Державна екологічна інспекція констатує, що станом на 18 лютого в Україні 14 мільйонів кв. м земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів, понад 280 тиc. кв. м ґрунтів забруднено небезпечними речовинами.
Яку шкоду українській землі наносять бойові дії, та як можливо допомогти понівеченим ґрунтам, Лоріна Федорова, фахівчиня зі сталого землекористування Екодії розповіла під час панельної дискусії «Екотероризм: як росія руйнує екосистему України та Європи»
Шкода: мінна небезпека
На сьогодні третина українських земель стала зоною для ризикового сільського господарства. Тобто проводити будь-яку діяльність на цій території небезпечно для життя. І хоч, на щастя, велика частина наших територій вже деокупована, ми бачимо, що ДСНС регулярно інформує про нещасні випадки. Не можна просто повернутися на землю і почати господарювати, ніби нічого не відбулося. Повертати землю в обробіток можливо тільки за умови її ретельного обстеження та розмінування.
Шкода: механічне пошкодження
Можна сказати, що земля – це не поновлювальний ресурс. Ґрунти та їхній родючий шар формуються впродовж тисяч років. Військові дії, які можуть відбуватися впродовж буквально декількох днів і тижнів на окремих ділянках, можуть знищувати те, що формувалося тисячоліттями. І, на жаль, це має серйозні наслідки. Темпи відновлення саме ґрунтових ресурсів є дуже повільними. А в силу того, що війна досі триває, ми спостерігаємо, як ландшафти наших територій змінюються кожного дня. Кожного дня десь падає снаряд, заміновується територія, будуються бліндажі тощо. Ми розуміємо, що негативний вплив на наші ґрунти ставатиме все більшим. Чим триваліші бойові дії, тим більшої шкоди буде завдано довкіллю і, зокрема ґрунтам.
Шкода: хімічне забруднення
Сьогодні ми майже не маємо доступу до інформації про стан ґрунтів у зоні активних бойових дій. Та можемо базуватися на дослідженні уже звільнених територій. За допомогою лабораторних аналізів виявлено, що великою проблемою є саме хімічне забруднення ґрунтів, які зазнали впливу обстрілів, мінувань, пересування важкої техніки тощо. Якщо таку землю повернути у обробіток й вирощувати на ній продукцію, ризикуємо годувати токсинами і себе, і планету. Деякі важкі метали, на жаль, мають здатність вільно потрапляти у вегетативну масу рослин, що потім можуть опинитися на полицях магазинів.
Чи можливе відновлення?
Відновлення пошкоджених земель – складний, проте не неможливий процес. Перший крок, який маємо зробити на рівні держави – запровадити системний моніторинг стану ґрунтів, проводити його еколого-біохімічну оцінку для того, щоб оцінити ступінь пошкодження. Адже деякі території постраждали меншою мірою. Але ми також маємо досить великі зони дуже інтенсивних бойових дій, які тривають з 2014 року. І там, імовірно, будуть ділянки, геть не придатні для життя та ведення господарства. Тож рішення у кожному окремому випадку має бути індивідуальним.
В Екодії ми розглядаємо два підходи – рекультивацію і консервацію. Рекультивація – це набір технологій, що передбачає штучне відновлення і повернення родючих характеристик ґрунту. А консервація – це коли ми відаємо землю природі, тимчасово виводимо її з обробітку та дозволяємо їй відновитися природнім шляхом. Під консервацію доведеться віддати ті землі, що будуть повністю непридатними для безпечного обробітку.
Більше інформації на цю тему ви можете знайти у публікації: Забруднення земель внаслідок агресії росії проти України
Конакти для додаткової інформації:
Лоріна Федорова, lf@ecoact.org.ua
