Масштаби та наслідки людської діяльності вже призвели до того, що близько мільйона видів тварин та рослин знаходяться під загрозою вимирання. Найсильніше цим жахливим втратам сприяє зміна клімату, що вже вразила принаймні 10 967 видів, занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Прогнози демонструють, що за підвищення глобальної температури на 2°C до 2100 року, близько 18% видів на суші зіткнуться з високим ризиком зникнення. Чутливішим тваринам до змін навколишнього середовища буде ще гірше: понад 30% комах-запилювачів і саламандр опиняться під загрозою.
Про значну загрозу від зміни клімату для різних видів тварин йдеться в останньому звіті Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК; англ. The Intergovernmental Panel on Climate Change; IPCC). Згідно з новими даними, якщо глобальна температура досягне 4°C вище доіндустріального рівня — сценарій, який передбачає дуже високі рівні викидів парникових газів — половина видів рослин і тварин може опинитися під загрозою. При такому рівні потепління світ спостерігатиме масове вимирання, яке назавжди змінить екосистеми Землі.
Раніше Екодія писала про види тварин, що вже зникли у результаті людської діяльності та про причини втрати біорізноманіття, і вплив цього процесу на людину. Проте загроза стає все більш серйозною, через що останніми роками вчені фіксують загрозу для нових і нових видів. Хто загине через зміни клімату наступним?
Найбільший тихоокеанський лосось стикнеться із труднощами у міграції
Зміна клімату та, як наслідок, підвищення глобальної температури, спричиняють нагрівання Світового океану. Це призводить до того, що у воді зменшується кількість вільного кисню, в той момент, коли у морської фауни навпаки зростає потреба у ньому. Як наслідок, водні організми гинуть від гіпоксії (нестачі кисню в тканинах організму). І це на фоні того, що в одних місцях солоність води підвищується, а в інших, навпаки зменшується, що теж впливає на живі організми.
Через підвищення температури води під загрозою опинилась чавича або тихоокеанський лосось (Oncorhynchus tshawytscha). Цей вид риби вже знаходиться під охороною та є найбільшим лососем у Тихому океані, вагою від 20 до 60 кілограмів. Окрім небезпеки через промислове та рекреаційне рибальство, деградацію та втрату середовища існування, лосось також страждає через зміну клімату.
Чавича (Oncorhynchus tshawytscha) ходить на мілководді в нерестовому потоці. Copyright: Tom & Pat Leeson
Оскільки лосось живе у солоній океанській воді, а розмножується у прісноводних гірських річках, для нього дуже важливі доступ до річок, температура та якість їхніх вод. Підвищення глобальної температури, втрата снігового покриву і танення льодовиків призводять до зменшення потоків річок влітку та восени, що ускладнює для чавичі міграцію із прісноводних потоків, де вони народжуються, до океану, де вони живуть дорослими. Вища температура води також робить чавичу легшою здобиччю для хижаків, паразитів та хвороб. Водночас підвищення рівня моря може затопити низинні лимани, через які він переходить від річкової до океанської стадії життя.
У зелених морських черепах зникнуть самці
У зв’язку з підвищенням глобальної температури під загрозою вимирання опинилась зелена морська черепаха (Chelonia mydas). Справа в тому, що стать морських черепах визначається температурою піску, у якому інкубуються їхні яйця. Якщо це відбувається при температурі нижче 27,7°C, то вилуплені черепахи будуть самцями. Проте, якщо яйця інкубуються при температурі вище 31°C, виведені черепашенята будуть самками.
Зелена черепаха (Chelonia mydas)
Дослідження вже показують значне збільшення чисельності самок у порівнянні із самцями. Вчені вивчили черепашенят біля Великого Бар’єрного рифу, що є найбільшим та найважливішим ліжбищем зелених морських черепах Тихого океану. Виявилося, що кількість самок перевищує кількість самців у співвідношенні принаймні 116 до 1. Очевидно, що такий статевий розподіл у популяції створює серйозну загрозу для їхньої репродуктивної здатності та виживання як виду.
Краби у Беринговому морі голодуватимуть
Через нагрівання океану, у Беринговому морі почала стрімко скорочуватися чисельність крабів-стригунів (Chionoecetes opilio). Прагнучи з’ясувати, що сталося з крабами, науковці проаналізували щорічні дані спостереження щодо їхньої чисельності та температурної мінливості у Беринговому морі між 1975 та 2021 роками. Між 2018 та 2021 роками популяція крабів-стригунів біля Аляски скоротилася на 90%, або на 10 мільярдів особин. У зв’язку з цим США навіть забороняє промисел на цих крабів останні два роки.
Краб-стригун, або сніжний краб (Chionoecetes opilio)
З’ясувалося, що таке катастрофічне зниження чисельності популяції у ці роки пов’язане з хвилями спеки, які провокували метаболічні та поведінкові зміни у крабів. У теплішому середовищі у тварин вчетверо зросла потреба у калоріях, яку не змогла забезпечити придонна екосистема моря. Імовірно, голодування, а також вищий ризик інфекцій через потепління, призвели до скорочення популяції. Вчені відмічають, що для відновлення чисельності крабам-стригунам буде потрібний не один прохолодний рік.
Водночас останні дослідження показують, що середньорічна температура у Баренцевому регіоні, що ще північніше, ніж Берингове море, підвищувалася на 2,7°C кожне десятиліття протягом останніх 20-40 років, роблячи Баренцеве море та його острови місцем найшвидшого нагрівання на планеті. Це дуже тривожний показник для всіх екосистем у північних морях, особливо, якщо зважати на те, що крабів-стригунів тепер помічають і у Баренцевому морі. Тому є висока ймовірність, що донедавна чисельна популяція цих крабів опиниться під загрозою повного вимирання.
Джмелі переїдуть із півдня Європи у Скандинавію
Одними з найбільш вразливих організмів до зміни клімату є комахи. Якщо середня температура на Землі підвищиться до 3,2°C, ареали існування майже половини всіх комах зменшиться на 50% або більше. А все через те, що комахи, на відміну від ссавців, є ектотермами, тобто вони не здатні самостійно регулювати температуру свого тіла. Оскільки комахи дуже залежні від зовнішніх умов, вони реагують на зміну клімату гостріше, ніж інші тварини. За однією з оцінок, 65% досліджених популяцій комах може вимерти протягом наступного століття.
Джміль моховий (Bombus muscorum). Рідкісний вид, що занесений до Червоної книги України. Знайдений у більшості областей та Криму. Охороняється в заповідниках степової та лісостепової зон. Запилювач квіткових рослин, як-от люцерна, конюшина, огірки, гарбузи, інші бахчеві культури.
Якщо не регулювати викиди парникових газів, до 2061-2080 років близько 76% видів джмелів (рід Bombus) може зникнути з Європи. Ці важливі для екосистем комахи-запилювачі втратять третину придатних для себе територій. Найбільше від скорочення популяцій постраждають європейські країни нижче 60 градусів північної широти, які стануть найменш придатними для проживання джмелів. На противагу, притулком для комах можуть стати деякі частини Скандинавії.
Жаби гір Венесуели втратять свої домівки
Зі значним ризиком вимирання через середній рівень потепління (3,2°C) стикаються сотні видів безхребетних організмів. Згідно з цим сценарієм, 15% безхребетних, зокрема 24% саламандр і 11% земноводних, можуть вимерти. Дослідники прийшли до висновку, що амфібії вразливіші, ніж ссавці, рептилії та птахи. Їхня холоднокровність робить їх більш чутливими до зміни температури, а пориста шкіра саламандр, жаб і тритонів робить їх вразливими до забруднення або невеликих коливань температури та вологості.
Жаба Oreophrynella quelchii має товсту та бородавчасту шкіру, що допомагає захищатися від пекучого андського сонця. Фото: Minden Pictures/Alamy
Під загрозою опинилися унікальні та маловивчені екосистеми тепуї – гір з плоскими вершинами, що знаходяться у Венесуелі. Тепуї кам’янисті, на них мало ґрунту та вологи, тому чимало тамтешніх рослин є м’ясоїдними. А деякі види жаб, зокрема роду Oreophrynella, живуть просто у цих рослинах, аби мати доступ до вологи та комах.
Оскільки екосистеми тепуї зовсім невеликі та відділенні одна від одної, жаби одного роду, але різних видів, можуть мешкати на різних горах. Через це загроза їх вимирання є особливо страшною. За оцінками експертів, якщо температура у цій місцевості підвищиться на 2-4°C, до 2100 року до третини видів рослин на тепуї зникнуть, а разом з ними й тварини, що залежать від них. Цей приклад демонструє, наскільки сильно зміна клімату загрожує ендемічним видам, які мають дуже обмежені ареали, а тому не можуть мігрувати на території зі сприятливішими кліматичними умовами.
Дитинчата пінгвінів тонуть від танення льоду
Підвищення глобальної температури також впливає на птахів. Вчені вже помітили, що через це розмір їхнього тіла зменшується, а крила подовжуються. До того ж, птахи з більшим тілом розмножуються повільніше, ніж маленькі співочі пташки. Окрім того, потепління зменшує кормову базу птахів та ареали їхнього існування, подекуди і руйнує їх.
Коли молоді імператорські пінгвіни ростуть, дорослі особини залишають їх у групах пташенят, які називаються яслами, поки вони йдуть рибалити. Фото: Vladimir Seliverstov, Dreamstime
Саме це сталося наприкінці 2022 року, коли через активне танення морських льодів в Антарктиді загинуло близько 7 тисяч пташенят імператорських пінгвінів (Aptenodytes forsteri). Лід розколовся прямо під місцем гніздування пінгвінів і пташенята впали у воду у віці, коли ще не мали водонепроникного пір’я на тілі, яке потрібне для плавання. На жаль, таку трагедію зафіксували не в одному, а в п’яти місяцях гніздування пінгвінів. Учені вкрай занепокоєні і прогнозують, що понад 90% колоній імператорських пінгвінів може вимерти до кінця цього століття.
Морські котики не зможуть прогодувати потомство
Вчені також виявили, що за підняття температури на 3-5°C, приблизно 90% усього морського життя зникне. Найбільша загроза нависла над морськими ссавцями – 75% з них можуть вимерти. Проте, якщо скоротити викиди до рівня, визначеного Паризькою кліматичною угодою, яка дозволить утримувати зростання глобальної температури нижче 2°C, цей ризик знизиться приблизно на 98%.
Дорослий самець морського котика (Arctocephalus gazella) серед гарему самок і молодих морських котиків. Райт-Вейл-Бей, острів Південна Джорджія. Copyright © Phillip Colla
Зменшення кількості антарктичного крилю вже призводить до скорочення популяції морських котиків (Arctocephalus gazella). Раніше цей вид був близький до винищення через промислове полювання на цінні шкури. У 2009 році популяція досягла піку – 3,5 млн – а потім поступово почала знижуватися на 7% щороку. Це призвело до того, що сьогодні морських котиків менше, ніж їх було ще в 1970-х. Криль – це 80% раціону цих морських тварин, але його кількість критично низька через кліматичні зміни та активний вилов. Тому морським котикам стало вкрай складно прогодувати потомство.
У Північноатлантичних китів падає народжуваність
Зміна клімату впливає і на китів – одних з найважливіших тварин для підтримки океанічних екосистем. Вони сприяють збуренню та циркуляції поживних речовин у воді та зростанню водоростей і фітопланктону, які поглинають вуглекислий газ та виробляють 50% світового кисню. Стабільність популяцій китів – важлива для всієї планети, проте підвищення глобальної температури порушує усталені процеси міграції, розмноження та живлення цих гігантських ссавців.
Самка північноатлантичного гладкого кита та її дитинча пливуть біля Флориди. Фото: Brian J. Skerry, Nat Geo Image Collection
Північноатлантичні гладкі кити (Eubalaena glacialis) – вид, що налічує біля 350 особин, з яких лише 70 самок здатні до розмноження, може вимерти через зміну клімату. Внаслідок підвищення температури води, змін напряму вітрів та океанських течій, кормова база гладких китів переміщається та поступово зменшується. Окрім того, що зміни факторів навколишнього середовища загрожують майбутньому популяції, самки північноатлантичних гладких китів подорожують все далі у пошуках їжі, що вважається однією з причин зниження народжуваності (самки вагітніють не кожних 2-3 роки, як раніше, а кожних 6-8 років).
Дельфіни, ведмеді і слони також під загрозою
Потепління впливає не тільки на морських ссавців, а й на прісноводних. Цього року в озері Тефе, що входить до басейну Амазонки на півночі Бразилії, загинуло понад 100 річкових дельфінів (Inia geoffrensis). Фахівцям поки не вдалося визначити причину цього явища, проте воно точно пов’язане з періодом посухи та рекордно високою температурою води, яка в деяких районах перевищувала 39°C.
Від зміни клімату страждають також великі сухопутні тварини, як у холодних, так і в теплих широтах. Справжнім символом страждання тварин через глобальне потепління став білий ведмідь (Ursus maritimus), внесений до списку вразливих видів МСОП, унаслідок того, що середовище його існування – арктичний морський лід – поступово зникає. Білі ведмеді покладаються на наявність льоду для полювання, сну, спарювання та барлогів для виховання дитинчат. Зміна клімату зменшує доступність льоду, оскільки він тане раніше навесні та твердіє пізніше восени.
Індійський слон (Elephas maximus). Фото ©duangnapa_b/Shutterstock
У теплих широтах в Індії та Південно-Східній Азії глобальне підвищення температури та зменшення кількості опадів негативно впливають на індійського слона (Elephas maximus). Зміна режиму опадів призвела до того, що багато індійських слонів залишилися сиротами через повені. Вони спричиняють фрагментацію ареалів та, як наслідок, групи слонів стають все більш ізольованими та розрізненими, що веде до втрат зв’язку між різними популяціями. Це ускладнює для них пошук їжі, води та партнерів, внаслідок чого погіршується стабільність та життєздатність виду.
Іншим наслідком цих процесів є інбридинг (близькоспоріднене схрещування), оскільки слони не можуть знайти пару з інших груп. Це призводить до зменшення генетичної різноманітності, наслідком яких є генетичні розлади, зниження фертильності та інші проблеми зі здоров’ям особин.
***
Доки людство продовжує дискутувати щодо зміни клімату, все більше й більше видів тварин опиняються під загрозою вимирання. Якщо ми нарешті не почнемо активно та рішуче діяти, то вже за декілька років чи десятиліть зникнуть чавича, джмелі, пінгвіни, кити, слони… та ще тисячі видів. Це спровокує значні зміни в найрізноманітніших екосистемах планети. Тож, постає питання: чи почне людство діяти рішуче? Чи пізніше ми знову запитаємо “Який вид загине наступним?”
Хочете підтримати нашу роботу над протидією зміні клімату? Ставайте нашими Друзями!
