Пакет ЄС “Fit for 55”

Згідно з європейським кліматичним законодавством досягнення кліматичної цілі ЄС, щодо скорочення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року, є юридичним зобов’язанням. Країни ЄС постійно працюють над удосконаленням законодавства, щоб досягти цієї мети та зробити європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року.

Що таке «Fit for 55»?

Пакет ЄС “Fit for 55” – це набір пропозицій щодо перегляду та оновлення законодавства ЄС і впровадження нових ініціатив, з метою забезпечення відповідності політики ЄС кліматичним цілям. Пакет пропозицій спрямований на забезпечення узгодженої та збалансованої основи для досягнення кліматичних цілей ЄС.

Що входить до пакету?

Пакет Fit for 55  включає законопроекти у таких сферах:

• система торгівлі викидами (EU ETS)
• регулювання розподілу зусиль щодо скорочення викидів
• землекористування та лісове господарство (LULUCF)
• інфраструктура альтернативних видів палива
• механізму коригування на кордоні викидів вуглецю (CBAM)
• фонд соціального клімату
• екологічне авіаційне паливо (RefuelEU) та більш екологічне паливо в судноплавстві (FuelEU Maritime)
• зменшення викидів метану
• стандарти викидів CO2 для легкових автомобілів і мікроавтобусів
• оподаткування енергоносіїв
• Відновлювані джерела енергії
• енергоефективність
• енергоефективність будівель

Нижче ми розглянемо кожен з цих напрямів.

Система торгівлі викидами ЄС

Система торгівлі квотами на викиди ЄС (European Union Emission Trading Scheme, EU ETS) — це вуглецевий ринок, заснований на системі обмеження та торгівлі квотами на викиди для енергоємних галузей промисловості та сектору виробництва електроенергії. Це головний інструмент ЄС у боротьбі зі скороченням викидів.

Єврокомісія запропонувала комплексний набір змін до існуючої системи торгівлі викидами ЄС, які мають призвести до загального скорочення викидів у відповідних секторах на 62% до 2030 року порівняно з 2005 роком.

Законодавці погодилися збільшити річний рівень скорочення обмеження на 4,3% на рік з 2024 по 2027 рік і на 4,4% з 2028 по 2030 рік («лінійний» коефіцієнт зниження).

Підвищення амбіцій має бути досягнуто шляхом посилення поточних положень і розширення сфери дії існуючої схеми. Пропозиція, зокрема, передбачає наступні зміни:

• включення викидів від морського судноплавства до EU ETS. Домовилися про поступове запровадження зобов’язань для судноплавних компаній зі зменшення безкоштовних квот: 40% для верифікованих викидів з 2024 року будуть продаватися через EU ETS, 70% з 2025 року і 100% з 2026 року, тобто з 2026 року всі квоти будуть платні.
• поетапне припинення безкоштовного розподілу квот на викиди для авіації. Скасування безкоштовних дозволів на викиди для авіаційного сектору таким чином: 25% у 2024 році, 50% у 2025 році та 100% з 2026 року будуть продаватися через аукціон. А для секторів, які мають бути охоплені механізмом коригування вуглецю на кордоні (CBAM) поступове припинення безкоштовних квот протягом десятирічного періоду між 2026 і 2035 роками.
• запровадження глобальної схеми компенсації та скорочення викидів вуглекислого газу для міжнародної авіації CORSIA через EU ETS. CORSIA (Carbon Offsetting Scheme for International Aviation) — це глобальна схема компенсації викидів CO2 від міжнародної авіації,  прийнята Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO) у 2018 році.
• збільшення фінансування з фонду модернізації за рахунок продажу на аукціоні додаткових 2,5% ліміту квот на викиди та інноваційного фонду, до якого буде додано кошти від продажу додаткових 20 мільйонів квот, які надійдуть від розширення сфери дії EU ETS на море.
• зміцнення  резерву стабільності ринку (MSR) шляхом продовження на період після 2023 року підвищеного рівня річних квот (24% від загального обсягу, але не більше 400 мільйонів квот), які будуть направлятися в MSR. MSR(Market Stability Reserve) – резерв, до якого щороку спрямовують певний відсоток квот на викиди, щоб потім вивільняти їх на ринок за потреби.

Механізму коригування викидів вуглецю на кордоні

Механізм коригування викидів вуглецю на кордоні (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) охоплює низку конкретних продуктів у деяких із найбільш вуглецевих секторів: залізо та сталь, цемент, добрива, алюміній, електроенергія та водень.

Метою запровадження CBAM є запобігання тому, щоб скорочення викидів в ЄС були компенсовані збільшенням викидів за межами ЄС (carbon leakage), через переміщення виробництва до інших країн.

CBAM розроблено для функціонування, на перших порах, паралельно із системою торгівлі викидами EU ETS, щоб віддзеркалювати та доповнювати її функціонування щодо імпортних товарів. CBAM поступово замінить безкоштовний розподіл квот у системі торгівлі викидами ЄС. Згідно з попередньою угодою, CBAM почне працювати з жовтня 2023 року. Спочатку спрощений CBAM  буде лише збирати дані по відповідним секторам. Далі запрацює повний CBAM  – він буде введений поступово, паралельно з поступовим припиненням безкоштовних квот EU ETS, для відповідних секторів, у 2026 році.

Регулювання розподілу зусиль щодо скорочення викидів

Основна зміна стосується цілей, які мають бути досягнуті до 2030 року.  Пропозиція збільшує цільовий показник скорочення викидів парникових газів з 29% до 40% порівняно з 2005 роком до 2030 року для секторів, які не охоплені EU ETS, а саме автомобільного та внутрішнього морського транспорту, будівельного сектору, сільського господарства, відходів та малої промисловості. Ці сектори, безпосередньо пов’язані з нашим повсякденним  життям, генерують близько 60% викидів парникових газів.

Угода зберігає  оновлені національно визначені внески (так звані НВВ2 – визначений кожною країною самостійно, відсоток зменшення викидів парникових газів порівняно з 1990 роком) і коригує спосіб, у який країни-члени можуть використовувати існуючі можливості для досягнення своїх визначених цілей.

Попередня угода дозволяє державам-членам “депозитувати” та “позичати” викиди. Тобто держави можуть використовувати незатребувані в цьому році квоти в майбутніх роках або, у випадку перевищення ліміту, позичати певний відсоток «своїх квот» з наступних років.  Угода також дозволяє купувати та продавати квоти на викиди між державами-членами, до 10% їхніх щорічних квот на 2021-2025 роки та до 15% на 2026-2030 роки.

Викиди та поглинання від землекористування, зміни землекористування та лісового господарства

Сектор землекористування, змін у землекористуванні та лісового господарства (LULUCF) охоплює використання ґрунтів, дерев, рослин, біомаси та деревини. Викиди та поглинання, створені сектором LULUCF, враховуються в загальній меті ЄС до 2030 року.

Рада ЄС встановила  загальну мету щодо 310 Мт CO2 еквівалента чистої абсорбції в секторі LULUCF до 2030 року. Мета полягає в тому, щоб поступово збільшувати поглинання та зменшувати викиди, щоб досягти загальноєвропейської цілі. Це означає збільшення поглинання CO2 приблизно на 15% порівняно з сьогоднішнім днем. Поточні правила, згідно з якими викиди не перевищують поглинання (“правило без дебету”), продовжуватимуть  застосовуватися до 2025 року. Також на період 2026-2030 років, коли поглинання повинно перевищувати викиди, кожна держава-член матиме обов’язкова національна ціль на 2030 рік.

Стандарти викидів CO2 для легкових автомобілів і мікроавтобусів

У рамках пакету Fit for 55 Єврокомісія запропонувала переглянути правила щодо викидів CO₂ для легкових автомобілів і мікроавтобусів.

Рада ЄС погодилася підвищити цільові показники скорочення викидів CO2 до 2030 року до 55% для легкових автомобілів і до 50% для мікроавтобусів. Рада також погодилася запровадити цільове скорочення викидів CO2 на 100% до 2035 року для нових автомобілів і мікроавтобусів. На практиці це означає, що з 2035 року в ЄС більше не можна буде розміщувати на ринку автомобілі та фургони з двигуном внутрішнього згоряння.

Регуляторний механізм стимулювання збережеться для  транспортних засобів з нульовим і низьким рівнем викидів (ZLEV) до 2030 року. У рамках цього механізму, якщо виробник досягає певних показників щодо продажів автомобілів з нульовим і низьким рівнем викидів, він може бути винагороджений менш суворими цільовими показниками CO₂ стосовно випуску авто з іншими типами двигунів.

Зменшення викидів метану

Метан є потужним парниковим газом, відповідальним за близько 30% нинішнього глобального потепління. Пропозиція вводить нові вимоги до нафтового, газового та вугільного секторів щодо вимірювання, звітування та перевірки викидів метану за найвищими стандартами.

Оператори нафто-газового сектору повинні будуть вимірювати та складати звіти про викиди метану, які перевірятимуть незалежні акредитовані верифікатори. Згідно з новими правилами, оператори повинні будуть виявляти та усувати витоки метану. Практика вентиляції та спалювання у факелах , яка викидає метан в атмосферу, буде заборонена, за винятком вузько визначених виняткових обставин. Держави-члени створять і опублікують перелік усіх зареєстрованих  недіючих свердловин, тимчасово законсервованих свердловин, остаточно законцервованих і покинутих свердловин.

У вугільному секторі країни-члени повинні будуть постійно вимірювати та  звітувати про викиди метану від діючих підземних і відкритих шахт. Їм доведеться провести державну інвентаризацію закритих і покинутих шахт за останні 50 років та виміряти їхні викиди.

З 1 січня 2025 року буде заборонено спалювання у факелі. А з 1 січня 2027 року буде заборонено вентеляцію (відведення) газу з вугільних шахт з викидами понад 5 тонн метану, а з 1 січня 2031 року у шахтах з викидами понад 3 тони метану на кілотонну видобутого вугілля.

З 1 січня 2030 року буде заборонено вентиляцію та спалювання метану із закритих і покинутих шахт.

Також відстежуватимуться викиди метану від імпорту енергоносіїв в ЄС. Нові правила висунуть інструменти глобального моніторингу, які підвищать прозорість викидів метану від імпорту нафти, газу та вугілля в ЄС.

Екологічне авіаційне паливо

Екологічне авіаційне паливо має потенціал для значного  скорочення авіаційних викидів . Однак цей потенціал значною мірою невикористаний, оскільки наразі таке паливо становить лише 0,05% від загального споживання палива в авіаційному секторі.

Рада Європи прийняла свій загальний підхід щодо пропозиції, спрямованої на створення  рівних умов для сталого сектору повітряного транспорту (ініціатива авіації ReFuelEU).

Пропозиція спрямована на збільшення як попиту, так і пропозиції екологічно чистого авіаційного палива (SAF), включаючи синтетичне авіаційне паливо. Зокрема, зобов’язання постачальників авіаційного палива гарантувати, що все паливо, доступне операторам повітряних суден в аеропортах ЄС, містить мінімальну частку SAF з 2025 року – 2 %, а з 2030 року — мінімальну частку синтетичного палива , причому обидві частки поступово збільшуються до 2050 року. Загальний підхід також передбачає збільшення мінімальної частки до 2030 року з 5 до 6%. Це важлива пропозиція, яка має на меті поставити повітряний транспорт на траєкторію кліматичних цілей ЄС на 2030 і 2050 роки, оскільки SAF є одним із ключових коротко- та середньострокових важелів для декарбонізації авіації.

Більш екологічне паливо в судноплавстві

Мета пропозиції щодо використання екологічного палива і палива з низьким вмістом вуглецю в морському транспорті (FuelEU Maritime) полягає в тому, щоб до 2050 року зменшити інтенсивність викидів парникових газів у енергії, яка використовується на борту суден, до 75% шляхом сприяння використанню більш екологічного палива на суднах. Незважаючи на прогрес за останні роки, морський сектор все ще майже повністю залежить від викопного палива та є значним джерелом парникових газів та інших шкідливих викидів забруднюючих речовин. Було додано положення для стимулювання попиту на найбільш екологічно безпечне паливо, особливо на відновлювані види палива небіологічного походження (RFNBO). RFNBO – відновлюване рідке та газоподібне паливо небіологічного походження, наприклад, газоподібний відновлюваний водень та аміак і метанол, які з нього виробляються.

Інфраструктура альтернативних видів палива

Єврокомісія представила пропозицію щодо перегляду існуючого законодавства, спрямованого на прискорення розгортання інфраструктури для підзарядки або заправки транспортних засобів альтернативним паливом  і забезпечення альтернативного електропостачання для суден у портах і стаціонарних літаків.

Рада прийняла загальний підхід до проекту положення про розгортання інфраструктури альтернативних видів палива (AFIR). Основна мета полягає в тому, щоб забезпечити громадськості доступ до достатньої мережі інфраструктури для підзарядки або дозаправки транспортних засобів або суден альтернативним паливом .

Цей підхід також має на меті надати альтернативні рішення, щоб суднам, пришвартованим біля причалу, і нерухомим літакам не потрібно було тримати двигуни працюючими.

Нарешті, ціль полягає в тому, щоб досягти повної сумісності в усьому ЄС і переконатися, що інфраструктура проста у використанні. Переглянуті правила надішлють громадянам та іншим зацікавленим сторонам чіткий сигнал про те, що зручна інфраструктура підзарядки буде встановлена ​​скрізь, де це необхідно, по всьому ЄС .

Пропозиція стосується всіх видів транспорту та містить низку цілей, зокрема:

• розгортання інфраструктури для підзарядки легких електричних транспортних засобів, згідно вимог до покриття TEN-T у 2025 та 2030 роках.
• розвиток інфраструктури для підзарядки електричних автівок великої вантажопідйомності та заправки воднем до 2030 року, і інфраструктури для електричних авто великої вантажопідйомності починаючи з 2025 року.
• інфраструктура для постачання електроенергії судам на причалі в портах, ця вимога застосовуються з 2030 року.

TEN-T  (Trans-European Transport Network) – транс’європейська транспортна мережа, що планується з метою з’єднання Європу з заходу на схід і з півночі на південь мережею автодоріг, залізниць, аеропортів та водних шляхів.

Фонд соціального клімату

Рада та парламент Європи погодилися створити Фонд соціального клімату, щоб допомогти вразливим домогосподарствам, мікропідприємствам і користувачам транспорту впоратися з ціновим впливом системи торгівлі викидами для будівель, автомобільного транспорту і палива.

Законодавці погодилися, що фонд буде частиною бюджету ЄС і живитиметься зовнішніми цільовими надходженнями до 65 мільярдів євро. Фонд буде створено протягом періоду 2026-2032 рр., з можливістю витрат з 1 січня 2026 р. За основу буде взято продаж з аукціону 50 мільйонів квот викидів у 2026 р., щоб забезпечити підтримку фонду на початку, доки функціонування нової системи торгівлі викидами не забезпечить фінансування Фонду з 2027 року.

Кожна держава-член подає Комісії «план соціального клімату», який містить заходи та інвестиції, які вони мають намір здійснити, щоб пом’якшити вплив нової системи торгівлі викидами на вразливі домогосподарства. Такі заходи можуть включати підвищення енергоефективності будівель, реконструкцію будівель, декарбонізацію систем опалення/охолодження в будівлях та транспорту з нульовим і низьким рівнем викидів.

Відновлювані джерела енергії

Рада Європи погодилася встановити обов’язкову ціль на рівні ЄС щодо  40% енергії з відновлюваних джерел у загальному енергетичному балансі до 2030 року . Поточна ціль на рівні ЄС становить щонайменше 32%.  Країни-члени ЄС повинні будуть збільшити свої національні внески, встановлені в їхніх інтегрованих національних енергетичних і кліматичних планах (National Energy and Climate Plan , NECP), які мають бути оновлені у 2023 та 2024 роках, щоб колективно досягти нової цілі.

Що стосується цілей для транспорту , пакет законодавчих ініціатив “Fit for 55” передбачає можливість  для держав-членів обрати один з варіантів:

1. Скорочення інтенсивності викидів парникових газів у транспортному секторі на 13% до 2030 року. Країнам-членам буде доступно більше варіантів для досягнення цієї мети, наприклад, можливість встановити диференційовану ціль для морського транспорту за умови досягнення загальної мети;
2. Досягнення 29 % відновлюваної енергії в кінцевому споживанні енергії в транспортному секторі до 2030 року.

Також, Рада Європи встановила обов’язкову проміжну ціль для  сучасного біопалива, в частці відновлюваних джерел енергії, що постачається в транспортний сектор, на рівні 0,2% у 2022 році, 1% у 2025 році та 4,4% у 2030 році. Що стосується відновлюваного палива небіологічного походження (RFNBO)  у транспорті (переважно відновлюваний водень і синтетичне паливо на основі водню), погоджено індикативну підціль у 2,6%.

Також Рада прийняла рішення про поступове підвищення цільових показників відновлюваних джерел енергії для опалення та охолодження  з обов’язковим збільшенням на 0,8% на рік на національному рівні до 2026 року та на 1,1% з 2026 по 2030 рік.

Було встановлено орієнтовну ціль щодо середньорічного збільшення використання відновлюваної енергії  у секторі промисловості на 1,1%. Було також погоджено, що до 2030 року 35% водню, який використовується в промисловості, має вироблятись з відновлюваного палива небіологічного походження (RFNBO), а до 2035 року – 50%. Ще було поставлено орієнтовну ціль щодо принаймні 49% частки відновлюваної енергії в будівлях до 2030 року.

Зважаючи на виклики в енергетичному секторі, у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну, у травні 2022 року Єврокомісія представила план дій REPowerEU. Головною метою якого є зменшення залежності від російського викопного палива. Серед переліку заходів, для досягнення мети, є  збільшення частки ВДЕ у кінцевому енергоспоживанні до рівня 45% у 2023 році. Зокрема, депутати Європарламенту виступили за спрощення дозвільних процедур та стимулювання споживання енергії з ВДЕ.

Енергоефективність

Рада ЄС та Європарламент погодили рішення  скоротити споживання енергії на рівні ЄС на 36% для кінцевого споживання енергії та на 39% для первинної енергії, до 2030 року. Кінцеве споживання енергії – енергія спожита кінцевими споживачами, тоді як первинна – енергія, яка не пройшла процес перетворення чи трансформації, тільки утворилася.

Ключова мета 36% скорочення на рівні ЄС, для кінцевого споживання енергії, буде обов’язковою. Цілі відповідають цільовому показнику скорочення на 11,7% порівняно з 2020 роком.

Всі держави-члени сприятимуть досягненню загальної мети ЄС через національно визначені внески (НВВ) та комплексні національні енергетичні і кліматичні плани (NECP), які будуть оновлені у 2023 та 2024 роках.

Енергетична ефективність будівель

На будівлі припадає 40% спожитої енергії та 36% пов’язаних з енергією прямих і непрямих викидів парникових газів в ЄС. Основні цілі перегляду полягають у тому, щоб усі нові будівлі були будівлями з нульовим рівнем викидів до 2030 року, а існуючі будівлі мають бути перетворені на будівлі з нульовим рівнем викидів до 2050 року .

Що стосується нових будівель:

• з 2028 року  нові будівлі, що належать державним установам,будуть будівлями з нульовим рівнем викидів;
• з 2030 року всі нові будівлі будуть будівлями з нульовим рівнем викидів.

Країни-члени домовилися довести максимальні порогові значення енергетичної ефективності всіх нежитлових будівель до 15% до 2030 року та не нижче 25% до 2034 року .

Буде додано  нову категорію «A ⁰ » до сертифікатів енергоефективності, які відповідатимуть будівлям з нульовим рівнем викидів.

Держави-члени погодилися розгорнути установки сонячної енергії відповідно:

• до 31 грудня 2026 року на всіх нових громадських і нежитлових будівлях з корисною площею понад 250 м2;
• до 31 грудня 2027 року на всіх існуючих громадських і нежитлових будівлях, що підлягають капітальному або суттєвому ремонту, корисною площею понад 400 м2;
• до 31 грудня 2029 року на всіх новобудовах.

Оподаткування енергоносіїв

Пропозиція щодо перегляду директиви Ради щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії має на меті:

• узгодити оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії з енергетичною, екологічною та кліматичною політикою ЄС;
• зберегти та покращити внутрішній ринок ЄС шляхом оновлення обсягу енергетичних продуктів та структури ставок, а також шляхом раціоналізації використання державами-членами податкових пільг та знижок;
• зберегти здатність генерувати надходження до бюджетів держав-членів.

Джерело всієї інфографіки: consilium.europa.eu

Все це показує стале прагнення Євросоюзу до здійснення змін. Щоб досягти поставленої мети ЄС готовий змінювати свою кліматичну політику, робити її більш жорсткою, заради добробуту всього населення Європи. На цьому тлі дуже кволо виглядають потуги нашої країни щодо реалізації національних планів скорочення викидів. Взяті Україною на себе зобов’язання недостатньо амбітні і не виконуються в повній мірі. Ми відстаємо від графіку скорочення і повільно рухаємося у плані змін. Нажаль, через повномасштабне вторгнення Росії, реалізація нашої кліматичної мети відійшла на останній план, хоча, відверто, кліматичні цілі ніколи і не були серед першочергових в нашій країні. І ось саме тепер, коли ми знаходимося на шляху до вступу в ЄС, намагаємося привести все наше законодавство у відповідність до європейського, Україна повинна активізувати роботу в цьому плані. У той час, коли Європа в питаннях зменшення викидів рухається вперед з прискореним темпом, Україна ледь зрушила з місця. Маємо виправляти цю ситуацію, активізувати роботу, тому що Україна – це Європа. Рано чи пізно, щоб стати повноцінним членом ЕС, нам доведеться це робити. Ми маємо всі шанси і потенціал стати одним з лідерів Європи у скороченні викидів парникових газів. І особливо це стає актуальним у контексті повоєнного “зеленого відновлення” України.