У жовтні 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв Стратегію з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року. Це перший національний документ, який створює законодавче підґрунтя для адаптаційних заходів в Україні. Він стане поштовхом для систематичної та довгострокової роботи з адаптації до зміни клімату.
Понад 150 експертів та експерток – науковців/-ець, представників/-ць громадськості, бізнесу та профільних міністерств – працювали над документом майже рік. Фахівчині Екодії також долучилися до роботи над Стратегією. Нижче розберемося, які коментарі врахували, а які – ні, і чого чекати далі.
Про що Стратегія?
Через зміну клімату вже зараз частішають та сильнішають стихійні лиха, зростає середня температура. З кожним роком ці наслідки зміни клімату будуть тільки посилюватися та завдавати все більших збитків. Аби уникнути найгіршого, країни прагнуть скорочувати викиди парникових газів, щоб сповільнити зміну клімату. Однак паралельно із цим, потрібно впроваджувати і заходи з адаптації, що забезпечить більшу готовність та стійкість до тих наслідків зміни клімату, яких уникнути вже не можливо.
Крім того, реалізація Стратегії має сприяти досягненню нейтрального рівня деградації земель, зменшенню втрат біорізноманіття, збільшенню площі природно-заповідного фонду держави тощо.
Стратегія визначає 10 соціально-економічних секторів, які є вразливими до зміни клімату: біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове господарство, прибережні території, рибне господарство, сільське господарство та ґрунти, територіальні громади, транспорт, інфраструктура та туризм. Саме на цих секторах фокусуватиметься робота в майбутньому.
Окрім Стратегії, було розроблено операційний план реалізації Стратегії на 2022—2024 роки. Згідно з ним, до 2024 необхідно оцінити, наскільки ці сектори вразливі. На основі цих даних і будуть обиратися пріоритетні заходи у галузевих та місцевих планах адаптації.
Які плюси і мінуси Стратегії?
Варто відмітити те, що Стратегія фокусується на плануванні і попередженні наслідків зміни клімату, а не на готовності до їх ліквідації. В її основі лежить секторальна оцінка вразливості, від якої напряму залежить ефективність Стратегії. Відповідно до цього, документ ставить за мету проведення секторальних досліджень з оцінки ризиків, уразливості та прогнозування зміни клімату у 10 визначених секторах. Це є надзвичайно важливим компонентом, оскільки наявних досліджень недостатньо і існує велика потреба в нових.
Також важливим пунктом Стратегії є “забезпечення врахування поточних і прогнозованих наслідків зміни клімату в стратегічному плануванні на національному, обласному та місцевому рівні, а також під час будівництва об’єктів інфраструктури”. Наразі зміна клімату часто не сприймається серйозно і не береться до уваги в довгостроковій перспективі, зокрема при розробці генеральних планів міст. Це особливо стосується будівництва у прибережній зоні, де підняття рівня моря через зміну клімату є реальною загрозою. Наразі прибережні території продовжують розвивати, будувати інфраструктуру, а фактор того, що рівень моря піднімається і в майбутньому ці райони можуть опинитися у зоні підтоплення, не враховується.
Основною вимогою Екодії було те, щоб пріоритетом Стратегії було застосування природоорієнтованого (екосистемного) підходу до адаптації. Такий підхід дозволяє вирішувати не тільки глобальну кліматичну кризу, але і кризу втрати біорізноманіття. У Стратегії природорієнтовані рішення були зазначені як один із важливих варіантів адаптації, але, нажаль, у фінальному документі цей ключовий пункт відсутній. Варто відмітити, що у 2021 році ЄС презентували свою оновлену Стратегію з адаптації до зміни клімату. І у ній, на відміну від українського документу, важлива роль надається саме природорієнтованим рішенням.
Відображення у фінальному тексті Стратегії також не знайшли наступні важливі принципи, які були задекларовані у чорновому варіанті Стратегії: урахування інтересів найбільш уразливих до зміни клімату соціальних груп, спільність, інклюзивність та гендерна збалансованість формування, реалізації та моніторингу політик і заходів з адаптації. Вплив зміни клімату відчутний для всіх українців та українок, але найбільш вразливими є літні люди, жінки, люди з інвалідністю, сільське населення, тому важливо залучати і враховувати різні категорії населення. Це допоможе об’єктивній та актуальній оцінці вразливості та створенню заходів з адаптації.
Попри те що у Стратегії значено, що ліси та лісове господарство є одними із найвразливіших до зміни клімату секторів, розробка Плану з адаптації лісів та лісового господарства до зміни клімату не передбачена в заходах з реалізації Стратегії. Це тривожний сигнал, оскільки вже зараз стан лісів катастрофічний і потрібно вживати заходів, які допомагали б формувати більш стійкі екосистеми.
Що далі?
Прийняття Стратегії з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року є надзвичайно значущим кроком для протидії зміні клімату і тепер важливо слідкувати за дотриманням та ефективністю впровадження операційного плану в реальність. Необхідно аби природоорієнтовані заходи таки знайшли місце в адаптації до зміни клімату в Україні, оскільки вони є стійкішими, дешевшими та ефективнішими за технічні рішення.
Наприклад, завдяки природоорієнтованим рішенням можливе збільшення постачання чистої прісної води та зменшення ризиків повеней. У прибережних і морських районах природні рішення підвищать рівень захисту узбережжя та знизять ризик цвітіння водоростей. Одночасно вони забезпечать такі переваги, як поглинання вуглецю, збереження та відновлення біорізноманіття, а також збільшення туристичної привабливості населеного пункту.
Хочете дізнаватися, як реалізовуватимуться ці плани і як ви можете підтримати боротьбу зі зміною клімату в Україні? Приєднуйтеся до нашої спільноти та отримуйте щотижневу розсилку найсвіжіших новин про клімат.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua
