З кожним роком наслідки зміни клімату стають все помітнішими. Частішають надзвичайні погодні явища, забруднюється повітря, прибережні та посушливі території стають непридатними для життя, тисячі людей вимушені мігрувати. А які наслідки для нашого здоров’я має підняття глобальної температури?
Зміна клімату відбувається через збільшення концентрації парникових газів в атмосфері Землі. Вони призводять до різкої зміни температури повітря, збільшення частоти та інтенсивності надзвичайних погодних явищ. Внаслідок цього з’являються нові інфекції, руйнується інфраструктура, люди втрачають доступ до питної води. За даними ВООЗ, очікується, що у 2030-2050 рр 250 000 людей на рік помиратимуть через недоїдання, малярію, діарею та аномальну спеку, спричинені зміною клімату.
Умовно, вплив зміни клімату на здоров’я можна поділити на три групи.
Прямий вплив
Це наслідки від аномальної спеки, перепадів температури, змін атмосферного тиску та екстремальних явищ: буревіїв, ураганів, затоплень, пожеж.
До захворювань від температурних перепадів, перш за все, можна віднести перегрівання та переохолодження. Різкі зміни погоди призводять до загострення серцево-судинних захворювань: гіпертонічної хвороби, стенокардії, інфаркту міокарда.
Особливо важко переносити тривалі теплові хвилі, коли температура вночі не опускається нижче 25-30℃. А частота таких особливо гарячих днів постійно зростає. У доіндустріальні часи вони траплялися в середньому 1 раз на 100 днів. Зараз (коли температура піднялася на 1℃ від доіндустріального рівня) це число зросло до 4-5 (тобто 2-3 тижні на рік). За умови потепління на 2℃ прогнозується, що їх буде близько 27 зі 100, а за умови потепління на 3℃ – уже 62, тобто більше половини року.
Крім фізичної шкоди, наслідки зміни клімату загрожують і психічному здоров’ю. Надзвичайні природні явища, вимушена міграція та втрата врожаю викликають значний стрес у людей, які з цим стикаються.
За оцінками ООН вже в 2050 році у світі може бути понад 250 млн. кліматичних біженців.
В Україні ж, за дослідженням Екодії, майже 52 тисячі будівель та 590 населених пунктів на морських узбережжях знаходяться в зоні ризику повного або часткового затоплення до кінця століття. Мешканці цих територій можуть відчути стрес, тривогу, депресію, посттравматичний синдром, суїцидальні настрої.
Непрямий вплив від глобальної зміни клімату на здоров’я людини
Внаслідок зміщення кліматичних поясів (коли помірний клімат поступово стає субтропічним, субтропічний – тропічним і так далі) розширюється ареал існування деяких комах. З’являються нові інфекційні хвороби, які переносяться блохами, кліщами та комарами. В Україні на узбережжі Чорного моря через зміну клімату можливе закріплення нових носіїв жовтої лихоманки і лихоманки денге. Це інфекційні хвороби, які характеризуються високою температурою тіла та важким загальним станом. У світі з 1990 року захворюваність на денге вже зросла вдвічі.
Більш спекотні дні та більша вологість сприяють появі кліщів, які можуть переносити інфекційні захворювання. Наприклад, хворобу Лайма, яка вражає шкіру, нервову систему, опорно-руховий апарат та серце. Протягом останнього десятиліття енцефалітні кліщі поширилися майже усією територією України.
Поєднання високої температури, нестабільності опадів та різких змін погоди також серйозно впливає на посіви та врожайність. Зниження врожайності тягне за собою підвищення цін на продукти, і як наслідок – недоїдання, голод та пов’язані із цим хвороби. Всесвітній банк вже називає недоїдання найбільшим впливом зміни клімату у ХХІ столітті.
Наслідки для здоров’я, пов’язані з викидами парникових газів
Основним джерелом викидів парникових газів є спалювання викопного палива – вугілля, нафти і газу – під час якого в повітря викидається також низка небезпечних забруднювачів. Забруднене повітря є одним з основних чинників, які згубно впливають на здоров’я. За даними ВООЗ, від його наслідків щорічно помирають 7 мільйонів людей. В основному, забруднене повітря викликає інсульт, захворювання серця, хронічні обструктивні захворювання легенів, рак легенів і гострі респіраторні інфекції. За рівнем смертності з цієї причини Україна – одна з лідерів серед 160 досліджених країн. Тому діяльність зі скорочення викидів парникових газів також сприятиме зменшенню забруднення повітря та захворюваності населення.
Хто в зоні ризику?
Зміна клімату зачіпає усіх, але найбільш вразливими є діти, дорослі у віці 65 років і старше, а також особи з хронічними захворюваннями.
Що робити?
Зміна клімату продовжує відбуватись і впливати на життя людей. Щоб ефективно боротись із наслідками, потрібні як рішення на рівні держави, так і дії кожної людини.
Є декілька порад, як ви можете зробити свій внесок у протидію зміні клімату:
- Зберігайте енергію та природні ресурси. Енергетика є найбільшим джерелом парникових викидів.
- “Озеленіть” своє пересування – частіше обирайте громадський електротранспорт або велосипед. Машини виробляють велику кількість парникових газів, а також є одним з найбільших джерел забруднення повітря у містах.
- Вживайте екологічні продукти: намагайтеся їсти менше м’яса, молока, сиру та яєць, адже інтенсивне агро-індустріальне тваринництво є руйнівним для довкілля. Надавайте перевагу альтернативам рослинного походження та органічним сезонним продуктам місцевого виробництва.
Держава, зі свого боку, має визнати загрозу кліматичної кризи та почати активно впроваджувати політику, яка допоможе скоротити викиди парникових газів. Важливим кроком для цього є відмова від викопного палива, спалювання якого спричиняє найбільше викидів, та перехід на чисті відновлювані джерела енергії (ВДЕ), зокрема сонце та вітер.
Ви теж можете цьому посприяти, приєднавшись до кліматичного руху і діяти за перехід на 100% ВДЕ до 2050 року.
Для додаткової інформації звертайтесь:
Валентин Пугачов
v.pugachov@ecoact.org.ua
+38 066 545 14 88
Олександра Хмарна
okhmarna@ecoact.org.ua
+38 068 119 31 03
