Розв’язана росією війна вже завдала шаленої шкоди нашим людям, нашій економіці і нашому довкіллю. І попереду нас чекає не менш складний шлях відновлення від завданих збитків. Та чи можливо, аби цей процес не просто повернув нас у довоєнний стан, а допоміг збудувати кращу країну, більш дружню для її людей та довкілля?
На основі міжнародного досвіду та найкращих практик ЄС ми розробили сім рекомендацій, як не просто повернути країну в довоєнний стан, а зробити її безпечнішою та комфортнішою для людей та довкілля.
1. Обирати сталість та системність, а не швидкість та тимчасовість
❌ Було: Пріоритет на швидкі й дешеві рішення, які нібито вигідніші для економіки
✅ Має бути: Довготривалі і якісні рішення, які забезпечать баланс між вигодами для економіки, довкілля й суспільства
Економічний розвиток – це важлива складова у частині розвитку будь-якої країни. Проте для комфортного та якісного життя українців та українок, нам необхідна не лише здорова економіка, а й здорове довкілля та суспільство.
Наприклад, для вирішення житлової кризи в Радянському Союзі почали дешево і швидко будувати хрущовки. «Тимчасове» рішення стало постійним і наразі ми маємо засилля старого неякісного житла. На противагу такому підходу, відбудову житлових будинків варто проводити за найкращими стандартами енергоефективності, щоб зменшувати їх вплив на довкілля і платіжки їх майбутніх мешканців, планувати достатню кількість зелених зон навколо, орієнтувати навколишню інфраструктуру на потреби в першу чергу пішоходів та велосипедистів, а вже потім – на автомобілі тощо.
2. Забезпечити прозорість та участь громад у прийнятті рішень
❌ Було: Держава «спускає» згори плани, які громади мусять виконувати
✅ Має бути: Громади самостійно й прозоро планують найкращі шляхи відновлення, враховуючи власні потреби й можливості, та залучаються до формування загальнодержавної стратегії відновлення
Вертикальне ухвалення рішень так само має корені ще в радянських підходах, коли громади на місцях мусили виконувати 5-річні плани, складені в центрі. Однак, такий тоталітарний підхід ніяк не сприяв доброту громад. В демократичній же країні врядування має бути прозорим та відкритим, аби громадяни могли брати участь у відбудові, контролювати цей процес і врешті відчувати відповідальність за ухвалені рішення.
Наприклад, активна участь громадськості в ухваленні рішень та керуванні громадами вже почалася завдяки реформі децентралізації і навіть показала перші успіхи. Так одна з громад на Волині вирішила розвивати ягідництво, адже її унікальна територія має потенціал для цього, а місцеві вміють та хочуть працювати у цій сфері. Тепер у громаді повідомляють, що близько 20% населення працюють у цій сфері, молодь активніше повертається у громаду, а прибутки від оренди допомагають фінансувати дитсадки та центр дозвілля.
Для активної участі громадян у відновленні, важливий також відкритий доступ до інформації (публічних закупівель, реєстрів, даних з моніторингів в усіх сферах), а також адекватна робота систем правосуддя і боротьби із корупцією.
3. Використання найкращих технологій та практик
❌ Було: Застарілі практики та обладнання, які шкодять людям і довкіллю
✅ Має бути: Європейські стандарти, перевірені досвідом, які зобов’язують більш стало вести господарство
У політики ЄС вже понад 30 років включене поняття НДТМ (найкращі доступні технології та методи управління, або ж BAT – best available techniques) – це практики, які мають застосовувати підприємства, щоб зменшувати свій вплив на довкілля. Вони закріплені і в низці Директив, які Україна мала імплементувати в рамках євроінтеграції, і які стали ще більш актуальними із набуттям статусу кандидата ЄС. І саме вони мають застосовуватися і на підприємствах при їх відбудові, аби і зберігати довкілля, і покращувати ефективність самих підприємств.
Наприклад, шведське підприємство мідної промисловості Rönnskär протягом 1998-2017 рр пройшло через кілька етапів модернізації, щоб розширити виробництво у відповідності європейським стандартам. Воно не лише покращувало технології виробництва та оновлювали фільтри, а й, наприклад, підвищувало енергоефективність та впроваджувало технологію переробки електронного сміття, яка принесла їм додаткові дві тонни золота та 32 тонни срібла щороку. Врешті за цей період часу виробництво міді зросло на 43%, а викиди пилу в повітря впали на 52%. І загалом жодні з вимірюваних показників викидів у довкілля не перевищували дозволених.
Крім того, будь-яка відбудова має відбуватися з врахуванням ресурсо- та енергоефективності та застосуванням природоорієнтованих рішень, а держава має зберігати та покращувати нагляд за дотриманням екологічних норм.
4. Розвивати міста та регіони стійкими та сталими
❌ Було: Міста розбудовуються відповідно до потреб основних підприємств, за забаганками забудовників чи з пріоритетом на автомобілістів
✅ Має бути: У центрі відбудови міст – потреби їхніх мешканців та мешканок з усіх соціальних груп
Інфраструктура міст має бути орієнтованою на людину та її комфорт – безпечні та доступні громадські простори, озеленення та природоорієнтовані рішення, зручна мережа громадського транспорту та велоінфраструктура.
Наприклад, у Цюриху міська влада вирішила відвоювати міський простір для пішоходів і створила розгалуджену мережу смуг громадського транспорту, які можуть займати навіть усю дорогу, якщо вона недостатньо широка. І в той же час встановила пріоритет для пішоходів: прибрала підземні переходи, встановила обмеження швидкості для безпеки руху, зробила повністю пішохідною частину центру міста. Так громадський транспорт став комфортнішим, бо зміг рухатися за графіком, а люди стали частіше користуватися велосипедами й автобусами.
Подібні зміни корисні не лише для мобільності, а й для довкілля і здоров’я людей, адже транспорт спричиняє значні викиди у повітря. Покращити його якість також допоможуть системи моніторингу та перехід на відновлювану енергетику. Ну а відбудова інфраструктури водоканалів із врахуванням найкращих доступних технологій допоможе і з якістю води.
5. Декарбонізувати та децентралізувати енергетику
❌ Було: Великі станції на викопних паливах (вугілля, газ) та атомні станції забезпечують більшу частину виробництва електроенергії та тепла
✅ Має бути: Пріоритет на розвиток безпечнішої та більш децентралізованої відновлюваної енергетики
Вугільна та атомна енергетика небезпечна для довкілля і в мирні часи, повномасштабна війна ж ще в рази підвищила ризики через можливе влучання в об’єкти їх інфраструктури. Нафтогазовий сектор так само є надзвичайно вразливим до низки кризових явищ (геополітичних, кліматичних тощо) та не є сталим рішенням для відновлення України. Тож відбудова енергетики має фокусуватися на відновлюваних джерелах енергії, які спричиняють значно менше шкоди довкіллю та людям. Такий перехід має супроводжувати підвищення енергоефективності та справедлива трансформація регіонів, що залежні від традиційної енергетики.
Наприклад, данський острів Самсо ще у 1997 р вирішив стати енергонезалежним і перейшов на відновлювану енергетику. Він повністю забезпечує свої потреби енергією з вітряків, сонячних панелей та опалювальних станцій на біомасі і навіть може продавати надлишки. Більше того, багато місцевих мають частку у електростанціях, тож вони можуть не витрачатися на енергію, а навпаки – заробляти на ній.
Крім того, відновлювана енергетика у поєднанні з системами накопичення для виробництва електроенергії – більш стійке рішення для енергетичної безпеки. В системі, де є декілька великих джерел енергії, порушення в роботі одного з них позбавить світла одразу великі спільноти людей. Багато ж невеликих децентралізованих джерел можуть забезпечувати громади енергією навіть якщо деякі з них вийдуть з ладу – їх легше одразу замінити енергією з інших.
