттям розуміють сукупність та різноманітність живих організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів) на тій чи іншій території та в межах екосистеми. Всі живі організми в екосистемі пов’язані між собою складними харчовими зв’язками. В кожного своя роль та важливість і, на відміну від людського бачення, тут нема шкідників – важливі і отруйні гриби, і черв’яки, і некрасиві рослини. Чим більше в екосистемі складників (видів), тим вона стійкіша до різних несприятливих умов: погоди, чужорідних агресивних видів, змін у середовищі тощо.

Якщо ми вилучаємо з екосистеми один вид, то впливаємо і на інші види, які були з ним пов’язані. Наприклад, зникнення з лісу лише одного дерева тягне за собою втрату кількох сотень комах, птахів, грибів, які харчувались цим деревом або його плодами чи використовували його як прихисток. Крім того, з біотопу зникають сотні кілограмів корисних речовин, які могли після відмирання дерева стати поживним середовищем для інших рослин.

Біорізноманіття  забезпечує  нас важливими екосистемними послугами:   продовольством, ліками, родючими ґрунтами для вирощування їжі, що забезпечується за рахунок живих систем і взаємодії видів, від найдрібніших мікроорганізмів до великих хижаків. Воно відіграє важливу роль у збереженні цих ґрунтів від руйнування водою чи вітром. Крім того, саме в екосистемах відбувається вирішальна біологічна частина колообігу вуглецю, води та інших  важливих речовин, які беруть участь у формуванні місцевого та глобального клімату.

 

Вуглецевий цикл

Вуглецевий цикл, Ілюстрація AIRS

 

Наприклад, вуглець вловлюється рослинами в процесі фотосинтезу та накопичується у тілі рослини. Після відмирання чи поїдання тваринами, внаслідок складної “роботи” грибів та бактерій, цей вуглець опиняється у ґрунті. Також через харчові ланцюги він потрапляє як “будівельний матеріал” до організмів тварин.  А завдяки  певним особливим кліматичним та геологічним умовам, як наприклад, за часів Кам’яновугільного періоду Палеозойської ери, рослинні та тваринні рештки можуть перетворитися на торф та вугілля, при цьому “консервуючи” вуглець.

Це природно, що вуглець з ґрунтів та корисних копалин  виділявся б назад в атмосферу дуже повільно через, наприклад, невелике вивітрювання чи природні пожежі. Діяльність людини значно прискорює цей процес шляхом розорювання землі, знеліснення, видобутку та спалювання викопного палива. Величезна кількість вуглецю виділяється в атмосферу дуже швидко, стаючи причиною зміни клімату.

За даними звіту Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК),  використання викопного палива у транспорті та енергетиці призводить до майже половини усіх парникових викидів, а сільське господарство, лісництво та інші типи землекористування –  іще до 23%.  Тобто ми не лише збільшуємо кількість парникових газів, а й руйнуємо природні екосистеми, які їх поглинали б. А далі внаслідок зміни клімату біорізноманіття втрачається вже без прямого втручання людини, тим самим пришвидшуючи процес самої зміни клімату.

Міжурядова науково-політична платформа з питань біорізноманіття та екосистем (IPBES) підрахувала, що одному мільйону видів загрожує вимирання одночасно від агресивної діяльності людини та наслідків зміни клімату.

За прогнозуванням, зробленим на основі комп’ютерних моделей, середня глобальна температура до 2100 року підвищиться на 1,4 – 5,8°С. Очікується, що в деяких регіонах таке підвищення температури зробить клімат більш спекотним, а в деяких призведе до зростання вологості та кількості дощів. Зміниться тривалість пір року в помірних регіонах, а внаслідок танення льодовиків Арктики та Антарктики підвищиться рівень Світового океану. В минулому екосистеми успішно адаптувались до мінливих умов середовища. Але зараз зміна клімату відбувається з досі не баченими темпами, і вони вже не встигають пристосуватись.

 

Що найбільше загрожує біорізноманіттю?

По-перше, це нові агресивні умови для живих організмів: закислення океану, висока температура,  зменшення водності, знеліснення, опустелювання.

Вуглекислий газ із атмосфери поглинається не лише лісами, значна його частка – ще й  океанами. За останні 200 років Світовий океан вже абсорбував близько третини всіх викидів CO2, пов’язаних з діяльністю людини, і кожного року продовжує поглинати близько 25% вуглекислого газу. Через це підвищується кислотність води і зменшується кількість карбонат-іонів – речовин, які допомагають цілому ряду морських жителів будувати захисні панцирі. Відповідно до численних досліджень, під загрозою опиняться в першу чергу мідії, планктон та коралові рифи. Екосистеми тропічних коралових рифів займають не більше 0.1% океанського дна, проте у них мешкають від одного до дев’яти мільйонів біологічних видів. Через зростання середньорічної температури на 2 градуси ми втратимо до 99% коралових рифів

 

Коралові рифи: зміна клімату

 

Через зростання температури  та зниження водності в регіоні загалом, соснові ліси починають рости все слабшими та вразливішими до шкідників. Кліматичні умови для їх успішного зростання переміщуються усе північніше, і в українському кліматі соснові ліси потребують значно більшого догляду. Проте за усталеною практикою, лісові господарства продовжують насаджувати монокультурні соснові ліси, не даючи можливості розвиватися іншим, більш стійким до нових умов типам лісу: дубовим, грабовим, липовим тощо.  Як наслідок, після сильних буревіїв та атак короїда гине більше дерев і в лісах накопичується багато мертвої деревини, що робить їх ще більш вразливими до вогню. Тому інша не дуже доцільна практика наших співвітчизників – паління сухостою – обертається справжньою катастрофою – масштабними пожежами, що руйнують екосистеми і заважають нам вільно дихати.

 

Друга масштабна загроза для біорізноманіття – це втрата середовища існування через зміну клімату.

Так само, як і кліматичні біженці серед людей, тисячі видів тварин опиняються без дому. Білі ведмеді вже стали символом катастрофічності  зміни клімату. Цей вид залежить від льодового покриву на морі в Арктичних районах.  Підняття середньорічної температури вже зараз призводить до зменшення площі та товщини льодового покриву. Деякі дослідження взагалі прогнозують втрату льодового покриву на все літо, при піднятті середньорічної температури на 2 градуси. Через це білі ведмеді не зможуть активно полювати влітку та безпечно виводити потомство, а до постійного життя на суші вони не готові, як власне і люди, що живуть у прибережних зонах. Ті ведмеді, які намагаються знайти  їжу та прихисток на узбережжі, ризикують стикнутись з агресією від людини, яка захищатиме свою домівку.

 

Білі ведмеді танення льодовиків зміна клімату

 

Ще один наслідок танення льодового покриву – підняття рівня Світового океану, внаслідок через що буде затоплено велику частину прибережних водно-болотних угідь, які є одними із найбільш багатих екосистем. Наприклад, як видно з дослідження “Вода близько”, понад 250 тис. га природних та цінних природоохоронних територій будуть затоплені до 2100 року в Україні. Узбережжя Азовського та Чорного морів, що опиняться у зоні ризику через підняття рівня моря, є домівкою для багатьох ендемічних видів рослин і тварин – тобто таких, які не зустрічаються більше ніде у світі та занесені до Червоної книги України. Приморські біотопи також відіграють важливу роль як місце перепочинку десятків видів рідкісних перелітних птахів на їхньому шляху з Півночі на Південь.

Такий, здавалося б, широко поширений вид в Україні, як бобер річковий,  теж постраждає від зміни клімату. Через зменшення водності та безсніжні зими цьому звіру все складніше заготовляти харчі на зиму та захищатися від хижаків, адже все його життя залежить від водойм: там він ховається і там транспортує харчі. З іншого боку, зміна клімату призводить до поширення на північ ареалів деяких хижаків, наприклад – шакалів, які найближчим часом зможуть стати ще однією загрозою для бобрів.

Звучить не дуже обнадійливо, але не все пропало. За прогнозами вчених, у нас є менше 10 років, щоб вжити заходів, щоб запобігти катастрофічній зміні клімату та втраті біорізноманіття. Це ті проблеми, які вже зараз вимагають активних дій на всіх рівнях: міжнародному, національному та локальному. Ці дії мають відбуватись у двох взаємодоповнюючих напрямках боротьби: послаблення зміни клімату шляхом скорочення викидів парникових газів та адаптація до зміни клімату.

Скорочення викидів парникових газів не допустить критичних змін та дасть трошки більше часу для природної адаптації. Які дії варто для цього здійснити,  читайте у Дорожній карті кліматичних цілей України до 2030 року від громадськості.

Адаптуватись до зміни клімату означає навчитися жити в нових умовах. Для людей це нові технології, нові правила будівництва, нові підходи у господарюванні. В Україні зараз важливо розробити національний та регіональні плани адаптації до зміни клімату, які  повинні також включати екосистемну адаптацію. Це означатиме:

  • підтримку та відновлення природних екосистем: старих лісів, боліт, степів;
  • зменшення навантаження на дику природу через обмеження надмірного мисливства, рибальства та інших форм видобутку природних ресурсів;
  • організацію місць безпечного існування для видів, яким загрожує вимирання;
  • створення мережі наземних, прісноводних та морських територій з урахуванням прогнозованих кліматичних змін.

Важливо пам’ятати, що природа – наша найперша союзниця у боротьбі зі зміною клімату. Природно-орієнтовані рішення обов’язково мають бути в основі амбітної кліматичної політики.

Хочете дізнаватися більше про зміну клімату та допомагати у боротьбі з цією проблемою? Приєднуйтеся до Екодії!

ДОЛУЧИТИСЬ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ

Контакти для додаткової інформації:

Оксана Омельчук, oov@ecoact.org.ua