31-го жовтня у Ґлазґо розпочалися кліматичні переговори COP26. На другий день конференції під час Саміту лідерів Президент України Володимир Зеленський підтвердив прагнення України досягти кліматичної нейтральності до 2060 року та скоротити викиди на 65% до 2030-го року відносно 1990-го (тобто на 7% від 2019 року). Він також заявив, що наша країна підтримує міжнародну Декларацію щодо лісо- і землекористування. Жодних нових кліматичних амбіцій Президент не оголосив.
За словами Президента, для того, щоб Україна змогла виконати свої кліматичні зобов’язання, їй потрібен доступ до «надійного і довгострокового кліматичного фінансування», у тому числі в рамках Зеленого кліматичного фонду. Ця умова є одним з очікувань українського уряду від переговорів і прописана у тексті оновленого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди. Президент також зазначив, що країни мали б «вимірювати не лише фінансове, а насамперед – екологічне зростання».
«Цікаво, що Президент присвятив велику частину своєї промови тому, аби підкреслити важливість збереження природи, біорізноманіття, боротьби з екологічними лихами, важливість чистоти повітря, води та землі. Але при цьому нова кліматична мета України передбачає можливість нарощувати викиди парникових газів у промисловості та сільському господарстві, а отже – і рівень забруднення у цих секторах може продовжувати зростати протягом найближчого десятиліття», – відзначає Анна Акерманн, фахівчиня з кліматичної та енергетичної політики Екодії. – «Звісно ж, таку перспективу можна змінити, якщо уряд впроваджуватиме дійсно амбітну екологічну та кліматичну політику в усіх без винятку секторах. Саме впроваджуватиме, а не лише проголошуватиме».
«В Україні відсутнє довгострокове бачення і кліматичної політики загалом, і розвитку окремих секторів, які напряму впливають на клімат. Від Президента хотілось почути про готовність до реальних дій: дату відмови від вугілля, підтримку відновлюваної енергетики, забезпечення енергоефективності, про виділення коштів на протидію та адаптацію до зміни клімату, пошук внутрішніх ресурсів для виконання наразі недостатньо амбітних цілей. На жаль, цього не відбулось. Без цього бачення Україна не зможе бути гідним гравцем у цій глобальній боротьбі», – коментує Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату Екодії.
Нагадуємо, що напередодні відкриття міжнародних кліматичних переговорів також відбулася дводенна зустріч лідерів країн Великої двадцятки (G20), які відповідальні за 80% глобальних викидів парникових газів. За результатами зустрічі, усі країни підтвердили готовність слідувати меті Паризької угоди задля стримання зростання середньої глобальної температури на рівні 1,5-2°С. Розвинуті країни також підтвердили раніше задеклароване зобов’язання спільно мобілізувати 100 мільярдів доларів США щорічно на пом’якшення наслідків та боротьбу зі змінами клімату.
Окрім того, 1-го листопада вперше на кліматичних переговорах відбувся захід високого рівня, присвячений кліматичній політиці України «Україна 2030: Подорож у напрямку зеленого переходу». На ньому Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, зазначила, що мета України – «визначати, а не споживати кліматичну політику». Разом з тим, вона зауважила, що оновлений Національно визначений внесок України до Паризької угоди – це збалансоване політичне рішення, яке не є надто амбітним у зв’язку з тим, що промисловість України все ще не достатньо розвинута.
Але ми вважаємо, що розвиток країни не має відбуватись за рахунок підвищення викидів парникових газів від брудної промисловості. Натомість модернізація застарілої промисловості та використання нових технологій у нових напрямках забезпечать скорочення викидів від сектору та реалізації амбітних кліматичних та економічних цілей.
Громадські організації Української кліматичної мережі (УКМ), до якої входить і Екодія, визначають мету України зі скорочення викидів парникових газів на 2030 рік як мінімально прийнятну з можливих, але не достатню для стримування зростання глобальної температури на рівні 1,5°С чи навіть не більше 2°С. Тому УКМ вимагає, щоб наступні цілі України були більш амбітними та відповідали меті досягнення кліматичної нейтральності до середини століття. За даними Climate Action Tracker, оновлена Україною ціль є критично недостатньою.
