Розробка бачення повоєнного відновлення в Україні вже розпочата. Деокуповані регіони вже почали відновлюватись, тому що на звільнені від росії території повертаються люди, досить часто до зруйнованого житла та інфраструктури. Наприклад, до кінця року планується відбудувати 18 багатоквартирних будинків лише у Київській області, щоб повернути дім майже чотирьом тисячам людей. Естонія планує протягом наступних трьох років виділити 30 млн євро на відбудову Житомирщини. У Ворзелі, що біля Києва, планують збудувати цілий французький квартал. Та ця робота хоч і ведеться, досі вона була нескоординована та хаотична.
Нещодавно уряд України ухвалив рішення про те, як використовуватимуться кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – у ньому закладено 52.5 млрд грн з держбюджету на ремонт та відбудову пошкоджених росією об’єктів. У відповідному документі визначено напрямки та умови, за яких кошти виділятимуться.
Однак є багато питань, які цей документ замовчує. За яким принципом обиратимуться пріоритетні проєкти, як буде забезпечена прозорість використання цих коштів та головне – яким чином впевнитися, що фінансована цим фондом відбудова буде відповідати новітнім стандартам: до прикладу, у галузі енергоефективності відновлених будівель.
Залучення організацій громадянського суспільства мало б допомогти у розробці подібних політик. В першу чергу, їх участь – це одна із основ прозорості демократичних процесів. До того ж, саме громадськість сприятиме тому, аби кошти використовувалися прозоро, ефективно та лише на найбільш сталі із можливих проєктів. А це цінно не лише для країни всередині, а й для зовнішньої політики – адже дотримання цих засад необхідне й для євроінтеграції.
Тож ЄС може зіграти важливу роль у забезпеченні прозорого й демократичного фінансування по-справжньому сталої відбудови. В першу чергу через євроінтеграційні процеси, адже аби стати повноцінними членами ЄС, нам необхідно привести усю свою внутрішню політику у відповідність до європейських стандартів, у тому числі у сфері прозорості та демократичності. А початок переговорів про вступ до ЄС може стати стимулом зробити такою ж прозорою і відбудову, аби обидва ці процеси відбувалися паралельно і допомагали одне іншому.
Крім того, ще у травні минулого року Єврокомісія анонсувала новий механізм допомоги Україні у відбудові, на який виділятимуться кошти з бюджету ЄС. І оскільки в ЄС партнерство всіх зацікавлених сторін – одна із основ регіональної політики, громадські організації зазвичай залучені у розробку місцевих програм розвитку та розподілу коштів з фондів. Саме на таких засадах має надаватись і міжнародна фінансова підтримка Україні на проєкти відбудови.
На початку року ЄС також запустив багатосторонню координаційну платформу донорів – майданчик, де міжнародні донори та фінансові інституції зможуть спільно планувати свою підтримку на відновлення України. До роботи цієї платформи громадськість наразі не залучена, однак її участь може допомогти спрямувати підтримку на найбільш сталі проєкти, які слугуватимуть інтересам українського народу.
Текст підготовано за матеріалами виступу Валерії Іжик, координаторки щодо роботи з ЄС мережі Бенквоч, на події “Роль громадянського суспільства у прийнятті рішень під час відновлення України”, 8 березня 2023 р.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua
