Чим небезпечні нітрати у питній воді

Навесні 2018 року на Чернігівщині до швидкої надійшов дзвінок¹ від багатодітної мами, що просила допомогти її тримісячній дитині. Малюк спочатку сильно кричав, а пізніше його шкіра посиніла. Попри надання медичної допомоги, дитина померла. Симптоми свідчать про те, що смерть сталась через отруєння криничною водою, зі значним вмістом нітратів. Чи можна було запобігти цій трагедії, та що варто знати про нітрати, щоб такого не повторювалося?

Про нітратне забруднення говорять доволі часто, і зазвичай це історії про отруєння та тяжкий перебіг хвороби, що потребує лікування у стаціонарі чи реанімації. Проте отруєння нітратами — це довготривалий процес, симптоми якого можуть проявлятися спочатку як проста слабкість та задишка, через що воно часто не розпізнається до появи гострих симптомів.

Постійне споживання води з високим вмістом нітратів може спричиняти тяжкі хронічні захворювання у дітей та дорослих, та навіть є фактором гальмування фізіологічного² розвитку. А найнебезпечніше те, що ми можемо довго не помічати негативного впливу, адже вода з нітратами на смак, запах чи колір не відрізняється від звичайної. Саме тому, щоб вберегти себе та своїх близьких від отруєння, важливо розуміти, що таке нітрати, як їх можна виявити та зменшити їхній рівень або й запобігти потраплянню до питної води.

Нітрати — це солі азотної кислоти (NO3), що природно утворюються у ґрунті та воді. Азот, разом з фосфором і калієм — це важливі елементи, що необхідні для життя та функціонування багатьох живих організмів, зокрема рослин. Саме тому ці елементи є надзвичайно поширеною основою для добрив (калійної, кальцієвої, аміачної селітри тощо). Нітратів також багато в органічних, промислових та комунально-побутових відходах.

Через широке розповсюдження нітратів у довкіллі та необхідність їхнього використання у сільському господарстві, не дивно, що існує проблема нітратного забруднення води та харчових продуктів. На концентрацію нітратів впливає багато факторів. Вони потрапляють у воду разом зі стоками з оброблюваних добривами полів або через викиди відпрацьованих господарсько-побутових вод. Також нітратне забруднення поверхневих та підземних вод виникає через неналежне поводження з відходами тваринництва, коли продукти життєдіяльності тварин зберігають без ізоляції від ґрунту, поблизу водних об’єктів та просто неба.

Джерело: CIRCABC

Наявність нітратів у воді є поширеним явищем, однак за певної концентрації вони стають дуже небезпечними як для довкілля, так і для здоров’я людей, відтак існують граничні значення щодо їхнього вмісту. Так, в Україні концентрація нітратів у водопровідній та криничній воді не повинна перевищувати 50 мг/л, а у фасованій — не більше ніж 10 мг/л (ДCанПіН «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»³).

Важливо моніторити й мати доступ до інформації щодо вмісту нітратів, оскільки вживання води з їхнім надлишком може призвести до тяжких наслідків: отруєння організму, порушення⁴ обміну речовин, захворювання⁵ щитоподібної залози, метгемоглобінемії⁶ та навіть підвищувати ризики виникнення раку⁷.

Потрапляючи⁸ в організм людини, нітрати можуть перетворюватись на ще більш токсичні нітрити, що провокують утворення у крові клітин метгемоглобіну. Вони впливають на процес кровотворення, зокрема на (не)транспортування кисню червоними клітинами крові по всьому організму. Це призводить до кисневого голодування та захворювання на метгемоглобінемію, для якого характерні такі симптоми, як посиніння навколо рота, рук та стоп, сонливість, пожовтіння очей, нудота, діарея, задишка, різкий біль у животі тощо.

Найбільш небезпечна метгемоглобінемія для дітей, особливо грудного віку. Через це хвороба має другу назву — «блакитний синдром немовлят». Це тяжкий стан, який майже завжди пов’язаний з вживанням дітьми суміші для годування, приготованої з забрудненої води, де рівень нітратів перевищує⁹ 10 мг/л.

