3 грудня у польському місті Катовіце розпочались міжнародні кліматичні переговори ООН (або Конференція сторін – COP 24). Експерти називають цей саміт однією з найважливіших кліматичних подій з моменту підписання 196-ма країнами світу Паризької угоди у 2015 році. Цьогорічні переговори є вагомими, бо країни мають розробити спільні правила для запуску ефективніших дій щодо протидії зміні клімату задля досягнення головної мети Угоди: утримати глобальне потепління на рівні 1,5 – 2˚С.
Які найбільші очікування від саміту у Катовіце та про що має заявити Україна для рішучої боротьби зі зміною клімату?
Уже 24 роки поспіль представники 196 країн світу зустрічаються для обговорення і прийняття рішень у сфері міжнародної кліматичної політики. Ціль – протидія зміні клімату, яку не можна зупинити зусиллями лише однієї країни чи континенту.
Під час COP 24 країни, зокрема й Україна, повинні показати свою готовність досягти цілі Паризької угоди, якщо продемонструють три речі: 1) презентують деталізовані керівні принципи, що визначають, як саме країни реалізовуватимуть Угоду; 2) заявлять про перегляд національно-визначених внесків (НВВ) до 2020 року та готовність ставити амбітні цілі зі скорочення викидів парникових газів; 3) гарантуватимуть достатнє фінансування для переходу на 100% відновлюваної енергетики.
-
Правила виконання Паризької угоди (“Paris Rulebook”)
Важливість цьогорічних міжнародних кліматичних переговорів у тому, що правила, за якими повинна функціонувати Паризька угода, нарешті мають бути затверджені. Щоб Угода запрацювала сповна, країнам-учасницям COP 24 необхідно прийняти єдиний набір рекомендацій для виконання своїх зобов’язань. Вони стануть гарантією і водночас дорожньою картою для досягнення країнами індивідуальних та колективних кліматичних обіцянок. Чіткі принципи визначатимуть, як саме уряди повинні:
-
комунікувати про свої плани зі скорочення викидів парникових газів;
-
оцінювати та звітувати про зроблені кроки;
-
визначати власний прогрес у протидії зміні клімату;
-
поступово збільшувати інвестиції у боротьбу зі зміною клімату.
-
Амбітні цілі зі скорочення CO2
Під час COP 24 країни повинні недвозначно заявити про намір встановити більш амбітні національні цілі зі скорочення викидів вуглекислого газу до 2020 року.
Саме 2020 рік – дедлайн, який має бути затверджений під час кліматичних переговорів у Польщі. Така терміновість пов’язана, зокрема, з прогнозами комплексного звіту міжнародної групи експертів (IPCC) про наслідки глобального потепління на 1,5°С. Звіт IPCC підтверджує беззаперечний вплив діяльності людини на зміну клімату. Єдиним способом запобігти катастрофічним наслідкам цих змін науковці назвали зниження викидів парникових газів вже сьогодні та низьковуглецевий розвиток у всіх країнах світу. Детальніше про результати звіту IPCC Екодія писала тут.
Наразі людство знаходиться на шляху до потепління на більш ніж 3°С. Щоб реалізувати цілі Паризької угоди, усі країни світу мають переглянути і посилити національні зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів.
-
Фінансова підтримка і співпраця
Для успішного виконання цілей Паризької угоди, потрібні фінанси. Вони уможливлюють дії по скороченню викидів та адаптації до наслідків зміни клімату в країнах, що потребують допомоги. Протягом COP 24 країни, що найбільш вразливі до кліматичних загроз, мають впевнитись, що отримають необхідну фінансову підтримку для протидії зміні клімату та адаптації до її наслідків.
Один із найважливіших механізмів зосередження такої фінансової підтримки є Зелений кліматичний фонд (GCF). Під час кліматичних переговорів у Катовіце розвинені країни повинні чітко заявити, що мають намір підтримати країни, що розвиваються. Це можливо зробити шляхом фінансового поповнення Зеленого кліматичного фонду, а також інших – так званого Адаптаційного фонду (Adaptation Fund) та Фонду для найменш розвинених країн (Least Developed Countries Fund).
“To Do List” для України під час COP 24
Україна також буде брати участь у цьогорічних міжнародних кліматичних переговорах у Катовіце.
Національно-визначений внесок, який Україна затвердила на виконання зобов’язань по Паризькій угоді, говорить про “скорочення” викидів СО2 до 60% від рівня 1990 року. Але треба пам’ятати про дві речі. Перша – з 1990 року в Україні відбувся економічний спад після розвалу СРСР, деіндустріалізація, занепад промисловості, а згодом окупація Донбасу. Через це за останні 25 років викиди вуглекислого газу в Україні скоротилися втричі, якщо порівнювати з початком 1990-их. Друга річ – фактичний рівень викидів CO2 у 2015 році був на рівні 32%.
Тобто ціль України по скороченню викидів не тільки не відповідає Паризькій угоді, але й передбачає зростання викидів майже вдвічі.
Україні критично важливо підвищувати власну енергоефективність, скорочувати залежність від викопного палива та розбудовувати нову безвуглецеву економіку. Якщо країна долучиться до країн-кліматичних лідерів на переговорах COP 24 і заявить про скорочення викидів CO2 нижче 30-32% до 2030 року (відносно 1990 року), позиції України посиляться – дипломатично та інвестиційно.
Українська кліматична мережа, до якої входить Екодія, оприлюднила заяву від імені 30 екологічних ініціатив з вимогою до Уряду про перегляд національних цілей кліматичної політики та зобов’язань України, щоб достойно представити позицію України на COP24. Повний текст заяви читайте за посиланням.
Контакти для коментарів:
медіа-відділ Екодії
Телефон: 066 545 14 88, Валентин
093 287 32 99, Наталя
