В умовах повномасштабної війни, об’єкти природно-заповідного фонду України стають жертвами не лише російських окупантів, але й надмірного спрощення дозвільних процедур та неналежного виконання своїх повноважень українськими чиновниками. Зокрема, це ілюструє ситуація, яка склалась із пралісовою пам’яткою природи “Макове болото” (Рівненська область), в межах якої продала дозвіл на видобуток торфу.
Як так сталося?
На початку січня 2024 року, в рамках аукціону Державна служба геодезії та надр України продала ТОВ “Укрторф” спеціальний дозвіл на користування надрами родовища торфу Мак за 25 млн гривень. Ця подія викликала значний розголос, оскільки проданий дозвіл на видобуток торфу повністю включає офіційно створену наприкінці 2021 року пам’ятку природи, що фактично дозволяє її знищення (розробка торфу завжди проводиться відкритим способом і передбачає повне вилучення рослинного та ґрунтового покривів).
Єдиними запобіжниками від цього залишились процедура оцінки впливу на довкілля, яку обов’язково мають проходити надрокористувачі перед початком видобутку корисних копалин, а також заповідний статус території Макового болота.
План родовища Мак з матеріалів лоту на сайті “Prozorro. Продажі”
Раніше Порядок проведення аукціонів з продажу спецдозволів на користування надрами не допускав подібних ситуацій. До липня 2023 року Держгеонадра мали подавати до Міндовкілля на погодження переліки ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон. Останнє протягом 15 робочих днів мало перевірити перелік на дотриманням вимог природоохоронного законодавства, а також зазначити, якщо законно не можливо користуватись надрами на цій ділянці (зокрема через належність цих ділянок до ПЗФ).
Однак, в оновленій версії цього Порядку Міндовкілля втратило можливість погодження переліків ділянок надр, які виставляються на продаж. Що поклало всю відповідальність за дотримання законодавства під час надрокористування на Держгеонадра – орган, якому бракує фахівців з питань природоохоронного законодавства та інформації про розташування територій та об’єктів ПЗФ, які можуть перетинатись із розвіданими родовищами надр.
На початку лютого Екодія разом із волонтерами писала звернення до Кабміну і Держгеонадр щодо перегляду вищезгаданих норм законодавства, які роблять можливим продаж дозволів на розробку надр у межах заповідних об’єктів. За час, що минув, ми отримали низку відповідей від держорганів і вже можемо їх проаналізувати.
Що каже влада?
Секретаріат Кабінету міністрів України перенаправив звернення на Міндовкілля та Держгеонадра без відповіді по суті. Хоча повернути Міндовкіллю право погоджувати та накладати вимоги до продажу ділянок надр – це виключне повноваження Кабміну.
Держгеонадра у відповіді на звернення зазначили, що не володіють інформацією щодо наявності пралісової пам’ятки природи “Макове болото” на ділянці надр, права на промислову розробку яких їхні колеги продали на аукціоні на початку січня цього року. І перевели відповідальність на Міндовкілля, згадуючи, що воно відповідає за оновлення наборів геопросторових даних про природоохоронні території. Хоча державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який містить інформацію і про Макове болото, наразі доступний для всіх. А виставляли цю ділянку на аукціон вже без погодження з Міндовкіллям, через згадані вище зміни до законодавства.
Міндовкілля звернулось до Рівненської ОВА за уточненням, чи належить це родовище до ПЗФ, лише 10.01.2024. За 6 днів після аукціону, на якому це родовище вже було продане для видобутку торфу. Та наступного дня після того, як Офіс Генерального прокурора звернувся до Міндовкілля щодо виявлення підстав для представництва інтересів держави в суді стосовно збереження Макового болота.
Територія Макового болота (обведена зеленою лінією) на плані лісонасаджень Цепцевицького лісництва (з відповіді Міндовкілля). Темно рудий колір показує, що там росте старий сосновий ліс.
Разом із тим, Міндовкілля офіційно попросило Держгеонадра уникати загрози порушення вимог природоохоронного законодавства та звертатися до обласних адміністрацій за даними про те, чи перетинаються ділянки надр, які виставляються на продаж, із об’єктами ПЗФ.
Також у цій відповіді на наші звернення зазначено, що разом з Держгеонадрами вже опрацьовується проєкт змін до Кодексу про надра та Порядку проведення аукціонів з продажу спецдозволів на користування надрами. Ці зміни мають повернути Міндовкіллю повноваження надавати пропозиції до переліків ділянок надр, які пропонуються для виставлення на електронні торги.
В разі затвердження, такі зміни дозволять відхиляти ділянки надр, що перетинаються з об’єктами ПЗФ, на етапі формування лотів на аукціони. А це дозволить запобігати проблемам, коли підприємство вже заплатило кошти за дозвіл на розробку надр і буде усіма доступними способами намагатись його використати.
Чи піде справа до суду?
Також ми відправили додатковий запит до Офісу Генерального прокурора, який зацікавився продажем дозволу на видобуток торфу у Маковому болоті, та запитали, чи подавали прокурори позов до суду, щоб його скасувати.
У відповіді на наш запит представниця прокуратури зазначила, що Спеціалізована екологічна прокуратура наразі встановлює, чи є підстави для такого позову. Також прокурори не виключають, що під час цієї роботи “можуть бути встановлені й інші факти, які стосуються продажу спеціальних дозволів на користування надрами у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду”.
Сподіваємось, що екологічні прокурори таки знайдуть достатньо підстав для представництва інтересів держави у суді і спеціальний дозвіл на видобуток торфу на території Макового болота буде скасований рішенням суду за позовом Спеціалізованої екологічної прокуратури.
UPD. Незабаром після публікації матеріалу Офіс Генпрокурора повідомив, що подав позов по цій справі.
Екодія продовжить стежити за розвитком ситуації із Маковим болотом та вирішенням прогалини у законодавстві, яка зробила її можливою. Тож слідкуйте за нашими оновленнями, бо нам ще знадобиться ваша допомога для порятунку заповідних територій від розробки надр.
Наостанок, хочемо наголосити, що єдиний шанс на порятунок Макового болота полягає у тому, що йому пощастило отримати заповідний статус 2 роки тому. Але багатьом іншим цінним природним територіям пощастило значно менше і вони ніяк не охороняються Законом.
І тому Україні вкрай важливо включати до природно-заповідного фонду ділянки з цінними природними екосистемами і узаконювати території Смарагдової мережі.
Екодія активно працює над тим, аби наша держава збільшувала площу природоохоронних територій. Хочете підтримати цю роботу? Ставайте нашими друзями.
Фото заголовку: Ранок на річці Вовча, © Tulbanov, CC-BY-SA 4.0
Матеріал створено в межах проєкту «Посилення транснаціональної громадської мережі Ekonet по захисту клімату і довкілля», що здійснюється за фінансової підтримки фонду Bread for the World через Austausch e.V.
