Липень 2023 року став найтеплішим місяцем за всю історію спостережень – це офіційно визнали ВМО та Служба зміни клімату Copernicus (C3S).
Глобальна середня температура повітря в приземному шарі атмосфери за перші 23 дні липня становила 16,95°C. Це значно вище 16,63°C, зареєстрованих у липні 2019 року, який до нині був найтеплішим липнем і взагалі найтеплішим місяцем за всю історію спостережень. Перші три тижні липня 2023 року стали найтеплішим тритижневим періодом за всю історію спостережень, а місяць офіційно став найспекотнішим липнем і найспекотнішим місяцем. Наслідком таких критичних температур стала хвиля тепла, яка суттєво вплинула на погоду в окремих регіонах.
Хвиля тепла або хвиля спеки – це період, протягом якого добова максимальна температура перевищує максимальну температурну норму протягом більш ніж п’яти днів поспіль на 5°С, (статистичною) нормою вважається тридцятирічний період спостережень, що офіційно визначається ВМО.
Коментуючи критичну ситуацію із хвилею тепла, що накрила території Північної Америки, Азії, Африки та Європи, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш зазначив: «Для всієї планети це катастрофа. І для вчених однозначно – винні люди. Усе це цілком узгоджується з прогнозами та неодноразовими попередженнями. Єдиним сюрпризом є швидкість змін».
6 липня середньодобова глобальна температура повітря досягла 17,2°С перевищивши рекорд, встановлений у серпні 2016 року, та зробивши цей день найспекотнішим за всю історію спостережень.
Глобальна добова температура повітря на поверхні (°C) з 1 січня 1940 року по 23 липня 2023 року, нанесена на графік у вигляді часових рядів для кожного року. Пунктирна лінія на сірому фоні представляє півтора градусний поріг доіндустріального рівня температур (1850–1900) і його невизначеність. Дані: ERA5. Авторство: C3S/ECMWF.
Пізніше цього місяця зафіксували нові денні та нічні температурні рекорди у багатьох регіонах Північної півкулі, де зараз літо.
Зокрема, 16 липня в Китаї (місто Турпан у китайській провінції Сіньцзян, що знаходиться на одній широті з Чорним морем) встановлено новий національний температурний рекорд у 52,2°C. А 30 липня в американському місті Фенікс в Аризоні зафіксували 31 день поспіль з максимальними температурами вдень вище 43,3°C, тоді як нічні неодноразово перевищували 32,2°C. 16 липня температурний датчик у Фернас-Крік у національному парку Долина смерті в Каліфорнії зафіксував 53,3°C. В Алжирі та Тунісі 23 липня найвища максимальна температура була відповідно 48,7 °C (Дар-Ель-Бейда/Аргель) і 49,0 °C (Туніс і Кайруан).
Критичні температури фіксували і в Європі. Фігерас (Каталонія) 18 липня повідомив про новий температурний рекорд 45,4 °C, а 24 липня станція на італійському острові Сардинія зафіксувала 48,2°C. При цьому попередній рекорд для континентальної Європи у 48,8°C, зафіксований на Сицилії 11 серпня 2021 року, не був побитий під час цьогорічної липневої спеки.
Глобальне потепління на 1,5 °C – що далі?
Протягом першого та третього тижнів липня глобальна середня температура Землі тимчасово перевищила поріг температур доіндустріального періоду на 1,5°C (у межах похибки спостережень). Нагадаємо, що стабільний перетин цього порогу дуже небезпечний, позаяк зміни клімату стануть невідворотними. Тому утримання глобального потепління в межах 1,5°C є головною ціллю Паризької угоди, яку підписали більшість країн світу.
У Службі зміни клімату Copernicus (C3S) заявляють, що рекордні температури є частиною тенденції різкого підвищення глобальних температур. Водночас антропогенні викиди парникових газів є основною причиною такого потепління. Необхідність скорочення їх викидів актуальна як ніколи раніше. Тому боротьба зі зміною клімату тепер не розкіш, а нагальна потреба.
ВМО прогнозує, що існує майже стовідсоткова ймовірність, що принаймні один із наступних п’яти років буде найтеплішим за всю історію спостережень, і 66% ймовірність тимчасово перевищити поріг у 1,5°C протягом принаймні одного з наступних п’яти років.
Також у ВМО зазначають, що все більше досліджень демонструють зв’язок між швидким потеплінням та погодними умовами в Арктиці і середніх широтах. Провідну роль тут відіграє явище струминної течії в атмосфері. Струминна течія стає слабшою і хвилястішою, коли тепле повітря переноситься на північ, а холодне – на південь. Так встановлюються майже стаціонарні погодні умови, що призводять до тривалих хвиль спеки та посухи в одних регіонах і сильних опадів в інших. Саме такі діаметрально протилежні наслідки зміни клімату і проявилися влітку 2023 року у різних куточках світу.
Лісові пожежі і забруднення повітря – наслідки хвиль тепла
Наслідком сильного підвищення температур стала величезна кількість лісових пожеж, через які тисячі людей були змушені евакуюватися у деяких частинах Середземномор’я, зокрема в Алжирі, Греції, Італії та Іспанії.
17 липня лісові пожежі спалахнули на грецьких островів Родос, Евія та Корфу. За даними C3S, викиди забруднюючих речових від цих лісових пожеж досягли рекордних рівнів. Загальний обсяг викидів вуглецю склав 1 мегатонну в період з 1 по 25 липня, що майже вдвічі перевищує рекорд липня 2007 року.
Лісова пожежа поблизу Афін 19.07.202
Канада теж пережила найгірший сезон лісових пожеж за всю свою історію. Вогонь змусив понад 120 000 осіб покинути свої домівки, а дим забруднив повітря для мільйонів людей по всій Північній Америці. Станом на 24 липня понад 650 займань лісів вийшли з-під контролю і вже знищили більш ніж 11 мільйонів гектарів лісу. Пожежі продовжували вирувати наприкінці липня. Більш того – зафіксовано численні випадки навіть в межах полярного кола Канади, що є тривожним фактом, враховуючи близькість північного полюса.
Карта динаміки лісових пожеж по Канаді станом на 1 серпня
Зворотний бік медалі – рекордні зливи і повені літом 2023 року
Водночас в інших куточках світу спостерігаються діаметрально протилежні стихійні лиха – сильні зливи та повені.
14 липня злива і повінь в Республіці Корея призвела до загибелі 40 людей. Повінь у північно-західному Китаї забрала життя 15 людей, що спонукало уряд посилити зусилля з цивільного захисту під час екстремальних погодних умов. На півночі Індії обвалилися дороги та мости, а будинки знесло річками під час сильних мусонних дощів і повеней, у результаті яких загинули десятки людей. Повідомляється, що Нью-Делі відзначив найвологіший липневий день за 40 років, коли за добу випало 153 міліметри опадів.
Японське метеорологічне агентство видало штормове попередження про сильний дощ для префектур Фукуока та Оіта на Кюсю, третьому за величиною острові країни. Новий добовий рекорд кількості опадів у 376,0 мм випав 10 липня в Мінусані та 361,5 мм у Хікосані, обидва в регіоні Кюсю.
Початкова школа Охаші та прилегла територія затоплені після повені річки Косегава після сильної здиви 10.07.2023 в Куруме, Фукуока, Японія. The Asahi Shimbun/Getty Images
«Очікується, що в міру нагрівання планети ми спостерігатимемо все інтенсивніші, частіші та сильніші опади, що також призведе до сильніших повеней», — сказав Стефан Уленбрук, директор відділу гідрології, води та кріосфери ВМО.
“Рекордний” липень в Україні – високі температури і зливи
В Україні липень теж відзначився рекордами. У періоди 2-3, 5-7 та 17 липня у Вінниці, Тернополі, Чернівцях, Миколаєві та Херсоні зафіксовано перевищення максимальних температур на 0,2 – 1,9℃ для цих днів. В перелічених містах стовпчики термометрів коливалися від 32,6 до 39,6℃. У перший тиждень серпня спека у Житомирі та Миколаєві посунула рекордні значення на 0,2-0,3℃, а у Вінниці – на 1,3℃.
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського середньомісячна температура повітря у липні 2023 року в Києві дорівнювала +21,5°С, що на 0,2°С вище за кліматичну норму.
Також за місяць у Києві було зафіксовано два рекорди добової кількості опадів. За даними метеостанції Київ, з липневими зливами випало 136 мм опадів, що дорівнює двом кліматичним нормам. Загалом, цьогорічний липень посів 11 позицію у рейтингу найвологіших. Як наслідок – підтоплення вулиць, станцій метро, торгових центрів та інших будівель різного призначення через засмічені стоки та недостаню кількість водопроникних поверхонь, що яскраво свідчить про неготовність міста адекватно співіснувати з подібними стихійними явищами.
Для України зазвичай саме липень та серпень є місяцями спеки, злив, граду, а інколи і смерчів. Зміна клімату посилюватиме інтенсивність цих явищ, а мінімізувати їх вплив можна лише шляхом протидії та адаптації. Природа – найкращий вчитель, а втілення природоорієнтованих рішень, екологізація виробничої та побутової сфер життя та перехід на відновлювані джерела енергії є ключем до кращого майбутнього для нас та нашої планети. Зокрема, в Україні вже зараз відбувається планування відновлення в Україні, де важливо інтегрувати ідеї зеленого відновлення на різних рівнях та у різних сферах. Це – забезпечення адаптації до зміни клімату, енергетичної незалежності та скорочення викидів парникових газів. Якщо взяти цю модель за приклад і реалізувати її у післявоєнній відбудові – Україна має шанс бути серед країн, що стануть прикладом екологічного та сталого способу життя.
Авторка: Олена Палагнюк
Підписуйтесь на розсилку Екодії та дізнавайтесь, як Україна може сповільнити зміну клімату та адаптуватись до неї, реалізуючи зелене відновлення:
