Зміна клімату спричиняє або посилює різні стихійні лиха: посухи, повені, пожежі. Вони загрожують нашому життю, здоров’ю, домівкам, і завдають масштабних економічних збитків для всієї країни. Може здатися, що природа намагається нам помститися, але насправді вона може стати чудовою помічницею у боротьбі зі зміною клімату. Як подружитися з довкіллям і адаптуватися до наслідків зміни клімату з допомогою природи – розповідаємо далі.

Мапа стихійних лих в Україні у 2020 році

Загалом у 2020 році із Державного бюджету України було виділено мінімум 2 689 млн. грн. на попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій. Цю цифру можна порівняти з річним бюджетом всієї Житомирської міської об’єднаної територіальної громади. А економічні збитки насправді ще більші. Для того, аби мати менші збитки, Україна має активно скорочувати викиди парникових газів, а також впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату.

Університет Нотр Дама проаналізував вразливість країн до зміни клімату та їх готовність в адаптації до зміни клімату. Серед 181 країн Україна посіла 47 місце у рейтингу вразливості до зміни клімату та 96 місце у готовності до впровадження заходів з адаптації. Ці показники говорять про те, що Україна має хороший потенціал адаптуватися до зміни клімату.

Адаптація – це пристосування до наявних або очікуваних ризиків, спричинених зміною клімату. Адаптуватися можна за допомогою технічних рішень: наприклад, будувати морські стіни для захисту територій від затоплення, розвивати енергоефективність будівель, фарбувати вуличні поверхні у світлі кольори, щоб зменшити їх нагрівання.  У деяких сферах, таких як енергетика, промисловість, транспорт, можливе використання тільки технічних рішень з адаптації.

Однак існують також природоорієнтовані рішення (далі – ПОР), які допомагають боротися зі зміною клімату за допомогою захисту, сталого управління і відновлення природних екосистем. Це, наприклад, створення лісосмуг, відновлення боліт чи річок, озеленення міст, збирання дощової води, чергування культур у сільському господарстві. У таких сферах, як сільське та лісове господарство, водні ресурси, здоров’я населення, берегові зони пріоритет має надаватися саме ПОР.

Відновлене водно-болотне угіддя на місці старої гравійної шахти, США

Адаптація до зміни клімату не буде ефективною, якщо паралельно не будуть впроваджуватися заходи зі скорочення викидів парникових газів, що пом’якшить наслідки зміни клімату. ПОР грають важливу роль і в цьому аспекті, оскільки допомагають екосистемам поглинати і утримувати СО2 в рослинах та ґрунтах.

Уникнення вирубки лісів та їх відновлення може забезпечити до третини необхідних зусиль для скорочення світових викидів парникових газів, необхідного для втримання підвищення середньої глобальної температури в межах 1,5-2°C.

За даними Всесвітньої комісії з адаптації, можна виділити такі види переваг від ПОР: економічні – зменшення втрат від стихійних лих, соціальні та екологічні. Прикладами соціальних та екологічних переваг ПОР є покращення якості повітря та родючості ґрунту, збільшення біорізноманіття. А з точки зору економіки ПОР зазвичай є дешевшим рішенням ніж технічні рішення.

Деякі переваги можуть бути більш довгострокові або не помітні одразу. Якщо говорити про зелені зони, то перша вигода, яка одразу приходить в голову – це прохолода та створення затінку під час спеки. У містах це особливо актуально, оскільки за рахунок щільної забудови та штучних поверхонь спека влітку відчувається особливо сильно.

Температурна різниця поверхонь із наявністю дерев і без

Та насправді зелені зони мають багато інших переваг. Вони зменшують забруднення повітря. Останні роки Україна входить у п’ятірку європейських міст з найбільшою кількістю смертей від забрудненого повітря. Менш помітною, але важливою перевагою зелених зон є збільшення туристичної привабливості населеного пункту, розвиток біорізноманіття, покращення  фізичного та психічного здоров’я людей. Німецькі дослідники підтвердили  зв’язок між наявністю дерев біля будинків та психічним здоров’ям. Також вони з’ясували, що під час пандемії COVID-19, люди, які бачили дерева та зелені зони за своїм вікном, повідомляли про нижчий рівень тривоги та депресії.

Зміна клімату – це не тільки про підняття глобальної температури, а також про те, що стихійні лиха стають сильнішими та більш непередбачуваними. ПОР грають важливу роль у захисті громад від стихійних лих: повеней, штормів, екстремальної спеки – і це заощаджує країнам мільярди доларів щороку. Під час урагану Санді у 2012 році прибережні водно-болотні угіддя попередили втрат та пошкодження майна на 625 мільйонів доларів.

На графіку нижче показано різні сфери і які ПОР у них можна застосовувати. Окремо виділено, які переваги створюються завдяки ПОР і які наслідки зміни клімату вони вирішують. Наприклад, на прибережних територіях варто відновлювати місцеві екосистеми, створювати бар’єрні острови або зелені дамби. Це захищатиме від підняття рівня моря, штормів та ерозії берегів. А вигоди – це зменшення затоплення територій, розвиток біорізноманіття та зміцнення узбережжя.

Для України підняття рівня моря теж є серйозним наслідком зміни клімату. Згідно з дослідженням “Вода Близько”, 800 тис га на півдні України (без урахування водойм) знаходяться в потенційній зоні затоплення до кінця століття. Місцева влада вже зараз повинна враховувати імовірне підняття рівня моря та планувати заходи з адаптації до зміни клімату.

ПОР також створюють економічні можливості для громад. У січні 2021 року WWF випустили доповідь із закликом до влади вивчати потенціал ПОР та інтегрувати їх у плани з боротьби з наслідками COVID-19. ПОР дають можливість швидко створити робочі місця, які не завдаватимуть шкоди навколишньому середовищу та сприятимуть розвитку “зеленої” економіки. У новому аналізі від Vivid Economics and Climate & Sustainability зазначено, що за рахунок 3,7 млрд. євро  інвестицій  у ПОР лише в чотирьох країнах – Болгарії, Франції, Італії та Польщі – буде створено близько 140 000 робочих місць.

У 2021 році ЄС презентували оновлену стратегію з адаптації до зміни клімату. У ній важлива роль надається саме ПОР. Також у Європі існує багато локальних прикладів впровадження ПОР. Це може бути відновлення річок, водно-болотних угідь або ж розвиток зелених зон у містах. Нещодавно у Вельсі завершили перший проєкт з відновлення торфовищ. Його ідея у відновлення 1200 гектарів землі задля першочергово утримання вуглецю в торфовищах, але також і у створенні додаткових можливостей для місцевої громади. Прогнозується, що це допоможе розвитку біорізноманіття, покращенню якості води та розвитку місцевого бізнесу.

На півдні Франції у Монпельє застосовують ПОР у сільському господарстві. Підвищення температури повітря та частіші посухи роблять  сільське господарство Монпельє вразливим до зміни клімату. Щоб вирішити проблему, було висаджено суміш сільськогосподарських культур та дерева, які будуть створювати тінь для рослин і захищатимуть посіви від спеки. А за рахунок вирощування різних культур фермери зможуть урізноманітнити свою продукцію, збільшити прибутки та покращити якість ґрунту та води.

У травні 2020 року Нова Зеландія оголосила програму, згідно з якою держава планує вкласти 1,1 млрд доларів для створення 11 000 робочих місць у регіональних екологічних проєктах, розвитку біорізноманіття,   відновленні заболочених територій, берегів річок та покращенні послуг з туризму.

У нас вже існують локальні проєкти з використання ПОР для адаптації до зміни клімату. Наприклад, ГО “Плато” впроваджують невеликі ПОР у Львові. Минулого року вони створили дощовий сад, щоб зменшити затоплення підвалів будинку та охолоджувати площу. У цьому році створюють зони із різнотрав’ям та розвивають міське городництво. Ці маленькі кроки допомагають Львову адаптуватися до зміни клімату.

В Одеській області є приклад проєкту з відновлення річки Ягорлик. Його мета — покращити якість води в річці, відновити біорізноманіття та зберегти екосистему річки. А в майбутньому проєкт має допомогти  соціально-економічному розвитку місцевих громад завдяки поступовому відновленню луків, сіножатей і пасовищ. А також сприятиме розвитку туризму.

За підтримки Фонда Зуккова відбувається розробка стратегії екосистемної адаптації в трьох українських біосферних резерватах: Шацькому, Деснянському та Розточчя. Також там впроваджуються пілотні проєкти ПОР. Наприклад, на Волині на території Шацького національного природного парку висадили липи, клени, каштани, лісові груші та лікарські рослини для того, щоб попередити пожежі, поширення шкідників. Це допоможе адаптуватися до зміни клімату та сприятиме розвитку бджільництва.

Урочище “Заливки” в біосферному заповіднику “Розточчя”

На початку березня Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України презентувало проєкт Стратегії з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату. У ній визначено, що адаптація до зміни клімату має відбуватися на основі екосистемних та природоорієнтованих рішень. Однак коштів на заходи з адаптації Україна ще не виділяла.

Хоча певні кроки в адаптації до зміни клімату та впровадженні ПОР уже відбуваються, але поки що цього не достатньо. Необхідно й далі створювати секторальні та місцеві стратегії з адаптації до зміни клімату. У національному та місцевих бюджетах варто виділяти кошти на попередження стихійних лих і проведення досліджень щодо вразливості громад до зміни клімату.

Хочете дізнаватися більше про адаптацію до зміни клімату і природоорієнтовані рішення? Підписуйтеся на нашу розсилку!

ПІДПИСАТИСЬ НА РОЗСИЛКУ