«Перш за все, Суд зазначає, що зміна клімату є одним із найбільш нагальних питань сьогодення», – Європейський суд з прав людини у справі Verein KlimaSeniorinnen Schweiz та інші проти Швейцарії[1]
Зміна клімату вже не є віддаленою загрозою майбутнього – вона активно впливає на наше сьогодення, і цей вплив з кожним днем стає все більш відчутним. Від інтенсивних хвиль тепла до руйнівних повеней, наслідки кліматичних змін стають небезпечними для життя та здоров’я людей у всьому світі.
Але хто має відповідати за ці катастрофічні зміни? Чи дійсно держави, які не достатньо зменшують викиди парникових газів, є винними в погіршенні умов життя своїх громадян?
Ці питання все частіше піднімаються в міжнародних судах, і 2024 рік став важливим у боротьбі за кліматичне правосуддя.
Що відбулося?
9 квітня 2024 року стало вагомою датою у боротьбі зі зміною клімату: Європейський суд з прав людини (надалі – ЄСПЛ, Суд) виніс рішення у справі Verein KlimaSeniorinnen Schweiz проти Швейцарії, відповідно до якого було визнано, що держава (Швейцарія) порушила права заявників, пов’язані зі зміною клімату. Ця справа стала першою з 12 справ, що перебували на розгляді Суду і стосувалася питань клімату, щодо якої ЄСПЛ виніс рішення по суті.
Інші справи ЄСПЛ так і не розглянув по суті через їхню неприйнятність (тобто заявники не виконали належних процедурних вимог Суду, аби той зміг перейти до розгляду цих питань по суті) або ж їх розгляд було призупинено. Були б ці заяви прийнятними, цілком ймовірно, що ми б отримали більшу кількість судових прецедентів, відповідно до яких держави несуть відповідальність за зміну клімату і за негативні наслідки, до яких вона призводить.
Увага міжнародної спільноти до зміни клімату та ініціювання судових справ з приводу недостатності дій урядів у регулюванні викидів парникових газів (що є основним каталізатором кліматичних змін) постійно зростає. Окрім справ ЄСПЛ, вартим уваги буде майбутній консультативний висновок (advisory opinion) Міжнародного суду ООН (International Court of Justice): по-перше, у ньому порушено фундаментальні питання щодо юридичної відповідальності держав за зміну клімату; по-друге, Міжнародний Суд ООН є головним судовим органом Організації Об’єднаних Націй, його консультативні висновки несуть велику юридичну вагу для тлумачення правових питань та сприяють розвитку міжнародного права.[2] Нинішній Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш зазначив таке про очікуваний консультативний висновок з питання зміни клімату:
“Якщо такий висновок буде виданий, він допоможе Генеральній Асамблеї, Організації Об’єднаних Нації та державам-членам в ухваленні кращих і ефективніших кліматичних рішень, яких так потребує наш світ”.[3]
Більш детально з особливістю згаданих справ можна ознайомитися нижче:
1) Рішення Європейського суду з прав людини
1.1) Рішення Verein KlimaSeniorinnen Schweiz та інші проти Швейцарії
У листопаді 2020 року швейцарська Асоціація жінок похилого віку Verein KlimaSeniorinnen Schweiz, яка бореться за зменшення парникових газів у Швейцарії, подала скаргу в ЄСПЛ проти уряду своєї країни. Також чотири членкині цієї асоціації подали в Суд індивідуальні заяви, кожна від свого імені.
Заявники скаржилися на те, що Швейцарія не робить достатньо для боротьби зі зміною клімату та її наслідками. Така бездіяльність уряду, у свою чергу, призводить до погіршення добробуту і умов життя жінок літнього віку, що входять у склад асоціації. Зокрема, деякі із заявниць скаржилися на проблеми зі здоров’ям під час спеки (інколи жінки настільки потерпали від теплових хвиль, що потребували госпіталізації). Значне погіршення самопочуття, спричинене потеплінням, вимагало зміни звичного способу життя заявниць, що в свою чергу негативно впливало ще й на їхнє соціальне життя.
ЄСПЛ вирішив, що індивідуальні заяви, подані чотирма жінками, є неприйнятними, так як скаржниці мали доступ до “адаптаційних заходів”, наявних у Швейцарії, які б допомогли їм полегшити свій стан здоров’я під час спекотних днів. Водночас, Суд розглянув і прийняв рішення по суті стосовно скарги, поданої безпосередньо від асоціації. Так, у своєму рішенні ЄСПЛ визнав порушення норм статей 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) і статті 6 (право на справедливий суд).
Рішення Суду щодо статті 8:
Щодо порушення права на повагу до приватного і сімейного життя, Суд зазначив, що уряд Швейцарії не виконав поставлених перед собою у минулому цілей щодо зменшення викидів парникових газів. Також державі бракувало належного законодавчого і адміністративного регулювання дозволеного ліміту викидів парникових газів.
“[…] існували деякі критичні прогалини в швейцарському процесі впровадження відповідної внутрішньої нормативно-правової бази, включно з тим, що не визначено кількісно національні обмеження викидів парникових газів за допомогою вуглецевого бюджету чи іншим чином. Крім того, Суд зазначив, що, як визнали відповідні органи влади, держава раніше не досягла своїх минулих цільових показників скорочення викидів ПГ […]. Через те, що держава-відповідач не діяла вчасно та належним і послідовним чином щодо розробки та впровадження відповідної законодавчої та адміністративної бази, держава вийшла за межі своєї свободи розсуду та не виконала своїх позитивних зобов’язань у цьому контексті.”[4]
1.2) Рішення Дуарте Агостіньо та інші проти Португалії та 32 інших
У вересні 2020 року шестеро португальців, найстаршій з яких на той момент було 21 рік, а наймолодшій – 8 років, подали скаргу в ЄСПЛ проти Португалії та ще 32 європейських країн,[5] включаючи Україну. Діти та молоді люди стверджували, що держави-відповідачі не вживали належних заходів для боротьби зі зміною клімату, що спричиняли сильну спеку щороку у Португалії та декілька разів навіть призвели до масштабних пожеж неподалік від місця проживання заявників.
Заявники скаржилися, що через спеку вони мали погіршене самопочуття та проблеми із сном, що, у свою чергу, зменшувало їхню продуктивність протягом дня. Також вони відчували страх і тривожність через те, що їхня територія схильна до сильних пожеж, спричинених глобальним потеплінням.
Відповідно до заяв молодих португальців, держави-відповідачі порушили їхнє право на життя (стаття 2 Європейської конвенції з прав людини (надалі – “ЄКПЛ”)), на заборону катування (стаття 3 ЄКПЛ), на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 ЄКПЛ) і на заборону дискримінації (стаття 14 ЄКПЛ).
Суд так і не виніс рішення щодо того, чи порушили держави-відповідачі права молодих осіб через низку обставин, які робили скаргу заявників неприйнятною. Наприклад, заявники не зверталися до національних судів з проханням вирішити порушені проблеми, а вичерпання національних засобів розв’язання правового спору є обов’язковою умовою для того, щоб ЄСПЛ розглянув справу по суті. Відтак, ЄСПЛ відмовився вирішувати справу по суті, а тому відсутній прецедент щодо того, чи є недостатня діяльність держав у протидії кліматичним змінам катуванням або нелюдським чи таким, що принижує гідність, поводження.
1.3) Рішення Кареме проти Франції
У січні 2021 року Дам’єн Кареме, колишній мер муніципалітету Гранд-Сінт, Франція (2001-2019), звернувся до ЄСПЛ із заявою проти уряду Франції. Суть скарги полягала у такому: перебуваючи на посаді мера, Кареме звернувся до президента Франції, прем’єр-міністра та міністра екології з проханням вжити практичних, а також законодавчих та адміністративних заходів щодо боротьби зі зміною клімату. Після того, як посадові особи проігнорували звернення мера, він звернувся до Державної ради (Conseil d’État) – вищого адміністративного суду Франції.
Кареме заявив, що муніципалітет Гранд-Сінт, розташований біля узбережжя Ла-Маншу, страждає від наслідків зміни клімату. Часті зливи та підвищення рівня моря збільшують ризик затоплень. Згідно з даними Дам’єна Кареме, його будинок у Гранд-Сінті може бути затоплений до 2040 року саме через зміну клімату. Чоловік вважав, що уряд Франції мав вжити належних заходів, щоб цього не сталося.
Державна рада винесла рішення, відповідно до якого органи влади Франції були зобов’язані зменшити рівень викидів парникових газів. Проте французький уряд, хоч і вжив певних заходів після винесення рішення Державної ради, не зміг зменшити рівень викидів газів до очікуваного від нього рівня.
Пан Кареме звернувся до ЄСПЛ, стверджуючи, що бездіяльність державних органів у боротьбі зі зміною клімату порушує його право на життя (стаття 2 ЄКПЛ) та на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 ЄКПЛ). Суд вирішив, що заява колишнього мера Гранд-Сінт була неприйнятною, оскільки він ще з 2019 року переїхав жити до Брюсселя (у зв’язку з обранням його до Європейського парламенту), а відтак втратив статус потерпілого від зміни клімату у муніципалітеті Гранд-Сінт.
2) Консультативний висновок Міжнародного суду ООН (у процесі розгляду)
Навесні 2023 року Генеральна Асамблея ООН звернулася до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice) з проханням винести консультативний висновок (advisory з приводу двох питань:
- Якими є зобов’язання держав щодо забезпечення захисту кліматичної системи та інших складових навколишнього середовища від антропогенних (спричинених діяльністю людини) викидів парникових газів для теперішнього та майбутнього поколінь?
- Якими є юридичні наслідки для держав за завдання значної шкоди кліматичній системі та іншим складовим навколишнього середовища по відношенню до малих острівних держав, що розвиваються, та до теперішніх та майбутніх поколінь, які відчувають на собі негативні наслідки від кліматичних змін?
Варто зазначити, що питання про негативний вплив зміни клімату на малі острівні держави є особливо актуальним, адже вони не спричиняли або майже не спричиняли зміни клімату, однак найбільше страждають від її наслідків. Особливо активною у лобіюванні того, аби Генеральна Асамблея ООН звернулася до Міжнародного суду ООН, була мала острівна держава Вануату.[6] Її розміри більш ніж вдвічі менші за площу Київської області, а загальне населення складає всього лиш 327 тисяч осіб. Лише у 2023 році країна пережила декілька руйнівних циклонів, які, з високою ймовірністю, були спричинені зміною клімату. У березні 2023 два циклони “Джуді” та “Кевін” пошкодили будинки, спричинили перебої у водо- та електропостачанні, за підрахунками постраждало до 80 відсотків населення країни. Через сім місяців третій руйнівний за рік циклон “Лола” накрив Вануату від якого постраждала 91 тисяча осіб.[7]
Що стосується консультативного висновку з питання зміни клімату, то все ще триває процес його винесення. Своєю останньою постановою від 31 травня 2024 року Міжнародний суд ООН дозволив державам та організаціям, які вирішили висловити позицію щодо питання зміни клімату, надати письмові коментарі до 15 серпня 2024 року. Вражає, що кількість поданих позицій уже становить 91 – це найвища кількість письмових заяв за всю історію консультативних проваджень у Міжнародному суді ООН. Такі цифри свідчать, що питання зміни клімату є критично важливим.
Що ж означають згадані судові процеси та рішення для нас?
Подібні справи демонструють, що громадяни можуть і повинні вимагати від своїх урядів активних дій у боротьбі зі зміною клімату. Тільки разом ми можемо захистити наше право на здорове та безпечне майбутнє.
Зростання кількості кліматичних позовів і судових рішень також свідчить про те, що світова спільнота усвідомлює серйозність кліматичних загроз. Судові процеси стають важливим інструментом тиску на уряди, щоб вони вживали необхідних заходів для зменшення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату. Це вказує на те, що громадянське суспільство має потужний вплив.
Крім того, такі судові процеси формують важливі правові прецеденти, що сприяють розвитку міжнародного права з питань зміни клімату. Вони встановлюють нові стандарти відповідальності держав за охорону довкілля та протидію зміні клімату, а також захист прав своїх громадян.
Читайте також наш матеріал Найгучніші судові справи зі зміни клімату.
Примітки:
[1] Verein KlimaSeniorinnen Schweiz та інші проти Швейцарії: “At the outset, the Court notes that climate change is one of the most pressing issues of our times” (para. 410), [https://hudoc.echr.coe.int/eng/#{%22itemid%22:[%22001-233206%22]}]
[2] ICJ, Advisory Jurisdiction, [https://www.icj-cij.org/advisory-jurisdiction]
[3] Draft resolution (A/77/L.58), General Assembly Seventy-seventh session, (page 8) [https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/187/187-20230630-req-03-00-en.pdf]
[4] Verein KlimaSeniorinnen Schweiz та інші проти Швейцарії:
“In conclusion, there were some critical lacunae in the Swiss authorities’ process of putting in place the relevant domestic regulatory framework, including a failure by them to quantify, through a carbon budget or otherwise, national GHG emissions limitations. Furthermore, the Court has noted that, as recognised by the relevant authorities, the State had previously failed to meet its past GHG emission reduction targets (see paragraphs 558 to 559 above). By failing to act in good time and in an appropriate and consistent manner regarding the devising, development and implementation of the relevant legislative and administrative framework, the respondent State exceeded its margin of appreciation and failed to comply with its positive obligations in the present context.” (para. 573), [https://hudoc.echr.coe.int/eng/#{%22itemid%22:[%22001-233206%22]}]
[5] До цих 32 країн належать: Австрія, Бельгія, Болгарія, Швейцарія, Кіпр, Чехія, Німеччина, Данія, Іспанія, Естонія, Фінляндія, Франція, Великобританія, Греція, Хорватія, Угорщина, Ірландія, Італія, Литва, Люксембург, Латвія, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Росія, Словаччина, Словенія, Швеція, Туреччина, Україна.
[6] CNN – ‘A win of epic proportions’: World’s highest court can set out countries’ climate obligations after Vanuatu secures historic UN vote, [https://edition.cnn.com/2023/03/29/world/un-advisory-opinion-vanuatu-climate-change/index.html]
[7] WFP supports the Government of Vanuatu’s response to Tropical Cyclone Lola with assistance from USAID, [https://www.wfp.org/news/wfp-supports-government-vanuatus-response-tropical-cyclone-lola-assistance-usaid]