6. Розвивати стійкі та децентралізовані агропродовольчі системи
❌ Було: Пріоритетом українського сільського господарства був розвиток та підтримка великих агрохолдингів
✅ Має бути: Підтримка та пріоритет надається малим та середнім локальним фермам
Масштабна агропромисловість шкодить довкіллю і через надмірне використання хімікатів, великі площі монокультур, надмірне розорювання, забруднення ґрунтів та води. Все це також посилює зміни клімату. Крім того, через довгі продовольчі ланцюги – тобто шлях від ферми до вашого столу – велике підприємство менш стале в кризові моменти. Адже порушення на хоча б одному етапі (наприклад, збої в постачанні) руйнує усю систему. В той час як малі та середні ферми мають більше можливостей впроваджувати більш екологічні практики та підтримують місцеві громади й економіки. Тож у відбудові цього сектору, підтримувати потрібно в першу чергу сталі та децентралізовані невеликі фермерські господарства.
Наприклад, на початку повномасштабної війни Україна опинилася на порозі екологічної катастрофи через збої в роботі однієї з найбільших птахоферм Європи на Херсонщині. Через обстріли та відключення електрики на підприємстві не могли годувати курей та вивозити продукцію, тож мільйони курей виявилися під загрозою. Ситуації масової гибелі курей на великих фермах траплялися і раніше, загрожуючи людям і довкіллю масштабним забрудненням через мертву птицю. Малим же фермам значно легше підтримувати і себе, і громаду та уникати подібних ризиків. Так відбулося, наприклад, із господарством у Шостці, де під час облоги міста забезпечували свіжими овочами й зеленню місцевих.
Крім того, важливо впроваджувати принципи циркулярної економіки як у тваринництві, так і рослинництві– наприклад, використовувати відходи як добриво чи біопаливо.
7. Зберігати екосистеми та природне багатство України
❌ Було: Природні ресурси експлуатуються як короткострокове джерело прибутків
✅ Має бути: Природні території відновлюються та охороняються для підтримки екосистемних послуг зараз і у майбутньому
Вже зараз за попередніми підрахунками сотні об’єктів природохоронного фонду України потерпають від бойових дій, обстрілів чи окупації. І відбудова України, якщо відбуватиметься нестало, загрожує погіршити ситуацію. Тож необхідно сприймати довкілля не як ресурс, який можна експлуатувати для забудови, інтенсивного сільського господарства чи видобутку ресурсів, а як необхідну складову здорового та розвиненого суспільства.
Наприклад, вже зараз відбудову починають використовувати недобросовісні забудовники. У звільненому Ірпені громада скаржиться, що під прикриттям відбудови в місті планують забудувати одну з небагатьох місцевих зелених зон – 8 гектарів лісу. Хоча цієї весни саме заплава річки Ірпінь, а врятований від забудовників Біличанський ліс став природним щитом столиці і допомагав ЗСУ боротися з ворогом і стримувати наступ на Київ. У мирний же час ліс – це необхідна складова міста для очищення повітря, адаптації до зміни клімату та комфортних прогулянок і відпочинку.
Зокрема, для збереження екосистем, необхідно зберегти процедуру оцінки впливу на довкілля та належний контроль за виконанням екологічних норм, закріпити статус цінних територій Смарагдової мережі, сприяти виконанню лісової стратегії та стратегії з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату. Окрім того, варто звернути увагу на надання охоронного статусу територіям забрудненим внаслідок воєнних дій. Ми маємо попіклуватися про те, щоб нинішні та майбутні покоління українців, як і наш унікальний рослинний та тваринний світ, були забезпечені чистою водою, землею та повітрям.
Україна щодня платить неймовірну ціну за нашу майбутню перемогу. І ми маємо переконатися, що країна, за яку українці та українки так завзято борються, буде відбудована прогресивною та комфортною для людей, що у ній мешкають і будуть повертатися. І здорове та збалансоване довкілля – це один із необхідних складників здорової країни.
Дякую команді Екодії за цю надважливу статтю. Особисто мене торкнула остання історія про знищення лісу в Ірпені, бо на Чернігівщині подібна ситуація. Після деокупації ми побачили, що ліс біля нашого селища, у якому люди колись збирали гриби або відпочивали, тепер перетворили на пусту галявину. Надто обурює те, що не прибирають ні хворі дерева, ні ті, що вже впали і тепер псуються. На мою думку, це не раціональне використання ресурсів лісу.