Виявляється, можна бути дружнім до природи не лише за життя, а й навіть після смерті.
Іспанському дизайнеру Мартіну Азуа вдалося поєднати ідею життя після смерті з екологічним рішенням проблеми поховання. У його «Біоурну», виготовлену з целюлози, кокоса і пресованого торфу передбачається поміщати прах померлого разом з насінням. Потім урну закопують в землю, і через кілька місяців вона дає перші паростки. Вид дерева можна вибирати на свій розсуд: передбачається, що родичі померлого (або він сам, якщо турбуватиметься питанням заздалегідь) можуть підібрати те рослина, яка найкращим чином відображає сутність покійного.
Проект вже став популярний, але більшою мірою використовується для поховання у такий спосіб домашніх улюбленців.
Інший проект під назвою Capsula Mundi, розроблений італійськими дизайнерами Ганною Чітеллі і Раулем Бретцель, являє собою органічну біокапсулу для поховання, яка перетворить тіло покійного в поживні речовини для дерева, яке виросте над місцем поховання.
Покійні поміщаються в капсулу в позі ембріона, після чого на верхівку капсули висаджується доросле дерево або саджанець. На сайті проекту вже є варіанти дерев, пропоновані на вибір.
Даний проект в даний час – всього лише концепція, оскільки подібні поховання в Італії заборонені законом. Якби це було можливо, метою проекту було б перетворити майбутні кладовища в меморіальні парки, які складаються не з хрестів і надгробків, а з живих дерев.
За словами авторів проекту, було б набагато краще, якщо замість того, щоб знищувати дерева для виготовлення трун, людина сама б ставала у майбутньому частиною природи. Та й саме припущення, що нащадки могли б приходити і з любов’ю доглядати за «близькими» деревами, здається цілком раціональною і навіть зворушливою ідеєю.