13 березня Екодії виповнюється 9 років. Попри повномасштабну війну, постійну невизначеність та нові виклики, ми продовжуємо працювати заради екологічно безпечного майбутнього України. Ми адвокатували важливі реформи, підтримували громади у впровадженні стійких рішень, досліджували вплив війни на довкілля та посилювали голос українських активістів на міжнародному рівні. Водночас Екодія продовжувала зростати як спільнота. Разом з волонтерами, Друзями та членами організації ми писали звернення, підписували петиції та поширювали знання про захист довкілля в Україні та за кордоном. Саме завдяки спільній роботі нам є чим пишатися — і ми раді поділитися головними перемогами Екодії за останній рік.

Якою була робота відділу сільського господарства та землекористування у 2025 році?

Ми пишаємось, що нам вдалось:

• Створити інтерактивну мапу нітратного забруднення підземних вод України;
• Провести дослідження думок фермерів України щодо екологічної політики ЄС: вода і біорізноманіття;
• Обмінятися досвідом між українськими та польськими стейкхолдерами щодо наявних практик зі зменшення нітратного забруднення вод від сільськогосподарських джерел;
• Розпочати роботу над калькулятором генерації гною та умов зберігання (молочне скотарство);
• Провести соцопитування громад щодо їхнього ставлення до об’єктів природно-заповідного фонду та на основі цього підготувати посібник про вигоди для громад від створення заповідних територій;
• Підтримали 5 локальних проєктів зі збереження біорізноманіття;
• Долучились до створення аналітичного звіту про явище великомасштабного захоплення землі для реалізації проєктів з компенсації викидів вуглецю, підготованого міжнародною ініціативою Land Matrix;
• Здійснили ряд експедицій, зокрема, на полонину Руну в Українських Карпатах, де намагаються побудувати незаконну вітрову станцію, а також разом з Bankwatch на Волинь і Сколівську ВЕС Львівської області, щоб дослідити ситуацію запланованого і вже наявного проєкту;
• Посприяти оприлюдненню результатів міжнародної перевірки у справі сільських громад на Івано-Франківщині проти промислових свиноферм Ґудвеллі (раніше Даноша, Axzon). Після рекордних 11 років розгляду скарги, міжнародний офіс радника з дотримання вимог/омбудсмена (САО) оприлюднив розгромний звіт, який підтвердив недотримання частини власних соціально-екологічних вимог Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) під час кредитування компанії;
• Допомогти у розслідуваннях скарг місцевих мешканців на вплив промислової птахофабрики МХП на Вінниччині; у цьому кейсі задіяні одразу два механізми розгляду скарг міжнародних банків — найближчим часом очікується оприлюднення звіту з розслідування IPAM (механізм скарг ЄБРР), який порушує низку системних проблем, що потребують розв’язання, а паралельно з цим CAO завершив попередню оцінку відповідності соціально-екологічних політик МФК, розпочав процес розслідування та планує оприлюднити фінальний звіт у 2026 році, після чого має з’явитися план дій банку щодо виправлення виявлених прогалин.
• Проаналізувати проєкти ЄБРР у сфері централізованого теплопостачання, зосередившись на питаннях сталості використання біомасових технологій;
• Проаналізувати проєкти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у сфері громадського транспорту, у результаті чого виявлено невідповідності між кліматичними цілями банку та практикою фінансування дизельних автобусів, а також визначено проблему тривалих і складних процедур фінансування муніципальних проєктів;
• Підготувати аналіз Єдиного портфеля публічних інвестиційних проєктів (Single Project Pipeline, SPP) на 2025 рік — нового інструменту управління публічними інвестиціями; звіт було опубліковано та поширено серед осіб, які ухвалюють рішення, а основні висновки, застереження та рекомендації були представлені представникам вищого керівництва ЄС, дипломатичних місій, міжнародних фінансових інституцій та Генерального директорату Європейської Комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST).

Як це було?

Для відділу сільського господарства та землекористування 2025 рік став роком прогресу у впровадженні Нітратної директиви та водночас турбулентним часом, що вимагав гнучкості у підходах. Зміни у структурі центральних органів виконавчої влади, ліквідація профільних Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерства аграрної політики та продовольства та поява об’єднаного Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України значно ускладнили підтримку напрацьованих зв’язків та процедур, що давали змогу громадським організаціям напряму співпрацювати з Міністерствами. Об’єднання двох профільних державних органів могло б розв’язати проблему розподілу обов’язків, але переструктуризація та кадрові зміни створили нові виклики, через які деякі процеси можуть затягуватися або відходити на другий план. Попри те, ми продовжили систематичну роботу за нашими напрямками.

Майже десять років ми адвокатуємо прийняття Нітратної директиви ЄС, одного із найважливіших інструментів для запобігання та зменшення забруднення вод внаслідок сільськогосподарської діяльності. Й цього року ми шукали нові шляхи досягти мети: залучали спільноту Екодії для підписання звернень та комунікації з відповідним профільним комітетом. І, як і у попередні роки, ми їздили у експедиції у громади, що страждають від нітратного забруднення води, щоб наочно демонструвати проблему. Й попри те, що боротьба за чисту та безпечну для здоров’я воду триває роками – ми не здаємося.

В той самий час ми підтримали п’ять природоохоронних проєктів у різних куточках України й здійснили велике соціологічне опитування громад щодо їхнього ставлення до об’єктів природно-заповідного фонду та на основі цього підготували посібник про вигоди для громад від створення заповідних територій. Ця робота — важливий крок на шляху розвінчання упереджень щодо об’єктів ПЗФ та створення мотивації до заповідання української природи у майбутньому.

Окремим виміром стала робота в межах міжнародної ініціативи Land Matrix. Ми аналізували використання земель під вітроелектростанції в різних регіонах України, досліджуючи прозорість процесів, вплив на місцеві громади та екосистеми. Це дозволило говорити про «зелену» енергетику комплексно — не лише як про майбутнє української енергетики, а і як про сферу, де важливі правила, участь громад і баланс інтересів.

Цей рік підтвердив, що навіть за умови послаблення профільних державних інституцій, системна робота громадського сектору здатна утримувати довкіллєві питання у порядку денному держави. Екодія й надалі боротиметься та наполегливо працюватиме, щоб передати майбутнім поколінням чисте та безпечне для здоров’я довкілля, попри всі політичні чи економічні трансформації.

Чого на дев’ятому році Екодії досяг відділ енергетики?

Завдяки нашій роботі:

• Уряд прийняв Державну цільову програму справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року, до адвокації, комунікації та коментування якої Екодія долучалась роками;
• Поняття справедливої трансформації було розширено за межі вугільних регіонів, охопивши громади, залежні від нафтогазової та металургійної промисловості: Екодії вдалося об’єднати 40 органів місцевого самоврядування, винісши їхні спільні виклики на національний рівень під час щорічного Форуму;
• У Держбюджеті України на 2025 рік на Фонд енергоефективності виділили понад 240 млн грн, а в Держбюджеті на 2026 рік заклали ще понад 620 млн грн;
• В Україні з’явилась Мапа енергоефективності житлових будинків, яка показує, наскільки комфортним і витратним є життя у різних будівлях — ще до купівлі або оренди; ця мапа була створена Екодією у співпраці з ЛУН Місто;
• В плани Міністерства розвитку громад та територій на 2026 рік було внесено пропозиції Екодії щодо налагодження системи інформування про клас енергоефективності у рекламі будівель та покращення інтеграції реєстрів та їхньої доступності для онлайн-маркетплейсів;
• Результати дослідження Екодії про те, як стимулювати термомодернізацію будинків без ОСББ буде використано у нашій роботі з Мінрозвитку та Фондом енергоефективності під час розробки програми підтримки таких будинків;
• Із законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства ЄС у сфері ВДЕ» прибрали умову про те, що енергетичні спільноти мали б бути виключно неприбутковими, що негативно вплинуло б на їхній розвиток в Україні;
• Законопроєкт про добудову 3 та 4 енергоблоків Хмельницької атомної енергостанції не змогли винести на голосування у Верховній Раді; цьому також сприяла багаторічна адвокація Екодії та співпраця з організаціями, що протидіють корупції;
• Стало відомо, що 68% українців проти добудови Хмельницької АЕС під час війни, про це свідчить соціологічне дослідження Екодії;
• У проєкт Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) внесли пропозиції Екодії щодо захисту коштів від інфляції для декомісії атомних електростанцій та розширення справедливої трансформації на моноіндустріальні та вуглецеємні регіони;
• Теми, з якими працює відділ енергетики, були представлені на 19 організованих нами заходах. Зокрема на таборі «Знизу вверх 2.0» зібралось майже 50 активістів та активісток з усієї України, що протягом 5 днів вчились впроваджувати ефективні зміни у своїх громадах, а також дізнавались більше про енергетику та майбутнє відновлення України.

