Посухи, спека, нестача води – ці наслідки зміни клімату помітні вже зараз і стануть ще сильнішими завтра. Щоб краще зрозуміти, чого чекати українцям та як готуватися до нових кліматичних умов, науковці та експерти Інституту економіки і прогнозування НАНУ та Української мережі сільського розвитку дослідили шість об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та визначили найвразливіші сфери їхнього життя. На основі цього аналізу вони розробили рекомендації, як цим громадам посилити свої слабкі сторони, вдало використати сильні та розвиватися стало у світі, екологічний стан якого постійно погіршується.
Одна з досліджених громад – Лосинівська ОТГ у Ніжинському районі на Чернігівщині. Вона знаходиться у досить сприятливих природних умовах на межі лісостепу і полісся. Тут родючі чорноземи, різноманітна флора і фауна, гарні сільськогосподарські угіддя та м’який клімат із достатньою кількістю опадів. Частина громади навіть має статус Смарагдової мережі – території особливого природоохоронного інтересу. Тут мешкає 21 вид унікальних тварин і птахів, тож важливо розвивати цю місцевість без шкоди для цих істот.
Тепліше середнього
Зміна клімату в Лосинівській ОТГ проявляється сильніше, ніж в середньому по Україні. Середня річна температура у Чернігівській області за різними моделями зросла на 1,4 °C, тоді як у країні загалом – лише на 0,8 °C. Тутешній клімат стає все подібнішим до степового. Місцеві мешканці вже помічають вплив зміни клімату – більш посушливу погоду і зменшення рівня води в криницях, що може погіршити як попит людей, так і умови ведення сільського господарства.
Далі ця ситуація лише посилюватиметься. До 2030 року температура стане на півградуса вищою, ніж була у 1991-2010 році. Особливо відчутним потепління буде у грудні (на 1,1 °С), натомість лютий і березень можуть навіть стати прохолоднішими (до -0,2 °С). Зміниться і кількість опадів. Теплий період (з липня до жовтня) ставатиме більш посушливим, а холодний – більш вологим. Така ситуація в першу чергу посилить чутливість до нестачі води – як для побутових потреб, так і для поливу. Також очікується, що через нові погодні умови в регіоні можуть з’явитися і нові шкідники та хвороби, боротьба з якими потребуватиме додаткових ресурсів.
Більше кукурудзи – менше картоплі
Однак, за прогнозами, завдяки потеплінню в Чернігівській області може зрости врожайність деяких культур: пшениці – на 25-35 %, кукурудзи – на 15-27 %, сої – на 16-24 %, соняшнику – на 10-20 %, ріпаку – на 15-30 %. Саме ці культури вирощуються у Лосинівській ОТГ на основі індустріальних технологій. Також місцеві сільгосп підприємства займаються вирощуванням картоплі, виробництвом тваринницької продукції, переробкою молока та олійних культур на олію. Найпопулярніша в ОТГ культура – кукурудза – сприяє ґрунтовій ерозії та вимиванню нітратного азоту до ґрунтових вод і водойм, що в свою чергу сприяє цвітінню води і погіршує і без того вже відчутну нестачу води. Поширені тут соя, соняшник, пшениця теж несуть ризики для довкілля, через притаманний монокультурний підхід у вирощуванні та недотримання сівозмін. Тож хоч зростання врожайності і виглядає як позитивний наслідок зміни клімату, однак активніше вирощування цих культур може нашкодити громаді.
Особливість Лосинівської ОТГ полягає в тому, що 80% земель мешканців громади орендуються іншими суб’єктами господарювання. Близько половини орендованих приватних сільгосп земель належать одному підприємству, чия діяльність, за критеріями Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (2020 р.), має високий ступінь ризику. Це та інші сільгосп підприємтсва в громаді, які обробляють переважну більшість землі, використовують індустріальні технології ведення господарства, тож на них працює лише незначна частка мешканців ОТГ. І саме ці підприємства вирощують зазначені вище культури. Їм також легше пристосуватися до наслідків зміни клімату, адже вони, наприклад, можуть дозволити собі впроваджувати ощадливіші технології поливу.
Приблизно 2 тисячі мешканців громади – це третина усього населення – працюють на особистих селянських господарствах (ОСГ). Дві третини з цих людей – жінки працездатного віку. 5% ОСГ регулярно продають вирощене на ринках, ще 40% збувають лише надлишки продукції, решта 55% веденням господарства забезпечують лише власні потреби. Такі господарства вирощують переважно картоплю, а також овочі, фрукти, городину; займаються виробництвом м’яса та молока. Саме від картоплі залежить прибуток значної кількості місцевих жителів. А вона від зміни клімату навпаки постраждає і її врожайність – на відміну від кукурудзи чи сої, які вирощують великі підприємства – падатиме.
Високі температури зменшують продуктивність картоплі, тож для її вирощування необхідні дорогі системи поливу. Кожен гектар зрошення потребуватиме інвестицій на суму щонайменше 4000 євро (без поточних витрат на саму воду та заробітну плату), тож малі господарства просто не зможуть собі цього дозволити. На ринку залишаться великі компанії, які зможуть застосувати спеціально виведені сухостійкі сорти картоплі та дорогі системи поливу.
Об’єднуватися, аби розвиватися
То що ж робити, аби громада розвивалася стало, і добробут покращувався не лише у великих орендарів, які часто навіть не живуть у громаді, а й у місцевих мешканців? Автори дослідження пропонують кілька практичних рішень для Лосинівської ОТГ, які можна почати впроваджувати вже зараз.
- Запровадити модель сільського господарства, що підтримується громадою (community supported agriculture, CSA).
За цією моделлю місцеві мешканці можуть підтримати особисті селянські господарства, малі або середні ферми, придбавши їхню продукцію заздалегідь. По суті, покупці фінансують вирощування продукції виробником, якому довіряють і про методи роботи якого знають. За ці гроші виробник купує насіння та інші необхідні ресурси, а споживачі отримують раз на тиждень продуктові набори, що складаються із вирощеної продукції. Одним це дає стабільний канал збуту та фінансову підтримку на початку року, а не лише у період збору врожаю. Інші ж отримують органічну здорову їжу, у походження і якості якої вони впевнені.
- Організувати Сільський земельний комітет (СЗК).
Як вже зазначалося, 80% власних земель мешканці громади здають в оренду. Як правило, це відбувається через окремі договори на невеликі ділянки, які пропонують землевласникам плату, значно нижчу за ринкову вартість землі. Однак, об’єднавшись у СЗК, місцеві жителі можуть зібрати невеликі ділянки у єдине велике поле і спільно здавати його в оренду як єдиний масив. Комітет має відстоювати права землевласників, зокрема, вимагаючи гідної плати за орендовану землю та ефективного та екологічного її використання – адже, на відміну від орендарів, учасники СЗК мешкають у громаді та зацікавлені у збережені родючих ґрунтів та чистого довкілля у рідній місцевості.
- Вирощувати більш вигідні культури.
Оскільки основний сільськогосподарський продукт для малих місцевих господарств – це картопля, вирощування якої значно ускладниться через зміну клімату, то варто замислитися над розвитком нових для громади культур. Автори дослідження пропонує як перспективний напрямок розвитку вирощування гарбузів. Порівняно з картоплею, воно потребує менше витрат та сил. Однак м’якоть гарбуза можна переробляти на сік, пюре, джеми, варення, дитяче та дієтичне харчування і навіть супи швидкого приготування – значно дорожчі продукти. До того ж, у громаді є значний потенціал для створення комунального підприємства із переробки гарбузів, що допоможе створити нові робочі місця і збільшити надходження до бюджету ОТГ.
- Розвивати туристичний потенціал громади.
Громада і сама бачить перспективи у цьому напрямку. Співробітники відділу культури почали розробляти туристичний маршрут через села усієї громади. Однак ці населені пункти можна інтегрувати і в уже наявні маршрути. По-перше, землі Лосинівки історично належали Києво-Печерській Лаврі – пам’ятці, яку щороку відвідують десятки тисяч паломників та туристів. Місцевий священник, настоятель Свято-Троїцького храму у смт. Лосинівка вже навіть розпочав дослідницьку роботу у цьому напрямку. По-друге, на околицях смт Лосинівка виявлено поселення, а на околицях села Вікторівка – два городища часів Київської Русі. Ці історичні пам’ятки за належного розвитку та підтримки також можуть стати новими принадами для туристів.
Ці рішення не є ні єдиними, ні універсальними. Кожна громада має власні особливості, ризики, але також і власні можливості для розвитку. Тож аби підготуватися до неминучого впливу кліматичних та екологічних проблем, важливо в першу чергу дослідити наявну ситуацію. А вже далі, виходячи із цього аналізу, розробити стратегію ефективного використання ресурсів та уникнення потенційних загроз. Зараз, на фінальному етапі децентралізації, коли громади отримують все більше влади та важелів для самоорганізації – найкращий час аби подбати про своє стале майбутнє.
Завантажити звіт щодо проведеного соціально-економічного аналізу громади можна тут: Соціально-економічний аналіз розвитку Лосинівської ОТГ (PDF).
Аналіз підготовлений групою науковців під керівництвом проф. Олени Бородіної, завідувача відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» у співпраці з Громадською спілкою «Українська мережа сільського розвитку».
