Ви точно зустрічали будинок, обплетений виноградом. Частково або повністю покриту рослинністю поверхню будівлі чи елементи огорожі і називають зеленою стіною або фасадом.

Зелені поверхні покращують рівень шумоізоляції будинку, поглинаючи частину вуличних звуків, та очищують повітря від пилу і деяких шкідливих речовин. Така стіна поглинає сонячне тепло та активно випаровує вологу, тому навіть у спекотні дні в квартирі або приватному будинку буде прохолодно.

Це природоорієнтоване рішення особливо допомагає там, де недостатньо місця для дерев. Воно також не потребує складних конструкцій, якщо висадити в’юнку рослину у ґрунт.

Зелена стіна може стати альтернативою ремонту та фарбуванню стін  старих пошарпаних багатоповерхівок, які часто зустрічаються у містах України. Подібні фасади та огорожі стають справжніми артоб’єктами, роблять спальні райони затишнішими та покращують рівень життя людей. Якщо зелені огорожі формувати з квітучих рослин, це буде не лише красиво, а ще й привабить комах-запилювачів і збільшить локальне біорізноманіття.

Різнотрав’я — це вид газону, що складається переважно з лучних трав’янистих рослин. Насіння компонується так, щоб було не менше 30 видів квітів та трав, які почергово розпускатимуться від ранньої весни до пізньої осені.

Різнотрав’я можна висаджувати в містах, селах чи на узбіччях автомагістралей, а також використовувати для озеленення дахів, адже лучна рослинність невибаглива до ґрунту, стійка до сильного вітру та літньої спеки. Газони із різнотрав’ям набагато вищі за звичайний газон, тому ефективно поглинають пил та шкідливі речовини з навколишнього середовища, а також зменшують температуру повітря.

Різнотрав’я дешевше в догляді в порівнянні з класичним газоном, бо потребує лише 1-2 скошування за весь період цвітіння. Також завдяки більш розвиненій кореневій системі такі рослини запасають удвічі більше води, тому не вимагають частого поливу.

У  сільському господарстві лучні рослини віднаджують шкідників і підвищують врожайність культур, що дозволяє скоротити кількість хімічних обробок. Лучні насадження також дають прихисток та їжу бджолам, комахам і дрібним тваринам.

Уявіть, якою різнобарвною і романтичною буде ваша вулиця, якщо її наповнити квітами та травами ароматного лугу!

Живопліт — щільна вузька смуга кущів або дерев, що слугують парканом і допомагають відгородити та розподілити на території різноманітні об’єкти чи захистити простір від вітру, пилу або міського шуму.

Живоплоти, що ростуть вільно, не вимагають підрізання та додаткового догляду. Зокрема, жива огорожа із невибагливого та холодостійкого терену обійдеться дешевше, ніж звичайний металевий чи бетонний паркан, а також слугуватиме окрасою території та простором біорізноманіття.

Це природоорієнтоване рішення стане корисним для вашої багатоповерхівки: допоможе відділити дитячий майданчик чи зону відпочинку від дороги, зменшити шум та пил від автівок. У приватному секторі живопліт стане гарним розмежуванням робочої ділянки (город/сад) та зони відпочинку. Висаджені у міському парку невисокі кущі за розміткою лабіринту стануть привабливим туристичним рішенням. І загалом, набагато приємніше гуляти зеленим районом, де акуратно висаджений живопліт замінює бетонні чи залізні паркани.

Зелена пергола — це дерев’яна або металева арка, обплетена в’юнкою рослиною, що утворює природний затінок. Її найчастіше встановлюють там, де багато палючого сонця. Рослина, яка росте на арці, очищує та зволожує повітря, знижує його температуру й продукує кисень.

За допомогою перголи можна вдало зонувати простір для відпочинку та замаскувати непривабливі об’єкти, які псують ландшафт. У затінку зеленої конструкції можна перепочити, насолоджуючись красою в’юнких рослин, і заховатися від літньої спеки. Це особливо важливо для людей, які вразливі до високих температур. А пергола встановлена в центрі міста, може стати популярною фотозоною та привабити туристів і туристок.

Водопроникні поверхні – це різновид покриття, що дозволяє дощовій воді або талому снігу швидко й ефективно просочуватися в ґрунт. Вони можуть бути створені з пористого бетону, деревини, гранітного відсіву, екорешіток, або ж бетонної плитки з більшими проміжками. Проникні поверхні є «зеленою» альтернативою покриттям із асфальту та суцільного бетону і можуть ефективно використовуватися в облаштуванні парків, велодоріжок, дитячих майданчиків, паркінгів тощо.

Проникні поверхні сприяють фільтрації та підживленню ґрунтових вод. Влітку вони менше нагріваються та забезпечують кращий мікроклімат для мешканців міст. Узимку такі покриття є безпечнішими для водіння та ходьби, оскільки опади швидко просочуються і поверхня не покривається шаром льоду.

Таке покриття може бути на третину дорожчим, ніж традиційне, та потребує своєчасного прибирання, аби дрібне сміття не забивало отвори поверхні. Проте використання проникних поверхонь зменшує навантаження на каналізаційні системи міста та зменшує витрати на ліквідацію наслідків підтоплень.

Це природоорієнтоване рішення допоможе адаптувати місто до різних погодних умов – від спеки до злив та ожеледиці, й зробить його комфортнішим для пішого пересування.

Зелені дахи — це частково або повністю засаджені рослинами дахи будівель, а зелені зупинки — це зупинки громадського транспорту із зеленим дахом чи стінами. Їх можна робити як з низької трави, так і з високих рослин і навіть дерев.

Такі дахи охолоджують та зволожують повітря і таким чином протидіють ефекту «міського теплового острова». Рослини очищують повітря, поглинаючи вуглекислий газ та інші шкідливі сполуки. Зелені дахи краще пристосовують будівлю до різних погодних умов: у сезон дощів вони здатні затримувати до 90% опадів, а влітку зменшують необхідність у використанні кондиціонерів у приміщенні, подеколи аж на 75%.

За допомогою озеленення дахів, можна створити зелений простір там, де це здається неможливим, надаючи мешканцям та мешканкам привабливий простір для відпочинку, навчання та проведення подій. Зелені ж зупинки реалізують усі переваги зелених дахів у зменшеному масштабі. Озеленити зупинку набагато легше, ніж дах будівлі. Погодьтеся, значно приємніше чекати на автобус у свіжості зеленої зупинки!

Дощовий садок — це висаджені вологолюбні та витривалі до спеки багаторічні рослини, які вбирають, затримують та повертають дощову воду до екосистеми. Вони виглядають як своєрідні заглиблені клумби, обладнані спеціальною дренажною системою.

Дощові садки здатні поглинати та фільтрувати до 90% опадів, тому є чудовим інструментом боротьби з локальним підтопленням під час злив. Їх можна висаджувати у відкритий ґрунт або ж у дерев’яний, бетонний чи пластиковий контейнер. Дощовий садок можна зробити самостійно, але при його розміщені поруч із будівлями проконсультуйтеся з ландшафтним архітектором/кою.

Вартість дощового садка залежить від його розмірів, локації та сезонності цін на посадковий матеріал. До прикладу, у 2020 році команда волонтерів та волонтерок зі Львова облаштувала 15 квадратних метрів дощового садка за близько 30 тисяч гривень.

Дощові садки — більш естетична та екологічна альтернатива бетонним каналам для стічної води. Їхнє застосування зменшує навантаження на каналізаційну систему. До того ж, рослини очищають та зволожують повітря і збільшують місцеве біорізноманіття, надаючи прихисток комахам та дрібним тваринам.

Громадський компостер (або просто компостер) – найчастіше це ящик для накопичення та переробки органічних відходів, таких як залишки їжі чи опале листя, на добриво.

Встановлення компостера допоможе вирішити одразу декілька проблем, особливо відчутних жителям міст: зменшить об’єми побутового сміття та неприємний запах навколо сміттєвих баків.

Компостування вирішує не лише локальні проблеми, а й глобальні. Метан, який утворюється в процесі гниття органіки, є основною причиною пожеж на сміттєзвалищах, а також одним із парникових газів, що сприяє зміні клімату. Рідина, яка виникає під час гниття, транспортує важкі метали, збудники хвороб та мікропластик у ґрунти та воду.

Компостер потребує правильного догляду та невеликих фінансових вкладень. Однак, завдяки компостуванню, двір отримуватиме власне добриво для квітників чи грядок, що збагатить ґрунт поживними речовинами. Компостування у великих об’ємах може стати джерелом додаткового прибутку для громад, адже його можна продавати як добриво. Оскільки об’єми побутового сміття зменшаться, можна обговорити з керуючою компанією чи ОСББ зниження ціни за вивіз відходів.

Будиночки для тварин та комах — це складові просторів біорізноманіття, створені для комфортного співіснування людей та природи. Ними можуть бути гніздівлі для птахів, будиночки для їжаків чи кажанів, та прихистки (готелі) для комах.

Розмаїття живої природи грає важливу роль у містах, підтримуючи нормальний мікроклімат, очищаючи повітря, регулюючи кількість шкідників і хвороб. Комахи запилюють рослини; птахи регулюють кількість комах-шкідників та наповнюють міський простір своїм співом. Дрібні хижаки регулюють популяції гризунів, які дедалі тісніше контактують з людьми та розносять хвороби.

Прихистки для тварин вдало вписуються у міські пейзажі та поєднуються з іншими природорієнтованими рішеннями, як-от з кишеньковим парком чи різнотрав’ям.

Створення будиночків для тварин можe бути корисним та приємним дозвіллям для родини. Вони повертають природу у місто, заохочують людей проводити більше часу надворі та покращують емоційний стан мешканців та мешканок. Такі будиночки дозволяють дітям спостерігати та досліджувати місцеву фауну й з малих літ навчають піклуватися про довкілля.

Резервуар для дощової води — це бак чи бочка для збору та зберігання опадів. Воду переважно збирають із дахів і балконів через трубопроводи. Це рішення можна застосовувати на прибудинкових територіях, у громадських місцях чи навчальних закладах.

Зібрану дощову воду можна використовувати для поливу квітників, городів, газонів, або ж у побуті — для зливу в туалеті, прання, миття автомобілів тощо. Також, цю воду можна споживати як питну, якщо налагодити процес якісної фільтрації.

Наразі у своєму повсякденні жителі багатьох міст та сіл покладаються на ґрунтові води, які є вичерпним ресурсом. Забетонованість міст не дозволяє поповнювати їх, натомість цінна дощова вода потрапляє в каналізацію та забруднюється. Встановлення резервуарів для дощової води дозволяє зменшити виснаження ґрунтових вод через централізовану систему водопостачання.

У часи посух, перебоїв з електроенергією чи збільшення попиту у густонаселених районах, резервуари дощової води забезпечать жителям життєвонеобхідний ресурс — воду. У такий спосіб можна не лише зекономити кошти, але й посилити стійкість громад до кліматичних випробувань.

Кишеньковий парк – це невелика зелена зона серед щільної міської забудови. Найчастіше його облаштовують на місці стихійних сміттєзвалищ, самозахоплених паркінгів, занедбаних будівельних майданчиків тощо.

Кишеньковий парк можна використовувати як простір для проведення різних заходів: невеликих ярмарків, концертів просто неба, активностей для дітей чи пікніків. Це допоможе знайти нові знайомства серед жителів мікрорайону, зміцнити громаду та зменшити відчуття самотності у людей старшого віку.

Кишеньковий парк очищає повітря, створює додатковий затінок і знижує температуру довкола насаджень. Різниця між нагріванням поверхонь у такому парку та місцем під сонцем подекуди сягає понад 10°С. Мережа таких рішеннь може сприяти безпечному та комфортному пересуванню пішки чи на велосипеді.

У процесі облаштування мініпарку можна використати інші природоорієнтовані рішення, як-от зелені меблі чи будиночки для комах та звіряток, а також додати незвичайні артоб’єкти. Для мешканців бетонних джунглів кишеньковий парк стане маленькою оазою посеред міста.