Нам виповнилося три роки! Як ми до цього доросли

Звіт за третій рік роботи Центру екологічних ініціатив “Екодія” березень 2019-березень 2020

Наталія Гозак“Це чудовий вік, у якому діти стають не лише більш самостійними, але і більш соціально активними, і так само жваво пізнають світ, досліджують і розвиваються. І перше, що нам захотілось пізнати і дослідити – як ми виросли за цей рік і що такого цікавого встигло із нами статися.

Ми сильно змінилися за цей рік – і, в першу чергу, наша команда. До нас приєдналися багато нових людей із новими ідеями та безмежним натхненням. Ті ж, хто покинули наш штат – пішли не від нас, а до нових себе. І ми щасливі, що вони все ще залишаються частинкою Екодії і поширюють наші цінності далі.

З цього року наша виконавча директорка Ірина Ставчук займається кліматичною політикою вже на наступному рівні – тепер вона заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля. А тепер мені випала честь вести Екодію до нових звершень .

За цей рік ми разом з партнерами організували найбільший в Україні кліматичний марш, встигли навчити активістів та активісток вимірювати стан довкілля, дослідили з космосу використання українських земель агрохолдингами, а тим часом камери для фото- та відеофіксації порушень на дорогах майже запрацювали, а старі недобудовані атомні енергоблоки на Хмельницький АЕС так і не продовжили споруджуватися. Про всі ці та багато інших досягнень розповідаємо детальніше у нашому звіті.

Наталя Гозак,
виконавча директорка Екодії

Ми – Центр екологічних ініціатив “Екодія” – громадська організація, яка з березня 2017 об’єднує експертів та активістів, щоб діяти на захист довкілля через вплив на прийняття рішень та розвиток активної спільноти. Ми – це 30 членів, 25 співробітників, більше 150 волонтерів і 13000 прибічників, ми – це небайдужа українська Спільнота, яку об’єднують спільні цінності:

  • Екосвідомість
  • Системність і націленість на рішення
  • Об’єднання для спільної дії
  • Незалежність
  • Ненасилля

Ми активно співпрацюємо з медіа. Цього року за нашої підтримки вийшло цілих 22 випуски програми EcoSapiens на Громадському радіо. “Українській правді. Життя” ми розповідали, чому варто виходити на кліматичні марші. Журналу “Commons” – про справедливу земельну політику. “Дзеркалу тижня” – про трансформацію вугільних регіонів та про результати міжнародної кліматичної конференції COP25. На “Новое время. Бизнес” ми писали про те, які професії будуть актуальні у майбутньому, і про те, чому атомна енергетика не врятує від зміни клімату. А у звичайному “Новом Времени” писали про причини і наслідки пожеж в Австралії.  В “Економічній правді” можна прочитати нашу статтю про те, як помирити українців і тарифи, а на “Радіо Свобода” – інтерв’ю про аномально теплу зиму. А ще наші голоси лунали із сотень сторінок онлайн-ЗМІ, телеканалів і радіостанцій. І ми вдячні журналістам та журналісткам за цікавість до наших тем та довіру до наших думок.

Ми є членами численних мереж та об’єднань міжнародних: Climate Action Network EECCA, CEE Bankwatch Network, Coalition on Human Rights in Development, INFORSE Europe, Land Matrix, Transport and Environment, та українських – Українська кліматична мережа, Українська мережа сільського розвитку, Український урбаністичний рух.

Мабуть, найсерйозніше заняття на третьому році життя – це навчання. За цей рік ми багато чому навчилися самі і допомагали вчитися іншим.

Влітку разом із 25 людьми з 6 регіонів – представниками ОТГ, активістами та людьми, що практикують екологічне господарювання – ми навчалися основам моніторингу стану довкілля: води, повітря, ґрунтів. У Дніпрі на базі еколабораторії ми дізналися, як проводяться виміри, ну і, звісно ж, самі спробували зробити ці виміри у лабораторії та у полі. Деякі учасники тренінгу розпочали або запланували власні місцеві проекти з громадського моніторингу.

Зараз, на жаль, стикнувшись із негативним впливом на довкілля, громадськість не може не лише вплинути на ситуацію, а навіть дізнатися про реальний стан справ. Адже  відкритих актуальних даних про якість води, повітря чи ґрунтів в Україні майже немає.

Звісно, ми розвивалися не лише в галузі захисту довкілля, а й продовжили покращувати одну з найважливіших навичок сучасної людини – знання англійської мови. Завдяки нашим волонтеркам та учасникам за цей рік відбулося 11 розмовних клубів, де ми обговорювали найрізноманітніші теми: від важливості лісів до розумних будинків. І ми не збираємося зупинятися, тому приєднуйтеся до розмов. Інформацію про найближчий розмовний клуб шукайте на нашій фейсбук-сторінці. Чекаємо на усіх незалежно від рівня знання мови – будемо розвиватися разом.

Не забули ми і про молодше покоління. Разом із друзями зі СвітОсвіт ми підготували урок для школярів про відновлювану енергетику. Хотіли розповісти дітям середніх і старших класів про те, звідки береться енергія і чому сонце та вітер краще, ніж нафта та газ? Тепер вам не треба довго копатися в пошуках інформації, адже ви можете завантажити усі матеріали для інтерактивного уроку прямо тут. Там є матеріали для вчителя чи волонтера, який проводитиме урок, презентація, додаткові матеріали для ігор та вправ а також опис перебігу уроку. А якщо діти, для яких ви хочете організувати цей урок, знаходяться у Києві, то ви можете написати нам, і наші волонтери проведуть цей урок для них.

Навчатися потрібно не лише дітям, а й дорослим. Тож більш зрілі люди за цей рік теж мали змогу винести для себе уроки разом з нами. До України приїжджав Томас Вайц – депутат Європейського парламенту від партії Зелених (Австрія) і член Комітету з питань сільського господарства та розвитку села (AGRI), який до того ж і фермер. Він кілька десятиліть практикує сталі практики фермерства в Австрії та пропагує їх у всьому світі. Саме про фермерство та про стале або ж розумне сільське господарювання пан Томас розповідав на нашій зустрічі минулої весни. Якщо ви раптом пропустили цю подію чи були з нами, але хочете освіжити її в пам’яті, то можете прочитати основні висновки чи навіть подивитися запис зустрічі тут.

Наступна важлива задача організму, що підростає – пізнавати світ навколо. За цей рік ми і самі, і разом з кимось чимало досліджували і дізнавалися.

Разом з колегами та незалежними експертами ми також розбиралися, чого має досягти Україна у найближчі десять років, аби знизити парникові викиди та зменшити вплив на зміну клімату. Ми розробили своєрідний гід для влади, де описали такі цілі для п’яти секторів. Енергетика, будівлі, транспорт, відходи та об’єднаний сектор сільського господарства, лісівництва та землекористування спричиняють найбільше викидів парникових газів, і ми можемо і маємо розвивати ці галузі там, щоб цих викидів ставало менше. Бачення громадськості базується на міжнародному досвіді та експертних даних. І ми сподіваємося, що уряд прийме нашу допомогу та візьме до уваги ці пропозиції.

Україна-2030: чого ми маємо досягти за десять років, щоб зменшити наш вплив на зміну клімату

Дорожня карта кліматичних цілей

 

Незалежні експерти з чотирьох країн – Німеччини, Румунії, Чехії та України – проаналізували, як їхні шахтарські регіони відмовлялися від вугільної промисловості та переходили до більш безпечної для довкілля економіки. Комусь вдавалося добре, хтось стикався із труднощами, але усі ці країни здобули власний унікальний досвід. Ця робота тривала чимало часу, але саме у 2020 ми нарешті презентували дослідження про те, яким був цей досвід, і головне – які висновки з нього можна зробити, аби надалі процес відмови від вугілля відбувався справедливо та максимально безболісно.

Трансформація вугільних регіонів: аналіз видобутку вугілля і зайнятості

Досвід трансформації шахтарських регіонів

 

В цьому році ми розбиралися, хто найбільше споживає води в Україні, та порівнювали результати із такими ж даними про ЄС. А потім спробували довідатися, яким чином там намагаються зменшити негативний вплив на водні ресурси. Виявилося, що половина води, яку ми споживаємо, за офіційними даними, йде на промисловість, енергетику та житлово-комунальне господарство. У світі ж найбільше прісної води споживає сільське господарство – понад 70%. В офіційній статистиці України у цієї галузі лише 20%.  Все тому, що споживання та, що не менш важливо, забруднення води агропромисловістю у нас повноцінно не обліковується. Безліч господарств навіть не зобов’язані звітувати про те, коли, звідки і скільки вони використали води та скільки скинули забрудненої. Досвід же західних сусідів показує, що завдяки якісному спостереженню за тим, як поводяться із водою усі галузі господарювання, спонукає їх поліпшувати свою роботу, аби зменшити  шкоду. А суспільство отримує чистішу воду та збалансовано забезпечену потребу у ній.


Аналіз водоспоживання в Україні

 

За допомогою космічних знімків та новітніх технологій ми розбиралися, як використовувалася українська земля з початку 2000-х років. Так ми виявили, що агрокомпанії не завжди відповідально ставляться до одного із наших найцінніших ресурсів – землі. Часом розорюються ділянки, які є вразливими до руйнування (ерозії), і така діяльність лише погіршує ситуацію. Також розорюються території природно-заповідного фонду, які взагалі мають лишатися недоторканими. І про це ми дізналися, поглянувши лише на три ділянки. Напрацьована технологія дозволить нам продовжити, а згодом і розширити спостереження.


Землекористування на космічних знімках

 

Крім того, ми продовжили працювати з проектом Land Matrix, який відстежує, у чиїх руках знаходиться сільськогосподарська земля. Разом з волонтерами ми зібрали інформацію про більш як 150 випадків придбання сільськогосподарських земель та лісів іноземними інвесторами в Україні та Східній Європі на загальну площу понад 5 мільйонів гектарів. І ми продовжуємо моніторинг.

І, мабуть, найважливіша частина розвитку на третьому році життя – соціальна взаємодія. Адже саме спілкування та спільна діяльність допомагає нам пізнавати світ, навчатися, рости та ставати кращими. За цей рік ми встигли попрацювати та поділитися досвідом з величезною кількістю людей та організацій із різних сфер та напрямків. І усі вони (а точніше – усі ви!) допомогли нам на нашому шляху.

Наприкінці попереднього року коаліція «Енергетичний перехід» – об’єднання шести організацій, серед яких і ми, за відмову від брудної енергетики та активний розвиток чистих відновлюваних джерел енергії – потребувала вашої підтримки. І разом ми запустили звернення про перехід на 100% відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні до 2050 року. До нашого заклику приєдналися майже 14 тисяч людей – кількість, на яку ми не розраховували навіть у найсміливіших планах! Ваша підтримка надихає нас і дає сили рухатися далі. Нещодавно ми з коаліцією зібралися і озвучили заклик перейти на 100% ВДЕ на фотоакції, а саме звернення з 14 тисячами імен людей, які його підтримали, передали представникам Міністерства.

14 тисяч українців та українок підтримують перехід на відновлювану енергетику. Уряд його гальмуєПетиція – це не єдине таке масштабне об’єднання людей навколо такої, здавалося б, складної теми. У вересні разом з мільйонами людей по всьому світу дві тисячі українців із понад 20 міст вийшли на кліматичний марш. Ми прийшли висловити свою стривоженість кліматичною кризою та вимагати у влади активних дій для скорочення парникових викидів та зменшення нашого згубного впливу на клімат. Ми раді, що були одними з десяти організацій, які надихнули усіх цих людей вийти на вулиці за своє майбутнє. І ми продовжуємо відстоювати вимоги, з якими виходили на вулиці.

більше двох тисяч людей об’єдналися в Києві з однією метою: вимагати від влади реальних дій для боротьби зі зміною клімату. 

Заради майбутнього об’єднувалися не лише громадські організації, а й цілі населені пункти. Шість шахтарських міст Донецької області уклали Меморандум про партнерство та створили Платформу сталого розвитку. Тепер керівники цих міст разом працюють над розвитком свого регіону, пошуком нових рішень викликів, що постають перед шахтарськими містами та створенням проектів, безпечних і корисних для людей та довкілля. А ми зі свого боку допомагаємо та підтримуємо їх на цьому шляху.

6 шахтарських міст Донецької області підписали європейську Декларацію Справедливої трансформаціїСаме єдність та спільні дії – це запорука успіху. І це усвідомлюють навіть країни, які вже 25 рік поспіль збиралися на кліматичну конференцію COP25 (цього разу у Мадриді). Там вони вкотре обговорювали, як світ має протидіяти зміні клімату і за якими правилами ці спільні дії відбуватимуться. А ми, як представники громадськості, так само приєдналися до конференції, щоб спостерігати за процесом, нагадувати владі, що ми очікуємо реальних та негайних дій, а також поспілкуватися та повчитися у багатьох колег з усіх куточків світу.  А потім розповіли, про що домовилися країни і як представила себе Україна на цих переговорах.

Ми обмінялися досвідом з громадськими організаціями з країн-сусідок на зустрічі Регіональної кліматичної мережі CAN (Climate Action Network) СЄКЦА* у Вірменії. Протягом трьох днів ми з колегами обговорили останні новини в кліматичній політиці, можливість розвитку відновлюваної енергії та припинення використання викопного палива в країнах регіону. Багато часу приділили аналізу мережі, її сильних та слабких сторін, а також медіатренінгу, після якого всі відчули себе першокласними комунікаторками і комунікаторами. Ну і звісно, куди без практичного досвіду – ми  і дуже довго та детально розпитували робітників сонячної електространції під Єреваном про її переваги, технічні можливості і взагалі тенденції до використання енергії сонця у Вірменії.

По всьому світу CAN об’єднує більше ніж 1400 екологічних ГО, а в регіоні – більше 50-ти. Під час зустрічі обрали нову раду CAN СЄКЦА, а також координаторку, якою стала наша Ольга Бойко.

Громадська активність часом буває важкою. Адже іноді результати складно помітити, виміряти чи пов’язати із вашою роботою. Але так чи інакше, громадянське суспільство, і ми як його частина, стали рушіями важливих змін цього року.

Міністерство енергетики і захисту довкілля почало маленькими кроками розбудовувати свою кліматичну політику. За цей рік воно вже розробило Концепцію «зеленого» енергетичного переходу, планує також створити інтегрований план з енергетики та клімату, а також переглянути свою енергетичну стратегію. Всі ці документи мають допомогти Україні скорочувати викиди парникових газів і таким чином менше впливати на зміну клімату. І хоч ці документи поки не достатньо амбітні, однак ми віримо, що разом зможемо зробити їх кращими.

Повільно, але впевнено просувається і впровадження фото- та відеофіксації на дорогах. Заступник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко пообіцяв, що вона остаточно запрацює вже в липні 2020-го. Ще у 2017 році понад півтори тисячі киян підписали звернення з вимогою зробити це якнайшвидше, а згодом активісти та активістки передали його Міністру внутрішніх справ на акції. Ми активно підтримуємо цю ініціативу, адже автоматична фіксація порушень не лише зробить дороги безпечнішими, а й допоможе звільнити смуги громадського транспорту від приватних авто, які заважають проїзду автобусів і тролейбусів. А чим зручніший та швидший громадський транспорт, тим більше пасажирів – а значить, менше автівок та шкідливих викидів від них у містах.

Ну і найнепомітніша, але від того не менш радісна перемога для України і для Екодії – це те, що добудова двох атомних енергоблоків на ХАЕС не розпочалася і поки навіть не планується. Ви допомагали нам і виступали проти встановлення російських реакторів на застарілих і зношених конструкціях, подаючи свої коментарі до проекту. І хоч ми не знаємо, що саме вплинуло на рішення політиків: чи громадський тиск, чи дороговизна та безперспективність проекту, чи поступовий відхід майже усього світу від небезпечної атомної енергетики – чи усе це разом – але перемога від цього не стає менш радісною.

Ну і найбільше наше досягнення за цей рік – це ваша довіра. Початок четвертого року життя ми зустрічаємо разом із понад 13 тисячами людей, які регулярно цікавляться нашою роботою, та з 30-ма тими, хто вірить у нас настільки, що стали нашими членами та членкинями. А наша волонтерська спільнота зросла за цей рік ще на сорок однодумців та однодумиць. Усі наші здобутки були б неможливими і неважливими, якби не кожен та кожна із вас, хто допомагає нам, підтримує та радіє разом із нами.

Ми намагалися якнайкраще спілкуватися та взаємодіяти як з колегами та партнерами, так і з українцями та українками із дуже різних сфер та інтересів. І кількість людей, які стежать за нами через різні соцмережі чи навіть стають нашими активними прибічниками, підписуючись на розсилку, значно зроcла.

Ви також можете екодіяти разом із нами: підписатися на нашу розсилку, стати нашими волонтерами чи підтримати нас фінансово.

ДОПОМОГТИ ФІНАНСОВО

ДОЛУЧИТИСЬ

Ну і наостанок про серйозне. Тут ми трохи більше розповідаємо про те, як влаштована наша організація, як ми працюємо і, звісно, як витрачаємо довірені нам кошти.

Ми стратегічно будуємо нашу роботу. Наше планування включає визначення довгострокових, середньострокових та річних цілей для кожного з напрямків нашої роботи (їх завдання відобажені на сайті), а також індикаторів і активностей для їх досягнення. Трирічне планування на 2017-2020 добігає кінця і у 2020 ми будемо визначати для себе нові довгострокові цілі.

Управління організацією здійснюється згідно з рішеннями щорічних Загальних зборів членів  організації (відбулися у квітні 2019), під керівництвом незалежного Правління із 5 членів та членкинь організації (Голова Владлена Марцинкевич, Ірина Головко, Анна Акерманн, Ірина Хитрик та Олег Савицький), та під контролем Наглядової ради із 3х незалежних експертів (Ян Гаверкамп, Денис Цуцаєв та Хюб Шеле).

Стратегія організаційного розвитку 2018-2020 також добігає кінця. Але за цей рік ми досягли важливих результатів для забезпечення ясності і успіху подальшої роботи: розроблені і затверджені посадові інструкції, оновлена система оцінки й розвитку співробітників, вдосконалена система фінансового управління й автоматизоване відслідковування залишків коштів по проектам. За рік наша команда відвідала більше 20 навчальних заходів й тренінгів, спрямованих на наш розвиток, а також провела біля 100 заходів із залученням волонтерів й активістів в рамках наших кампаній.

 

Надходження коштів за січень-грудень 2019:

 

Витрати коштів за січень-грудень 2019: