Європейський зелений курс зазначає, що в ЄС викиди від транспорту складають приблизно чверть всіх викидів парникових газів регіону. А Стратегія сталої та розумної мобільності дає рекомендації, як за допомогою сталих та системних заходів скоротити ці викиди на 90%. Більшість із них актуальні і для України.
На базі результатів обговорення Стратегії, експертки Екодії та активісти сформулювали перелік заходів, які необхідно впроваджувати в Україні, щоб розвивати сталу мобільність. Раніше ми вже розповіли, що можна зробити у сфері громадського транспорту та мікромобільності.
Попередні 2 пункти стосуються пересування людей в межах міста. Наступні ж рекомендації стосуються міжміських подорожей та вантажних перевезень.
Щоб забезпечити стале пересування людей на великі відстані, можна зробити таке:
- На відстані до 500 км віддавати перевагу залізниці, а не літакам. Але щоб таке пересування в Україні стало дійсно сталим, необхідно електрифікувати 70% залізничних колій до 2030-го року та 100% до 2050-го року, відмовитися від опалення вагонів вугіллям.
- Синхронізувати пасажирські перевезення залізницею так, щоб витрачати якомога менше часу на пересадках. Це стосується і приміських сполучень, але тут синхронізувати треба ще й з міським громадьским транспортом.
- Сполучити залізницею як мінімум всі міста з населенням від 100 тис.
- Запровадити зв’язну та автоматизовану мультимодальну мобільність. Мультимодальність – це про можливість змінювати різні види транспорту в одній поїздці без надмірних зусиль та перешкод. Мультимодальність дуже важлива для підвищення привабливості громадського транспорту та відтягнення поїздок від автотранспорту.
- Пріоритезувати розвиток міських і приміських залізниць для забезпечення покриття трафіку з передмість. Оптимізувати і додати більше електричок на напрямках навколо великих міст. Це дозволить переводити за короткий час більше людей, ніж приватними автомобілями чи маршрутками в годину пік, тож додатковий приємний результат – зменшення заторів.
- Створити аеропорти та порти з нульовими викидами. Йдеться про стимулювання використання аеропортами і портами чистого палива (відновлюваного та низьковуглецевого), живилення суден та літаків, що стоять у портах, електрикою замість викопного палива. Але не забуваймо – літаки лише на великі відстані! А до 500 км ефективнішою та екологічнішою є залізниця.
- Створити достатню мережу для зарядки і заправки машин з нульовими викидами (електромобілів).
- Впровадження системи оподаткування купівлі, власності та користування автомобілів за принципом “забрудник платить”: дорожче для авто з високим рівнем викидів, дешевше для авто з низьким і нульовим рівнем викидів.
- Заохочення до велосипедного туризму на національному рівні.
Для сталого перевезення вантажів пропонуються такі рекомендації:
- Обсяг вантажів, перевезений залізницею, збільшити на 75% до 2030 та на 100% до 2050 року.
- Переміщення внутрішніми водними шляхами та на короткі відстані морем збільшити на 25% до 2030 та на 50% до 2050 року. А зважаючи на дуже низькі поточні показники України у водному транспорті, ми можемо очікувати навіть перевищення цих цілей.
- Розробляти та запроваджувати нові способи доставки, спрямовані на скорочення викидів та споживання ресурсів. Нариклад, розвиток сервісів доставки за допомогою дронів та безпілотників.
Викиди від транспорту напряму залежать від вироблення енергії. Літаки, автомобілі та потяги в Україні здебільшого працюють на викопному паливі, і лише невелика їх частина – електрифіковані. Проте навіть повний перехід на електротранспорт та запровадження всіх вищезгаданих рекомендацій не призведе до бажаного скорочення викидів, якщо сектор енергетики України не перейде на відновлювані джерела енергії.
Станом на 2019 рік 66% викидів всіх парникових газів України були від сектору енергетики. Лише скорочення споживання енергії та перехід на відновлювані джерела енергії дозволить зробити наведені вище заходи у сфері транспорту ефективними та призведе до справжнього скорочення прямих та опосередкованих викидів парникових газів.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».