Кому писати, коли бачите, як підприємство чи особа шкодить довкіллю? До Екоінспекції! Саме цей державний орган має прийняти вашу скаргу, прийти та перевірити порушника, і якщо виявить незаконні дії щодо довкілля – покарати його. Та як це працює на ділі і чи працює узагалі? Екодії розповів еколог та екоактивіст Богдан Кученко в інстаграм-ефірі. А його історією ділимося далі.
Я займаюся охороною природи вже більше чотирьох років. Останні два роки працюю екологом в ГО «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ) і основна моя тема – це захист лісів. У своїй роботі я використовую різні інструменти, в тому числі й скарги до Держекоінспекції (ДЕІ), якщо виявляю порушення або коли до нас звертаються люди, які бачать такі порушення.
Навіть найбідніший лісгосп із радістю заплатить штраф за недопуск інспектора
Один із перших досвідів у цій сфері для мене був близько двох років тому, коли я писав скарги на лісгоспи на Чернігівщині. Там рубали ліс без оцінки впливу на довкілля. Всього я виявив біля 15 таких лісгоспів, де були однакові порушення . Отримавши скаргу, Екоінспекція має провести перевірку і відповісти протягом місяць. І через місяць я почав отримувати відповіді, в більшості з яких йшлося про те, що перевірки не відбулися, бо працівники лісгоспу не пустили інспекторів на підприємство через карантин.
Влітку 2020-го обмеження були вже не такими суворими, тож карантин використали просто як відмазку. Але така проблема була й до карантину. Коли підприємство знає, що воно щось порушує і після перевірки може отримати штраф у сотні тисяч, а іноді навіть мільйони гривень, то часто воно просто не пускає інспекторів. Без згоди підприємства перевірку проводити не можна, а штраф за такий недопуск – усього близько 750 грн. Це смішні гроші, які з радістю заплатить навіть найбідніший лісгосп, бо будь-яке порушення обійдеться йому значно дорожче, якщо його зафіксують.
Складається враження, що ДЕІ сама шукає приводів виправдати порушника
Відповіді Екоінспеції на деякі скарги наштовхують на думку, що вона більше зацікавлена у відбілюванні репутації підприємств, на які скаржаться, ніж у реальному контролі за порушеннями. Часто підприємства наводять псевдодокази законності своєї роботи: перекручують законодавство чи дають лише усні пояснення підприємства. В мене був такий випадок, коли на мою скаргу відповіли, мовляв, інспектору усно пояснили, що моя скарга не обґрунтована. Тобто ніяких підтверджень, крім просто слів, цьому не було, але скаргу фактично відхилили. Складається враження, що ДЕІ сама шукає приводів виправдати порушника.
Якось ми з турклубом були у лісах на Рівненщині неподалік від дуба, який вважається найстарішим в Україні – Юзефінського дуба. Він знаходиться на території пам’ятки природи, навколо жодного населеного пункту, неподалік є лише монастир. І там ми побачили кільканадцять пнів, а поруч побудований паркан. Крім туристів і монастиря, там немає більше людей. Тож повернувшись додому, я написав скаргу в Поліську ДЕІ із проханням перевірити лісгосп, який управляє тим лісом, та монастир.
Більш ніж за місяць мені відповіли, що незаконних рубок не було – лише встановлення стенду. Тоді я поскаржився вже в центральну Екоінспекцію, яка відповіла мені, що рубка таки є, але вона законна, бо відбувається на території монастиря. Хоча на кадастровій мапі зазначено, що та ділянка перебуває під контролем лісгоспу. І саме він би мав у першу чергу відповідати за цей ліс і перевіряти, хто його рубає. Але тут ДЕІ показала, що можна просто сказати на чорне, що воно біле, і виправдати порушника. Отак територія пам’ятки природи, на якій рубати дерева не можна, раптом стала не лісовим фондом, а приватною власністю монастиря, де можна робити що хочеш.
З іншого боку, ДЕІ не дуже ефективна і з порушеннями, які все ж виявлені. Висновок екоінспектора можна оскаржити в суді, чим підприємства часто користуються. А ДЕІ ці суди нерідко програє, особливо якщо справа не дуже резонансна – а таких більшість. Можливо, це теж грає роль – інспектори не спроможні ефективно вести справи й не бачать результату, тож аби не мати зайвої мороки, вони намагаються не фіксувати порушень, якщо ті не дуже очевидні.
Без реформи екоконтролю не діятиме жодна інша реформа у сфері захисту довкілля
Досвід ЄС показує, що аби ефективно працювати, ДЕІ потрібно більше повноважень. І їх може надати реформа екоконтролю, яку пропонує законопроєкт 3091. Бізнес переживає, що якщо це станеться, то інспектори почнуть зловживати владою. Але насправді реформа екоконтролю пропонує розширити не лише повноваження інспекторів, а й відповідальність за їхні зловживання, в тому числі й кримінальну.
До законопроєкту 3091 перед другим читанням подали понад 1500 поправок і зараз над ними працюють, бо їх усі треба проаналізувати. Там залучені і мої колеги з ЕПЛ, бо це та реформа, без якої жодна інша реформа у сфері захисту довкілля не буде діяти. Без ефективного контролю ніхто не зможе гарантувати дотримання законодавства, навіть найдосконалішого. Також ця реформа є вагомим кроком у євроінтеграції, тому що вона наближає наше законодавство до європейського.
Зміни не настануть швидко. Законопроєкт – це лише перший крок, а щоб він повноцінно запрацював, потрібно ухвалити ще купу підзаконних актів. Наприклад, в законі передбачено, що з’явиться новий орган з вищими зарплатами, щоб зменшити корупційні ризики. А ліквідувати ДЕІ і створити нову структуру Верховна Рада не може – це робить Кабмін. Цей орган, до речі, не лише наглядатиме, а й даватиме рекомендації, як підприємство може покращитися. Сподіваюся, це піде на користь, адже зараз бізнес сприймає ДЕІ винятково як каральний орган, бо з ним немає механізму співпраці. А в разі реформи, з одного боку, відповідальність бізнесу посилиться, але з іншого ж, у нього буде шанс виправитися. Екоконтроль допомагатиме йому стати кращим.
Я вірю, що зміни можливі
У кожній сфері є власники бізнесу, які не задоволені цією реформою, тому що ефективна ДЕІ буде виявляти порушення в роботі будь-якого бізнесу – чи то заводу, чи то лісгоспу, чи сільгосп підприємства. Тож будь-яке лобі має зуб на цей закон і цьому дуже складно протистояти. Це вже сьома версія цього закону, яка готується до другого читання. Є спротив від деяких депутатських груп, але є і ті, хто дійсно хочуть працювати та стати тими, хто провели найбільшу екологічну реформу за останні 30 років. Тому я вірю, що 3091 таки ухвалять в другому читанні і в цілому.
Надія є, бо якби її не було, я б уже давно розчарувався. Робота у сфері охорони довкілля приносить багато розчарувань, зокрема, і через недосконале законодавство та велику кількість проблем, на які складно вплинути. Ти пишеш звернення, але розумієш, що дуже складно домогтися змін. Та я вірю, що вони можливі.
Будь-яке порушення, будь-який негативний вплив на довкілля може стати підставою для перевірки. Тож якщо виявите щось підозріле, то можна сміливо писати скаргу. Ви не зобов’язані доводити, що якісь дії є незаконними – це справа ДЕІ. Головне аргументувати, чому ви вважаєте, що описаний вами випадок містить порушення.
Чим більше людей пистатимуть скарги до ДЕІ навіть зараз, тим більше самі люди будуть краще розуміти проблеми і намагатися щось змінити. Коли ви самі зіткнулися з проблемою, у вас уже більше мотивації розібратися в усьому і її вирішити. Тож раджу писати звернення навіть зараз, щоб як мінімум отримати досвід і, коли реформа нарешті запрацює, мати із чим порівнювати.
Повну розмову з Богданом дивіться в нашому Інстаграмі
