14 січня ООН опублікувала доповідь “Розрив у заходах із адаптації”. В ній розглядається прогрес у плануванні, фінансуванні та реалізації адаптаційних заходів з акцентом на природоорієнтовані рішення.
Адаптація до зміни клімату – це зниження вразливості країн та громад до зміни клімату за рахунок підвищення їх здатності пристосовуватись до впливу та зберігати стабільність.
Згідно з Паризькою угодою, всі країни, які її підписали, повинні планувати та вводити адаптаційні заходи за допомогою національних планів з адаптації, досліджень, моніторингу останніх змін клімату та інвестицій у «зелене» майбутнє. Адаптація до зміни клімату є невід’ємною частиною на шляху до утримання підняття температури в межах 1,5-2С до 2050 року.
За даними доповіді, майже три чверті країн мають плани адаптації до зміни клімату (рис. 1), але темпи їх фінансування та реалізації недостатні.
Рис. 1 Стан планування адаптації у всьому світі
Щорічні витрати на процес адаптації до зміни клімату в країнах, що розвиваються оцінюються в 70 млрд доларів США. Очікується, що ця цифра досягне 140-300 млрд доларів до 2030 року і 280-500 млрд доларів – до 2050 року. Але адаптація – це не лише витрати. За оцінкою Всесвітньої комісії з адаптації в 2019 році, інвестиції в адаптаційні заходи в розмірі 1,8 трлн доларів США принесуть вигоди в 7,1 трлн доларів США у вигляді запобігання витрат у майбутньому.
У доповіді також було визначено пріоритетну роль природоорієнтованим рішенням для адаптації до зміни клімату. Природоорієнтовані рішення для адаптації (ПОР) – це стале управління та відновлення екосистем. Природні рішення, такі як відновлення боліт, заплав річок, відновлення природних лісів, агроекологія не лише є дешевшими в порівнянні з технологічними заходами адаптації, а й допомагають доволі швидко запобігти таким проявам зміни клімату, як повені, пожежі та пилові бурі (рис. 2).
Стратегічний пріоритет ПОР сприятиме залученню міжнародного фінансування. ПОР для адаптації дуже важливі на порядку денному міжнародних фінансових установ та донорів. Наприклад, Глобальний екологічний фонд (GEF), Адаптаційний фонд (AF) та Зелений кліматичний фонд (GCF) підтримали численні проєкти, які використовують екосистеми для досягнення цілей з адаптації, а також двосторонні донори, такі як Міжнародна кліматична ініціатива Німеччини (IKI), також надають пріоритет ПОР. Крім того, зростає також зацікавленість багатосторонніх банків розвитку та приватного сектору у використанні ПОР для підвищення стійкості до зміни клімату їх інвестицій, наприклад, в інфраструктуру. Це важливий розвиток подій, оскільки інвестиції фінансової установи та приватного сектору будуть ключовими для збільшення масштабів впровадження ПОР для адаптації.
Рис 2. Діаграма взаємозв’язку основних загроз внаслідок зміни клімату, їхнього впливу на землю та можливі природоорієнтовані рішення
Щодо України:
- У нас досі не розроблено плану заходів з адаптації. Наразі розробка Стратегії з екологічної безпеки та адаптації до змін клімату лише розпочалася.
- Наш Національно визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди не включає адаптацію. Для прикладу – всі сценарії, які зараз розглядаються при складанні другого НВВ, передбачають зростання лісистості України менше ніж на 1%, а площа розорювань тільки зростатиме.
- Україна не виділяє коштів на заходи з адаптації, що збільшує масштаб повеней та пожеж. У 2020 році з Державного бюджету було використано 2,7 мрд грн на боротьбу з наслідками, яких можна було уникнути системною адаптацією до зміни клімату.
Початок розробки Стратегії з екологічної безпеки та адаптації – це можливість врахувати досвід інших країн, щоб уникнути неефективних рішень. Враховуючи дані доповіді та загальні світові тенденції, нам варто вже зараз виділяти та залучати кошти на заходи із запобігання небезпекам внаслідок кліматичних змін та включати природоорієнтовані рішення до планів з реалізації кліматичної політики.
Контакти для додаткової інформації:
Оксана Омельчук, oov@ecoact.org.ua
