Законопроєкт №11486 “Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел” був зареєстрований 16.08.2024 року на сайті Верховної Ради України. ГО “Екодія” проаналізувала зареєстрований законопроєкт і розробила пропозиції у вигляді порівняльної таблиці для покращення законопроєкту. Зокрема, хотіли б звернути Вашу увагу на таких основних моментах:
- Розподіл обов’язків щодо реалізації політики. Відповідно до запропонованого законопроєкту вагома частина повноважень знаходиться у межах Міністерства аграрної політики та продовольства, зокрема у частині визначення переліку зон, вразливих до (накопичення) нітратів, розробки Програми дій щодо зон, вразливих до (накопичення) нітратів із сільськогосподарських джерел, план заходів контролю виконання Програми дій. Втім, основна мета – це захист вод від забруднення, що є частиною Водної Рамкової Директиви, тому роль Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також підпорядкованих йому органів моніторингу та контрою, повинна бути більш відображеною, а завдання логічно розподілені:, яка частина завдань знаходиться у віддані Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, а яка частина повинна бути – у межах Міністерства аграрної політики та продовольства України.
- Контроль за виконанням. Хоч серед органів державного управління згадується Державна екологічна інспекція України, втім її роль у межах законопроєкту прописана мінімальна. Основна частина повноважень закріплена за Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Так як питання, що покривається у межах Директиви стосується захисту води від забруднення, ми вважаємо, що Державна екологічна інспекція України повинна мати більш розширені повноваження у межах контролю за виконанням Програми дій. На основі досвіду роботи ГО Екодія, станом на зараз Державна екологічна інспекція фіксує порушення законодавства щодо зберігання гною, що може призвести до забруднення підземних і поверхневих вод. Окрім цього, з досвіду країн ЄС щодо впровадження Нітратної Директиви і зокрема заходів контролю, то типовою є практика розподілу обов’язків. Тому важливо, щоб орган, завданням якого є охорона навколишнього природного середовища, був включений до заходів контролю. Ми пропонуємо, щоб у частині контролю за Програмою дій, заходи з контролю були розподілені між двома органами: Державною екологічною інспекцією України та Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у межах їх повноважень.
- Доопрацювання поняття “зона, вразлива до (накопичення) нітратів”. Відповідно до положень законопроєкту “зони, вразливі до (накопичення) нітратів – земельні ділянки, з яких відбувається стік у масиви поверхневих та/або масиви підземних вод, на які впливає забруднення нітратами”. Втім, відповідно до Наказу Міндовкілля “Про затвердження Методики визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів” вживаються такі терміни: “зона – обмежена частина земної поверхні, що має однорідні характеристики щодо забруднення вод нітратними сполуками;” або ж “зони, вразливі до (накопичення) нітратів – ділянки суші, з яких відбувається стік у водні об’єкти, що потерпають від забруднення нітратними сполуками;” Також відповідно до положень Нітратної Директиви використовується термін “an area of land”. Тобто зона, вразлива до (накопичення) нітратів не може бути визначена як конкретна земельна ділянка, а більш коректне визначення – це водозбірний басейн, тобто частина земної поверхні і товщі ґрунтів, з яких відбувається стік. Інтерпретація зони, вразливої до (накопичення) нітратів як земельної ділянки зводить це до повноважень Міністерства аграрної політики та продовольства України, хоча це є не коректним та суперечить басейновому принципу управління, що є в основі водного врядування ЄС та має реалізовуватись в рамках імплементації Водної рамкової директиви Україною. Тому просимо звернути увагу на відповідне визначення та доопрацювати його відповідно до вимог Нітратної Директиви.
- Координація органів, які відповідальні за формування та реалізацію політики у сфері захисту вод від забруднення нітратами, спричиненого із сільськогосподарських джерел. Однією з основних проблем реалізації відповідної Директиви є міжсекторальність та забезпечення постійної взаємодії між центральними органами виконавчої влади, а також між органами, що здійснюють моніторинг вод, і що здійснюють контроль. Тому важливою частиною законопроєкту повинні бути норми про координацію спільної роботи і як буде забезпечуватися відповідна координація.
- Передбачення розвитку потужної системи сільськогосподарських досліджень, ефективна дорадча служба і цифрова інфраструктура (AKIS). За досвідом країн ЄС (Польщі, Чехії, Латвії), який вивчає наша організація, важливу роль у впровадженні Нітратної Директиви, зокрема у частині реалізації та допомоги фермерам відігравали сільськогосподарські дорадчі служби. Тому необхідно передбачити відповідні положення у межах законопроєкту, аби підготувати агровиробників та забезпечити належне виконання правил та заходів, які будуть покладатися на них покладатись.
Ми підтримуємо законопроєкт, але його важливо доопрацювати з уточненням усіх важливих деталей та розподілу повноважень задля подальшої ефективної реалізації та захисту вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел.
Завантажити повний текст звернення: