У 2019 році на страйку “П’ятниці за майбутнє” (Fridays For Future) школярі та пенсіонери, зайняті та безробітні вимагали у влади “не спалювати їхнє майбутнє” та діяти на захист клімату. До страйку долучилося 185 країн, 7,6 млн людей. І їх почули.
На кінець 2020 року 127 країн, відповідальних за приблизно 63% викидів, розглядають або прийняли цілі на кліматичну нейтральність не пізніше 2060 року. Наприкінці березня 2021 року Україна визначила ціль досягти кліматичної нейтральності до 2060-го року.
Європейський союз теж оголосив про плани стати кліматично нейтральним до 2050 року. Ціль почали розглядати після кліматичних страйків, які відбувались у 2019 році. У грудні 2019-го Єврокомісія презентувала своє бачення розвитку європейського континенту – “Європейський Зелений Курс”.
Європейський зелений курс (ЄЗК) – це пакет системних політичних рішень для переходу європейського континенту до кліматичної нейтральності до 2050-го року та розвитку справедливого суспільства, що процвітатиме. Хоча ЄЗК – це не закон, але це перший крок до закріплення на законодавчому рівні ефективного споживанні ресурсів, озеленення інвестицій, скорочення викидів парникових газів та справедливої трансформації для сталого розвитку та збереження довкілля.
Україна також є частиною європейського континенту, відповідно на неї теж поширюються амбіції Європейського зеленого курсу. З цього приводу Екодія опублікувала своє бачення участі України у досягненні цілей ЄЗК.
Сам Європейський зелений курс містить всього 24 сторінки і не є вичерпним. Проте його доповнюють Стратегії по ключовим напрямкам розвитку.
Ключові стратегії Європейського зеленого курсу такі:
- Від ферми до виделки. Сільськогосподарська продукція, наприклад соняшник або курка, під час вирощування може вбирати в себе певні шкідливі речовини. Також спосіб ведення господарства шкодить довкіллю: забруднює землю та воду, знищує ліси для збільшення орних площ, вбиває інсектицидами живих істот. Деякі фермери додають антибіотики до кормів, щоб прискорити ріст тварин та запобігти поширенню епідемій. Люди, які споживають продукцію з таких ферм стають менше або взагалі нечутливими до антибіотиків.
У людей має бути вільний доступ до здорової їжі, а її виробництво не має шкодити навколишньому середовищу. Тому Стратегія “Від ферми до виделки” спрямована на скорочення використання пестицидів на 50%, а добрив на 20% за умови збереження родючості ґрунтів на тому ж рівні. При цьому кількість зібраної продукції на гектар не має скорочуватись.
Також для зниження рівня стійкості хвороботворних бактерій до антибіотиків, планується скоротити обсяг продажу антибіотиків фермерським та аквакультурним господарствам на 50%. Крім того, стратегія заохочує розвиток дружнього до навколишнього середовища господарства — органічного фермерства. 25% сільськогосподарських земель мають бути задіяні під органічне фермерство. Всі цілі стратегії мають бути досягнуті до 2030 року.
- Чиста енергія. У Європейському Союзі за 75% викидів парникових газів відповідає видобуток та спалювання викопного палива, туди можна віднести виробництво та споживання енергії, сектор транспорту та інші. Саме тому для досягнення кліматичної нейтральності до 2050-го року Стратегія передбачає поступову, але повну відмову від використання вугілля в енергетиці. Окремі країни ЄС встановлюють більш амбітні дати: Франція — до 2022 р., Словаччина — до 2023 р., Італія — до 2025 р., Греція — до 2028 р.
- Щоб не залишити без електроенергії увесь європейський континент, Стратегія ставить на передній план розвиток енергоефективності та відновлюваних джерел енергії. Стала мобільність. Сектор транспорту в Європейському Союзі відповідає приблизно за чверть всіх викидів парникових газів (станом на 2018 рік) та має один з найбільших потенціалів скорочення – до 90%. Діджиталізація пересування допоможе краще управляти дорожнім рухом та скоротити споживання енергії.
Розподіл викидів парникових газів за видами транспорту (2017 рік)
Джерело: Стратегія Сталої мобільності Європейського Зеленого Курсу 2019 рік
Для скорочення викидів парникових газів пропонується відмовитись від подорожей на відстань до 500 км літаком, а використовувати наземний або водний транспорт. Також стратегія рекомендує перенести вантажні перевезення з автодоріг на залізничний та водний транспорт. 75% вантажу слід перевозити залізницею. А щоб стимулювати перехід, необхідно запровадити систему оплати пересування з урахуванням кліматичного сліду, вводити відповідні податки та вести просвітництво. Європейська Комісія пропонує проголосити 2021 рік роком залізниці для її популяризації.
Зменшення забруднення повітря – ще одна ціль Стратегії. Для цього будуть збільшуватися вимоги щодо викидів від транспортних засобів та запроваджуватися відповідні податки. В Стратегії робиться велика ставка на розвиток та збільшення частки електротранспорту та розбудову мережі станцій заправки.
Громадський транспорт в Стратегії майже не згадується, хоча є одним із найбільш сталих засобів пересування (після велосипедів, самокатів тощо). Чим більше людей їде тролейбусом або трамваєм, тим менші затори на дорогах і тим менше шкідливих викидів у повітря, годі й казати про скорочення споживання енергії на перевезену людину. Тому для України ровтиток громадського електротранспорту паралельно з переходом на ВДЕ – надійний шлях до скорочення викидів у цьому секторі.
- Циркулярна економіка.
Половина загальних викидів парникових газів і більш 90% втрати біорізноманіття та дефіциту води пов’язані з видобутком і переробкою ресурсів. Тому стратегія рекомендує розвивати економіку в напрямку кліматичної нейтральності та ресурсоефективності за умови збереження конкурентоспроможності.
Для збереження ресурсів ЄС необхідно перейти до моделі регенеративного зростання. Це означає не використовувати більше, ніж дає планета в реальному часі, скоротити споживання ресурсів та удвічі збільшити повторне використання матеріалів у найближче десятиліття.
Проблема забруднення навколишнього середовища часто перекладається на людину, яка купує товар, а після використання викидає його, його залишки або навіть упаковку
Стратегія рекомендує переорієнтувати виробництво та пропонувати споживачам продукцію без пакування або з можливістю придбати в свою тару. Електроніка ж має вироблятися з розрахунком на тривале використання із полегшеною можливістю ремонту та апгрейду, а також переробки. Одяг теж має бути більш якісним та придатним до переробки.
- Біорізноманіття. Від нього залежить більше половини світового ВВП, що оцінюється у 40 трильйонів євро. Тому економіка держав напряму залежить від збереження навколишнього середовища. Ба більше, для аграрних держав, таких як Україна, це ключ до виживання.
Втрата біорізноманіття загрожує людству зменшенням кількості рослинної і тваринної їжі, води, ліків. Ліків не в сенсі фіточаю для схуднення, а повноцінних лікарських засобів, як от ліки на основі пептиду Hi1a із отрути павука, які стримують некроз нейронів мозку після інсульту.
Для збереження біорізноманіття Стратегія в першу чергу рекомендує збільшити площу природно-заповідного фонду до 30% земель та морів у ЄС, а також висадити до 2030 року 3 млрд дерев. У питаннях органічного фермерства та скорочення використання пестицидів рекомендації Стратегії з біорізноманіття повністю збігаються зі стратегією “Від ферми до виделки”, про яку ми розповіли найпершою.
Також серед рекомендацій Стратегії є відновлення вільного стоку мінімум 25 000 км річок у ЄС та щорічне залучення 20 млрд євро інвестицій у збереження та відновлення біорізноманіття.
- Закон про клімат. Вищезгадані стратегії дійсно потужні, але вони потребують відповідного законодавчого підкріплення та фінансового стимулу. Перше має забезпечити цей закон. Він покликаний трансформувати обіцянки політиків на обов’язки. Закон затвердить ціль щодо кліматичної нейтральності на 2050 рік і запропонує шлях до неї. Це дасть європейським громадянам та підприємствам передбачуваність, прозорість та підзвітність, необхідні їм для колективної трансформації.
Додаткова умова до виконання цілі зі скорочення викидів — конкурентоспроможність економіки та ефективне споживання ресурсів, а також розбудова справедливого та процвітаючого суспільства.