Як це було?

2025 рік для відділу енергетики став роком кульмінації багаторічної роботи. Те, над чим ми працювали у напрямку справедливої трансформації з 2018 року, та останні декілька років з енергетичними спільнотами — нарешті почало приносити системні результати. Й ми не тільки продовжували роботу, а й масштабували її, оскільки наша спроможність говорити на все більшу кількість тем — теж зростала.

Водночас цей рік вимагав максимальної гнучкості та швидкого реагування на зміни в Україні. Зокрема, нам довелося оперативно діяти, коли знову активізувались спроби просунути рішення щодо добудови Хмельницької АЕС. Завдяки швидкій адвокації, публічності, роботі з антикорупційними громадськими організаціями та депутатами відповідні рішення не були ухвалені, а закупівля обладнання російського походження не відбулася.

Паралельно ми змінювали тактику роботи з громадами: якщо спочатку допомагали писати муніципальні енергетичні плани за них, то тепер фокус змістився на навчання. Ми прагнемо, щоб громади могли самостійно розробляти ці документи та впроваджувати проєкти.

Суттєвим досягненням стала й робота у напрямку справедливої трансформації: Уряд України нарешті прийняв  Державну цільову програму до 2030 року, до адвокації та коментування якої Екодія долучалась роками. Нам також вдалося розширити роботу за цим напрямком. Тепер ми допомагаємо не тільки вугільним, а й іншим вуглецеємним та монопрофільним громадам пройти процес справедливої трансформації, й за минулий рік ми розширили кількість таких громад-партнерів з 20 до 40.

Окрім того, ми посилили роботу за напрямком енергоефективності, працюючи як з ОСББ, так і продовжуючи дослідження впровадження енергоефективних заходів у багатоквартирних будинках, де не створено ОСББ. Важливою була співпраця з ЛУН Місто, результатом якої стали відкриті та доступні дані про клас енергоефективності будинків. Паралельно Екодія провела другий щорічний табір «Знизу вверх», де активістки та активісти отримали знання про те, як створювати власні природоохоронні ініціативи та досягати реальних змін.

Цей рік підтвердив, що наполеглива праця та системна багаторічна робота — приносить результати.  Екодія, з огляду на весь накопичений досвід, й надалі працюватиме, щоб Україна мала сталу й безпечну енергетику та теплі й енергоефективні домівки для людей.

З якими підсумками відділ клімату завершує рік?

Попри виклики, нам вдалося:

• Підвищити спроможність експертів та експерток, що працюють з темою клімату, виступати у медіа, провівши Кліматичну медіашколу Екодії;
• Підтримати реалізацію 12 заходів, спрямованих на підвищення обізнаності про зміну клімату, у межах марафону #УКМ25, що був проведений до 25-річчя Української кліматичної мережі;
• Разом з Ініціативою з обліку викидів парникових газів від війни ми домоглися того, що у листопаді 2025 року на кліматичній конференції COP30 Україна оголосила про намір подати офіційну заяву до міжнародного Реєстру збитків для стягнення компенсації за кліматичні збитки, спричинені агресією росії;
• Підготувати позицію щодо пріоритетів кліматичної політики до COP30, вибороти номінацію «Fossil of the Day» для російської федерації на COP30 та висвітлили тему шкоди клімату від російської агресії на міжнародну аудиторію;
• Підтримати експертно та комунікаційно кампанію Greenpeace-Україна щодо Угоди про відкрите море, яку Україна підписала у серпні 2025 року, наступний крок — ратифікація цієї Угоди Парламентом України;
• Підготувати позицію Екодії щодо запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) та позицію щодо вуглецевих кредитів на добровільних ринках, які були підтримані об’єднанням із 40 екологічних організацій;
• Долучитися до проведення першого Українського кліматичного тижня – марафону подій та активностей, присвячених зміні клімату та створеного з метою консолідації зусиль для її подолання;
• Подати пропозиції Екодії, які прийняли, до проєкту Національно визначеного внеску (НВВ) до 2035 року щодо важливості компонента адаптації до зміни клімату та необхідності справедливої трансформації;
• Разом з партнерами ми провели Європейський тиждень мобільності, який дозволив привернути увагу до питань сталої міської мобільності;
• Підготувати рекомендації Міністерству розвитку громад та територій України про реформу громадського транспорту і толінг;
• Долучитись до розробки Дорожньої карти сталого відновлення України;
• Спільно з Cedos провести оцінку потреб 12 громад-учасниць SUN4Ukraine, з акцентом на можливості руху до кліматичної нейтральності в умовах повномасштабного вторгнення, яке стало основою для всіх подальших напрацювань у проєкті;
• Фасилітувати пари міст Харків — Ізмір та Нововолинськ — Аахен у межах Партнерської програми SUN4Ukraine — між громадами-учасницями SUN4Ukraine та Містами-учасниками Місії ЄС для Кліматично нейтральних і розумних міст, метою якої є прискорення планування кліматичної нейтральності через обмін досвідом та узгодження українських стратегій відновлення з амбіційними цілями Місії ЄС.

Як це було?

Для відділу клімату минулий рік став періодом якісного зростання та перетворення багаторічних напрацювань у системні рішення. Ми не лише продовжували розвивати наявні напрямки, а й суттєво зміцнили експертність команди, яка сформувалася у новому, розширеному складі. Наша спроможність впливати на кліматичну політику зросла, що дозволило нам охопити ширше коло тем — від вуглецевого ціноутворення до адаптації громад до зміни клімату.

Ми продовжили працювати над фіксацією та обрахунком кліматичних збитків від війни, що публікується у відповідних звітах щороку. Наша наполегливість сприяла тому, що на СОР30 Україна офіційно заявила про намір подання цих даних до міжнародного реєстру збитків. Це важливий крок для майбутнього відшкодування кліматичної шкоди зі сторони росії.

Екодія підтримує впровадження в Україні прозорої, справедливої та екологічно ефективної системи торгівлі викидами, тому ми посилили роботу з темою вуглецевих ринків. Ми також почали досліджувати роль вуглецевих кредитів як інструменту вуглецевого ціноутворення, аби запобігти практикам грінвошингу та забезпечити реальне скорочення викидів замість скорочень «на папері». Й все це для того, щоб ті, хто спричиняють кліматичні збитки — справедливо платили за це.

Важливим напрямком залишалася робота з громадами, як у межах проєкту «SUN4Ukraine», так і в адаптації до зміни клімату. Ключовими досягненнями року стали розбудова довіри з містами-учасниками проєкту, запуск навчальної та партнерської програм, у межах якої ми фасилітуємо співпрацю міст Харків — Ізмір та Нововолинськ — Аахен. У 2025 році громади-учасниці перейшли безпосередньо до планування кліматичної нейтральності, їхній досвід як першопрохідців згодом буде поширений на інші громади України, зокрема у форматі Кліматичного хабу українських міст.

Понад те, ми повністю перезапустили напрямок сталої міської мобільності, створивши дієву мережу взаємодії між громадськими організаціями та профільним міністерством. А також разом з волонтерською командою Екодії ми продовжили працювати над наповненням та візуалізацією інтерактивної мапи випадків потенційної шкоди довкіллю, внаслідок російської агресії, щоб демонструвати світу масштаб руйнації та наслідків.

З чим працював відділ комунікацій у 2025 році?

Ключові результати нашої роботи:

• Ми зміцнили офлайн-спільноту у Києві та майже щомісяця з користю проводили час разом з нашою волонтерською командою, Друзями та членами Екодії;
• Разом з 2 250 відвідувачами та відвідувачками фестивалів у Києві розфарбовували авторську мапу-розмальовку з екологічними проблемами та рішеннями, щоб розповісти більше про нагальні довкіллєві питання; з цим нам також допомагали наші волонтерки, які задля цього розібрались у понад 12 темах, з якими працює організація, та розповідали про них;
• Загалом з нами волонтерили 80 волонтерів та волонтерок, які долучились до різних активностей понад 300 разів;
• У серпні 2025 року відзначили 3 роки волонтерській команді, яка моніторить випадки потенційної шкоди довкіллю від війни;
• Провели табір «Знизу вверх 2.0»;
• Створили цілий кліматичний мальопис «Горять дедлайни»;
• Понад 1000 разів розповідали про довкілля в українських та закордонних медіа;
• Сотні тисяч користувачів та користувачок соцмереж бачили та підтримували наші дописи на гарячі теми, такі як побудова ВЕС на полонині Руна чи розширення Харківського шосе;
• До Екодії долучилось понад 45 нових Друзів, що підтримують нас фінансово.

Як це було?

Для відділу комунікацій 2025 рік став періодом розширення аудиторії та зміцнення ролі Екодії у публічних дискусіях про довкілля. Ми працювали над тим, щоб складні екологічні теми ставали зрозумілішими для ширшого кола людей — від громад до національних медіа. Водночас активно підтримували комунікацію всіх напрямків роботи організації, допомагаючи перетворювати експертні дослідження та адвокаційні кампанії на історії, зрозумілі та близькі українському суспільству.

Разом зі Спільнотою ми боролися за впровадження Нітратної директиви в Україні, писали коментарі до проєкту Національно визначеного внеску (НВВ) до 2035 року, закликали ухвалити Угоду про відкрите море, розповсюджували плакати про шкоду паління сухих рослинних решток та підписували петицію проти узаконення розкрадання землі. Наші спільні екодії не лише демонструють українській владі, що громадяни та громадянки зацікавлені у чистому та безпечному для здоров’я довкіллі, вони також стають поштовхом до реальних змін.

Крім того, ми активно працювали над розбудовою та зміцненням офлайн-спільноти у Києві: майже щомісяця запрошували волонтерську команду, друзів та членів Екодії провести час разом — навчатися, обмінюватися досвідом і діяти спільно. Ми долучалися до обліку сов у Голосіївському національному природному парку, разом вчилися креативної вуличної адвокації, обговорювали мальопис Екодії «Горять дедлайни» у книгарні та робили вибійки на одязі. Разом зі Спільнотою ми дізнавалися, як використовувати платформи Укргідрометінституту, як на практиці створювати простори біорізноманіття, говорили про структури ЄС та гуляли еколого-освітньою стежкою «Ліс і клімат» у Голосіївському парку.

Одним із ключових досягнень року стало суттєве зростання охоплення у соціальних мережах. Деякі дописи поширювались далеко за межі нашої звичної аудиторії: наприклад, комунікація щодо загрози будівництва вітроелектростанції на полонині Руна зібрала сотні тисяч переглядів і допомогла привернути суспільну увагу до проблеми будівництва без належної документації та погоджень. Це означає, що екологічні теми, які раніше обговорювалися переважно у вузькому експертному колі, почали активніше потрапляти у ширший суспільний порядок денний.

Ми пишаємося тим, що Екодія та наші фахівці і фахівчині стають все більш помітними у медіа. Упродовж року ми 25 разів виходили в ефіри радіо та телебачення — у форматі прямих ефірів, експертних включень і коментарів — щоб говорити про кліматичну політику, вплив війни на довкілля, енергетику, стале сільське господарство та Нітратну директиву.

Також ми взяли участь у подкасті про екоцид, у якому розповіли, як війна впливає на клімат, руйнує природні екосистеми і чому це питання міжнародної відповідальності. А в одному з найвпливовіших українських медіа — NV — вийшла наша колонка про те, як росія просуває свої наративи навіть через кліматичну звітність в ООН, де ми показали, як працюють ці маніпуляції і чому важливо звертати на них увагу.

Попри виклики повномасштабної війни, нестабільність та непевність у майбутньому, відділ комунікації Екодії швидко реагував на нові екологічні виклики, законодавчі ініціативи та суспільні дискусії, часто змінюючи плани й пріоритети. Але саме у цій гнучкості — наша перевага, адже за кожною кампанією стоїть щоденна робота людей, які знаходять сили продовжувати навіть у складних умовах.

Звітуємо про фінанси

Прозорість — це найважливіша річ у роботі громадської організації. Вище ми чесно розповіли про найважливіші речі, якими займалися протягом цього року. А далі покажемо, звідки ми отримували кошти на цю роботу та на що їх витрачали.

Надходження 2025 (EUR)

Витрати 2025 (EUR)

Наша робота була б неможливою без тих, хто підтримує нас своїми фінансовими внесками. Ми вдячні за вклад нашим донорам та партнерам!

І окрема подяка небайдужим та активним громадянам, що долучаються до роботи Екодії: нашим Друзям та членам. Дякуємо, що ви з нами!

СТАТИ ДРУГОМ ЕКОДІЇ