13 грудня 2023 року Конференція сторін про зміну клімату (COP28) добігла кінця, залишивши по собі суперечливі враження.
З одного боку, Конференція проводилася в ОАЕ — великій нафтодобувній країні під президенством керівника національної нафтової компанії та в присутності щонайменше 2400 лобістів викопного палива (що майже на 400% більше, ніж минулого року).
З іншого боку, вперше за майже 30 років кліматичних переговорів країни все ж домовилися поступово відмовлятися від викопного палива. Також у перший же день проведення Конференції сторони ухвалили важливе рішення щодо кліматичного фінансування, а саме щодо виділення коштів для Фонду для відшкодування втрат і збитків від зміни клімату (Loss and Damage Fund). Цей COP також відзначився першим Глобальним підбиттям підсумків виконання Паризької угоди (Global Stocktake – GST).
Нижче в деталях розглянемо, що ж означають ці та інші рішення, прийняті під час COP28:
Глобальне підведення підсумків – Global Stocktake
У центрі переговорів COP28 було перше в історії Глобальне підведення підсумків Паризької угоди (Global Stocktake – GST).
У 2015 році на COP у Парижі сторони підписали Паризьку кліматичну угоду з ціллю стримати підняття середньої температури на планеті до 2°С, і зробити все можливе для обмеження потепління на рівні 1,5°С. Власне для здійснення оцінки колективного прогресу в досягненні цієї цілі у Паризькій угоді було передбачено проведення Глобального підведення підсумків (стаття 14 Паризької угоди), яке вперше мало відбутися у 2023 році. Результат GST має слугувати підґрунтям для сторін при оновленні своїх національно визначених внесків, а також для посилення міжнародного співробітництва з кліматичних дій.
Нагородження найгірший країн дня за їх кліматичними діями, 5 грудня
Текст GST було прийнято зранку 13 грудня, вже після планового завершення COP28. Фінальний текст рішення викликав різні реакції учасників: від радості, що його все ж ухвалили, до критики, оскільки текст містить лише обмежені заклики до дій. Варто відмітити, що оцінюючи глобальний прогрес в досягненні цілі 2°С/1,5°С в GST зазначено, що з повним виконанням останніх національно визначених внесків очікується підвищення глобальної температури в діапазоні 2,1–2,8°C. Саме тому дії сторін щодо визначення нових національно визначених внесків у 2025 році та забезпечення їхнього реального виконання (а не лише документального декларування) будуть критично важливим в наступні роки, щоб стримати глобальне потепління на рівні 1,5°С.
В GST також вказано, що аби досягнути цілі в 1,5°С, зниження викидів парникових газів необхідне на 43% до 2030 року та на 60% до 2035 року порівняно з 2019 роком, а до 2050 необхідне досягнення нульових викидів вуглекислого газу (пункт 27 GST).
Сам текст рішення складається з чотирьох основних блоків, найбільшим з яких є другий. Він присвячений оцінці колективного прогресу (Collective progress towards achieving the purpose and longterm goals of the Paris Agreement…) та приділяє увагу наступним питанням:
- Мітігації (Mitigation)
- Адаптації (Adaptation)
- Засобам реалізації та підтримки (Means of implementation and support): фінанси, розвиток та передча технологій та нарощуванню потенціалу
- Втратам і збиткам (Loss and Damage)
- Заходам реагування (Response measures)
Поступова відмова від викопного палива
Одним із основних досягнень в тексті рішення GST є згадка про поступову відмову від викопних палив.
Спалювання викопного палива є однією з основних причин стрімкої зміни клімату, однак протягом всіх років переговорів з 1995 року (тобто майже 30 років) сторони Конференції все ж уникали явної згадки в рішеннях про необхідність відмови від викопних палив. Під час COP28 аж до кінця Конференції не було зрозуміло, чи сторонам вдасться домовитися про включення в текст положення “про відмову”. Однак, 13 грудня в тексті GST зрештою таку згадку було вперше зафіксовано (пункт 28(d) GST).
Така згадка є значним кроком вперед, проте далеко не перемогою над використанням викопного палива. Погоджене формулювання є дуже широким “transitioning away from fossil fuels”, тому багато країн залишилися розчарованими відсутністю у фінальному тексті чіткого заклику до “негайної відмови” від викопного палива в чіткі часові рамки. В тексті також наявна велика кількість “лазівок”, що можуть сприяти подальшому використанню вугілля, нафти і газу, розвитку атомної енергетики та застосуванню сумнівних технологій, на кшталт вловлювання вуглецю з атмосфери.
Виконавчий секретар ООН зі зміни клімату Саймон Стілл підсумував прогрес COP28 так:
“Хоча ми не перегорнули сторінку ери викопного палива в Дубаї, цей результат є початком кінця”.
Фонд відшкодування втрат і збитків (loss and damage fund) та інші кліматичні фінанси
У день відкриття 30 листопада Президент COP28 Султан Ахмед аль-Джабер заявив про важливе досягнення – наповнення Фонду для відшкодування втрат і збитків.
Рішення про створення даного Фонду було прийнято ще на попередньому COP27 з метою формування джерела виплат компенсацій за втрати та збитки, яких зазнали країни, що розвиваються, внаслідок зміни клімату (як от від ураганів чи підняття рівня моря). Обіцянки внесків у Фонд склали близько 655,9 мільйонів доларів США. Найбільшими країнами-вкладниками стали Франція, Італія (по 108,9 млн), Німеччина та ОАЕ (по 100 млн). Росія, яка є історично третім найбільшим світовим емітером парникових газів, не вклала жодного центу у цей Фонд.
Зелений кліматичний фонд (Green Climate Fund) отримав поштовх до свого другого поповнення: шість країн пообіцяли нове фінансування на COP28, а загальна сума обіцянок становила 12,8 мільярда доларів США від 31 країни. Вісім урядів-донорів оголосили про нові зобов’язання перед Фондом найменш розвинутих країн (Least Developed Countries Fund) і Спеціальним фондом зі зміни клімату (Special Climate Change Fund) на загальну суму понад 174 мільйони доларів США. Також на COP28 було заявлено про нові зобов’язання на загальну суму майже 188 мільйонів доларів США до Фонду адаптації (Adaptation Fund).
Очікується, що 2024 рік та COP29 стануть “фінансовим” роком і питання кліматичних фінансів будуть вирішуватися пріоритетно.
Адаптація
Одним із ключових результатів COP28 мала стати амбітна рамкова Глобальна ціль з адаптації (Global Goal on Adaptation framework – GGA framework). Після інтенсивних переговорів сторонам все ж вдалося погодити рамкову Глобальну ціль з адаптації. Однак багато країн висловили критику, оскільки текст не містив достатньо чітких цілей та формулювань.
Одним із посилів, на якому наголошується у рамковій Глобальній цілі з адаптації, є зміцнення регіонального та міжнародного співробітництва щодо збільшення масштабів адаптаційних дій та підтримки між сторонами, міжнародними організаціями та неурядовими організаціями. В документі також вказано про початок нової дворічної програми з розроблення індикаторів для оцінювання прогресу.
COP28 та Україна
Під час COP28 Україна, серед іншого, взяла на себе зобов’язання щодо відновлюваної енергетики (ВДЕ) та енергоефективності, а також доєдналася до 5 Декларацій.
1. Зобов’язання щодо потроєння ВДЕ та подвоєння енергоефективності:
2 грудня коаліція з 118 країн, включно з Україною, підписала документ, який зобов’язує потроїти поточні потужності ВДЕ та подвоїти темпи підвищення енергоефективності до 2030 року (Global Renewables and Energy Efficiency Pledge). Згідно з цим документом світ має досягти потроєння встановлених потужностей до щонайменше 11 000 ГВт (11 ТВт) до 2030 року. Подвоєння глобальних середньорічних темпів підвищення енергоефективності планується від 2% до понад 4% щороку до 2030 року.
2. Декларація про потрійне збільшення потужностей атомної енергетики
У той ж день разом з 24 іншими країнами Україна також підписала Декларацію про потрійне збільшення потужностей атомної енергетики (Declaration to Triple Nuclear Energy) з 2020 до 2050 року. Серед іншого, країни також взяли зобов’язання залучати інвестиції у цю галузь та підтримувати розвиток малих модульних реакторів. Екодія засудила такий крок та вважає його безперспективним та шкідливим для України.
Костянтин Криницький, керівник енергетичного відділу Екодії так прокоментував рішення щодо ВДЕ та атомної енергії:
“Цьогорічний COP28 підкреслив намагання українського уряду одночасно всидіти на двох стільцях декарбонізації.
Один з них справжній: Україна підтримала Global Pledge on Renewables and Energy Efficiency з вимогою про потроєння встановлених потужностей ВДЕ та подвоєння рівня впровадження заходів з енергоефективності до 2030 року. Ці ж заходи увійшли до фінального тексту результатів перемовин. Наступним кроком наш уряд має впевнитися у наявності необхідного фінансування та закріпити це на рівні державних стратегічний документів. Насамперед – у Національному плані з енергетики та клімату, який зараз розробляється.
Інший стілець більш небезпечний, ніжки якого можуть в будь-який момент зламатися: український уряд паралельно підтримав Декларацію про потрійне збільшення потужностей атомної енергетики до 2050 року. Реалістичність впровадження таких ризикованих проєктів сумнівна, зважаючи на великі проблеми, з якими зіштовхується нове будівництво в останні щонайменше 30 років. Ми впевнені, що в нашої держави немає ні часу, ні достатніх фінансових ресурсів фокусуватися на атомній енергетиці”.
3. Декларація про стале сільське господарство, стійкі продовольчі системи та кліматичні дії
134 країни, включно з Україною, також підписали Декларацію про стале сільське господарство, стійкі продовольчі системи та кліматичні дії (Declaration on Sustainable Agriculture, Resilient Food Systems and Climate Action). Заявлялося, що ці країни представляють 5,7 мільярда людей і 75% усіх викидів від світового виробництва та споживання продуктів харчування.
Однією з основних цілей, визначених в Декларації, є збільшення переваг для клімату та навколишнього середовища, зменшуючи шкідливий вплив внаслідок ведення сільського господарства та функціонування продовольчих системам шляхом збереження, захисту та відновлення землі, природних екосистем, переходу від практик, які продукують значну кількість викидів парникових газів, до більш стійкого виробництва та споживання, включно зі зменшенням харчових відходів.
Країни також задекларували готовність до інтеграції систем сільського господарства та продовольства в національні плани адаптації, національно визначені внески, національні стратегії збереження біорізноманіття та інші відповідні стратегії до COP30. Підписанти погодилися переглянути спільний прогрес наступного року на COP29.
4. Декларація про клімат та здоров’я
COP28 став першим COP, на якому був окремий день здоров’я. З нагоди цього дня було прийнято Декларацію про клімат та здоров’я. Як заявили в ОАЕ, ця Декларація ознаменувала собою перший випадок, коли велика група країн закликала системи охорони здоров’я відреагувати на зміни клімату. Україна підтримала цю Декларацію (Declaration on Climate and Health) разом зі 122 іншими країнами.
Країни погодилися працювати над покращенням інтеграції питань охорони здоров’я в процеси національної кліматичної політики, враховувати їх при розробці національно визначених внесків, національних планів адаптації тощо, а також включати кліматичні питання у національні програми та політики охорони здоров’я.
5. Декларація з питань клімату, допомоги, відновлення та миру
Україна також підписала Декларацію з питань клімату, допомоги, відновлення та миру (Declaration on Climate, Relief, Recovery and Peace). Декларацію підтримали 82 країни та 43 організації.
В Декларації країни закликають до більш сміливих колективних дій для підвищення стійкості до зміни клімату, необхідних в дуже вразливих країнах, особливо тих, які знаходяться під загрозою або постраждали, зокрема, від конфлікту. В документі також наголошено, що у зв’язку з цим терміново необхідне амбітне негайне розширення посиленої підтримки, включаючи фінансові ресурси, технічний та інституційний потенціал, місцеві, національні, регіональні партнерства.
Підписанти погодилися оцінити спільний прогрес на COP29 наступного року.
6. Декларація про дітей, молодь і кліматичні дії
Україна також підписала Декларацію про дітей, молодь і кліматичні дії (Declaration on Children, Youth and Climate Action), приєднавшись до понад 40 наявних підписантів.
Сама Декларація була розроблена та підписана країнами ще у 2019 році на COP25, Україна ж доєдналася до неї у 2023 році. Документ визнає критичну роль дітей і молоді як агентів змін, а також передбачає зміцнення спроможності дітей і молоді щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації шляхом створення та інвестування в освіту зі зміни клімату та довкілля.
Зв’язок кліматичних переговорів із війною росії проти України
Представники Екодії постійно наголошують на тому, що кліматична криза і війна росії в Україні мають спільне коріння — викопні палива. Використання викопних палив є головним джерелом викидів парникових газів, що спричиняють зміну клімату, і саме за рахунок експорту викопних палив формується значна частина федерального бюджету росії, кошти з якого вона зрештою використовує на ведення війни проти українців.
Попри те, що росія історично доклалася та продовжує докладатися до значних викидів парникових газів, на COP увага до росії як до “антигероя” є досить незначною. Саме тому критично важливим є донесення на різних майданчиках та до різних стейкхолдерів ролі росії в погіршенні кліматичної кризи, а саме, що:
- росія є історично третім найбільшим світовим емітером парникових газів;
- росія є великим гравцем на ринку викопного палива. Федеральний бюджет росії значною мірою формується за рахунок доходів від нафти і природного газу. За 21 місяць повномасштабної війни в Україні росія заробила близько 600 мільярдів доларів доходу від експорту викопного палива;
- кліматичні фінансові внески росії оцінені як «критично недостатні». З моменту ухвалення Паризької угоди Росія не зробила істотного внеску в міжнародне кліматичне фінансування, що свідчить про відсутність підтримки країн, що розвиваються;
- перші 18 місяців повномасштабної війни росії в Україні могли призвести до 150 млн тон CO2e додаткових викидів парникових газів. Загальні кліматичні збитки, які спричинила росія оцінюються у $9.6 млрд.
Росія повинна нести відповідальність за свої дії, як перед Україною в спричиненні збитків у зв’язку з війною, так і перед країнами, що розвиваються та потребують кліматичного фінансування від великих емітерів парникових газів.
Оцінюючи багаторічні кліматичні переговори, та COP28 зокрема, можна відмітити, що хоча зміни в глобальній кліматичній політиці відбуваються повільно і отримують виправдану критику щодо недостатності дій, прогрес все ж наявний. На даному етапі критично важливо знайти способи посилення досягнутого прогресу, зокрема, шляхом більш дієвої роботи з різноманітними стейкхолдерами, а також активної адвокації щодо впливу кліматичної кризи на умови життя людства. Зважаючи на те, що середня глобальна температура на Землі вже зросла на 1,1°С порівняно з 1880 роком, часу для відвернення кліматичної катастрофи залишається не так багато.
