Наша делегація вирушила до Мадриду наглядати за найбільшою міжнардною конференцією Conference of Parties, COP25. Країни мають вирішити останні незакриті питання щодо Паризької угоди, які допоможуть їй працювати для збереження клімату. Адже вже з наступного року вона вступає у силу у повному обсязі. Перший тиждень уже позаду і ми чимало вже встигли розповісти вам. Нагадуємо про найважливіші для нас події та розповідаємо, що буде далі.
Що ми робили
За цей тиждень ми встигли зробити багато цікавого:
Поділилися досвідом справедливої трансформації в Україні та послухали історії про подібні процеси в Туреччині та Чилі. Наш Костя Криницький розповів про керівників шахтарських міст Донеччини, які об’єдналися для підтримки своїх спільнот після закриття вугільних шахт.
Зустрілися з українською делегацією та науковцями з міжурядової групи експертів з питань зміни клімату – найбільшого міжнародного органу, що досліджує цю проблему. І навіть послухали юну шведську активістку Ґрету Тунберґ. Українці представили документ, що допоможе знизити парникові викиди від сільського господарства та відходів, а також пристосуватися до негативних наслідків зміни клімату. Вчені поділилися планами, як спілкуватимуться з громадськістю до виходу наступного звіту у 2021 році. А молодь традиційно закликала уряди діяти більш активно.
Привітали із ювілеєм мережу громадських організацій Climate Action Network. Ми щасливі бути частиною CAN у регіоні Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії. Із нашого регіону в мережу входять 50 організацій. Ми об’єднуємося, ділимося досвідом, будуємо активні спільноти та впливаємо на політичні рішення в наших країнах.
Дізналися, скільки викопного палива планують видобувати і споживати країни і чи відповідають ці плани цілям Паризької угоди. Виявилося, у планах країн задекларовано споживати на 120% більше, ніж ми можемо собі дозволити для втримання потепління на прийнятному рівні.
І звісно ж, сходили на величезний кліматичний марш, що об’єднав понад півмільйона людей. Вимагали у високих сторін переставати просто говорити і починати нарешті діяти. Як це було дивіться у нашому відео.
https://youtu.be/cY3jMo7aQxw
Що вирішили політики
Переговори поки тривають, і конкретних рішень ми поки не дочекалися. У політиків світу лишається все менше часу, тож другий тиждень обіцяє бути особливо гарячим. На які результати ми очікуємо? Країни повинні:
✅ Залишити цьогорічні переговори з чітким розумінням того, як та у який термін буде проходити процес подачі нових кліматичних зобов’язань кожної держави – так званих національно-визначених внесків (НВВ) до Паризької угоди. А також, коли вийде узагальнений звіт з оцінкою вже поданих зобов’язань, це допоможе зрозуміти, як далеко країни просунулися на шляху до утримання глобального потепління в межах 1,5 градусів.
✅ Домовитися про фінансові механізми, які спонукатимуть скорочувати викиди. Паризька угода передбачає можливість таких механізмів, але про те, якими вони будуть і як їх використовувати, ще необхідно домовитися. Країни мають забезпечити, щоб ці фінансові механізми дійсно допомагали скорочувати викиди, а не призводити до простого “перенесення” їх від однієї країни до іншої, як це відбулося із подібними механізмами Кіотського протоколу. Детальніше про це ми пояснювали у статті.
✅ Узгодити термін реалізації своїх НВВ. Початкові зобов’язання країн у 2015-му, охоплювали різні часові рамки, деякі з них мають бути досягнуті в період з 2020 по 2025 роки, а інші – з 2020 по 2030 рік. Країни мають оновлювати свої внески кожні 5 років. Минулого року у Польщі країни погодилися мати один графік, але не змогли домовитися про тривалість реалізації цих зобов’язань.
✅ Переглянути ефективність Варшавського міжнародного механізму втрат та збитків (WIM), що створений у 2013 році для підрахунку втрат та збитків, пов’язаних із впливом зміни клімату в кліматично вразливих країнах та країнах, що розвиваються. Йдеться як про втрати житла, засобів для існування і навіть життів, так і про втрату культурної спадщини країни через кліматичні катастрофи. На COP25 уряди переглядають результати роботи WIM: які уроки були засвоєні, та чи ефективний сам механізм.
✅ Узгодити попереднє фінансування кліматично вразливих країн та збільшити кліматичні зобов’язання розвинених держав. Країни, що розвиваються, найбільш вразливі до зміни клімату. Але при цьому не можуть протидіяти стихії без фінансової підтримки розвинених країн. 28 країн вже підтвердили зобов’язання поповнювати Зелений кліматичний Фонд на 9,7 мільярдів доларів. Це позитивний крок, але інші країни повинні також зробити свій внесок, включно з Австралією, США та заможними державами, що досягли економічного зростання, видобуваючи нафту.
А тим часом у світі
Поки політики продовжують говорити і відтягують прийняття критично важливих рішень, єдина, хто діє рішуче та активно – це зміна клімату. Її наслідки продовжують руйнувати домівки та життя найбільш вразливих мешканців планети.
В Уганді почалися повені, які на час написання цього тексту забрали вже не менш як 16 життів. Через тайфун на Філіппінах загинуло ще 17 людей. Маршаллові острови продовжують потерпати через підняття рівня моря. Якщо справи триватимуть так і далі, а парникові викиди не почнуть знижуватися, вода підніметься настільки, що країна цілковито зникне під хвилями.
Хоч Україна менш вразлива до стихійних лих, пов’язаних зі зміною клімату, однак ми вже переживаємо спустошливі літні посухи, що чергуються із аномальними зливами і позбавляють нас врожаїв. А до кінця століття море забере в нас майже 600 населених пунктів на півдні.
Ми не можемо дозволити собі чекати. Як говорить слоган цьогорічного COP, настав час діяти.