- Адаптація. Клімат змінюється і деякі зміни вже стали невідворотними, тому до них необхідно адаптуватися. Оновлена Стратегія рекомендує адаптуватися розумніше, швидше та системніше.
Адаптація до зміни клімату є невід’ємною частиною Європейського зеленого курсу і закріплена в пропонованому Європейському законі про клімат. Щоб Європейський Союз адаптувався до наслідків зміни клімату до 2050-го року Стратегія рекомендує підвищувати обізнаність про вплив клімату та адаптаційних рішень на добробут населення; ретельно оцінювати кліматичні ризики; прискорити адаптацію у ЄС та допомагати підвищити стійкість до зміни клімату у всьому світі. Саму стратегію Єврокомісія фіналізує в червні 2021-го року.
- Стала промисловість. Європейський Союз має розвинену промисловість, яка роками задавала тренди виробництва продукції та споживання. На початку 2020-го року вона забезпечувала 35 млн робочих місць в ЄС. Стратегія рекомендує надалі розвивати цей сектор в напрямку єдиного ринку та діджиталізації. Тільки спільними зусиллями можна налагодити роботу найбільш ефективним чином. Стратегія передбачає створення нових, більш екологічних продуктів, послуг та бізнес-моделей. Подальший розвиток має ґрунтуватися на двох засадах: збереження конкурентоспроможності та перехід на кліматичну нейтральність до 2050-го року.
Найбільш ефективними у скороченні викидів у секторі промисловості є перехід на споживання чистої енергії, енерго- та ресурсоефективність. Тут і стануть в нагоді ВДЕ та діджиталізація. ВДЕ забезпечить сектор чистою енергією, а діджиталізація – ефективними процесами на виробництві та в логістиці.
Чим більше нових товарів буде вироблятися, тим більше буде споживатися енергії, ресурсів та викидатися парникових газів. Стратегія рекомендує розвивати не виробництво, а послуги з оренди або спільного володіння будь-яким майном.
Також Стратегія рекомендує запустити Платформу справедливої трансформації, де експерти будуть консультувати та надавати технічну підтримку для найбільш вуглецеємних регіонів та напрямків промисловості. Окремо Єврокомісія буде підтримувати нові “зелені” технології виготовлення сталі, які допоможуть зробити цей процес вуглецево нейтральним.
Для справедливої трансформації ЄС також створює окремий механізм, який забезпечує перехід не залишаючи нікого позаду. Підтримка спрямована на регіони з найбільшим рівнем викидів парникових газів або з найбільшою кількістю працівників у сфері викопного палива. Будуть розроблятися плани справедливого переходу до 2030 року. Вони включатимуть шляхи найкращого вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем та визначатимуть території, які отримають найбільшу підтримку.
Крім зазначених вище семи стратегій, Європейська Комісія розробляє ще декілька стратегій: Усунення забруднення, Будівництво та Оновлення, Стале Сільське Господарство. Вони доповнюють всі ті цілі та механізми, які ми вже зазначили в описі решти стратегій.
Реалізація Європейського зеленого курсу — виклик різної величини в залежності від країни та міста. Столиця Норвегії Осло та польське шахтарське місто Катовіце мають витратити різну кількість нервів місцевих політиків та коштів, щоб стати однаково сталими, кліматично-нейтральними та процвітаючими у 2050-му році. Тому ЄЗК локалізується (Green Deal Going Local). Це не означає, що Зелений Курс буде для кожного свій. Ця ініціатива буде поширювати інформацію про вдале запровадження та виконання стратегій ЄЗК, та допомагати долати виклики, з яким стикаються регіони у цьому процесі.
Кліматичних амбіцій самого лише Європейського Союзу не достатньо, щоб побороти кліматичну кризу. До цієї справи мають долучитися усі країни світу. Україна заявила про підтримку Зеленого курсу, тож має рухатись в тому ж напрямку, що і ЄС. Проте заяви та дії відрізняються у нашої влади, тому кожен з нас може направляти роботу Уряду. Дізнайтеся більше, що для цього потрібно зробити: https://ecoaction.org.ua/zapytai-pro-klimat.html