Влітку цього року на Волині саме так отруїлась¹⁰ дівчинка, яка два тижні харчувалася сумішшю, розведеною водою з криниці. На щастя, батьки одразу помітили ознаки отруєння, зокрема зміну кольору шкіри на синій, та відвезли дівчинку до лікарні. Після ночі в реанімації дитину вдалося врятувати. Проте лікарі не завжди можуть допомогти. Тому дуже важливо давати дітям лише перевірену воду (наприклад, у пляшках), якщо завчасно не було здійснено лабораторних аналізів щодо вмісту нітратів у питній воді.

Вода з підвищеним вмістом нітратів особливо небезпечна не тільки для немовлят, а й для вагітних жінок. Дослідження показують, що вживання вагітними такої води призводить до підвищення ризику передчасних пологів¹¹. Через це в Україні існує практика, коли територіальні органи МОЗ перевіряють воду в домогосподарствах, де є вагітні жінки або діти до трьох років, та надають висновки щодо безпечності її вживання.

Ситуацію з нітратним забрудненням погіршує ще й те, що вилучити нітрати з підземних вод, які наповнюють криниці, практично неможливо: це надзвичайно тривале та коштовне завдання. Щоб все ж вживати таку воду безпечно, необхідна водопідготовка та комплексні системи очищення. Наприклад, є технології зворотного осмосу і зараз на ринку України чимало варіантів фільтрів, ціна на які починається від 5 тисяч гривень.

Важливо також знати, що кип’ятіння забрудненої нітратами води не допомагає, а лише погіршує ситуацію, оскільки під дією високих температур нітрати перетворюються на вже згадані ще більш небезпечні нітрити.

Якщо нітрати такі небезпечні, то чи відповідає питна вода в Україні нормативам? Ні, і це підтверджують дослідження.

У межах моніторингового проєкту ГО «ВУВТ «WaterNet» «Карта якості води» з 2010 по 2023 рік незалежні лабораторії провели 71 900 аналізів води. З них водопровідної води — 13 100, зі свердловин — 48 900, з колодязів — 8 400. Виявилося, що частка проб, які не відповідають нормативу на вміст нітратів у 50 мг/л, становить 4% для водопровідної води, 11% — для води зі свердловин, та 48% — для води з колодязів. При тому, підвищений вміст нітратів у воді спостерігається на територіях, де активно ведеться сільське господарство.

Дані надані ГО «ВУВТ «WaterNet» на запит ГО “Центр екологічних ініціатив Екодія” 11 серпня 2023 року. Джерело: WaterNet

Найбільш уразливі до забруднення нітратами є колодязі та неглибокі свердловини, що найбільш піддатливі до забруднення через неналежну господарську діяльність. Тому при використанні такої води насамперед рекомендується зробити її аналіз на вміст нітратів. Це особливо актуально для сільської місцевості та приватного сектора в містах, жителі яких використовують для пиття колодязну воду.

Наприклад, у липні 2023 року в селі Гуньки Кременчуцького району Полтавської області місцеві помітили наслідки жахливого забруднення: сморід та мертву рибу в річці Псел. Мешканці виявили земельну ділянку, на яку напередодні працівники свинокомплексу вивезли сотні тонн залишків свинячої гноївки, яку зливою вимило у річку. Через це не тільки загинуло понад 380 кілограмів риби, а й постала гостра проблема екологічного стану води у водоймі та безпечності криничної води у громаді. Перевірка води у криницях села Гуньки показала перевищення¹² рівня нітратів у 3–4 рази.

Екодія також виявила хронічну проблему нітратного забруднення ґрунтових вод під час експедиції «У пошуках чистої води»¹³. У 2021 році команда волонтерів допомогла перевірити воду в 14 сільських громадах з 10 областей України. Рекордсменами за вмістом нітратів у криницях тоді виявились декілька сільських громад на Вінниччині: села Заозерне, Василівка, Клебань та Оляниця. Подібно до історії з Полтавщини, тут також є великий промисловий тваринницький комплекс — птахофабрика, на яку давно нарікають через забруднення довкілля.

У 2021 році тут перевірили 16 криниць, і майже половина з них мала проблеми із вмістом нітратів, а декілька криниць мали перевищення на рівні 150 мг/л і вище (нагадаємо, що норма — не більше ніж 50 мг/л). У жовтні 2023 року Екодія допомогла повторно перевірити стан води в криницях цих громад. На жаль, як і раніше, є значне перевищення вмісту нітратів. Цього разу 10 криниць мають перевищення безпечного рівня вмісту нітратів, а у шести випадках з цих 10 концентрація вища більш ніж у два рази, при тому найвищий показник — 190 мг/л!

Що ж тоді робити, якщо нітрати у питній воді небезпечні, а нітратне забруднення — це реальність для сільських територій України? Звісно, на рівні кожного домогосподарства є сенс здійснити лабораторний аналіз питної води, за необхідності очистити криницю або ж встановити відповідні фільтри, проте це не розв’яже проблему системно. Щоб дійсно змінити ситуацію на краще в Україні, потрібно впровадити Нітратну директиву ЄС¹⁴.

Нітратна директива, що діє в ЄС ще з 1991 року, — це пакет документів, який допомагає на державному рівні визначити території, де вже перевищено або існує ризик перевищення вмісту нітратів у воді. Це так звані вразливі зони, у межах яких діють особливі правила ведення сільського господарства для зменшення й запобігання забрудненню води через нераціональне використання добрив чи відходи тваринницьких ферм.

У межах Директиви ухвалюють Кодекс кращих сільськогосподарських практик та Програми дій для зменшення нітратного забруднення у вразливих зонах. Виконання правил внесення добрив та інших положень Директиви має моніторитися, а Програми дій для фермерів, що господарюють у вразливих зонах — переглядатися що чотири роки.

Джерело: CIRCABC

Нітратна директива — це один з перших документів, що допоміг Європі стримати нітратне забруднення води, що мало стрімку тенденцію до зростання з початку 1990-х років. З моменту запровадження планів дій з відповідними кодексами господарювання ситуація із забрудненням стабілізувалась і концентрація почала спадати¹⁵ у 70% об’єктів поверхневих і 66% підземних вод.

А в одному з найбільш проблемних регіонів Європи — французькій Бретані, де також ведуть інтенсивне сільське господарство, зокрема тваринництво, — середня концентрація нітратів зменшилась¹⁶ з 50 мг/л до 30 мг/л за півтори декади цілісної політики, управлінських рішень і відповідальних господарських практик.

У 2014 році Україна зобов’язалася адаптувати національне законодавство до законодавства ЄС. Однак лише в червні 2021 року Міндовкілля ухвалило Методику¹⁷ визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів, а в січні 2022 року Мінагрополітики ухвалило Правила¹⁸ щодо забезпечення родючості ґрунтів та застосування окремих агрохімікатів (як український відповідник Кодексу кращих сільськогосподарських практик країн ЄС). Проте цього замало, щоб подолати проблему нітратного забруднення, попереду ще багато роботи.

Наразі в Україні, попри поширеність проблеми нітратного забруднення та все нові й нові випадки отруєнь, офіційно не визначені території обов’язкового деталізованого моніторингу вод та впровадження кращих аграрних практик для зменшення й запобігання забрудненню. Щоб це змінити, Міндовкілля та Мінагро повинні забезпечити реалізацію вимог Нітратної директиви ЄС в українських реаліях не лише на папері, а й безпосередньо на фермах та в полі. Дуже важливо допомогти аграріям підвищити ефективність управління поживними речовинами у питаннях планування, внесення добрив та зберігання гною. А також наблизити український агросектор до норм і правил ЄС, щоб врешті подбати про якість довкілля й безпеку життя українців.

Авторка: Анна Корягіна, екологиня, фахівчиня відділу комунікацій, Екодія

Фактчекінг: Анна Даниляк, фахівчиня відділу сільського господарства, Екодія

Джерело: kunsht.com.ua

Посилання: