Американське видання The New York Times опублікувало інтерактивну мапу, що ілюструє головні ризики від зміни клімату для кожної країни світу. У ній зазначається, що в Україні у 2040 році головною небезпекою може стати дефіцит води. Інші серйозні наслідки кліматичних змін для нашої країни – повені, теплові хвилі та підняття рівня моря. Загалом в Україні близько 70% населення, ВВП та сільського господарства можуть зазнати впливу бодай одного з цих наслідків у майбутньому.
Чому саме нестача води є критичною для України у контексті зміни клімату?
Влітку 2019-го року найглибше озеро країни Світязь, що на Волині, дійшло до критичної позначки. Його вода відступила від берегів на десятки метрів. Однією з основних причин обміління Світязя та інших Шацьких озер став дуже низький рівень опадів навесні та влітку, викликаний локальними змінами клімату.
Навесні 2020-го Укргідрометцентр зафіксував один з найнижчих рівнів води у річках України за всю історію спостережень. До цього призвели безсніжна зима та відсутність дощів. Згідно з даними Мінекономіки, через довготривалу посуху та інтенсивні весняні заморозки галуззю сільського господарства було втрачено значну частину озимих культур – 568 тисяч гектарів. Проблема рекордного мілководдя протягом року двічі виносилася на засідання РНБО як питання національної безпеки.
Дані спостережень та наукових досліджень показують, що посушливі умови почали переважати в Україні і їхня інтенсивність збільшилася. Досі, включно з кінцем ХХ століття, в Україні були відносно сприятливі кліматичні умови зі слабкими посухами та вищою атмосферною вологістю. Дослідники прогнозують, що при очікуваному підвищенні температури повітря, навіть на 1,5°С, протягом 2020-2050 років кожен другий теплий може бути посушливим.
Довготривалі посухи, нерівномірні опади та активніше випаровування вологи в результаті потепління призводять до постійного зменшення водності річок. Українські вчені очікують, що, наприклад, в Одеській області зменшення становитиме до 50% у період до 2030 року і до 70% до 2050 року. Це призведе до значних проблем для міст, катастрофічного зменшення врожайності у сільському господарстві, проблем для роботи гідроелектростанцій і блоків атомної енергетики, які потребують постійного охолодження.
Більшість українців споживають питну воду саме з поверхневих джерел, тож окрім зазначених викликів, гостро стоятиме питання дефіциту чистої води. Інститут водних проблем і меліорації прогнозує, що вже до 2050 року Україні доведеться імпортувати питну воду.
“Зміна клімату вже впливає на наше життя і з кожним роком наслідки будуть тільки посилюватися. Від нас залежить наскільки сильними будуть наслідки зміни клімату в майбутньому. Для пом’якшення наслідків, таких як нестача води, потрібно зменшувати викиди парникових газів і паралельно впроваджувати заходи з адаптації. Вони допоможуть громадам зменшити вразливість до зміни клімату і зекономити кошти в майбутньому. Заходи з адаптації є дуже різні і залежать від громади. Наприклад для Бужанської ОТГ, Черкаської області актуальними заходами є впровадження заходів з удосконалювати способів введення сільського господарства з урахуванням кліматичних ризиків, вирощувати більш теплолюбні та посухостійкі культури, покращувати інфраструктуру та умови життя для домогосподарств”, – коментує Ольга Гусакова, експертка відділу клімату та транспорту.
На додачу до кліматичних змін, нераціональне використання цінних запасів води та постійне забруднення водних ресурсів лише погіршують ситуацію. Наприклад, втрати води при її транспортуванні в житлово-комунальному секторі України доходять до 60%. А промислові та аграрні підприємства часто скидають воду у недоочищеному стані, через що погіршується її якість і вже щорічно спостерігається масштабне цвітіння водойм по всій країні.
Варто також зазначити, що Україна є однією з найменш забезпечених питною водою європейських країн. На кожного українця припадає 1217м³ прісної води, тоді як навіть у Ефіопії та Нігерії цей показник більший – 1243м³ та 1252м³ на душу населення відповідно.
