2-го листопада на Саміті світових лідерів під час міжнародних кліматичних переговорів у Ґлазґо президент США Джо Байден та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представили глобальну ініціативу зі скорочення викидів метану Global Methane Pledge. До неї долучилося більше 100 країн, у тому числі й Україна. Мета ініціативи – скоротити викиди метану на 30% до 2030 року від рівня 2020 року. Для України це означатиме впровадження кліматичних заходів в нафтогазовому та вугільному секторах, сільському господарстві, а також налагодження системи поводження з відходами.
Метан – це парниковий газ, другий за вагомістю впливу на зміну клімату після двоокису вуглецю. Хоча метан затримується в атмосфері менше часу, ніж СО2, він в середньому у 30 разів сильніше впливає на глобальне потепління. У багатьох країнах витоки метану від діяльності людини ніяк не регулюються. Цей газ важко виявити та виміряти, але запобігти його витокам – одне з найпростіших та найдешевших кліматичних рішень, яке не потребує серйозних технологічних розробок.
Саме тому США та ЄС запустили глобальну ініціативу зі скорочення викидів метану. За оголошеними цими країнами розрахунками, це може допомогти попередити зростання глобальної середньої температури на 0,2⁰С, а отже, і наблизити можливість виконання мети Паризької кліматичної угоди. Серед оголошених підписантів ініціативи, окрім її ініціаторів, також Бразилія та ОАЕ, які мають великі викиди метану. Росія, Китай та Індія, які спільно відповідальні близько за третину глобальних викидів метану, не долучилися до ініціативи.
Згідно з офіційним текстом ініціативи, країни-підписантки зобов’язуються запровадити комплексні заходи на національному рівні, щоб досягнути поставленої мети скорочення викидів метану майже на третину до 2030 року. Країни мають приділяти особливу увагу стандартам для досягнення будь-яких можливих скорочень викидів метану у секторах енергетики, відходів та сільського господарства завдяки технологічним інноваціям, а також стимулам і партнерствам з фермерами.
«Скорочення викидів метану від агросектору в Україні – надзвичайно важливий крок. З одного боку, цей парниковий газ більшою мірою асоціюється із кишковою ферментацією корів, поголів’я яких в Україні скорочується, відтак мали б скорочуватись і викиди метану. Однак неналежні практики поводження з відходами тваринництва (гноєм і послідом) також є значним джерелом викидів. Якраз промислове птахівництво і свинарство найбільше розвинулось в Україні за останні 10-15 років, а от практики поводження з відходами залишились у далекому минулому. Сподіваюся, що долучення до глобальної ініціативи стане додатковим поштовхом для екологізації агросектору», – коментує Анна Даниляк, експертка з екологізації тваринництва Екодії.
В Україні викиди метану зростали протягом останніх семи років. Вони є другими за значимістю після викидів СО2 і у 2019-му році складали 31% усіх викидів парникових газів в Україні. Основними джерелами викидів метану в Україні є сектори енергетики (66%), відходів (16%) та сільського господарства (13%). Також варто відмітити, що викиди метану у промисловості зросли майже втричі у порівнянні з 1990-м роком у зв’язку зі зростанням об’ємів виробництва чугуну, кремнію, етанолу та іншої продукції. В енергетиці витоки метану в атмосферу утворюються на вугільних шахтах, а також під час виробництва, транспортування, зберігання та споживання природного газу та нафти.
«Долучення України до Глобальної ініціативи зі скорочення викидів метану є дуже важливим знаком. У нас в країні витоки метану поки що ніяким чином не регулюються, хоча він є сильним парниковим газом. При цьому в Національно визначеному внеску України до Паризької угоди закладене скорочення викидів метану до 2030 року у секторі постачання енергоресурсів, в першу чергу – природного газу. Тож тепер ми чекаємо від уряду конкретного плану дій, спрямованого на виконання свого кліматичного зобов’язання», – коментує Анна Акерманн, фахівчиня з кліматичної та енергетичної політики Екодії.
Нагадуємо, що минулого року Україна також заявила про підтримку Європейського зеленого курсу, частиною якого стала Стратегія зі скорочення викидів метану. Для різних секторів Європейська Комісія запланувала ряд ініціатив, які мають забезпечити викиди метану як в ЄС, так і на міжнародному рівні. Для сектору енергетики передбачають законодавчі ініціативи щодо обов’язкового вимірювання, звітності та верифікації всіх енергетичних викидів, пов’язаних з метаном, на основі методології Партнерства з боротьби з викидами метану від нафтогазового сектору. Для сільського господарства курс передбачає розробку переліку найкращих практик і доступних технологій для вивчення та сприяння більш широкому впровадженню інноваційних пом’якшувальних дій. В рамках глобальної ініціативи ця Стратегія отримала ключову ціль, яку будуть виконувати до 2030 року.
Хочете дізнатися більше про Глобальну ініціативу зі скорочення викидів метану? Читайте у матеріалі нашого експерта Олега Савицького в «Економічній правді».
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua