У 2018 році під час 24-ї Кліматичної конференції Міністр екології та природних ресурсів України заявив про початок розробки нового НВВ, яка триватиме у 2019–2020 рр. Наприкінці 2019 року Міністерство оголосило про перегляд Енергетичної стратегії на період до 2035 року та початок розробки Національного плану з енергетики та клімату на 2021–2030 рр.
Тому паралельно з переглядом та розробкою бачення кліматичної політики Уряду, громадські організації та незалежні експерти різних напрямків об’єдналися, щоб запропонувати цілі для різних секторів. Спільно ми розробили Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. У формуванні цілей за основу взято досвід громадських організацій та експертів, а також міжнародний досвід. Цілі були встановлені у п’яти секторах: енергетика, будівлі, транспорт, відходи та загальний сектор сільського та лісового господарства і землекористування. Внаслідок реалізації розробленого громадськістю документу Україна зробить суттєвий внесок у скорочення глобальних викидів та матиме амбітну кліматичну політику.
Енергетика
Це основне джерело викидів парникових газів в Україні, тому важливо відмовитись від викопного палива та неухильно переходити до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Це передбачає скасування субсидій на виробництво та споживання енергії з викопного палива, інтеграцію ВДЕ на ринкових засадах та підтримку малої генерації. Необхідно підвищити податок на викиди парникових газів та зробити їх моніторинг та верифікацію дієвими. До 2030 року частка вугільної генерації у річному виробництві електроенергії не має перевищувати 5%, а всі державні та приватні шахти мають бути закриті (крім тих, що забезпечують паливом залишкові потужності ТЕС під час перехідного періоду). Енергоблоки атомних електростанцій, які вичерпали проектний ресурс, мають бути зняті з експлуатації, а нові не повинні будуватися. Загалом, енергоємність та вуглецеємність економіки має скоротитися.
Будівлі
У цьому секторі головною метою має стати підвищення ефективності використання енергії, щоб до 2050 року характеристики будівель в Україні відповідали близькому до нуля рівню споживання енергії. Для цього необхідно здійснити інвентаризацію будівель, запровадити системи енергетичного менеджменту, ухвалити стратегію термомодернізації будівель з оцінкою обсягу заощадження енергії та можливістю залучення фінансів через Фонд держенергоефективності. Мінімальні вимоги щодо енергоефективності уже збудованих та нових будівель із 2030 року мають стати такими, щоб більше половини енергетичних потреб забезпечувалися із відновлюваних джерел. Енергоспоживання будівель має бути зменшене на 25 % до 2030 року, при цьому споживання первинної енергії має складати до 120 кВт·год/м2, а рівень втрат при теплопостачанні – менше 5,6%. Щонайменше 30% будівель у країні повинні мати клас енергоефективності “В” і вище.
Транспорт
Тут так само потрібно поступово відмовитись від викопного палива та зменшити використання приватного автотранспорту на користь громадського транспорту, мікромобільності та залізниці. Розвиток громадського транспорту, особливо електричного, має стати пріоритетом для міст і держави. Щонайменше 50% витрат на транспорт з місцевих бюджетів має спрямовуватися на громадський транспорт і щонайменше 5% – на мікромобільність. Необхідно повернути екологічні податки на використання авто та скасувати пільги користувачам нерозмитнених старих авто з Європи. Аналогічно до пільг на купівлю електромобілів, доцільно встановити також пільги на купівлю електровелосипедів та електросамокатів. У 2030 році частка використання автотранспорту має зменшитися до 10%, а частки мікромобільності та громадського транспорту – зрости від сьогоднішнього рівня. Необхідно прагнути перевести весь громадський транспорт на електрику та збільшити кількість пасажирських поїздок залізницею, у тому числі міською. Щонайменше 70% залізничних колій мають бути електрифіковані, більше вантажів мають перевозитися залізницею та водним транспортом на противагу автомобільному.
Відходи
Для скорочення впливу від цього сектору потрібен перехід від захоронення до переробки та зменшення утворення відходів. Для цього необхідно ухвалити ряд законів, які б спонукали до цього. Частка ресурсоцінних компонентів побутових відходів, зібраних шляхом роздільного збирання, має становити 12–25%. Кількість відходів на душу населення має знизитися на третину від теперішнього рівня.
Сільське господарство, землекористування та лісівництво
Цей сектор передбачає виведення з обробітку 15% орних земель (деградованих), збільшити площу пасовищ і сіножатей до 15,8% площі країни та відновити родючість земель. Викиди від тваринництва мають залишитися на рівні 2019 року або зменшитися. Поглинання парникових газів лісами України має зрости на 50%, чого можна досягти збільшенням площі лісів до 20% країни, зменшенням площі лісових пожеж на 50% та підвищенням загальної біомаси лісів. Видобуток торфу слід скоротити на 90% та відновити осушені торфовища.
Більше деталей про бачення розвитку країни експерти та експерти, які підготували дорожню карту, розповіли на презентації. Переглянути повний запис:
Громадськість очікує що Уряд інтегрує цей документ до національних планів і стратегій за секторами під час їх розробки та перегляду. Також це дасть можливість покращити громадське здоров’я завдяки зменшенню забруднення повітря у містах через відмову спалювання викопного палива та розвитку альтернатив у транспортному секторі. Забруднення ґрунтів, води та повітря у населених пунктах біля шахт та великих промислових підприємств також зменшиться. Така політика позитивно відзначиться на економіці, оскільки, відновлювана енергетика стає більш дешевою та більш вигідною, дає можливість створювати нові робочі місця та бути незалежними від ресурсів. Населення буде забезпечене якісним та енергоефективним житлом. Важливо що така робота в кожному з секторів покращить загальний стан довкілля та добробут громадян.
Переглянути відео презентації Дорожньої карти кліматичних цілей України до 2030 року:
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна
okhmarna@ecoact.org.ua
