Вже третій рік поспіль ми ставимо собі запитання про значущість нашої роботи, особливо коли деякі співробітники Екодії перебувають на фронті. Однак реформи, які відбуваються в Україні, визначають її майбутнє, і наша мета — зробити право на чисте довкілля невіддільною частиною цих змін.

Ми переконуємо політиків приймати схильні до довкілля та клімату рішення, наприклад Закон про основні засади державної кліматичної політики, який поставив за мету досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Висвітлюємо ініціативи, що несуть загрозу сталому розвитку, як-от будівництво нових реакторів Хмельницької атомної електростанції, що суперечить принципам безпечної та децентралізованої енергетики.

Минулого року Екодія долучилася до чотирьох робочих груп, що мають формувати переговорні позиції України для вступу до ЄС у галузях довкілля, енергетики, сільського господарства та регіональної політики. Тим часом на місцевому рівні ми підтримуємо енергетичну децентралізацію: у 2024 році за ініціативи Екодії встановлено дві сонячні електростанції у Нововолинську та Шептицькому. Також ми поглибили співпрацю з фермерами та дорадниками, які впроваджують екологічні практики у сільському господарстві.

Зміни потребують експертного підходу, тому ми інвестуємо час у дослідження. Торік Екодія підготувала дослідження про зелену реконструкцію житлового сектору,  про вплив російської війни на клімат, аналітику щодо добудови атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС, звіт про діяльність міжнародних компаній на російському ринку та багато іншого.

І понад усе, наша спільнота — це наша найбільша підтримка. Ми вдячні волонтерам, які не лише допомагають, а й самостійно ведуть важливі напрямки роботи, як-то мапа випадків потенційної шкоди довкіллю від війни, чи оновлення бази даних земельних угод Land Matrix Initiative. Особлива подяка Друзям Екодії за регулярну фінансову підтримку — це основа нашої незалежності та можливість залучати додаткові ресурси задля ще більшого впливу.

У 2024 році ми активно працювали на національному, місцевому та міжнародному рівнях, зокрема розширили співпрацю з Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів, серед іншого, в рамках участі у Конференції сторін конвенції ООН з питань зміни клімату (COP29) та питань кліматичної шкоди від війни. Важливим досягненням стала також робота над першим в Україні кліматичним законом – багато наших поправок були враховані на різних етапах його проходження.

Екодія брала активну участь у кліматичних переговорах COP29. Наша позиція щодо кліматичної політики була підтримана більш як 35 членами Української кліматичної мережі. Ми провели чотири заходи на COP29 та стали спікерами на міжнародних панелях, де привертали увагу до екологічних наслідків війни та необхідності притягнення росії до відповідальності. Поза тим вперше взяли участь у Development & Climate Days, де представляли український контекст перед світовою аудиторією.

За нашою номінацією росії присудили Fossil of the Day — антинагороду, яка видається країнам, які «роблять найбільше, щоб досягти найменшого» з погляду прогресу у подоланні кліматичної кризи. Завдяки нашій активності в CAN Europe та CAN International питання впливу війни на клімат стало більш помітним на міжнародному рівні. Екодія стала одним із найбільш активних представників України на рівні CAN.

Ми продовжили роботу щодо кліматичної шкоди та можливості притягнення росії до відповідальності за неї: опублікували звіт про вплив війни в Україні на клімат за два роки та методичні рекомендації щодо оцінки викидів парникових газів, пов’язаних з війною.

А ще дуже приємно, що у 2024 році команда відділу клімату суттєво зросла та зміцнила свою експертність. До нас приєдналися три нові колежанки, а також відновився напрямок транспорту. Окремо хочемо згадати нашого колегу Олександра Опанасенка, який зараз несе службу в ЗСУ – він залишається частиною команди, ми його підтримуємо і чекаємо на його повернення.

Напрямок міжнародної кліматичної політики у 2024 році отримав потужний поштовх завдяки нашій роботі над врахуванням ролі океану у кліматичних переговорах. Складний взаємозв’язок між океаном і зміною клімату підкреслює нагальну потребу у комплексних стратегіях для скорочення викидів парникових газів, збереження морського біорізноманіття та вирішення кліматичної кризи. Ми активно просували це питання у межах Climate Action Network, координуючи робочу групу з океанів і готуючи внесок у позиційні документи. Найважливішою подією стали кліматичні переговори в Бонні, де  відбувається щорічний «Ocean and Climate Change Dialogue».

На ньому нам вдалося привернути увагу до критичних проблем: необхідності включення морських екосистем у кліматичні зобов’язання країн, усунення прогалин у звітності про «блакитний вуглець» і загроз, пов’язаних із геоінженерією, глибоководним видобутком та закисленням океану.  Ми також долучилися до формування позиції CAN щодо геоінженерії. Це важливо, адже думка громадськості щодо загроз від сумнівних практик повинна враховуватися, інакше значний вплив матимуть лобісти хибних кліматичних рішень, що несуть загрозу довкіллю. Ми заклали фундамент для подальшої інтеграції океанічних питань у кліматичні переговори й зміцнили роль громадських організацій у процесах UNFCCC.

Минулого року ми продовжили допомагати українським громадам ставати кліматично стійкішими. Особливо важливо, що самі громади дедалі частіше звертаються до Екодії із запитами підтримки у розробці кліматичних планів та адаптаційних заходів. Попри виклики війни, багато громад не лише долучаються до допомоги військовим і переселенцям, а й активно шукають можливості для заходів з адаптації чи пом’якшення наслідків зміни клімату, демонструючи лідерство та далекоглядність.

Головним фокусом року став проєкт Sun4Ukraine, який допомагає українським містам наближатися до кліматичної нейтральності до 2050 року. Цей проєкт пропонує українським містам запозичити досвід Місії ЄС для кліматично нейтральних та розумних міст, а над його втіленням працює консорціум із 13 організацій, серед яких також Екодія.

Наприкінці 2024-го були відібрані 12 громад (флагманські муніципалітети Sun4Ukraine), які працюватимуть над планами з кліматичної нейтральності та підвищуватимуть свою спроможність для їх реалізації. Серед цих громад – Вінниця, Дніпро, Звягель, Калуш, Київ, Конотоп, Миколаїв, Нововолинськ, Первомайськ, Харків, Чернігів, Чернівці. Відібрати ці 12 громад було непростим завданням, адже всього на конкурс надійшло 105 заявок, і переважна більшість з них – від високо вмотивованих, обізнаних і достатньо спроможних органів місцевого самоврядування, які розуміються у кліматичній та енергетичній політиках та кроках, які їхнім громадам потрібно здійснити задля бажаних позитивних змін, безпеки й комфорту мешканців та збереження довкілля.

Ця ініціатива отримала високу оцінку в Європейській Комісії, яка визнала стійкість та рішучість українських громад. Завдяки цьому ми не лише допомагаємо громадам інтегрувати кліматичні цілі у свої плани відновлення, а й формуємо новий стандарт місцевої кліматичної політики.

У 2024 році ми досягли значного прориву у впровадженні відновлюваної енергетики (ВДЕ) – встановили сонячні електростанції на пологовому та онкологічному відділеннях у двох шахтарських громадах, й на основі цього досвіду почали адвокацію системи «енергетичних консультантів» для громад. Уже ведемо переговори з урядом Німеччини щодо підтримки цієї ініціативи.

У сфері атомної енергетики нам вдалося запобігти винесенню на голосування законопроєкту про добудову 3-го та 4-го атомних енергоблоків ХАЕС, а також домогтися включення до Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) заходу щодо фінансових резервів для виведення АЕС з експлуатації.

У вугільному секторі ми активно працювали над справедливою трансформацією, організовували тренінги, стаді-тури, досліджували потенціал громад і провели наш щорічний Форум високого рівня. Важливим кроком стало розширення розуміння справедливої трансформації за межами вугільних регіонів, над чим ми працюватимемо у 2025 році особливо на рівні пропозицій для оновлення НПЕК та Національно визначених внесків (НВВ) України до Паризької угоди.

У сфері енергоефективності (ЕЕ) ми значно просунули тему зеленого відновлення через нові стандарти будівництва та презентацію дослідження про Бучу, яке зробили німецькі партнери Екодії — Berlin Economics. Це дало змогу не лише зміцнити партнерство з містом, а й допомогти у розробці техніко-економічного обґрунтування для СЕС на будівлі міськради та прийняття Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК).

А ще у 2024 році наша команда значно зросла, стала сильнішою та збільшила свою спроможність впевнено досягати змін. Це не лише про перемоги, а й про внутрішній розвиток відділу та організації.

2024 рік був дуже успішним для напрямку відновлюваної енергетики в Екодії. Ми не лише посилили адвокацію децентралізованої енергетики, розширили наш вплив та налагодили стратегічні партнерства, а й реалізували конкретні проєкти — збудували дві сонячні електростанції у шахтарських громадах. Цей досвід допоміг нам глибше зрозуміти виклики та можливості ВДЕ на місцях і став основою для масштабнішої адвокації.

Одним із ключових досягнень стало просування системи «енергетичних консультантів» — перевіреного механізму, що успішно діє у Німеччині, Швеції, Нідерландах та інших країнах й може стати вирішенням для українських громад. Ми презентували цю ініціативу на конференції «Ефективні рішення для відбудови енергетичного сектору», що об’єднала державних посадовців, експертів та громадськість. Також важливою частиною конференції стала панельна дискусія, де обговорювали роль технологій зберігання енергії у відновленні української енергосистеми.

Важливим напрямком стала робота над розвитком енергетичних спільнот. Спільно з німецьким енергетичним агентством DENA ми підготували дослідження щодо їхнього потенціалу в Україні та долучилися до розробки законопроєкту про їхнє впровадження. Окремою перемогою стало наше дослідження про системи накопичення енергії, яке започаткувало нову адвокаційну мінікампанію на 2025 рік.

Для популяризації ВДЕ ми також створили відео про будівництво СЕС, яке демонструє реальні приклади переходу громад на чисту енергію.

Минулого року Екодія активно працювала у напрямку справедливої трансформації, підтримавши 6 громадських організацій у реалізації трансформаційних проєктів. Зокрема, допомогли знайти експертів для розробки технічного завдання для плану просторового розвитку Миколаївської громади (Дніпропетровська обл.), оновлення ПДСЕРК Павлограда, визначення сонячного потенціалу муніципальних будівель у вугільних громадах Волині, розробки ТЕО для біоенергетичних проєктів у Волинській та Дніпропетровській областях, а також підтримали Нововолинськ у подачі заявки на програму EU4Climate Resilience.

Паралельно ми вивчали досвід трансформації Чехії, Румунії та Балканських країн, організовуючи обмін знаннями для українських вугільних громада та ГО. Аби ще більше зміцнити їхню роль у трансформаційних процесах, провели воркшоп для громадських організацій з вугільних міст.

Також ми провели третій щорічний Форум зі справедливої трансформації та відновлення, де обговорили найважливіші виклики: допомогу вугільним громадам сходу, тренди енергетичної політики та її інтеграції на місцевому рівні, вирішення довкіллєвих питань у процесі СТ.

Важливою перемогою стало зміцнення коаліції громадських організацій, з якою ми оновили нашу позицію щодо Державної цільової програми справедливої трансформації до 2030 року.

У 2025 році плануємо сфокусуватися на вугільних громадах Волині, розширюючи їхні можливості через навчання та обмін досвідом. Також плануємо більше працювати над розширенням СТ на інші вуглецеємні громади.

2024 рік став успішним у протидії будівництву нових атомних потужностей в Україні. Головною перемогою стало те, що законопроєкт №11146 про добудову енергоблоків на ХАЕС так і не винесли на голосування, попри п’ять спроб протягом року. Ми провели масштабну кампанію разом з іншими ГО, підготували позицію проти добудови, яку підтримали 19 організацій, та активно працювали з депутатами й медіа.

Ще одним досягненням стало врахування наших зауважень у Національному плані з енергетики та клімату (НПЕК), зокрема щодо перегляду концепції зняття з експлуатації АЕС. Це важливий крок до посилення контролю над ядерною енергетикою. Також ми стали співавторами аналітичної довідки щодо особливостей добудови 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС та спорудження нових блоків, яка стала ключовим ресурсом у нашій адвокаційній роботі.

У 2025 році ми продовжимо протидію будівництву нових атомних енергоблоків. Хоча законопроєкт №11146 не прийняли, замість нього ми тепер маємо прийнятий закон про дозвіл на закупівлю обладнання для 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС у Болгарії та підготовку нового законопроєкту про добудову станції. Наша мета — не допустити реалізації цих планів.

У 2024 році нам вдалося досягти прориву у просуванні Нітратної Директиви, яка має на меті захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел. Ця тема звучала не лише у нашій спільноті, а й на рівні Міністерств та Верховної Ради. Одним з успіхів стала реєстрація законопроєкту щодо впровадження Нітратної Директиви, який передбачає розподіл повноважень між органами. Це важливий крок вперед, хоча поки що бракує чіткого розуміння, як саме впроваджувати ці зміни на практиці. Тому наша робота триватиме — ми показуватимемо ефективні інструменти для зменшення нітратного забруднення.

Також ми активно працювали на місцях: відвідали ферми в Польщі та Україні, щоб краще зрозуміти реальні виклики, з якими стикаються аграрії. Такі поїздки дозволяють налагоджувати довіру та спільно шукати рішення для сталого сільського господарства.

Наша подальша робота буде зосереджена на практичному впровадженні Нітратної Директиви — ми працюватимемо над тим, щоб допомогти фермерам ефективніше використовувати добрива та покращувати якість води. Також будемо розширювати партнерства і сподіваємось дійти до реалізації пілотних проєктів, які продемонструють успішні моделі змін.

Окрім цього ми далі продовжуємо підтримувати громади, які зазнають негативного впливу від тваринницьких комплексів, зокрема у ситуації забруднення річки Псел свинокомплексом.

У 2024 році ми зміцнили партнерства не лише з екологічними організаціями, а й з організаціями суто аграрного спрямування, що підтверджує зростання інтересу до сталого сільського господарства. Важливо, що дедалі більше фермерів та експертів визнають переваги методів, які зменшують негативний вплив на довкілля і підвищують ефективність виробництва.

Ми продовжили дослідження нітратного забруднення у Вінницькій області, де ще у 2021 році виявили найбільш проблемні криниці у 14 громадах, у яких побувала наша тодішня експедиція. Постійний моніторинг води є базою для розуміння масштабів та причин проблеми, а відтак і підходів до її вирішення. Тим більша потреба у цьому у регіонах з поширеним інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, зокрема з промисловим тваринництвом.

Також до  одного з наших виїздів у громади долучився журналіст, який досліджує тему міжнародних інвестицій у  великі аграрні підприємства України та наскільки такі інвестиції (не)сприяють сталому розвитку агровиробництв та сільських громад, і чи допомагають ці кошти наблизити Україну до Європейського союзу. Його враження від побаченого та спілкування з людьми на місцях можете прочитати тут.

Приємним досягненням 2024 року стало зростання нашої онлайн-групи «Дбайливе фермерство по-європейськи», де учасники спільноти діляться цікавинками та сталими практиками у фермерстві. Наступного року плануємо ще активніше працювати з фермерами та дорадниками, а також мріємо запустити пілотний проєкт, що допоможе впроваджувати ефективні методи управління агрохімікатами або ж побічними продуктами тваринництва. Якщо знаєте фермерів, які готові до експериментів з екопрактиками — познайомте нас!

У 2024 році фокус нашої уваги був прикутий до збереження екосистем, зокрема шляхом спрощення створення об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).  Також ми налагодили співпрацю з Барвінківською громадою на Харківщині для її екологічно сталого відновлення зі збереженням цінних екосистем.

Ми пишаємося тим, що вдалося заблокувати законопроєкт №9516, який міг призвести до масових санітарних рубок старовікових лісів, особливо у Карпатах. Разом з дружніми українськими природоохоронними організаціями ми розгорнули активну медіакампанію та залучили 30 міжнародних організацій до підписання звернення до Парламенту та Представництва ЄС в Україні, що зрештою призвело до остаточного відхилення цього законопроєкту.

Найбільш значущих перемог нам вдалося досягти завдяки співпраці з іншими ГО та активістами. Зокрема, завдяки активності волонтерської команди Екодія дізналась про продаж спецдозволу на видобуток піску у межах Старовижівського заказника на Волині. Оскільки вже тоді було відомо, що пралісову пам’ятку природи «Макове болото» теж продали під видобуток торфу, Екодія запустила кампанію звернень до органів влади з метою припинення продажу спецдозволів на видобуток надр у межах заповідних територій. Це допомогло екологічній прокуратурі успішно оскаржити видачу цих дозволів та запобігти повторенню подібних кейсів.

Ще одним досягненням став відбір і фінансова підтримка п’яти локальних проєктів зі збереження біорізноманіття, які наразі перебувають на стадії реалізації.

Ці напрямки залишаються нашими пріоритетами й надалі. У 2025 році ми працюватимемо над розширенням ПЗФ: сприятимемо створенню національних парків «Чорний ліс», «Ірдинське болото» та нових заповідних територій у Барвінківській громаді.

2024 рік став успішним у поширенні інформації про Land Matrix — глобальну ініціативу, яка займається моніторингом інвестицій у земельні угіддя по всьому світу. Проведений нами вебінар для викладачів та студентів українських вишів допоміг підвищити обізнаність про проєкт та залучити нових людей до збору даних. Для нас це було важливо, бо проєкт Land Matrix вже давно існує в Україні, але про нього майже ніхто нічого не знав. Також завдяки роботі волонтерської команди Екодії нам вдалося оновити та розширити базу даних на 56 земельних угод. Для цього троє волонтерок працювало з нами з квітня протягом всього року, а двоє з них продовжують цю роботу й у 2025 році.

Важливим кроком стало розширення співпраці на міжнародному рівні. Загалом в проєкті Land Matrix Екодія покриває регіон Східної Європи — це 16 різних країн. Деякі країни, як Україна, вважаються добре покритими, тобто інформації про угоди в них багато у базі. Проте часто нам потрібно шукати локальних дослідників чи організації в інших країнах, аби так само добре покрити і їх. Минулого року нам вдалося домовитися про співпрацю з ГО «Зелена Альтернатива», яка допомогла наповнити базу новими кейсами по Грузії. Також у кінці 2024 року ми закінчили співпрацю з дослідниками Katarina Kušić та Zoran Vuckovac по Боснії та Герцеговині й отримали нові угоди для бази, а також матеріал про земельні інвестиції в БіГ.

Ще однією перемогою стала публікація Аналітичного звіту про діяльність міжнародних компаній у сфері лісової промисловості, відновлюваної енергетики та сільського господарства на російському ринку після повномасштабного вторгнення. Огляд був підготовлений на основі зібраних даних у базі Land Matrix, і є результатом плідної роботи команди Екодії. Це наш перший звіт, підготовлений повністю власними силами, що стало важливим досягненням для команди.

У 2025 році ми зосередимось на оцінці угод у Румунії та Сербії щодо відповідності Добровільним керівним принципам відповідального управління володінням і користуванням земельними, рибними та лісовими ресурсами. А ще продовжимо дослідження, розпочате у 2024 році, щодо концентрації земель у Вінницькій області, щоб вивчити її вплив на громади та довкілля.

За соцопитуванням, яке ми провели у 2024 році, 27% українців та українок чули про Екодію. А серед екологічних громадських організацій, які працюють з енергетикою та кліматом, ми — лідери за впізнаваністю. Минулого року наша спільнота також підросла: у нас зібралося понад 52 тисячі підписниць та підписників у різних соцмережах, 27 тисяч людей у щотижневій розсилці та майже тисяча представників та представниць громад, для яких у нас працює окрема розсилка.

Ця підтримка дозволяє нам досягати важливих змін: від збереження екосистем до просування кліматичної політики.  І для нас цінно, що ці люди також добре про нас відгукуються. Ми опитували нашу Спільноту щодо їхнього ставлення до нас та наші можливі зони росту. Понад 200 людей поділилися з нами думками і оцінили Екодію на у середньому 8.9 балів із 10.

А ще у 2024 році наша головна перемога — це сильна, злагоджена та професійна комунікаційна команда. Ми створили робочі процеси, які дозволяють ефективно планувати, оцінювати успіхи та працювати з викликами. Кожна людина у відділі — неймовірний фахівець, і водночас ми чудово взаємодіємо між собою. Це фундамент, який дозволяє доносити наші ідеї та впливати на зміни.

Активістський табір «Знизу Вверх» показав, наскільки важливо виходити з онлайну, тому у 2025 році один із ключових пріоритетів — більше офлайн-заходів. Пандемія та повномасштабна війна зменшили можливість живого спілкування, але такі зустрічі критично важливі для зміцнення екоспільноти. Ми хочемо більше працювати з активістами, громадами, фермерами, головами ОСББ — усіма, хто втілює сталі зміни на місцях.

Стежте за нашими оновленнями в соцмережах і розсилках — там буде ще багато цікавого.

Попри всі виклики 2024 року, нам вдалося досягти помітних результатів. Найбільша з них — рекордне зростання членської програми: до нас долучилося шість нових членкинь! За останні роки це абсолютний рекорд! Членство не просто номінальна позиція — ці люди допомагають спрямовувати організацію, беруть активну участь у подіях, діляться знаннями та навіть святкують з нами перемоги.

Однією з найяскравіших перемог стала акція до 1000 днів повномасштабного вторгнення під час Кліматичної конференції ООН у Баку. Те, що мало бути невеликою фотоакцією, перетворилося на масштабне висвітлення нашої позиції у світових ЗМІ. Фото облетіли десятки медіа, а наступного ранку ми опинилися на титульній сторінці The Guardian.

Наша спільнота також зробила вагомий внесок у захист довкілля: ми разом зупинили законопроєкт про масові рубки лісів, домоглися зняття з голосування проєкту щодо добудови 3 та 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС та гальмували плани «Енергоатому». Разом з підписниками нашої розсилки ми писали звернення щодо захисту заповідників та підтримували збори для представників нашої спільноти, які служать у ЗСУ.

Звісно, були й труднощі. Наше опитування показало, що через війну не всі можуть фінансово підтримати діяльність екологічної ГО. Та якщо маєте змогу долучитися до спільноти Друзів/Подруг Екодії — навіть 50 грн на місяць роблять внесок у нашу спільну справу.

А у 2025 році ми плануємо ще більше зустрічей віч-на-віч. Готуйтеся до толок, інфоточок, освітніх зустрічей та акцій — екодій буде багато!

Минулого року ми не лише посилювали нашу волонтерську команду, а й підтримували екоактивістів та екоактивісток з усієї України. Найяскравішою подією став активістський табір «Знизу вверх» у Карпатах, що зібрав 50 свідомих людей. Під час заходу учасники отримали знання про зелене відновлення, ефективні звернення до влади та побудову спільнот. Але найцінніше те, що обмін досвідом відбувався не лише у межах робочого простору, а й у будь-яку вільну хвильну.

Особливо тішить, що випускники табору продовжують співпрацювати, реалізують спільні проєкти, звертаються за порадами та навіть засновують власні екологічні ГО. Це свідчить про довготривалий вплив нашої роботи.

Торік нам вдалося залучити майже 100 волонтерів та волонтерок з різних міст України. Вони підтримували нас у перекладі, дизайні, організації подій та поширенні важливих ініціатив. Саме завдяки їхнім зусиллям наші освітні матеріали про енергоефективність, небезпеку паління трави та захист природних територій ширилися країною.

Особливим був внесок волонтерських команд, які протягом багатьох місяців працювали зі своїми темами. Так троє волонтерок змогли розібратися з непростим світом бази даних міжнародної ініціативи Land Matrix. Вони допомогли нам з оновленням даних і продовжують це робити.

Команда, як моніторить випадки потенційної шкоди довкіллю, завданої агресією РФ, працювала буквально протягом всього року, аби зафіксувати на інтерактивній мапі 450 нових випадків. До цього процесу долучалися 17 волонтерів та волонтерок, які регулярно аналізували новини інколи одразу у декількох областях України.

Дуже цінно, що, навіть спілкуючись переважно онлайн, наша волонтерська команда відчуває себе спільнотою однодумців. Наш чат став не лише простором для координації роботи, а й місцем обміну можливостями, порадами та натхненням. Особливо вражає відданість волонтерів та волонтерок: дехто працює з нами вже понад два роки, долучається одразу до кількох проєктів, а один із волонтерів навіть підтримує нас із зони бойових дій. Ми безмежно вдячні за цю підтримку та довіру, які допомагають нам впевнено рухатися вперед та діяти на захист довкілля.