Викиди парникових газів в атмосферу спричиняють не лише підняття глобальної температури і зміну клімату. Вони також призводять до підвищення кислотності середовища у водоймах– це так зване закислення океанів. Близько чверті СО2, викинутого через діяльність людини, розчиняється у воді. Частина цього вуглекислого газу вступає в реакцію з водою і утворює карбонатну кислоту (Н2СО3), яка розпадається на інші речовини, які врешті знижують рН води.
Це небезпечно для морських екосистем, адже вони звикають до існування у певному середовищі і більш чутливі до його змін, ніж наземні. Найбільш вразливі до закислення організми, що мають мушлі чи панцирі із кальцієм – наприклад, мідії, морські їжаки чи корали. У кислішій воді їм складніше будувати і підтримувати свої скелети, а їхня спроможність до виживання істотно знижується. Закислення може впливати й на інші фізіологічні процеси, що позначається, зокрема, на рості й виживанні організмів на ранніх етапах життя.
Крім того, закислення, змінює поведінку живих організмів. Наприклад, воно може впливати на формування косяків риб через погіршення їхніх сенсорних механізмів, органів слуху, нюху і зору. Небезпека також посилюється іншими глобальними тенденціями, пов’язаними зі зміною клімату – нагріванням води та її опрісненням.
Закислення океанів загрожує не лише тваринному світу, а й людям. Чимало прибережних спільнот покладаються на рибу і молюсків як у харчуванні, так і в торгівлі. А коралові рифи ще й слугують природним бар’єром від хвиль. Тож руйнування коралових рифів, наприклад, підвищує вразливість локальних громад до повеней та цунамі.
Дослідники говорять, що якщо викиди СО2 в атмосферу зростатимуть з нинішніми темпами, то до кінця століття вода стане на 150% кислішою. Тоді рН сягне такого рівня, якого не було останні 20 мільйонів років.
То як же врятувати наші океани від закислення?
В першу чергу, звісно ж, необхідно боротися із причиною – викидами парникових газів. Це означає, що увесь світ має якомога швидше відмовитися від спалювання викопного палива – вугілля, нафти і газу – та переходити на відновлювані джерела енергії та більш сталий транспорт. В Україні зараз якраз триває обговорення нової кліматичної цілі – Національно визначеного внеску до Паризької угоди. Зараз влада має визначити, на скільки наша країна готова скоротити викиди парникових газів. І чим амбітнішою буде ця ціль, тим швидше ми разом з усім світом зможемо зменшити шкідливий вплив на океани.
Однак процеси, що вже розпочалися, неможливо повернути навспак, адже шкоди вже завдано і з кожним днем завдається все більше. Тому важливо також працювати над адаптацією прибережних громад та морських екосистем до нових умов. І в першу чергу про їх збереження, захист і відновлення має дбати держава.
Для збереження морів та океанів важливо розширювати мережу морських природоохоронних акваторій. Наприклад, оселища, які формуються водоростями та морськими травами, можуть стати прихистком для вразливих до закислення організмів і пом’якшити шкідливий вплив на них. Де розташовувати такі захищені зони та як з ними поводитися, необхідно визначати на основі наукових досліджень. Заходи з відновлення екосистем є не менш важливими, ніж природоохоронні заходи.
Для держави важливо також прислухатися до місцевих спільнот, підтримувати та допомагати розвиватися місцевим ініціативам із захисту морських екосистем. Зниження негативного впливу на морські екосистеми робить їх більш стійкими до зміни клімату та закислення. Тому важливо також попереджати забруднення морського середовища пластиком та відходами промисловості і сільського господарства.
Адаптація до закислення океану є нагальною потребою, яку слід виокремити в адаптаційних стратегіях. Варто проводити нові дослідження наслідків закислення океану, щоб забезпечити своєчасні та належні заходи з адаптації.
Явище закислення океану досі залишається проблемою, про яку мало знають і мало говорять. Тому проект BALSAM зібрав громадські організації та науковців із чорноморських та балтійських країн, щоб обговорити, як закислення впливає на локальні моря, більше розповісти про цю проблему для вжиття заходів на міжнародному, національному і місцевому рівнях. В рамках проекту був підготовлений ActionGuide, який детально розповідає, що таке закислення океану та що можна робити, аби знизити негативний вплив на морські екосистеми та локальні громади.
Хочете дізнаватися більше кліматичних новин та можливостей допомогти Україні у протидії зміні клімату? Підписуйтеся на нашу розсилку.
